Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0412U005203, Кандидатська дисертація

Назва роботи

Дикроцеліоз великої рогатої худоби в умовах Півдня України (поширення, діагностика та лікування).

Здобувач

Білопольська Таміла Петрівна,

Керівник Сорока Наталія Михайлівна
Опонент Богач Микола Володимирович
Опонент Шендрик Любов Іванівна

На здобуття

к.вет.н., 06.01.11, Фітопатологія

Дата захисту

22-06-2012

Опис

1. У дисертації наведено результати дослідження епізоотології, патогенезу, діагностики та лікування дикроцеліозу великої рогатої худоби в умовах Півдня України. Встановлено, що велика рогата худоба у південних областях України інвазована збудником Dіcrocoelium lanceatum. Екстенсивність і інтенсивність інвазії залежать від віку тварин та пори року. Виявлені якісні і кількісні зміни гематологічних показників у хворих на дикроцеліоз тварин. Встановлено вірогідне зменшення кількості еритроцитів і вмісту гемоглобіну, що свідчить про розвиток анемії; зміни в лейкограмі, а саме: вірогідне збільшення кількості еозинофілів і паличкоядерних нейтрофілів, що є характерним для розвитку алергічного і запального процесів в організмі хворих тварин. У сироватці крові встановлено підвищення активності відносно специфічних для печінки ферментів: аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, ?-глутамілтранспептидази та лужної фосфатази за одночасного зменшення вмісту загального білка, що свідчить про деструкцію гепатоцитів, зниження інтенсивності білоксинтезувальних процесів та розвиток внутрішньо печінкового холестазу. Визначено підвищення вмісту Іg М, Іg А та Іg Е, що свідчить про адаптативну мобілізацію гуморальних факторів природної резистентності у відповідь на розвиток патологічних процесів та інтоксикації в організмі тварин за дикроцеліозу. Виявлено структурні зміни в печінці, які характеризуються десквамацією епітеліоцитів у просвіт жовчних ходів, інфільтрацією їх слизової оболонки лейкоцитами, переважно нейтрофілами та еозинофілами. Високу діагностичну ефективність виявили методи Калантарян та Вольфа, екстенсивність інвазії - 93,3, 57 %. Низьку діагностичну ефективність виявив метод "товстого мазка" (за КАТО). Визначена діагностична ефективність алергічної проби. Позитивну алергічну реакцію на введення антигену спостерігалася у 19 корів із 30. Ефективність методу склала 63 %. Нами визначена діагностична ефективність алергічної проби. Позитивна алергічна реакція на введення антигену спостерігалася у 19 із 30 корів. Ефективність методу склала 63 %.