Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0223U000862, , Науково-дослідна робота

Назва роботи

Оцінка радіолокаційної помітності складних великогабаритних об’єктів у високочастотному діапазоні

Керівник роботи

Масловський Олександр Андрійович, Кандидат фізико-математичних наук

Дата реєстрації

20-01-2023

Організація виконавець

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Опис

 Методи дослідження – використовується фацетний спосіб представлення поверхні об’єкта складної форми, для моделювання розсіяння електромагнітних хвиль використовується метод поверхневої сітки згідно до SBR (Shoting and Bouncing Rays), для цього необхідно визначити видимі фацети моделі, використовуються короткохвильові та довгохвильові апроксимації кутової залежності ЕПР фацету. Результати роботи: отримано апроксимаційні формули для розсіювання електромагнітного поля фацетом. Розглядається постановка задачі дифракції плоскої електромагнітної хвилі на плоскому многокутнику (фацеті). Отримані формули для визначення ефективної поверхні розсіювання для системи з декількох розсіювачів для когерентного та некогерентного випадку з і без дифракційного розсіювання для ближньої і дальньої зон, розглянуті відомі шляхи до зниження радіолокаційної помітності реальних об’єктів, проведено моделювання впливу використання радіо поглинаючої накидки для моделі об’єкту складної форми. Слід зазначити, що при моделюванні електромагнітного розсіювання враховуються лише видимі фацети (як моделі так і намету, якщо він використовується для маскування об'єкту), ребра, також враховується вторинне поле, що виникає в результаті перевідбиття між різними частинами моделі. Задля проведення таких розрахунків використовується розроблена на попередніх етапах методика правильного зберігання інформації щодо геометричних та електродинамічних параметрів об’єкту, що аналізується, а також алгоритм визначення видимих для кожного конкретного ракурсу фацетів та ребер, та отримання шляхів перевідбиття поля між різними частинами досліджуваного об’єкту, а також між об’єктом та підстильною поверхнею. Для здійснення ефективного доступу до різних параметрів досліджуваного об’єкту використовується структури даних у вигляді kd-tree.

Опис продукції