На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опублікований звіт «Глобальний мінімальний податок на прибуток транснаціональних корпорацій» із серії «Робочі документи ОЕСР з оподаткування».

У ньому наголошується, що близько 45 юрисдикцій наразі приступили до запровадження мінімального глобального податку (GMT) на прибуток великих транснаціональних підприємств. Це – виконання рекомендації Глобальних правил по боротьбі з розмиванням бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування (GloBE), ключовий елемент відповідної інклюзивної рамкової програми ОЕСР/G20 (Inclusive Framework on BEPS). Йдеться у першу чергу про податкові проблеми, що виникають у зв’язку з діджиталізацією економіки. Згідно GMT великі транснаціональні підприємства з доходами понад 750 мільйонів євро підлягають сплаті податку за ефективною мінімальною ставкою 15% незалежно від того, де вони здійснюють свою діяльність. Через взаємопов’язаний характер правил, очікується, що близько 90% підприємств, які підпадають під дію програми, до 2025 року впровадять зазначений податок або оголосять про це. У звіті оцінюється вплив глобального мінімального податку на оподаткування транснаціональних підприємств на основі комплексного набору даних, що відображають їх глобальну діяльність. Аналітики наголошують на чотирьох важливих моментах: GMT істотно знижує можливості виведення прибутку з-під оподаткування; GMT притидіє низьким податковим платежам, що виникають внаслідок виведення прибутку з-під оподаткування; GMT збільшує бюджетні доходи та скорочує різницю у податкових ставках у різних юрисдикціях, що може вплинути на розподіл інвестицій та діяльність транснаціональних підприємств.

Детальніше: http://surl.li/pqiuj, http://surl.li/pqixf, https://doi.org/10.1787/22235558

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована монографія «Фіскальна стійкість систем охорони здоров’я: як фінансувати стійкіші системи охорони здоров’я в умовах нестачі грошей?».

У ній наголошується, що в сучасних умовах складно знайти достатні кошти на оплату більш стійких систем охорони здоров’я. Пандемія COVID-19 продемонструвала усьому світу необхідність додаткових цільових витрат на охорону здоров’я, його цифрову трансформацію та зміцнення кадрового складу. Технологічні інновації разом із демографічними змінами чинять ще більший тиск на відповідні витрати. У результаті до 2040 року у країнах ОЕСР інвестиції в охорону здоров’я можуть сягнути 11,8% ВВП. Заохочення населення до більш здорового життя та скорочення неефективних витрат можуть дещо сповільнити зростання майбутніх витрат на охорону здоров’я. Для досягнення цього також необхідно забезпечити покращення бюджетного управління через удосконалення методів визначення, виконання та оцінювання державного фінансування систем охорони здоров’я.

Детальніше: http://surl.li/pltvp, http://surl.li/pltwe, https://doi.org/10.1787/880f3195-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила доповідь «Розірвати хибне коло неформальної зайнятості та низькооплачуваної роботи».

У ньому наголошується, що для уникнення неформальної зайнятості та низькооплачуваної роботи, необхідна ефективна політика соціального захисту і розвитку навичок. Наразі майже 60% зайнятого населення світу працює неформально, причому у країнах з низькими доходами – понад 90%. Автори доповіді звертають увагу на дві групи: відносно невелику кількість працівників верхнього рівня неформальної зайнятості з відносно високими заробітками та більшість (54-80%) з доходами нижче 50% медіанного національного доходу, меншою кількістю навичок та значно нижчим рівнем продуктивності. Останнє створює подвійний тягар неформальної зайнятості та низькооплачуваної роботи, що суттєво збільшує ризик злиднів, втрати здоров’я та незабезпеченої старості. Діти з таких домогосподарств успадковують уразливість своїх батьків через гіршу відвідуваність школи, низькі фінансові можливості, дефіцит батьківської уваги. Їхній перший досвід учнівства або роботи, швидше за все, також буде неформальним, що закріплює у поколіннях статус бідних, неформально зайнятих людей. Розірвати це хибне коло можна, якщо реалізовувати на практиці відповідні політичні рішення. Зокрема: підтримувати розвиток навичок та визнання навичок неформальних працівників; вести ретельніший облік різних потреб неформальних працівників; інвестувати у соціальний захист і доступну, справедливу та якісну освіту; розвивати участь у пенсійних програмах на основі субсидування.

Детальніше: http://surl.li/pjqhw, http://surl.li/pjqib

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Вимірювання інтернету речей».

У ньому представлені нові відомості про те, як інтернет речей (IoT), що являє собою поєднання фізичних пристроїв з мережевими об’єктами, поширюється у країнах ОЕСР: від підключеного промислового обладнання, пристроїв «розумного дому» та автомобілів. У 2020 році кількість підключень до IoT перевищила кількість підключень, з них не пов’язаних. У 2010–2018 роках патентні заявки, пов’язані з інтернетом речей, зростали майже на 20% на рік і на кінець періоду становили понад 11% усієї патентної діяльності світу. Венчурні інвестиції в IoT-компанії різко зросли за останнє десятиліття, досягнувши 8 млрд дол. США. Разом із тим, IoT поширюється нерівномірно між фірмами, галузями та країнами. У 2021 році 29% європейських компаній використали інтернет речей. Ця частка була нижчою у Канаді (23%) та Кореї (14%). Розрив між великими та дрібними фірмами у впровадженні інтернету речей у країнах ОЕСР становив 20%-п. Занепокоєння станом цифрової безпеки та захисту даних є однією з основних перешкод на шляху впровадження IoT.

Детальніше: https://www.oecd-ilibrary.org/science-and-technology/measuring-the-internet-of-things_021333b7-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD