Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0219U003431, , Науково-дослідна робота

Назва роботи

Енергетичні процеси у мітохондріях ракових клітин та гепатоцитів за дії азолів і похідних фурану з протипухлинною активністю

Керівник роботи

Бабський Андрій Мирославович, Доктор біологічних наук

Дата реєстрації

14-02-2019

Організація виконавець

Львівський національний університет імені Івана Франка

Опис

Об'єкт дослідження - процеси енергетичного забезпечення ракових та нормальних клітин за дії хіміотерапевтичних препаратів, а також методи синтезу протипухлинних препаратів. Предмет дослідження - дихання та окисне фосфорилювання мітохондрій, пероксидне окиснення ліпідів, апоптоз, клітинний цикл та ДНК за впливу in vitro та in vivo протипухлинних речовин групи азолів (похідних 5-бензил-2-амінотіазолу, сполук з 1,2,3-триазольним ядром) та функціоналізованих 2-арилфуранів . Мета роботи - синтез, відбір та аналіз біологічних ефектів хімічно синтезованих препаратів, для яких встановлена протипухлинна активність, але які мають мінімальний (побічний) ефект на клітини печінки. Методи дослідження: біохімічні, біофізичні, полярографічні, цитологічні. Серед похідних 5-бензилтіазолів перспективним виявили дві речовини, які за цитотоксичністю були рівнозначні або навіть ефективнішим за доксорубіцин стосовно клітин гліобластоми і меланоми. Один з препаратів не тільки на рівні з доксорубіцином викликав загибель Т-клітин за гострої лейкемії, але й стимулював процеси запрограмованої смерті клітин (апоптоз), пошкодження затримки клітинного циклу в G1 фазі. Встановлено, що одним із механізмів реалізації цитотоксичних ефектів похідних тіазолу і фуранів може бути нагромадження продуктів пероксидного окиснення ліпідів і зниження активності ферментів антиоксидантного захисту у ракових клітинах.

Опис продукції

Розроблені методики синтез дозволяють отримувати ефективні цитотоксичні речовини, які за своєю антипроліферативною ефективністю або не поступаються, або переважають широковідомі протипухлинні препарати (доксорубіцин та темозоламід). Цитотоксична активність похідних тіазолу реалізується через активацію процесів апотозу, пошкодження структури ДНК і зупинки клітиного циклу у фазі G2.