All news on the portal

Європейська Комісія оголосила конкурс пропозицій на 2023 рік у рамках програми Erasmus+.

Програма збільшує свою підтримку інклюзії, активної громадянської позиції та демократичної участі, а також зелених і цифрових перетворень у ЄС та за кордоном. Опублікована документація щодо проведення конкурсів Call for proposals 2023, Керівництво Programme Guide 2023, керівництво від Національних Агентств Еразмус+ Programme Guide 2023 on NAconnECt (Word and PDF), щорічна робоча програма на 2023 р. Annual Work Programme 2023. Ознайомитись з документами та деталями конкурсу можна на порталах, які координує ЕАСЕА–FTOP та національні агентсва Еразмус+ – E&ESC.

Детальніше: https://bit.ly/3AVzArx, https://bit.ly/3Fd3lGJ, https://bit.ly/3VfgeFU, https://bit.ly/3u9yMM3, https://bit.ly/3GX7zn7, https://bit.ly/3ES1FB8, https://bit.ly/3VCnkUF, https://bit.ly/3ikyGym, https://bit.ly/3UdiYCx

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкт наказу Міністерства освіти і науки України «Про внесення змін до Порядку державної реєстрації та обліку науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт і дисертацій, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 24 березня 2022 року № 271».

Проєкт наказу розроблено з метою упорядкування та удосконалення механізму реєстрації та обліку науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт і дисертацій за допомогою електронної системи з віддаленим доступом; регламентації процесів оформлення та внесення змін у реєстраційні та облікові документи. Передбачається внесення змін до деяких положень Порядку, зокрема: до Інструкції з оформлення та внесення змін у реєстраційну картку науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт; до Інструкції з оформлення та внесення змін в облікову картку науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт; до Реєстраційної картки дисертації; до Інструкції з оформлення та внесення змін в облікову картку дисертації. Зміни, що вносяться, стосуються упорядкування та уточнення процедури заповнення реєстраційних та облікових документів та їх передачі до ДНУ «УкрІНТЕІ» для державної реєстрації та обліку відкритих за режимом доступу науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт і дисертацій та тих, які містять інформацію з обмеженим доступом. Крім того надаються детальні інструкції внесення змін до облікових і реєстраційних документів та спрощується процедура заповнення облікової картки науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт. Зауваження та пропозиції до проєкту наказу можна подати до 16 грудня 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3FehJ1m, https://bit.ly/3AV75Ky, https://bit.ly/3FaLH6G, https://bit.ly/3AUeOsl

Аналітичний центр Київського університету імені Бориса Гринченка «ОсвітАналітика» оприлюднив черговий випуск інформаційного бюлетеня «Анонімно чи відкрито? Як рецензувати наукові статті?».

У ньому висвітлюються питання рецензування рукописів у контексті відкритої науки; розглядаються формати відкритого рецензування, їх складові та способи запровадження; відповідальність рецензента, поради стосовно поліпшення процесу рецензування академічних праць. Наукове рецензування – це процес оцінювання наукових праць незалежними дослідниками, які мають відповідну кваліфікацію, з позицій новизни, обґрунтованості та значущості отриманих результатів. Він допомагає авторам покращити свої рукописи, а редакторам – вирішити, чи варто публікувати ці результати досліджень. Бюлетень виходить з 2019 року та пропонує читачам актуальну інформацію з питань академічної доброчесності. Інформація, представлена у ньому, є лаконічною, викладена доступною мовою, прив’язана до українського контексту, ураховує кращі зарубіжні практики.

Детальніше: https://bit.ly/3GRu7pB, https://cutt.ly/Y1rVuLw, https://bit.ly/3U70FPe

В ЄС вступив в дію новий набір правил для безпечнішого та підзвітного онлайн-середовища.

Він застосовується до усіх цифрових послуг, які поєднують споживачів із товарами, послугами чи контентом та створює нові зобов’язання для онлайн-платформ задля протидії ризикам в інтернеті, надійного захисту прав користувачів, формує унікальне середовище прозорості та підзвітності. Розроблені як єдиний набір правил для ЄС, вони являють собою набір інструментів регулювання у глобальному масштабі, який встановлює міжнародний орієнтир для регулювання онлайн-посередників.

Детальніше: https://bit.ly/3XEb9IH, https://bit.ly/3EJabm7

На сайті блогу Udemy опубліковано статтю Меліси Судзуно «Нестача навичок: що це таке і чому керівники не сплять ночами».

У ній наголошується, що автоматизація та інші технології вже витісняють робітників. Йдеться не про роботи, які виконуються вручну на промислових підприємствах або на транспорті. Багато висококваліфікованих працівників виявляють, що їхні навички швидко застарівають. Автор розглядає конкретні приклади прогалин у навичках людей, які не здатні йти в ногу з розвитком технологій, а також звертає увагу на виклики, з яким наразі стикаються бізнес-лідери у всьому світі. Розрив у навичках – це розрив між навичками, яких потребують працедавці для своїх співробітників, та навичками, якими співробітники реально володіють. Це важлива проблема для багатьох галузей. Згідно даних опитування, 79% керівників непокоїть відсутність необхідних сучасних навичок у їх співробітників. Нестача технічних навичок у 37% працівників спричинена відсутністю цифрової грамотності. Зміни відбуваються високими темпами: Salesforce зазначає, що досягнення в галузі штучного інтелекту, робототехніки та інших нових технологій відбуваються у більш короткі цикли, виникає т.зв. «подвійний збій». Має місце економічний спад через пандемію, відбуваються докорінні перетворення через впровадження новітніх технологій, це кардинально перетворює робочі місця. Разом із тим, «купити» талант стає набагато дорожчим, ніж «створити»: за оцінками Gallup, вартість витрат на заміну окремого співробітника може змінюватись від половини до двох річних його зарплат, а при навчанні своїх робітників компанії витрачають у середньому 1286 доларів у розрахунку на одного учня. Незаповнені посади також дорого коштують компаніям – майже 60% роботодавців США мають вакансії, які залишаються вільними упродовж 12 тижнів або навіть довше, середня вартість таких вакансій для компаній становить понад 800 тис. дол. на рік. Між тим, окупність інвестицій у розвиток навичок співробітників (інвестиції у підвищення кваліфікації та перекваліфікацію) є високою, компанія при навчанні співробітників заощаджує на майбутніх витратах на підбір та адаптацію нових співробітників. За даними IBM, 36% співробітників кажуть, що мають можливості для безперервного навчання. На думку автора, культура навчання на роботі – найважливіший крок до подолання зростаючого розриву у навичках. Це передбачає вивільнення часу і створення відповідного простору для навчання співробітників, використання переваг наставництва та соціального навчання.

Детальніше: https://bit.ly/3U8lPfV