Провідні європейські організації електронної інфраструктури – EGI, EUDAT, GÉANT, OpenAIRE та PRACE – підписали Меморандум про взаєморозуміння і засновували Асамблею європейських електронних інфраструктур.
Провідні європейські організації електронної інфраструктури – EGI, EUDAT, GÉANT, OpenAIRE та PRACE – підписали Меморандум про взаєморозуміння і засновували Асамблею європейських електронних інфраструктур.
Очікується, що це дозволить суттєво зміцнити їх позиції та підтримати подальший розвиток електронних інфраструктур ЄС задля розвитку європейських досліджень, стимулювання інновацій і просування наукових відкриттів. Учасники Асамблеї мають гарний досвід надання передових послуг через центри обробки даних, репозитарії, мережеве підключення університетів і наукових центрів, об’єднання обчислювальних ресурсів та експертну підтримку. Ключові цілі Асамблеї полягають у спільній адвокації е-інфраструктур серед політиків, фінансових інституцій та інших зацікавлених сторін; підвищенні суспільної обізнаності та видимості е-інфраструктур; узгодженні дій у сферах, що становлять спільний інтерес (зокрема – спільний пошук фінансування); підтримка інновацій; просування принципів і практик відкритої науки; покращення зв’язків із дослідницькими спільнотами та сприяння діалогу для кращого розуміння їхніх потреб; розвиток цифровізації у галузі європейських досліджень та освіти.
У липні-вересні 2024 року Національний репозитарій продовжував розвиватись.
У липні-вересні 2024 року Національний репозитарій продовжував розвиватись.
База академічних текстів поповнилась на 5’463 академічних тексти: 354 звіти НДДКР і 5’109 дисертацій. Наразі відвідувачі та користувачі НРАТ мають доступ до 275’979 повних електронних версій академічних текстів (у т.ч. 133’393 наукових звітів та 142’586 дисертацій у комплекті з авторефератами й анотаціями), з якими можна ознайомитись без будь-яких обмежень.
Відбувається наповнення НРАТ від інституційних репозитаріїв (наразі у ЦР НРАТ представлено 4’362 академічних тексти від 10 університетів та видавництв).
Пошук академічних текстів у НРАТ здійснювався у середньому 56,9 тис. разів на місяць відвідувачами з усього світу.
Для постійного інформування цільової аудиторії НРАТ здійснюється публікація корисних матеріалів з різноманітних питань, – від прийнятих управлінських рішень, обговорення нових документів, проведення конференцій, – до кращих практик ЄС, використання технологій ШІ, нових підходів у викладанні, популяризації наукових здобутків. У 3-му кварталі 2024 року на порталі було розміщено 375 таких інформаційних матеріалів, які отримали понад 129,4 тис. переглядів.
Працює сервіс підписки на новини порталу, завдяки якому науковці, освітяни, інноватори, бібліотекарі у зручному для себе режимі (щодня або раз на тиждень) отримують інформацію про нові публікації документів, події, наукові заходи. Дайджест НРАТ також розсилається 115 підписникам.
Зростає спільнота НРАТ у соціальних мережах – фейсбук, телеграм, вайбер. Постійно надається підтримка користувачам репозитарію, – відбувається комунікація з приводу технічних питань роботи НРАТ, ми отримуємо побажання щодо корисних майбутніх сервісів, допомагаємо уточнювати метадані та надаємо поради з пошуку наукової інформації.
Незалежна некомерційна організація DOAJ, яка підтримує унікальний обширний індекс журналів відкритого доступу з усього світу, опублікувала пропозицію до фахівців, які знаються на відкритому доступі, приєднуватись до команди волонтерів DOAJ.
Незалежна некомерційна організація DOAJ, яка підтримує унікальний обширний індекс журналів відкритого доступу з усього світу, опублікувала пропозицію до фахівців, які знаються на відкритому доступі, приєднуватись до команди волонтерів DOAJ.
Наразі DOAJ має мережу кваліфікованих добровільних помічників редакторів, які працюють із новими заявками, що надходять від журналів з усього світу. Вони оцінюють якість, репутацію та популярність наукових публікацій й сприяють розвитку відкритого доступу. Вимоги до претендентів: знання німецької або португальської та англійської мови, гарне розуміння суті й практики відкритого доступу, досвід написання та рецензування наукових публікацій, підтримка DOAJ та його цілей.
На сайті компанії Elsevier опублікована стаття Сьюзани Дженкінс «Як змінилися бібліотеки за 25 років цифрових інновацій».
На сайті компанії Elsevier опублікована стаття Сьюзани Дженкінс «Як змінилися бібліотеки за 25 років цифрових інновацій».
У ній йдеться про цифровізацію діяльності бібліотек та забезпечення відкритого доступу до оцифрованих архівів починаючи з 90-років минулого століття. Розглядається ScienceDirect, консолідація відкриттів і надання доступу до широкого масиву оцифрованих досліджень, експериментальні «е-бібліотеки» сканованих статей без інтерактивних функцій, стандарт Portable Dтакихocument Format (PDF) і алгоритми пошуку як основа дослідницьких платформ. Сьюзани звертає увагу на те, як змінились бібліотечні послуги, коли дослідники та викладачі адаптувалися до нового цифрового інформаційного середовища, зосередившись на навчанні бібліотечних співробітників та дослідницьких спільнот, які вони обслуговували. Цифрова трансформація зняла багато операційних завдань, пов’язаних із керуванням паперовими документами, але створила потребу у багатьох нових навичках і ролях. Тепер науковий бібліотекар допомагає у створенні навчальних модулів для семінарів, робить внесок у онлайн-ресурси LibGuides та вивчає найкращі практики для підтримки цілісності цифрового дослідницького процесу. Останнім часом зростає обізнаність щодо нових міжнародних стандартів цифрового дизайну веб-сайтів, що дозволяє зробити їх вміст доступним для людей з обмеженими можливостями. Найновішою інновацією, яка поширилася в бібліотеках та установах, є генеративний штучний інтелект. До основних навичок бібліотекаря, пов’язаних із підтримкою цілісності, оцінюванням та поширенням знань, інтегрується ГШІ, що також потягне за собою трансформацію можливостей дослідницьких платформ.
На сайті компанії Elsevier опублікована стаття Лінди Віллемс «Трансформаційні угоди зростають. Ми поспілкувалися з установами, щоб з’ясувати, чому».
На сайті компанії Elsevier опублікована стаття Лінди Віллемс «Трансформаційні угоди зростають. Ми поспілкувалися з установами, щоб з’ясувати, чому».
У ній автор розглядає результати нової серії тематичних досліджень мережі бібліотек щодо розвитку трансформаційних угод та їхнього впливу на освітню та академічну екосистему. Трансформаційні угоди неухильно зростають за обсягом, оскільки установи та консорціуми співпрацюють з науковими видавцями для досягнення своїх цілей щодо читання та публікації у відкритому доступі. Хоча збільшення обсягу публікацій відкритого доступу часто є основною рушійною силою для цих угод, бібліотекарі повідомляють, що отримують інші (іноді доволі несподівані винагороди) – від підвищення видимості до кращого розуміння відкритого доступу. Лінда говорить про результати спілкування з керівниками бібліотек, чиї організації наразі підписали понад 35 таких угод (бібліотеки Тулейнського університету, Університету Карнегі-Меллона (США), університету Монаш (Австралія)). Їх узагальнений та проаналізований автором статті досвід дозволяє надати ряд практичних порад щодо процесу підготовки до підписання трансформаційної угоди, забезпечення її реалізації та розвитку партнерств для відкритого майбутнього.
Міністерство освіти і науки України та команда проєкту Research4Life повідомляють про продовження ще на рік безплатного доступу закладів вищої освіти і наукових установ України до електронних баз даних та колекцій наукової літератури провідних видавництв.
Міністерство освіти і науки України та команда проєкту Research4Life повідомляють про продовження ще на рік безплатного доступу закладів вищої освіти і наукових установ України до електронних баз даних та колекцій наукової літератури провідних видавництв.
Включення України до списку країн групи А, яке надає можливість безкоштовного доступу для організацій до повнотекстового академічного і професійного контенту, стало суттєвою підтримкою для українських науковців в умовах сьогодення. Укладання угоди про рівень обслуговування, долучення України до мережі адміністраторів, підʼєднання доступу між Research4Life та Державною науково-технічною бібліотекою України надало можливість для ефективної роботи ЗВО і НУ із ресурсами платформи. ДНТБ нагадує, що для отримання безкоштовного доступу до ресурсів Research4Life і консультацій стосовно користування колекціями, потрібно звернутися до ДНТБ.
У блозі платформи відкритого доступу «Open Research Europe» опублікована стаття Джек Неш «Відкрите дослідження – публікація з більшою прозорістю, ніж просто відкритий доступ».
У блозі платформи відкритого доступу «Open Research Europe» опублікована стаття Джек Неш «Відкрите дослідження – публікація з більшою прозорістю, ніж просто відкритий доступ».
Наголошується, що у мінливому світі академічних досліджень відкритість є важливою для прозорості та співпраці. Однак не всі підходи до відкритості однакові. Потрібно чітко усвідомлювати, що відкритий доступ – це засіб і практика негайного, постійного і безкоштовного доступу до наукових досліджень завдяки мережі інтернет, завдяки якій будь-хто будь-де може знайомитись із дослідженнями та долучатись до їх розвитку. Основна мета відкритого доступу – забезпечення широкого доступу до наукових відкриттів і розробок та можливості їх використання для просування реальних змін у світі. Щоб відкрито опублікувати своє дослідження та охопити ширшу читацьку аудиторію, важливо розуміти всі аспекти відкритості. Відкрите дослідження виходить за межі відкритого доступу. Воно являє собою набір принципів і практик, які віддають пріоритет відкритості, прозорості та співпраці упродовж усього дослідницького циклу, тоді як відкритий доступ зосереджується лише на результаті. Як досягти відкритості дослідження? Існує багато варіантів, зокрема – зробити дані відкритими для всіх читачів та застосовувати відкриту модель рецензування. Забезпечена таким чином відкритість у дослідженнях сприятиме просуванню знань та стимулюванню інновацій.
На сайті European Training Foundation опубліковано аналітичний огляд «Мережа національних баз даних кваліфікацій».
На сайті European Training Foundation опубліковано аналітичний огляд «Мережа національних баз даних кваліфікацій».
Він фактично є відповіддю на зростаючий попит на обмін та доступ до інформації про кваліфікації, створює можливості для підвищення прозорості та підтримки співпраці між зацікавленими організаціями та країнами. European Training Foundation запустив цю мережу для країн-сусідів Євросоюзу з Європи та Центральної Азії для допомоги їм у розробленні національних баз даних, а також забезпеченні порівняності кваліфікацій між країнами. Аналітичний огляд надає уявлення про роль баз даних кваліфікацій; пояснює, чому важливо зробити їх сумісними; допомагає обрати наявні європейські інструменти підтримки взаємодії та обміну інформацією між країнами.
У блозі платформи відкритого доступу «Open Research Europe» опублікована стаття Джек Неш «7 порад для навігації новачків у процесі публікації».
У блозі платформи відкритого доступу «Open Research Europe» опублікована стаття Джек Неш «7 порад для навігації новачків у процесі публікації».
Наголошується, що видавничий шлях може є складним процесом, що особливо відчувають автори- новачки та дослідники на початку кар’єри. Вони стикаються з проблемами на усіх етапах – від визначення формату та обрання журналу, до розуміння політики видавців та взаємодії під час процесу рецензування. Під час публікації у Open Research Europe експертна редакційна команда відкрита для співпраці й готова допомогти молодим авторам. Ось їхні поради. По-перше, обирайте найбільш відповідне видання, яке найкраще підходить саме для вашого дослідження. По-друге, узгоджуйте обраний формат статті та місце публікації. По-третє, уважно знайомтесь з вказівками щодо політики журналу, моделі фінансування, вимог до рукописів, щоб зрозуміти особливості видання, обраного для майбутньої публікації. По-четверте, будьте уважними до комунікації з редакторами і командою видання, адже автор має спілкуватись з ними увесь час від подання рукопису й проходження початкової перевірки, – до рецензування, обговорення доказів і реагування на відгуки, яке має бути вчасним. По-п’яте, будьте ґрунтовними у відповідях рецензентам. По-шосте, майте силу сказати «ні», коли упевнені у власних результатах та аргументації. По-сьоме, підготуйтесь до кількох етапів перевірки, рецензування та редагування, сприймайте це як можливість отримати знання та навички письма від експертів у вашій галузі.
Консорціум науково-дослідницької інфраструктури Центральної Європи (CERIC-ERIC) оголосив про відкриття нових конкурсів доступу до сучасного обладнання для здійснення комплексних та міждисциплінарних досліджень у галузі матеріалознавства та біоматеріалів.
Консорціум науково-дослідницької інфраструктури Центральної Європи (CERIC-ERIC) оголосив про відкриття нових конкурсів доступу до сучасного обладнання для здійснення комплексних та міждисциплінарних досліджень у галузі матеріалознавства та біоматеріалів.
CERIC об’єднує сучасну науково-дослідницьку інфраструктуру країн Центральної та Східної Європи для забезпечення розвитку науки та промисловості у галузі дослідження матеріалів, біоматеріалів і нанотехнологій. Він надає відкритий доступ до цієї інфраструктури, забезпечує спільне використання провідних національних дослідницьких інфраструктур європейських країн для пошуку інноваційних рішень проблем у сферах енергетики, охорони здоров’я, харчування, культурної спадщини тощо. Мережа CERIC-ERIC наразі надає доступ до понад 60 об’єктів сучасного складного технологічного обладнання, розташованого в країнах Європи. Нещодавно мережа поповнилась дослідницькими структурами із вивчення проблем накопичування енергії, оснащених найсучаснішим обладнанням у галузі дослідження паливних елементів і батарей: лабораторія з випробовування батарей для зберігання енергії та лабораторія з випробовування паливних елементів і електролізу Об’єднаного дослідницького центру Європейської комісії в Петені (Нідерланди), водневий технологічний центр у Празі (Чехія), лабораторія непружного розсіювання в ультрафіолетовому діапазоні з джерелом фіксованої енергії у Трієсті (Італія). Доступ до інфраструктури CERIC відкритий для українських науковців безкоштовно за умови, що отримані результати та дані будуть доступні спільноті відповідно до прийнятої політики щодо наукових даних. Заявку на участь можна подати до 2 вересня 2024 року та 1 жовтня 2024 року.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
