Новини науковцям

KPMG – одна з найбільших у світі мереж, що надають професійні послуги, та одна з аудиторських компаній великої четвірки оприлюднила перший звіт щодо прогресу у скороченні викидів парникових газів – Net Zero Readiness Index.

Представлений звіт є інструментом, який порівнює прогрес 32 країн у сфері скорочення викидів парникових газів, що спричиняють зміни клімату,  оцінює їхню готовність та здатність досягти нульового рівня шкідливих викидів цих газів до 2050 року. 

Індекс враховує, крім викидів вуглецю, ще й викиди метану й оксиду азоту. Кожна країна аналізувалася в рамках звіту за 103 показниками, котрі застосовувалися для оцінки готовності на загальнодержавному рівні та на рівні окремих секторів, як то виробництво електричної та теплової енергії, транспорт, будівництво, промисловість, сільське господарство, землекористування та лісове господарство.

У результаті аналізу всі країни-учасниці були поділені на дві категорії: топ-25 країн за поточним рівнем прогресу та ініціатив і сім країн, на котрі слід звернути увагу, де є значні можливості для просування зусиль щодо декарбонізації.

Ключові результати, сформульовані у дослідженні, наступні:
– країни діють повільно щодо встановлення цільових показників Net Zero та їхнього закріплення в законодавстві;
– відсутність можливості виконання зобов’язань у рамках ініціативи Net Zero є слабким місцем в глобальних амбіціях щодо досягнення нульового рівня викидів;
– готовність на рівні держави значною мірою віддзеркалюється в готовності секторів;
– готовність досягнути Net Zero пов’язана з економічним добробутом.

У ході підготовки звіту його автори спілкувалися з широким колом спеціалістів, які працюють на міжнародному рівні а також у кожній з 32 країн-учасниць. Спираючись на їхні спостереження, отримані наступні висновки щодо глобального переходу до економіки з нульовим енергетичним балансом:
– цілі щодо Net Zero є лише першим кроком;
– уряди повинні використовувати фінансові ринки для забезпечення виходу на Net Zero;
– необхідна потужна політична синергія та співпраця на всіх рівнях;
– розвиток державної підтримки заходів у сфері пом’якшення наслідків зміни клімату має бути зоною головної уваги для урядів;
– постійна геополітична напруженість потенційно може перетворити ініціативу Net Zero на арену конкуренції, а не співпрацю у сфері пом’якшення наслідків зміни клімату.

Детальніше: https://bit.ly/3GP6zyh, https://bit.ly/3q5lnSy, https://bit.ly/3IVUCIY

Фото: скріншот

Укладено меморандум про співпрацю Міністерства освіти і науки України та громадської організації Product IT Foundation for Education.

Відповідно до меморандуму у найближчі сім років його учасниками буде надаватись всебічна підтримка розвитку в Україні інноваційного підприємництва. Це має підвищити попит на нові ІТ-розробки на ринку та активізувати пошук нових ідей для стартапів і бізнесу.

Посилення практичної складової вищої освіти, науки, наукової та науково-технічної діяльності для задоволення потреб ринку праці у кваліфікованих кадрах є ключовою метою співпраці Міністерства та PFE. 

Співпраця у рамках підписаного меморандуму відкриває можливості для покращення освітнього процесу та підготовки конкурентоспроможних спеціалістів, затребуваних на ринку праці. 

Співробітництво МОН та Product IT Foundation for Education покликане розвивати освітні ініціативи та підтримувати діяльність із підготовки фахівців за такими напрямками, як розробка цифрових продуктів, аналітика, маркетинг, інвестиції, фінанси тощо.

Детальніше: https://bit.ly/3GGQBGi

Міністерство освіти і науки України оприлюднило інформацію про інструменти фінансової підтримки досліджень та інновацій програми «Горизонт Європа».

Основними напрямами нової програми «Горизонт Європа» є наступні:
– провідна наука;
– глобальні виклики та європейська індустріальна конкурентоспроможність;
– інноваційна Європа;
– поширення участі та посилення Європейського дослідницького простору (стосується не безпосередньо проведення досліджень, а обміну досвідом між учасниками з країн ЄС і асоційованих країн).

Інструментами фінансової підтримки досліджень та інновацій є Європейська рада інновацій, Європейська дослідницька рада, Дії Марії Склодовської-Кюрі, Європейський інститут інновацій і технологій, Європейське співробітництво в галузі науки і техніки, Об’єднаний дослідницький центр. 

Кожен з них має від трьох до десяти напрямків. Зокрема, інноваційні спільноти Європейського інституту інновацій і технологій об’єднують бізнес, промисловість, дослідницькі структури та заклади вищої освіти шляхом створення інноваційних центрів. 

Європейське співробітництво в галузі науки і техніки забезпечує фінансову підтримку створення дослідницьких мереж, які називаються COST Actions. Ці мережі створюють можливості для співпраці між науковцями з усієї Європи та за її межами, даючи поштовх для розвитку досліджень і інновацій.

Об’єднаний дослідницький центр є службою Єврокомісії, що залучає науковців до проведення досліджень для надання наукових консультацій і забезпечення підтримки європейських політик.

Детальніше: https://bit.ly/3pOZ0Rn, https://youtu.be/re_AWUSD7zk, https://bit.ly/3dOr0yJ

Фото: МОН

Кабінет Міністрів України затвердив план заходів з реалізації Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року, який розрахований на 2021-2023 роки.

Заходи покликані створити сприятливе нормативно-правове середовище для розвитку інновацій, інноваційної інфраструктури та культури підприємництва.

Документом передбачається внесення змін у Бюджетний кодекс з метою стимулювання інноваційної діяльності бюджетних установ. Також планується переглянути пріоритетні напрями розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності. Як зазначив Міністр освіти і науки України, заходи сприятимуть інтеграції ідей молоді у розвиток економіки України. 

Розвиток інноваційної інфраструктури має забезпечити:
– розширення мережі регіональних центрів трансферу технологій;
– розвиток мережі стартап-школа-інкубатор-акселератор на базі закладів вищої освіти та наукових установ;
– підтримку закладам вищої освіти та науковим установам для здійснення інноваційної діяльності;
– створення веб-сайту інтелектуальної власності задля успішної комунікації всіх учасників інноваційного процесу;
– стимулювання інновацій та проєктів на базі відкритих даних;
– розвиток цифровізації, зокрема – розроблення онлайн-курсів з цифрової грамотності для різних верств населення.

Реалізація плану заходів має створити сприятливі умови та можливості співпраці науковців і представників бізнес-середовища задля комерціалізації інноваційної продукції та збільшення кількості інновацій, які будуть цікавими ринку та відповідатимуть його запитам.

Детальніше: https://bit.ly/3EQT7t9, https://bit.ly/33xPF9b, https://bit.ly/3GH4LqV, http://materialy.kmu.gov.ua/7caab60f/docs/48e8a6e3/Dodatok.pdf, https://bit.ly/3IJem2h

Фото: МОН