National Repository of Academic Texts

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ТА НАВЧАННЯ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

На сайті Європейської асоціації забезпечення якості вищої освіти (ENQA) опублікований матеріал керівного комітету ЄЕК ООН з питань освіти для сталого розвитку «Забезпечення якості та навчання для сталого розвитку: де ми знаходимося?».

Зазначається, що вища освіта є життєво важливим чинником сталого розвитку, багато університетів ставлять такий розвиток в основу своїх інституційних стратегій. Проте зростає занепокоєння тим, що сталий розвиток занадто часто враховується в університетах поверхово як «ярлик» чи доповнення, а не в якості рушійної сили значущих трансформацій у викладанні, дослідженнях та інституційній практиці. Агентства із забезпечення якості освіти відіграють важливу роль у зміцненні підтримки сталого розвитку у системі вищої освіти. ENQA та Керівний комітет з питань освіти для сталого розвитку Європейської економічної комісії Організації Об’єднаних Націй розпочали співпрацю з метою вивчення того, як сталий розвиток та навчання для сталого розвитку наразі враховуються у системах забезпечення якості. Їхнім першим спільним заходом стало опитування, проведене наприкінці 2025 року для визначення поточних підходів, перешкод та з’ясування ролі агенцій у просуванні сталого розвитку. Багато агентств визнають сталий розвиток новим виміром якості вищої освіти, але концептуальні розбіжності у його розумінні залишаються. Деякі агентства вважають, що сталий розвиток виходить за межі їхніх повноважень, а відповідальність покладають виключно на державні органи. Розуміння навчання для сталого розвитку ще менш розвинене, відповідна інтеграція, як правило, є фрагментарною. Отже, сталий розвиток в системі забезпечення якості у Європейському просторі вищої освіти наразі перебуває на ранній стадії. Більш чіткі концептуальні рамки, практичні рекомендації та стале інвестування в розвиток професійної компетентності щодо сталого розвитку важливі та дадуть плоди, якщо системи забезпечення якості підтримуватимуть змістовну інституційну трансформацію, а не поверхневе дотримання вимог.

Детальніше: https://www.enqa.eu/news/quality-assurance-and-learning-for-sustainability-where-are-we/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ЦСР_SDG

2026-03-26

ОЕСР: БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ ТА ДОБРОЧЕСНІСТЬ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Перспективи боротьби з корупцією та забезпечення доброчесності у 2026 році: використання переваг доброчесності».

У ньому зазначається, що доброчесність є стратегічним активом для країн. За умови належного розроблення та ефективного упровадження системи державної доброчесності захищають демократії від корупції, зміцнюють довіру до державних інституцій та підтримують умови для зростання, чесної конкуренції та інвестицій. Експерти ОЕСР оцінили ефективність систем доброчесності 37-ми країн-членів ОЕСР та 25-ти країн-партнерів. Вони дійшли висновку, що корупція залишається значною та постійно загрозою, а країни можуть краще використовувати переваги доброчесності для забезпечення процвітання економіки та формування стійких, надійних державних інституцій. Корупція шкодить економічному зростанню, роблячи ринки менш стабільними та передбачуваними, придушуючи інновації та інвестиції, а також збільшуючи витрати та посилюючи неефективність. Країни втрачають значну частку ВВП через шахрайство, корупцію та марнотратство, а державні, приватні та некомерційні організації щороку втрачають трильйони доходів. Корупція спотворює державну політику, поглиблює нерівність та підриває суспільну довіру. Кількість людей з низькою довірою або її повною відсутністю до національного уряду зараз перевищує кількість тих, хто висловлює довіру. Корупція стає дедалі складнішою, а організовані злочинні мережі та дедалі більш складні схеми шахрайства з’являються завдяки новим технологіям. У звіті надаються рекомендації щодо усунення цих прогалин та досліджуються інструменти пом’якшення корупційних ризиків, пов’язаних із шахрайством, державними закупівлями та організованою злочинністю. Уряди мають застосовувати ризикоорієнтований та результативний підхід до боротьби з корупцією; зміцнити стійкість у сферах з високим ризиком корупції; покращити використання цифрових інструментів та даних для підтримки моніторингу й впровадження антикорупційних заходів; посилити зусилля, спрямовані на забезпечення доброчесності у системі правосуддя.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/anti-corruption-and-integrity-outlook-2026_16708b78-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/anti-corruption-and-integrity-outlook-2026_d8f55b04/16708b78-en.pdf, https://doi.org/10.1787/16708b78-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-03-26

СКЕПСИС ЩОДО ШІ: НЕ ТРЕБА ПОСПІШАТИ

На сайті Inside Higher Ed, що належить Times Higher Education, опубліковано статтю Кетрін Палмер «Чому адміністратор у сфері штучного інтелекту ставиться до нього скептично».

У ній автор, спираючись на досвід Метью Коннеллі, віце-декана з питань ініціатив у сфері штучного інтелекту Колумбійського університету, розмірковує про обмеження та ризики використання ГШІ в освітньому середовищі. Наголошується, що попри значний потенціал великих мовних моделей для підтримки навчального процесу, кінцева ефективність залежить від умов застосування ШІ. Технології можуть сприяти більш глибокому навчанню лише тоді, коли використовуються у взаємодії з викладачем і супроводжуються експериментами, перевіркою результатів і критичним аналізом. І навпаки, масове і неконтрольоване використання цих інструментів студентами без належного методичного супроводу не забезпечує якісного освітнього результату. Наразі ми спостерігаємо за зміною характеру роботи студентів: поширення генеративних інструментів може призводити до зниження самостійності у виконанні завдань і формального підходу до навчання. Це, у свою чергу, ставить під сумнів здатність студентів розвивати навички критичного мислення, які традиційно вважаються ключовими результатами вищої освіти. Проблема полягає не в технологіях, а у відсутності чітких педагогічних моделей їх інтеграції. Сучасна освітня практика не має достатньої емпіричної бази для оцінювання довгострокових наслідків використання ШІ: задіяння цих інструментів відбувається швидше, ніж формується розуміння їхньої ефективності, що створює розрив між технологічними можливостями та педагогічною доцільністю. Отже, скептичне ставлення тут не означає заперечення інновацій, а є необхідною умовою їхнього відповідального впровадження. Потенціал ШІ є значним, проте ефективність його використання залежить від здатності університетів інтегрувати технології у навчальний процес у поєднанні з кращими педагогічними підходами, що забезпечують розвиток критичного мислення та академічної самостійності.

Детальніше: https://www.insidehighered.com/news/tech-innovation/artificial-intelligence/2026/02/18/why-one-ai-administrator-skeptical-ai

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-03-25

ВАЛОРИЗАЦІЯ ЗНАНЬ У ВИЩІЙ ОСВІТІ

На сайті Європейської Комісії у розділі «Європейський освітній простір. Якісна освіта та навчання для всіх» опубліковано матеріал «… Переваги валоризації знань у вищій освіті»

У ньому йдеться про звіт директорату освіти, молоді, спорту та культури ЄК «Спільнота для освітніх інновацій: від досліджень до впливу. Мости для інноваційних розривів у вищій освіті». Автори дослідження зосереджують увагу на значенні валоризації знань та вказують, що ця діяльність потребує загальноінституційного підходу, а не окремих дій. Валоризація знань являє собою процес створення їхньої соціальної та економічної цінності, пов’язує різні сфери та сектори й перетворює дані, ноу-хау та результати досліджень на стійкі продукти, послуги, рішення і політику, засновану на знаннях, що приносить користь суспільству. Вона є стратегічним інструментом для вищих навчальних закладів та дослідницьких організацій, що забезпечує перехід від дослідження до його упровадження і впливу. Необхідно розвивати інституційні служби підтримки, які надають допомогу дослідникам у перетворенні знань на практичні результати, робить їх видимими та інтегрованими упродовж усього життєвого циклу дослідження. Важливо підтримувати партнерські відносини з неакадемічними зацікавленими сторонами, що сприяють спільній творчості та впровадженню інновацій. Потрібно приділяти увагу розвитку потенціалу ЗВО і НУ для набуття як окремими особами, так інституціями навичок, відповідного способу мислення та необхідних умов для постійної валоризації знань. У звіті представлені рекомендації щодо розроблення та упровадження політики валоризації знань, а саме: упроваджувати навчання на основі практики (практичні приклади, симуляції переговорів, використання шаблонів); зробити результати валоризації знань видимими й такими, що враховуються в процесі розвитку (поряд з дослідженнями та викладанням); здійснювати фінансування постійних посад та спільних послуг, щоб зменшити залежність від короткострокових проектів; забезпечити безперервність підтримки після завершення проекту; пріоритезувати тематичні виклики, узгоджені з регіональними потребами. Узагальнено передовий європейський досвід (ініціативи Офісів трансферу технологій Фландрії (Бельгія), Передачі знань (Ірландія), Фонду «Технологія Європи» (Італія)), що наочно демонструє, як установи можуть впроваджувати валоризацію у навчальні програми та розвиток кар’єри.

Детальніше: https://education.ec.europa.eu/news/report-highlights-the-benefits-of-knowledge-valorisation-in-higher-education, https://op.europa.eu/en/web/eu-law-and-publications/publication-detail/-/publication/099f4283-138b-11f1-8870-01aa75ed71a1/language-en, https://www.heinnovate.eu/en/news-events-cei, https://data.europa.eu/doi/10.2766/6461984

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄC #НРАТ_Валоризація знань #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторпм_новини

2026-03-25

ОСВІТНІЙ СЕРІАЛ «НАУКОВІ ТОВАРИСТВА»

На порталі «ДіяОсвіта» доступний новий освітній серіал «Наукові товариства».

На порталі «ДіяОсвіта» доступний новий освітній серіал «Наукові товариства».

Він являє собою практичну інструкцію для дослідників, які хочуть об’єднуватися, створювати професійні спільноти та розвивати науку системно. Серіал складається з 8 серій, які пояснюють, що таке наукове товариство і яку роль воно відіграє в розвитку науки; як сформувати місію, візію та стратегію спільноти; як побудувати команду й налаштувати робочі процеси об’єднання; як обрати правову форму та оформити необхідні документи; як планувати бюджет і звітувати про результати діяльності; де шукати фінансування та як створювати міжнародні партнерства; приклади успішних товариств; інструменти стратегування; принципи наукової дипломатії. Освітній серіал створений ГО «Куншт» в межах ініціативи Science at Risk для платформи Дія.Освіта.

Детальніше: https://osvita.diia.gov.ua/courses/scientific-societies

Фото: Дія.Освіта

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ОсвітаОнлайн

2026-03-25

КОНКУРС ПРОЄКТІВ ПЕРЕДОВОЇ ФУНДАМЕНТАЛЬНОЇ НАУКИ

Національний фонд досліджень України оголосив конкурс проєктів з виконання наукових досліджень «Передова фундаментальна наука в Україні 2027-2029».

Мета конкурсу – відбір найкращих проєктів фундаментальних досліджень, які передбачають постановку і розв’язання актуальних наукових проблем колективами провідних і молодих вчених для надання колективних грантів. Конкурс має підтримати конкурентоспроможність України у світі, сприяти розвитку національного дослідницького потенціалу та його інтеграції до світового дослідницького простору. Критерії відбору: спрямованість на створення фундаментальних знань; очікувані результати – гіпотези, теорії, нові методи пізнання, відкриття законів природи, невідомих раніше явищ і властивостей матерії, виявлення закономірностей розвитку суспільства тощо, які не орієнтовані на безпосереднє практичне використання у сфері економіки. Тривалість реалізації проєктів – до 3-х років, загальний обсяг фінансування – до 800 млн грн. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 24 квітня 2026 року.

Детальніше: https://nrfu.org.ua/news/ogoloshuyemo-konkurs-proyektiv-z-vykonannya-naukovyh-doslidzhen-peredova-fundamentalna-nauka-v-ukrayini-2027-2029, https://cutt.ly/vtOtpB54

Фото: НФДУ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-03-25

ОЕСР: ІНЦИДЕНТИ ТА НЕБЕЗПЕКИ, ПОВ’ЯЗАНІ З ШІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочій документ «Тенденції щодо інцидентів та небезпек, пов’язаних зі штучним інтелектом, про які повідомляють ЗМІ» із серії «Документи ОЕСР зі штучного інтелекту».

У ньому зазначається, що упровадження ШІ супроводжуються підвищеною увагою до пов’язаних з ним ризиків, отже нагальним завданням є виявлення та реагування на них. Ризики доцільно розподіляти на дві групи – «небезпека», коли вони являють собою потенційну шкоду та «інциденти» – коли вони призводять до фактичної шкоди. Ефективні механізми моніторингу, звітності та реагування на ризики ШІ необхідні для розуміння, запобігання та пом’якшення такого роду ризиків, а також усунення наслідків інцидентів. На початку 2025 року члени Глобального партнерства з ШІ затвердили загальну структуру звітності про інциденти, пов’язані зі ШІ, як міжнародний шаблон для обміну даними між державними та приватними організаціями у різних юрисдикціях та секторах. Ці відомості про інциденти та небезпеки, пов’язані зі ШІ, мають важливе значення для розробників та користувачів ШІ, політиків, дослідників та громадськості щоб їх розуміти та знешкоджувати й усувати наслідки. Великі компанії, що займаються ШІ, відслідковують і діляться такою інформацією, але більша її частина залишається конфіденційною. Непрямі індикатори (наприклад, судові рішення у справах, пов’язаних зі ШІ; повідомлення у ЗМІ) можуть дати часткове уявлення про те, де та які саме типи інцидентів мали місце. Опублікований документ містить аналіз доступних даних, структурованих за 14 тематичними кластерами, які збираються у режимі реального часу та поширюються завдяки Монітору інцидентів і небезпек, пов’язаних зі штучним інтелектом.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/trends-in-ai-incidents-and-hazards-reported-by-the-media_4f5ff43c-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/02/trends-in-ai-incidents-and-hazards-reported-by-the-media_7c824ca9/4f5ff43c-en.pdf,https://doi.org/10.1787/4f5ff43c-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-03-25

ЧИ ВІДПОВІДАЄ ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ УНІВЕРСИТЕТІВ СТУДЕНТСЬКИМ ОЧІКУВАННЯМ?

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джека «Університетам ще далеко до повноцінної цифрової трансформації».

У ній автор висвітлює результати міжнародного дослідження ефективності інтеграції цифрових технологій у діяльність закладів вищої освіти. Він зазначає, що університети наразі перебувають на етапі переосмислення: з одного боку, вони активно інвестують у цифрові рішення, з іншого — не досягають очікуваного рівня їхнього впровадження. Опитування керівників університетів показало, що 88 % розглядають технології як ключовий чинник інновацій та адаптивності, а 80 % оптимістично налаштовані щодо їхнього подальшого розвитку. Разом із тим, рівень цифрової зрілості залишається обмеженим: 57 % оцінили стан своїх інституцій як такий, що перебуває у процесі розвитку та лише 35 % вважають свої університети достатньо просунутими у цифровому вимірі. Отже, існує розрив між стратегічними намірами та фактичними результатами упровадження технологій. Однією з ключових проблем на думку більшості респондентів, є складність інтеграції нових цифрових інструментів до існуючих інституційних систем. Фрагментованість цифрової інфраструктури, накопичена упродовж тривалого часу, ускладнює подальше упровадження інновацій та знижує ефективність технологічних рішень. У результаті навіть значні інвестиції не завжди призводять до системних змін. Додатковим чинником тиску є зростання очікувань з боку студентів, які дедалі більше орієнтуються на зручне та персоналізоване цифрове освітнє середовище. Це змушує університети не лише модернізувати технічну базу, а й переосмислювати організацію навчального процесу, управління даними та взаємодію зі споживачами освітніх послуг. Таким чином, цифрова трансформація у системі вищої освіти, попри значні інвестиції та стратегічні наміри, не дозволила подолати низку інституційних і технологічних бар’єрів і досягти узгодженого та ефективного використання цифрових рішень.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/long-way-go-digital-transformation-universities-told

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-03-24

СЕРВІС ANTI-PLAGIARISM

Anti-Plagiarism – електронна система для виявлення та запобігання плагіату, створена фахівцями Хмельницького національного університету у 2010 році.

Її функціонал забезпечує надійну перевірку кваліфікаційних робіт здобувачів вищої освіти, дисертацій, наукових та науково-методичних праць викладачів ЗВО, а також програмного коду, написаного різними мовами програмування з метою виявлення плагіату й перефразування без корктних посилань на джерела інформації щоб запобігати випадкам порушення академічної етики та законодавства. Підключення системи можна здійснювати як для персонального використання, так і для корпоративних клієнтів, закладів освіти та наукових установ. Для антиплагіатної перевірки можна працювати з е-документами різних форматів (*.rtf, *.doc, *.docx *.pdf, *.dxf). Для співставлення використовується власна база даних та пошук у відкритих інтернет-джерелах. Звіти про перевірку наочно демонструють відсоток запозичень, помилок, загальну кількість перевірених символів та лексем тексту, джерела виявлених запозичень. Наразі за даними розробників користувачами системи Anti-Plagiarism є близько 500 українських та зарубіжних університетів та наукових установ.

Детальніше: https://ap.km.ua/AntiPlagiarism/, https://ap.km.ua/AntiPlagiarism/, https://elar.khmnu.edu.ua/items/925378b7-afbf-4c84-b808-fe3e8724a660

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-03-24

ПОЛЬСЬКА ПРОГРАМА ДОВГОСТРОКОВИХ СТАЖУВАНЬ

Польська академія наук оголосила про старт конкурсу довгострокових наукових стажувань для українських учених.

Учасники програми матимуть змогу проводити наукові дослідження в установах Польської академії наук тривалістю від 3 до 12 місяців починаючи з 1 травня 2026 року. Ця програма відкрита для всіх проєктів з усіх галузей науки за умови їхньої наукової цінності, високого рівня наукових досягнень українських учасників та керівника візиту, відповідності запланованих заходів цілям та очікуваним результатам проєктів, реалістичності. Взяти участь у конкурсі можуть науковці, які працюють у будь-якій українській дослідницькій установі, а також представники дослідницьких підрозділів Польської академії наук. Заявку на участь можна подати до 31 березня 2026 року.

Детальніше: https://pan.pl/dlugoterminowe-pobyty-badawcze-naukowcow-z- ZAfanaIadb_KuE7UZiVIGVVNuEpN0nt86LmszJawVh_aem_DEt5myFqwJv4DO_ythff3w, https://pan.pl/app/uploads/2026/03/Ogloszenie-PAN-NANU-2026.docx, https://pan.pl/app/uploads/2026/03/wniosek-o-dofinansowanie-pobytu-naukowca-z-Ukrainy-2026.doc, https://pan.pl/app/uploads/2026/03/sprawozdanie-mobilnosc-przyjazd-2026.docx, https://www.nas.gov.ua/news/polska-akademiya-nauk-ogolosila-programu-dovgostrokovih-stazhuvan-dlya-ukranskih-naukovciv

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-03-24