Інформація
Реєстраційний номер
0215U000407,
Назва роботи
Динаміка афіксальної словотвірної системи українського іменника (суфікси середнього роду).
Керівник роботи
Білоусенко Петро Іванович,
Дата реєстрації
17-02-2015
Організація виконавець
Запорізький національний університет
Опис
Об'єкт дослідження: становлення суфіксальної словотвірної підсистеми українських іменників середнього роду від найдавніших часів до сучасності. Мета роботи: функціонально-семантичний опис динаміки суфіксальної деривації українського іменника середнього роду впродовж писемного періоду функціонування української мови. Концепція дослідження полягає в тому, що розгляд причин та умов формування суфіксальних словотворчих засобів українського іменника, історії їхньої участі в дериваційних процесах від найдавнішої доби до сучасності показує тяглість продукування субстантивів за допомогою цих морфем. Суфіксальна деривація іменника середнього роду сучасної української мови є природним продовженням давніх процесів творення нових слів. У пропонованій науковій вперше в українському мовознавстві суфіксальна підсистема українського іменника середнього роду праслов'янської доби та мови ХІV - поч.ХХІ століть проаналізована в історичному плані комплексно. Здійснений аналіз має функціонально-семантичний характер. Виявлено ті елементи словотвірної системи, які були б релевантними для діахронічних (зіставно-історичних) досліджень. Дослідження дало змогу виявити рушійні сили словотвору та тенденції розвитку афіксальної дериваційної системи українського іменника від найдавніших часів до сучасності. Описано динаміку суфіксальних словотвірних типів праслов'янської, давньоруськоукраїнської мови, мови XIV - поч.ХХІ століть. Простежено формування кожного суфіксального словотвірного типу (в означений період - суфікси -ja, -ство, -ище, -иво, -но, -мо, -ло та ін.). Встановлено, що основні функції згаданих формантів були сформовані ще в праслов'янську добу, коли ці суфікси приєднувалися до іменних та дієслівних основ Високопродуктивними упродовж усіх періодів розвитку української мови є суфікс -ja, -ство, -ище, меншу продуктивність демонструють формант -иво/-ево, -но, -еня, -а. Малопродуктивними упродовж усіх періодів розвитку мови виявилися суфікси -ро, -мо, нульовий суфікс. Результати дослідження використані в роботі викладачів кафедр української мови ЗНУ, Мелітопольського ДПУ, Інституту філології Бердянського ДПУ, Криворізького національного університету під час викладання таких курсів: "Історична граматика" , "Історія української мови", "Сучасна українська літературна мова" , в авторському курсі проф. П.І. Білоусенка "Історична дериватологія української мови" , а також у роботі Інституту української мови НАН України в ході використання результатів науково-дослідної роботи в академічному виданні "Історія української мови. Словотвір. Ч.І.Іменник".
Опис продукції
Розроблено підходи до розмежування історичного словотвору й етимологічного аналізу. Запропоновано та впроваджено в навчальний процес методи й параметри виявлення атрибутів саморозвитку, саморуху цілісної словотвірної системи, факторів мовних змін, який дає змогу виявити елементи словотвірних систем і підсистем, принципи їхньої організації та взаємозв'язку, розглянути факти, одержані при вивченні кожного словотвірного типу, на тлі всієї словотвірної системи мови, виявити рушійні сили словотвору. Одним із найбільш вагомих результатів дослідження є встановлення національно-самобутніх, специфічних рис у цій царині на тлі не лише словотворення східнослов'янського, а на тлі словотвірних систем усієї Славії.