Інформація
Реєстраційний номер
0221U101419, Науково-дослідна робота
Назва роботи
Пропаганда та суспільна свідомість на Півдні та Сході України (1930-і рр. - початок ХХІ ст.).
Керівник роботи
Штейнле Олексій Федорович, Кандидат історичних наук
Дата реєстрації
21-01-2021
Організація виконавець
Запорізький національний університет
Опис
Об’єкт дослідження – суспільна свідомість як сукупність поглядів, уявлень, настроїв, традицій жителів Півдня та Сходу України, яка відображає життя регіону загалом або його окремі сторони. Мета роботи – створення цілісної концепції трансформації суспільної свідомості населення Півдня та Сходу України від завершення переходу до індустріального суспільства в 30-і рр. ХХ століття до сучасної російсько-української війни. Методи дослідження – «тотальна історія» (глибока інтеграція історичного інструментарію з напрацюваннями психології, соціальної філософії, політології, культурних студій); порівняльно-історичний, ретроспективний, діахронний та синхронний методи, інструментарій усної історії, а також сучасні дослідницьких методики у царині дослідження суспільної свідомості: історичної антропології, теорії життєвих світів, семіотики. Проведено аналіз трансформації суспільної свідомості мешканців України (1930-х – 1991 рр.), які підпадали під вплив агресивної радянської пропаганди. Показано роль засобів масової інформації, як інструменту маніпуляції суспільною свідомістю населення УРСР та оцінено її ефективність у мобілізаційних акціях пропагандистського характеру. На підставі аналізу есеї «Ментальність орди» Євгена Гуцало показано, як тема національної свідомості віддзеркалюється у мас-медійній публіцистиці автора. З’ясовані особливості використання та інтерпретації автором концептів «нація», «ментальність», «культура». Показано особливості трансформації суспільної свідомості УРСР та СРСР під тиском тоталітарної системи: релігійний, культурний та суспільний аспекти. Зокрема, з’ясовані особливості екзистенційного вибору духовенства та вірян України під час «упокорення голодом» (1932–1933 рр.). Враховуючу те, що одним із найефективніших засобів пропаганди, яким послуговувалось партійно-радянське керівництво СРСР є кіно. Нами було досліджене питання існування Всеукраїнського фотокіноуправління, одного із важливих елементів української автономії в кіноіндустрії та наявност