Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0521U101728, Докторська дисертація

Назва роботи

Алергічні хвороби та хронічна Епштейна-Барр вірусна інфекція: патогенез, діагностичні підходи і терапевтична тактика ведення хворих

Здобувач

Зубченко Світлана Олександрівна, к.мед.н.

На здобуття

Доктор медичних наук, 14.03.08, Імунологія та алергологія

Дата захисту

03-09-2021

Опис

У дисертації наведено вирішення актуального наукового завдання імунології та алергології - вивчення впливу вірусу Епштейна-Барр на імунні та імунозалежні механізми перебігу АХ, оптимізація діагностичної та терапевтичної тактики ведення хворих на АХ на тлі хронічної EBV-інфекції. Серед 365 хворих на АХ поширеність ЕBV-інфекції була 89,6%, з них в активній фазі – 48,9%. У хворих на АХ на тлі активної фази EBV-інфекції виявлені прояви вторинних імунних порушень і більше виражені клініко-діагностичні ознаки гіперреактивності. У хворих на АХ західних областей України визначено регіональні особливості сенсибілізуючого профілю алергенів, молекулярні ендотипи різних нозологій АХ, на підставі яких створені молекулярні прогностичні моделі персоніфікованого ризику формування АР персистуючого, АР інтермітуючого та БА на тлі активної фази EBV-інфекції. Показано, що проведення ШПТ високостандартизованими екстрактами - це точний метод діагностики сенсибілізації до респіраторних алергенів з чутливістю – 95,4% і специфічністю – 98,8% відносно багатокомпонентних досліджень. Доведена участь ЕBV в імунних та імунозалежних маханізмах перебігу АРі та БА, що більшою мірою виражена у пацієнтів з активною фазою хронічної EBV-інфекції за дисбалансом цитокінів IL-1β, IL-33, IL-17, IL-12, IL-10 і підтверджувалась кореляційними взаємозв’язками IL-12 з miR-146a; IL-33 з miR-155; AGEs з IL-33, IL-17; miR-BART-13 з показниками ОФВ1, FeNO, загального IgE. Продемонстрована висока ефективність курсу імуномодулюючої противірусної терапії у пацієнтів з АРі та БА на тлі активної фази хронічної ЕBV-інфекції перед АСІТ, що продемонструвало ефективність останньої незалежно від способу введення алерговакцини. Запропоновані суб’єктивні та імунологічні маркери моніторингу ефективності АСІТ. Розроблено алгоритм ведення пацієнтів з АРі та БА на тлі хронічної EBV-інфекції.