Інформація
Реєстраційний номер
0223U001100,
,
Назва роботи
Психологія масових релігійних комунікацій
Керівник роботи
Коструба Наталія Сергіївна, Кандидат психологічних наук
Дата реєстрації
25-01-2023
Організація виконавець
Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
Опис
У досліджені представлено науково-теоретичне обґрунтування та емпіричне вивчення проблеми медіарелігійності особистості як наслідку масових релігійних комунікацій. Для концептуалізації окресленої проблеми проаналізовано особливості релігійного дискурсу, явище масових релігійних комунікацій та їхній вплив на формування сучасної релігійності особистості. Створено інтегральну модель медіарелігійності особистості, яка представлена поєднанням дискурсивної та психосоціальної підструктур. Дискурсивна підструктура медіарелігійності ґрунтується на поєднанні релігійного і медійного дискурсів (медійний релігійний текст), а психосоціальна представлена сукупністю властивостей особистості, що формуються внаслідок включення людини в релігійну практику у медіапросторі. У структурі медіарелігійності виокремлено три компонети: когнітивний (інформаційно-смисловий), афективний (емоційно-мотиваційний) та конативний (поведінковий). З метою зменшення великої кількості отриманих емпіричних даних та пошуку найбільш істотних змінних у структурі медіарелігійності особистості здійснено факторний аналіз. Окреслено три фактори: смислоутворюючий, суб’єктивного благополуччя та соціальної підтримки. Найбільш значущим виявлено фактор «смислоутворюючий», що акумулює всі переконання досліджуваних щодо картини світу із залученням усіх зазначених сфер особистості (цінності, емоції, думки і поведінка). Такі результати дали підстави стверджувати, що медіарелігійність може бути особистісним ресурсом у подоланні стресових та травматичних життєвих подій. Виявлена тенденція до використання особистостями з високим рівнем медіарелігійності маркерів позитивного змістовного наповнення, а саме рідше акцентують увагу на злості, больових відчуттях, меншою мірою зосереджені на минулому та менше думають про смерть, більшою мірою звертаються до релігійного подолання (молитва, віра тощо).