Search academic texts

Information × Registration Number 0416U005909, Candidate dissertation Status к.мед.н. Date 30-11-2016 popup.evolution o Title Morphological features of papillary thyroid cancer with biomineralization Author Rieznik Andrіi, popup.head Romaniuk Anatolii popup.opponent Яковцова Ірина Іванівна popup.opponent Шерстюк Сергій Олексійович Description Дисертація присвячена вирішенню проблеми покращення якості діагностики раку щитоподібної залози (РЩЗ) шляхом виявлення особливостей морфогенезу папілярного раку щитоподібної залози (ПРЩЗ) з біомінералізацією, встановлення патогенетичних особливостей канцерогенезу за умови розвитку патологічної кальцифікації у пухлинній тканині. Загалом було досліджено 1131 випадків РЩЗ. Основу клініко-морфологічних, імуногістохімічних та фізико-хімічних досліджень дисертаційної роботи склали 60 випадків ПРЩЗ. Виявлено, що у гістологічній структурі злоякісної тиреоїдної патології питома частка ПРЩЗ становить у середньому - 74,0%. Частота виявлення біомінералізації ПРЩЗ у чоловіків нижча, ніж у жінок. Зв'язку між біомінералізацією та віком пацієнтів не було виявлено. При біомінералізації ПРЩЗ було виділено такі її типи: псамомні тільця, стромальна та васкулярна біомінералізація. Вперше був встановлений детальний фазовий та фізико-хімічний склад основних форм патологічних біомінералів у ЩЗ. Встановлено, що основу всіх типів біомінералізації ПРЩЗ становить гідроксиапатит кальцію. Виявлено значення експресії bax, OPN, VEGF у морфогенезі біомінералізованої тканини ПРЩЗ та показано важливість цих маркерів в оцінці перебігу злоякісного процесу. Висока експресія білка bax та низька експресія його антагоніста bcl-2 у мінералізованій тканині ПРЩЗ свідчить про посилення апоптозу у пухлинних клітинах. Гіперпродукція OPN пухлинними клітинами є можливим фактором протидії біомінералізації ПРЩЗ. Високий рівень експресії VEGF може свідчити про більш високий рівень гіпоксії в тканині мінералізованого ПРЩЗ. Вперше досліджено морфогенез, прогностичне та діагностичне значення псамомних тілець при ПРЩЗ. Порівнюючи випадки ПРЩЗ з наявністю метастазів, відзначили, що мінералізовані зразки пухлин досягають більших розмірів у порівнянні з випадками без проявів кальцифікації (р<0,02), у них виявлено достовірно вищий рівень експресії bax (р<0,001), OPN (р<0,008) і VEGF (р<0,012). У групі зразків ПРЩЗ без мінералізації виявлено вищий рівень експресії bcl-2 (р<0,04). Таким чином, оцінюючи вплив біомінералізації на перебіг ПРЩЗ, можна стверджувати про її сприяння захисним силам організму, яке полягає в обмеженні росту та поширенні пухлини. Остеопонтин, відкладаючись на поверхні псамомних тілець і з'єднуючись зі сполуками кальцію, стимулює їх ущільнення та організацію, приймаючи участь у формуванні їх шаруватої структури. Показано, що виявлення псамомних тілець у лімфовузлах чи здоровій ЩЗ є важливою діагностичною ознакою прихованого ПРЩЗ. Отримані дані можуть стати важливими критеріями у діагностиці злоякісних пухлин ЩЗ та дозволять переглянути стандарти лікування папілярного раку щитоподібної залози з біомінералізацією у бік зниження агресивності лікувального процесу. Дисертація присвячена вирішенню проблеми покращення якості діагностики раку щитоподібної залози шляхом виявлення особливостей морфогенезу папілярного раку щитоподібної залози з біомінералізацією, встановлення патогенетичних особливостей канцерогенезу за умови розвитку патологічної кальцифікації у пухлинній тканині. Загалом було досліджено 1131 випадків РЩЗ. Основу клініко-морфологічних, імуногістохімічних та фізико-хімічних досліджень дисертаційної роботи склали 60 випадків ПРЩЗ. Виявлено, що у гістологічній структурі злоякісної тиреоїдної патології питома частка ПРЩЗ становить у середньому - 74,0%. Частота виявлення біомінералізації ПРЩЗ у чоловіків нижча, ніж у жінок. Зв'язку між біомінералізацією та віком пацієнтів не було виявлено. При біомінералізації ПРЩЗ було виділено такі її типи: псамомні тільця, стромальна та васкулярна біомінералізація. Вперше був встановлений детальний фазовий та фізико-хімічний склад основних форм патологічних біомінералів у ЩЗ. Встановлено, що основу всіх типів біомінералізації ПРЩЗ становить гідроксиапатит кальцію. Виявлено значення експресії bax, OPN, VEGF у морфогенезі біомінералізованої тканини ПРЩЗ та показано важливість цих маркерів в оцінці перебігу злоякісного процесу. Висока експресія білка bax та низька експресія його антагоніста bcl-2 у мінералізованій тканині ПРЩЗ свідчить про посилення апоптозу у пухлинних клітинах. Гіперпродукція OPN пухлинними клітинами є можливим фактором протидії біомінералізації ПРЩЗ. Високий рівень експресії VEGF може свідчити про більш високий рівень гіпоксії в тканині мінералізованого ПРЩЗ. Вперше досліджено морфогенез, прогностичне та діагностичне значення псамомних тілець при ПРЩЗ. Порівнюючи випадки ПРЩЗ з наявністю метастазів, відзначили, що мінералізовані зразки пухлин досягають більших розмірів у порівнянні з випадками без проявів кальцифікації (р<0,02), у них виявлено достовірно вищий рівень експресії bax (р<0,001), OPN (р<0,008) і VEGF (р<0,012). У групі зразків ПРЩЗ без мінералізації виявлено вищий рівень експресії bcl-2 (р<0,04). Таким чином, оцінюючи вплив біомінералізації на перебіг ПРЩЗ, можна стверджувати про її сприяння захисним силам організму, яке полягає в обмеженні росту та поширенні пухлини. Остеопонтин, відкладаючись на поверхні псамомних тілець і з'єднуючись зі сполуками кальцію, стимулює їх ущільнення та організацію, приймаючи участь у формуванні їх шаруватої структури. Показано, що виявлення псамомних тілець у лімфовузлах чи здоровій ЩЗ є важливою діагностичною ознакою прихованого ПРЩЗ. Отримані дані можуть стати важливими критеріями у діагностиці злоякісних пухлин ЩЗ та дозволять переглянути стандарти лікування папілярного раку щитоподібної залози з біомінералізацією у бік зниження агресивності лікувального процесу. Registration Date 2016-11-30 popup.nrat_date 2020-04-03 Close