Search academic texts

Registration Number

0824U001755, PhD dissertation

Title

Features of the clinical course, optimization of diagnosis and treatment of coronary artery disease associated with anemia

Author

Maria O. Konovalova,

popup.head Natalia S. Mykhailovska
popup.opponent Larysa P. Sudorchuk
popup.opponent Oleksii O. Khaniukov
popup.review Ivan M. Fushtey
popup.review Serhii Y. Dotsenko

Status

Доктор філософії, 222, Медицина

Date

03-05-2024

Description

Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності діагностичних та лікувальних підходів при ішемічній хворобі серця, що перебігає на тлі анемічного синдрому, на підставі з’ясування клінічних, ішемічних, електричних, вегетативних, структурно-функціональних особливостей ураження серця, показників ферокінетики, рівня фетуїну-А, їх взаємозв'язків зі ступенем залізодефіциту, ризиком прогресування та динаміки під впливом комбінованої фармакотерапії. Робота складалася з двох етапів. На першому етапі дослідження проведено ретроспективний аналіз поширеності та клініко-анамнестичних особливостей анемічного синдрому серед хворих на ІХС. Для цього було проаналізовано 900 медичних карток стаціонарних хворих на ІХС (вік – 76 (53;94) років), які знаходились на лікуванні у терапевтичному та кардіологічному відділеннях КНП «Міська лікарня №4» ЗМР протягом 2016 – 2019 рр. Для другого проспективного етапу дослідження було залучено 102 хворих на ІХС: стабільну стенокардію напруги ІІ-ІІІ ФК (чоловіків – 39, жінок – 63, вік – 68 (60; 72) років), яких було розподілено на 4 клінічні групи: І групу (n=28) склали хворі із супутньою залізодефіцитною анемією (ЗДА) легкого та середнього ступеня важкості, ІІ (n=15) – із абсолютним латентним залізодефіцитом (ЗД), ІІІ (n=14) – із функціональним латентним ЗД, IV групу порівняння (n=45) – хворі на ІХС без порушень ферокінетики. Наукова новизна отриманих результатів. Встановлено, що поширеність анемічного синдрому у хворих на ІХС сягає 13,40%, при цьому в його структурі домінує залізодефіцитна анемія легкого та середнього ступеня важкості – 56,60%. Доведено, що супутня анемія обтяжує клінічний перебіг ІХС та збільшує відносний ризик річної смертності в 8,8 разів, повторних госпіталізацій в 1,96 разів, декомпенсації попередньо існуючої серцевої недостатності в 2,4 разів (р < 0,05). Вперше виявлено, що наявність у хворих на ІХС анемії середнього ступеня важкості асоціюється з підвищенням частоти досягнення комбінованої критичної події на 39% впродовж 1 року спостереження порівняно з анемією легкого ступеня (p < 0,05). Вперше встановлено, що інтенсивність процесів кардіального ремоделювання у хворих на ІХС та супутнім ЗД зростає прямо пропорційно ступеню прогресування сидеропенії, що підтверджується збільшенням об’ємних та лінійних показників серця та вираженості гіпертрофії ЛШ у порівнянні з хворими без супутнього ЗД. Розширено уявлення щодо збільшення частоти реєстрації епізодів ішемії міокарда та ризику їх виникнення в 2,2 разів у пацієнтів з ІХС при ЗД різного ступеня. Уточнено, що наявність супутньої ЗДА у хворих на ІХС супроводжується збільшенням частоти реєстрації шлуночкової екстрасистолії в 2,4 разів, тоді як у пацієнтів з латентним та функціональним ЗД достовірних змін електричної активності серця не виявлено. Доповнено наукові дані про те, що хворим на ІХС та супутнім ЗД різного ступеня властиво зменшення загальної ВСР за рахунок SDNN-індексу, rMSSD (%) та триангулярного індексу HRVT як в активний, так і в пасивний періоди, порівняно з хворими без порушень обміну заліза, а також пригнічення парасимпатичної активності ВНС за рахунок показника HF. Уточнено, що наявність супутньої ЗДА у хворих на ІХС характеризується максимальними змінами показників ВСР та переважанням центральних механізмів регуляції над автономним. У хворих на ІХС з супутньою ЗДА підтверджено ефективність лікування із включенням до базисної терапії заліза (ІІІ) гідроксид-сахарозного комплексу та триметазидину, що супроводжувалось нормалізацією показників клінічної гемограми, обміну заліза та підвищенням концентрації фетуїну-А на 15%,поліпшенням структурно-функціонального, електричного та вегетативного стану серця через 3 місяця від початку терапії (р<0,05). Практичне значення отриманих результатів. Аргументовано необхідність включення у хворих на ІХС до обов'язкових методів дослідження показників ферокінетики з метою своєчасного виявлення супутнього залізодефіциту різного ступеня та його корекції. Рекомендовано у хворих на ІХС та супутнім ЗД визначати рівень фетуїну-А як маркера, асоційованого із серцево-судинним ремоделюванням, вегетативною дисфункцією та прогнозом хворих. Розроблено та впроваджено в практику спосіб лікування хворих на ІХС з залізодефіцитною анемією включення до базисної терапії заліза (ІІІ) гідроксид-сахарозного комплексу та триметазидину з метою покращення показників клінічної гемограми та обміну заліза, структурно-функціонального та вегетативного стану серця. Результати дослідження впроваджені в практичну діяльність закладів охорони здоров’я, а також у навчально- педагогічний процес клінічних кафедр медичних закладів вищої освіти України.