Усі новини на порталі

Міністерство закордонних справ і міжнародного співробітництва Італії ініціює проект «Наука, вона каже!» для відзначення видатних молодих жінок-науковців, які зробили значний внесок у розвиток науки та технологій, виконуючи свої дослідження упродовж як мінімум чотирьох років в одному з наступних п’яти регіонів: Африка та Близький Схід; Азія і Тихий океан; Європа; Центральна та Південна Америка та Карибський басейн; Північна Америка.

Від кожного регіону буде обрано по одній кандидатці. До розгляду приймаються роботи з усіх галузей науки та техніки. Перше вручення нагороди відбудеться під час Конференції наукових аташе Італії у Падуї в жовтні 2022 року. Заявку на участь можна подати до 16 вересня 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3xcvAkm, https://bit.ly/3QAhDnc, https://bit.ly/3TZJvUP, https://bit.ly/3B5HBJR

На сайті Європейського освітнього простору опубліковано запрошення Європейської комісії до усіх зацікавлених осіб поділитися своїми поглядами на цифрову освіту.

Зокрема, пропонується висловити бачення щодо того, як забезпечити кожному доступ до цифрової освіти, і як розвивати цифрові навички з раннього віку упродовж всього навчання. Відгуки можна залишити на сторінках «Цифрова освіта – чинники успіху» та «Цифрові навички – покращення їх надання». Усі пропозиції будуть ретельно проаналізовані та використані під час підготовки проєктів відповідних рекомендацій, націлених на розвиток умов для успішної цифрової освіти та покращення цифрових навичок. Опитування є частиною роботи ЄК у рамках Плану дій цифрової освіти на 2021-2027 роки. Подати пропозиції можна до 16 вересня 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3B4GNVA, https://bit.ly/3BxbcgM, https://bit.ly/3qp5c3c, https://bit.ly/3BuOrtz, https://bit.ly/3qr03aC

Аналітичний центр Київського університету імені Бориса Грінченка «ОсвітАналітика» оприлюднив вересневий випуск інформаційного бюлетеня «Академічна доброчесність» на тему «Як уберегтися від лабетів фабрик наукових публікацій?».

У черговому випуску йдеться про публікації результатів досліджень викладачів та вчених у наукових журналах, вимоги до яких зросли у всьому світі. Очікувалось, що більшість статей вітчизняних науковців буде розміщено у впливових фахових міжнародних виданнях. Проте з’явився величезний тіньовий ринок наукових публікацій, умови на якому встановлюють підприємці, які створюють «фабрики» наукових публікацій. Автор наголошує на деструктивному для розвитку науки впливу цих фабрик та пояснює, як їх розпізнати, чому їх слід уникати і що для публікації досліджень слід робити натомість. Бюлетень виходить з 2019 року та пропонує читачам актуальну інформацію з питань академічної доброчесності. Інформація, представлена у ньому є лаконічною, викладена доступною мовою, прив’язана до українського контексту, ураховує кращі зарубіжні практики.

Детальніше: https://bit.ly/3BxlNIx, https://bit.ly/3B7wuA4, https://www.skeptic.in.ua/bulletin/

Офіційно опубліковано текст Наказу Міністерства освіти і науки України від 15 червня 2022 р. № 554 «Про зміни до Регламенту роботи Національного репозитарію академічних текстів» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2022 р. за N 777/38113).

Зміни, внесені до Регламенту НРАТ, надають більш широкі можливості для відвідувачів та користувачів НРАТ щодо необмеженого ознайомлення із повними текстами, розміщеними на умовах відкритого доступу. Це знімає раніше встановленні ліміти щодо кількості доступних для перегляду та скачування академічних текстів і робить необов’язковою реєстрацію/авторизацію на порталі. Також з моменту введення в дію цього наказу Розпорядник НРАТ має забезпечити доступ до відкритих ресурсів репозитарію спеціальних програмних комплексів (роботів) з метою індексації та аналізу цих текстів, включаючи антиплагіатну перевірку. Крім того, рішенням МОН уточнено окремі аспекти процедури подання академічних текстів до НРАТ, встановлення режиму доступу до них, їх відкликання/вилучення, внесення змін до опису й метаданих. З документом можна ознайомитись на порталі Верхової ради України, е-сторінці Офіційного вісника або на платформі «Liga:Закон».

Детальніше: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0777-22#Text, https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/z0777-22, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0858-18#n13, https://bit.ly/3S2V8JM, https://bit.ly/3cKBBh2, https://bit.ly/3ze45aq

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Герда Гигеренцера «Адвокат диявола у кожній лабораторії сприятиме розвитку науки».

Автор розмірковує про співробітництво між дослідниками, яке стає дедалі більше нормою. Така співпраця переважно здійснюється у рамках окремих дослідницьких груп і завданням керівників таких груп є підтримка середовища, сприятливого для проведення успішних досліджень. Надмірна упевненість у правильності власних переконань є одним із найсильніших когнітивних спотворень, які перешкоджають успіху. Саме наявність у групі людей, які наважуються сумніватися в тому, що інші вважають зрозумілим, може дратувати колег, але надає величезну послугу усій групі. Наполягаючи на більшій кількості доказів, вони збільшують шанси виявити те, що ніхто не шукав. На думку автора, саме такі «суперечливці» формують інтелектуальний та соціальний клімат групи, а у кінцевому рахунку – саме вони і визначають якість та прогрес науки.

Детальніше: https://bit.ly/3B9eQMa, https://bit.ly/3db6g7A

На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Себастьяна Буркхольдта «Зосередження на позитиві в освіті академічної доброчесності».

У ній автор ділиться міркуваннями щодо сприйняття студентами політики академічної чесності та їх відношення до цього явища та пропонує керівні принципи, які мають бути зосереджені на позитивних аспектах навчання академічній етиці, а не на адміністративному аспекті покарання. Автор вважає, що метою навчання академічній доброчесності є розширення прав та можливостей студентів і викладачів. Їх необхідно мотивувати для досягнення найкращих результатів. Студенти не повинні боятися можливого плагіату, якщо вони припускаються помилки. Натомість їх треба навчити та/або мотивувати до самоосвіти в частині правил цитування джерел та коректного перефразування. Студентів потрібно залучити до розмов про відмінності між співпрацею та змовою та навчити, як співпрацювати з колегами найбільш ефективно замість того, щоб попереджати про крадіжку чужої академічної роботи, фабрикацію чи фальсифікацію даних. Їх потрібно заохочувати до того, щоб вони робили свій унікальний внесок у дослідження та глобальну базу знань. Їм потрібно нагадувати про гордість, яка приходить зі створенням оригінальних академічних робіт. Отже, студентів потрібно попереджати про наслідки академічної недоброчесності, але позитивні аспекти академічної чесності завжди мають бути на першому плані.

Детальніше: https://bit.ly/3RxApxa, https://bit.ly/3exmSa8

Міністерство освіти і науки повідомляє, що для продовження строку дії сертифікатів про акредитацію спеціальностей та сертифікатів про акредитацію освітніх програм, що видані Міністерством освіти і науки України і дія яких закінчилася в 2022 році, закладам освіти необхідно подати заяву встановленого зразка.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про особливості акредитації освітніх програм, за якими здійснюють підготовку здобувачі вищої освіти, в умовах воєнного стану» від 16 березня 2022 р. № 295 установлено, що строк дії сертифікатів закладів вищої освіти (наукових установ) про акредитацію спеціальностей і напрямів підготовки та сертифікатів про акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, що були чинними на 24 лютого 2022 року, продовжується до 1 липня року, наступного за роком припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Детальніше: https://bit.ly/3KS6Xzi, https://bit.ly/3cRfzK3, https://bit.ly/3x3wvn8