Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0220U101711, 0117U001023 , Науково-дослідна робота

Назва роботи

Вивчити репаративні властивості біоінженерних конструкцій на основі кісткових ало- та ксенотрансплантатів, що насичені стовбуровими клітинами та факторами росту

Назва етапу роботи

Керівник роботи

Корж Микола Олексійович, Доктор медичних наук

Дата реєстрації

18-02-2020

Організація виконавець

Державна установа "Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка Національної академії медичних наук України"

Опис

 Об’єкт дослідження: остеорегенерація після пластики дефектів плечової кістки кролів дегідратованими ало- та ксенокістковими імплантатами, насиченими факторами росту та стовбуровими клітинами. Мета роботи: вивчити в експерименті перебіг репаративного остеогенезу за умов використання біоінженерних конструкцій на основі ало- та ксенокісткових імплантатів у поєднанні з аутологічними факторами росту сироватки крові та культивованими стромальними клітинами кісткового мозку. Методи дослідження та апаратура: біохімічні (електрофотоколориметр КФК-3, аналізатор GBG STAT FAX 1904), імуноферментний (аналізатор LisaScan) гістологічні (мікроскоп Olympus BX63), культивування клітин (СО2-інкубатор EC 160, мікроскоп Olympus CKX 31), трансмісійна електронна мікроскопія (мікроскоп ЕМВ-100БР), статистичні. Теоретичні та практичні результати: Встановлено, що найбільш висока остеобластична активність та найбільш оптимальні умови для формування кісткової тканини спостерігаються у випадку алокісткових імплантатів, насичених біоактивними факторами сироватки аутологічної крові, тоді як ксенокісткові виявляють низьку остеоінтеграцію і заміщуються переважно сполучною тканиною внаслідок імунозапальної реакції та уповільненого перебігу остеорегенерації. Остеоіндуктивний вплив біоактивних факторів сироватки крові на перебудову та остеоінтеграцію створених імплантатів виявися більш вираженим, ніж вплив культивованих стовбурових клітин. Новизна: Вперше розроблено спосіб обробки імплантаційного кісткового матеріалу та на його основі створено біоінженерні конструкції, яким надано остеоіндуктивних властивостей за рахунок біоактивних факторів сироватки крові або культивованих стромальних клітин кісткового мозку, і в експерименті визначено найбільш ефективний для остеопластики варіант імплантата. Ефективність впровадження: Ефективність хірургічного лікування підвищується на 15–30 %, ускладнення у пацієнтів після остеопластичних операцій зменшуються на 40 %. Сфера використання: медицина.

Опис продукції

При виготовленні імплантаційного дегідратованого кісткового біоматеріалу у вигляді порошку, обробку кісткових фрагментів здійснюють 10 % перекисом водню впродовж 20-24 годин з заміною розчину 1-2 рази, потім обробляють сумішшю етанолу з діетиловим ефіром у співвідношенні 1:1 впродовж 8-10 годин з подальшим витримуванням при температурі мінус 25°С у 0,45 М розчині натрію хлориду впродовж 20-24 годин, витримують у 0,1 М розчині натрію фосфорнокислого двозаміщеного впродовж 8-24 годин з проміжним між стадіями розморожуванням, промиванням водою впродовж 1-3 годин та висушуванням при кімнатній температурі, після чого кістковий матеріал піддають конвекційному висушуванню при температурі від +35°С до +45°С впродовж 3-5 діб, здрібнюють до фракції порошку розміром 0,5-1,5 мм, пакують та піддають радіаційній стерилізації дозою від 15 до 25 кГр.

Автори роботи

Вельямінова Вікторія Володимирівна
Вирва Олександра Олегівна
Воронцов Петро Михайлович
Воронцова Марія Петрівна
Гарбузняк Ірина Миколаївна
Головіна Яніна Олександрівна
Гриценко Антон Володимирович
Данищук Зинаїда Миколаївна
Корж Микола Олексійович
Леонтьєва Фрида Соломонівна
Мальцева Валентина Євгенівна
Нікольченко Ольга Анатоліївна
Орленко Антон Олегович
Пошелок Денис Михайлович
Самойлова Катерина Михайлівна
Середа Олена Сергіївна
Хмизов Сергій Олександрович
Шевцова Оксана Вікторівна
Якушкін Євген Юрійович