National Repository of Academic Texts

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА СВОБОДА ПРОТИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ТИСКУ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Мартіна Гаммерслі «Нав’язування різноманіття поглядів — хибне лікування проблем академічного середовища».

У статті критикуються погляди, згідно з якими наукова та освітня сфера нібито характеризується ідеологічною однорідністю, що стає хибною підставою для висновків про необхідність активного залучення «альтернативних» поглядів. Така постановка питання спрощує природу наукового пізнання та механізми його розвитку. Адже наукова діяльність не зводиться до балансу політичних позицій, вонаа передбачає аргументовану перевірку тверджень, незалежно від їхнього походження. Мартін наголошує, що спроби «інституційно запровадити» різноманіття поглядів можуть призвести до підміни академічних критеріїв політичними або адміністративними. Це несе ризик формального представлення великої кількості позицій без належної оцінки їх наукової обґрунтованості. Проблема полягає не у відсутності певних ідеологічних позицій, а в недостатній готовності дослідників піддавати сумніву власні переконання під впливом нових аргументів і доказів. Зовнішній тиск з боку держави чи окремих інституцій задля забезпечення «правильного» спектра думок підриває академічну автономію, університети ризикують втратити здатність самостійно визначати стандарти набуття знань, що суперечить їхній базовій функції як безпечного простору для вільного інтелектуального пошуку. Ключовою умовою розвитку академії є не механічне розширення спектра позицій, а формування культури відкритого аргументованого діалогу, у рамках якого різні погляди піддаються критичному аналізу. Саме це дозволяє зберегти баланс між інтелектуальною різноманітністю та науковою якістю, що є основою стійкості освітньої системи.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/imposing-viewpoint-diversity-wrong-cure-academias-ills

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-04-16

BOLOGNA HUB PEER SUPPORT ДЛЯ ЗВО

Проєкт «Bologna Hub Peer Support Plus» оголосив про старт прийому заявок на отримання експертної підтримки закладів вищої освіти у досягненні ними стратегічних цілей та розробленні сучасних інноваційних рішень.

Долучитись до проєкту можуть заклади вищої освіти з країн Європейського простору вищої освіти, які самостійно обирають напрям консультацій відповідно до власних пріоритетів. Серед останніх – академічна мобільність, розроблення освітніх програм, визнання кваліфікацій та навчальних досягнень, забезпечення якості освіти, індивідуальні освітні траєкторії, мікрокваліфікації. Учасникам проєкту, який фінансується Європейським Союзом, надаватиметься експертна підтримка та індивідуальні консультації. Заявку на участь можна подати до 15 травня 2026 року.

Детальніше: https://erasmusplus.org.ua/news/vidkryto-konkurs-dlya-zakladiv-vyshhoyi-osvity-v-mezhah-proyektu-bologna-hub-peer-support-plus-do-15-05-2026-r/, https://www.daad.de/surveys/266664,https://eu.daad.de/programme-und-hochschulpolitik/bologna/bologna-hub-peer-support/information-for-higher-education-institutions/de/77667-information-for-higher-education-institutions

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-04-16

ВИМІРЮВАННЯ ВАЛОРИЗАЦІЇ ЗНАНЬ

На сайті Європейської Комісії опубліковане дослідження стосовно побудови системи моніторингу процесу перетворення знань на цінність.

Документ спрямований на держави-члени та асоційовані країни Європейського дослідницького простору, які проводять оцінювання того, як на практиці реалізуються інновації на благо розвитку суспільства та задля підвищення конкурентоспроможності. Пропонується розглядати «багатогранну цінність» діяльності з валоризації знань: від комерційних проривів до кращої державної політики та залучення громад. Для цього запроваджується система із 16 показників та 41 метрики, що дозволить країнам більш точно вимірювати вплив інвестицій у дослідження та інноваційну діяльність на розвиток економіки та суспільства у короткостроковому та довгостроковому контексті. Планується відстежувати комерціалізацію досліджень (спільні патенти реального та академічного сектору, використання інтелектуальної власності, венчурні інвестиції, кількість наукових стартапів), внесок досліджень у стандартизацію, вплив досліджень на формування політики, залучення громад до валоризації знань. Наголошується на необхідності узгодження ключової термінології та рівня зрілості наборів даних і покращання практики їх збору. Надаються рекомендації щодо пілотного тестування метрик, подальшого вдосконалення методології та покращення узгодженості даних. Опитування і тематичні дослідження розглядаються як важливе джерело інформації для підготовки висновків та подальшого розвитку системи показників, які будуть використані для механізму моніторингу ERA. Документ буде корисний політикам як практичний ресурс оцінювання прогресу у валоризації знань та розроблення заходів із посилення впливу європейських досліджень.

Детальніше: https://research-and-innovation.ec.europa.eu/news/all-research-and-innovation-news/new-framework-measure-knowledge-valorisation-2026-03-30_en, https://research-and-innovation.ec.europa.eu/document/download/6ca5d36d-28c9-41af-b366-b6ae62aa4a86_en, https://research-and-innovation.ec.europa.eu/strategy/strategy-research-and-innovation/our-digital-future/european-research-area_en, https://data.europa.eu/doi/10.2777/3166614

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ВалоризаціяЗнань #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-16

ОЕСР: НОВІ ШЛЯХИ В ІННОВАЦІЙНІЙ ПОЛІТИЦІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Прокладаючи нові шляхи в інноваційній політиці, орієнтованій на вирішення конкретних завдань».

З кінця 2010-х років і до сьогодні у всьому світі було запущено понад 260 місій. Їхнє швидке поширення викликало як позитивні очікування, так і занепокоєння щодо розроблення та упровадження більш ефективних стратегій. ОЕСР визнає досягнення та недоліки цих місій, тому розпочала комплексний аналіз набутого досвіду: результати, уроки, прогалини, кращі рішення з проєктування та реалізації місій. Дослідження побудоване на широкому діалозі політиків, які безпосередньо беруть участь у реалізації місій, та дослідників. Документ містить поради щодо того, як слід формулювати місію; як залучати учасників, формувати програми та визначати бюджети для науки, технологій та інновацій; як залучити фінансові та людські ресурси із приватного сектору. У звіті представлені 65 практичних висновків, які будуть корисні для фахівців-практиків, а також приклади вдалого розроблення і виконання місій.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/forging-new-frontiers-in-mission-oriented-innovation-policies_d13d0142-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2025/12/forging-new-frontiers-in-mission-oriented-innovation-policies_66a374d5/d13d0142-en.pdf, https://doi.org/10.1787/d13d0142-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-16

ОСМИСЛЕНА ІНТЕГРАЦІЯ ШІ: УНІВЕРСИТЕТАМ ПОТРІБНА КОЛЕКТИВНА РЕФЛЕКСІЯ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Санти Дж. Оно «Колективне обговорення є ключем до успіху інтеграції штучного інтелекту в освіті».

У ній автор розмірковує, яким чином університети мають інтегрувати штучний інтелект у навчальний та дослідницький процес і наголошує, що надзвичано важливо забезпечити прийняття виважених компромісних рішень. Питання запровадження інструментів ШІ не зводиться до технічного їх вибору. Воно стосується фундаментальних засад функціонування університету, зокрема – розуміння того, як формується знання, як оцінюється навчання і яку роль відіграє викладач у цьому процесі. Відтак ключовими стають не швидкість адаптації технологій, а здатність інституцій критично осмислювати їхній вплив. Він наводить приклади підходів до упровадження ШІ в університетах, де процес починався не з технологічних експериментів, а з інституційного обговорення. Зокрема, створення спеціальних комітетів за участю викладачів дозволило оцінити потенційний вплив ШІ на навчання, дослідження та академічне середовище загалом, що забезпечує не лише ефективніше використання технологій, а й формує довіру до змін. Водночас результати перших спроб інтеграції ШІ виявились неоднозначними. З одного боку, технології сприяють персоналізації навчання, підвищенню залученості студентів і зменшенню рутинного навантаження на викладачів. З іншого викликають серйозне занепокоєння щодо академічної доброчесності, авторства, достовірності інформації та ризику формування залежності від автоматизованих рішень. Автор наголошує, що ці виклики не слід розглядати як перешкоду для використання ШІ. Навпаки, вони є підставою для глибшого аналізу та перегляду підходів до організації освітнього процесу. Важливим є визначення чітких критеріїв ефективності: чи сприяє ШІ глибшому розумінню, чи покращує взаємодію між викладачем і студентом, чи не створює нових форм нерівності. Також необхідно підтримувати міжінституційну співпрацю: жоден університет не здатен самостійно повною мірою оцінити всі наслідки упровадження ШІ, тому обмін досвідом і координація зусиль стають важливою умовою формування ефективних стратегій. Таким чином, успішна інтеграція штучного інтелекту у вищу освіту залежить не стільки від технологічних можливостей, скільки від якості колективного осмислення цих змін. Виважене поетапне упровадження ШІ, засноване на діалозі та критичному аналізі, дозволяє не лише мінімізувати ризики, а й максимально повно використовувати потенціал ШІ для розвитку більш гнучкої та ефективної освітньої системи.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/careful-collective-deliberation-key-educational-success-ai

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-04-15

ВОЛОНТЕРСТВО – ОСНОВА ВІДКРИТОЇ НАУКИ: DOAJ ЗАЛУЧАЄ ПРИХИЛЬНИКІВ

У блозі Directory of Open Access Journals опубліковано матеріал «Заклик до волонтерів».

У блозі Directory of Open Access Journals опубліковано матеріал «Заклик до волонтерів».

У ньому команда платформи DOAJ повідомляє про потребу в розширенні мережі редакторів і запрошує фахівців долучитися на волонтерських засадах до підтримки відкритого доступу в наукових публікаціях. Наголошується, що діяльність DOAJ значною мірою ґрунтується на роботі волонтерів, які беруть участь в оцінюванні заявок журналів, поданих на індексацію DOAJ. Саме завдяки їхній роботі забезпечується якість та надійність контенту, що входить до цього міжнародного каталогу відкритих наукових видань. Заклик стосується фахівців із різних галузей знань, які мають досвід у сфері академічного видавництва, бібліотечної справи або наукових комунікацій, мають належне розуміння принципів відкритого доступу та готовність працювати з заявками журналів. Така діяльність передбачає регулярну, хоча й обмежену за обсягом участь, що поєднується з основною професійною роботою. Окремо підкреслюється, що волонтерство у DOAJ не лише підтримує функціонування платформи, а й сприяє розвитку глобальної інфраструктури відкритої науки, забезпечує доступність якісних рецензованих досліджень незалежно від країни, мови чи дисципліни, що є ключовим принципом діяльності організації. Волонтери отримують можливість професійного розвитку, оскільки знайомляться з сучасними практиками академічного видавництва, стандартами якості та етичними вимогами у сфері наукових комунікацій. Також вони беруть на себе зобов’язання дотримуватись принципів конфіденційності та відповідального ставлення до експертизи.

Детальніше: https://blog.doaj.org/2026/04/15/call-for-volunteers/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-04-15

РОЗРОБЛЕННЯ НАУКОВО ОБҐРУНТОВАНОЇ ЦИФРОВОЇ ПОЛІТИКИ ЄС

На сайті Європейського фонду освіти опублікований аналітичний матеріал «Інструментарій моніторингу IOPEU: підтримка процесу розроблення науково обґрунтованої цифрової політики в Європі».

У ньому зазначається, що інноваційні ресурси допомагають державним адміністраціям зміцнювати сумісність та повторно використовувати наявні дані моніторингу. Інструментарій моніторингу IOPEU, який є частиною ініціативи «Інтероперабельна Європа», об’єднує ретельно відібраний набір рішень, навчальних матеріалів та рекомендацій щодо того, як державні адміністрації можуть покращити сумісність у рамках Європейського Союзу. Розміщений на порталі «Інтероперабельна Європа» інструментарій надає доступ до пошукових систем рішень EIF, онлайн-курсів та інших ключових ресурсів, призначених для підвищення рівня розвитку цифрових державних послуг. Об’єднуючи ці інструменти в одному місці, ініціатива підтримує посадових осіб, фахівців-практиків та політиків, які працюють над реалізацією закону «Про інтероперабельну Європу» та «Європейську рамкову програму забезпечення сумісності». Цей набір інструментів моніторингу є частиною більш широкої колекції моніторингу IOPEU, яка є основною точкою доступу до документів, інформаційних панелей та звітів про стан інтероперабельності в ЄС. Ця колекція відображає довгострокове зрушення у бік структурованого, заснованого на фактичних даних нагляду за транскордонними цифровими державними послугами та відповідає новим вимогам до моніторингу, запровадженим в ЄС. Забезпечується автоматизований збір даних та повторне використання міжнародних, європейських та національних джерел моніторингу. Ключовою перевагою цього набору інструментів є зв’язок з навчальними матеріалами Академії інтероперабельної Європи, включаючи курси для самостійного вивчення, які знайомлять із Європейською рамковою програмою інтероперабельності (EIF) та допомагають країнам привести свої національні рамки інтероперабельності у відповідність до очікувань ЄС. Ці ресурси гарантують, що національні адміністрації, незалежно від розміру чи рівня цифрової зрілості, можуть отримати доступ до високоякісних практикоорієнтованих навчальних матеріалів, які підтримують послідовний підхід до інтероперабельності та цифрової трансформації. По мірі переходу ЄС від обсерваторій (таких, як NIFO), до нового Європейського механізму моніторингу інтероперабельності, пропонований набір інструментів відіграватиме все більш суттєву роль у забезпеченні того, щоб моніторинг залишався всеосяжним, порівнянним та перспективним.

Детальніше: https://data.europa.eu/en/news-events/news/iopeu-monitoring-toolbox-supporting-evidence-based-digital-policy-across-europe

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-15

ОЕСР: ПРОГНОЗУВАННЯ ПОТРЕБ У НАВИЧКАХ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Прогнозування потреб у навичках та адаптація вищого освіти: від розуміння до узгодженості».

Зазначається, що у країнах ЄС 21% працівників мають надмірну кваліфікацію, а 25% повідомляють про наявність надмірної кваліфікації для своїх поточних посад, при цьому 10% мають недостатню кваліфікацію, а 9% засвідчують недостатність необхідних навичок. Ці невідповідності навичок на тлі дефіциту кваліфікованих кадрів впливають на економічне зростання, обмежуючи продуктивність підприємств. У країнах ЄС працівники з надмірною кваліфікацією, як правило, стикаються з різницею у заробітній платі порівняно зі своїми колегами з аналогічною кваліфікацією у тій же професії та галузі та рідше засвідчують високий рівень задоволеності життям. У звіті розглядається, як саме країни прогнозують майбутні потреби в навичках за допомогою заходів оцінювання та прогнозування (Skills Assessment and Anticipation /SAA). Документ покликаний надати підтримку політикам, органам освіти та заінтересованим сторонам у їхній діяльності з планування робочої сили та розвитку вищої освіти. Він містить інформацію та практичні приклади, які допоможуть розробити ефективні системи SAA, що спрямовують навчання, освіту та вибір кар’єри. Розглядаються 17 національних заходів, висвітлюються їхні особливості, методологія та вплив результатів на планування вищої освіти і робочої сили. Показано, що високоефективні системи використовують поряд із SAA інші інструменти, поєднують кількісні та якісні методи, щоб забезпечити та прогнозують коректне використання результатів прогнозування.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/anticipating-skill-needs-and-adapting-higher-education_827b3ca4-en.html,https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/anticipating-skill-needs-and-adapting-higher-education_df9f1718/827b3ca4-en.pdf,https://doi.org/10.1787/827b3ca4-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-04-15

ВТРАТА АКАДЕМІЧНОЇ РІЗНОМАНІТНОСТІ: ЧОМУ СТРАЖДАЮТЬ МОВА ТА ЛІТЕРАТУРА

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джека «Скорочення робочих місць у Великій Британії найбільше зачіпають викладачів англійської та сучасних мов».

У ній автор аналізує новітні дані щодо скорочення академічного персоналу та наочно демонструє, що найбільш уразливими є саме гуманітарні дисципліни. Кількість викладачів англійської мови та літератури, а також сучасних мов у британських університетах знизилася до рекордно низького рівня: скорочення склало майже 7 % та має системний характер. Причому скорочення у гуманітарній сфері університетів тривають декілька років поспіль, але нинішня ситуація, на переконання Патріка, є свідченням серйозної структурної кризи. Закриття освітніх програм або зменшення їхнього обсягу формує так званий «порочний цикл»: зниження кількості студентів призводить до подальших скорочень персоналу, що, у свою чергу, ще більше зменшує можливості викладання цих дисциплін та інтерес до них. Зменшення кількості фахівців у галузі мов і літератури означає поступову втрату експертного потенціалу, який є важливим для розвитку міжкультурної комунікації, гуманітарних досліджень і суспільного діалогу. Йдеться не лише про кадрові зміни, а про звуження інтелектуального та культурного спектра університетської освіти як такої. Серед причин цієї ситуації — фінансовий тиск на університети, зміни у попиті з боку студентів, більш широкі соціальні тенденції, що впливають на вибір освітніх траєкторій. У результаті гуманітарні дисципліни дедалі частіше опиняються у менш вигідному становищі порівняно з іншими галузями знань. Тому є підстави говорити, що скорочення викладачів у сфері англійської мови та сучасних мов є індикатором більш глибоких трансформацій у системі вищої освіти Великої Британії, внаслідок яких відбувається поступова втрата академічної різноманітності, що ставить під сумнів здатність університетів забезпечувати комплексну підготовку фахівців.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/uk-job-cuts-hit-english-and-modern-languages-staff-hardest

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-04-14

ОЕСР: РОЗШИРЕННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ МАЛИХ ТА СЕРЕДНІХ ПІДПРИЄМСТВ В ЕПОХУ ШІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Розширення можливостей малого та середнього бізнесу в епоху штучного інтелекту: опитування ОСР D4SME 2026 року» із серії «Документи ОЕСР щодо МСП та підприємництва».

У ньому зазначається, що упровадження інструментів штучного інтелекту серед малих і середніх підприємств стрімко зростає. Більшість підприємств використовують готові продукти, але деякі експериментують з більш спеціалізованими додатками, включаючи ШІ-агентів. Опитування понад 2 тис. малих і середніх підприємств з 12 країн ОЕСР демонструє реальний масштаб, складність та наявні бар’єри використання ШІ. Експерти вивчали процеси цифрової трансформації опитаних малих та середніх підприємств, і хоча вибірка не була репрезентативною для національних груп МСП, отримали загальну картину цифрових практик, досвіду використання ШІ та наявних прогалин в онлайн-діяльності на цифрових платформах. У матеріали представлений огляд інтеграції ШІ з використанням таксономії G7-ОЕСР, розробленої у 2025 році, а також аналіз цифрової зрілості, навичок, безпеки, інструментів сталого розвитку, фінансових технологій та психічного благополуччя співробітників. МСП мають різні рівні цифрової зрілості: кожна п’ята компанія (22%) знаходиться на базовому етапі та стикається з труднощами. Результати цьогорічного опитування показали стійке зростання практик упровадження готових додатків штучного інтелекту, однак стратегічна, цілеспрямована та безпечна інтеграція в бізнес-операції залишається нерівномірною. Кібербезпека залишається важливим викликом цифровізації, оскільки багато малих і середніх підприємств стикаються з кібератаками. Державні програми підтримки цифровізації малих і середніх підприємств можуть допомогти, забезпечити доступність та полегшити поєднання інструментів для значного посилення впливу ШІ та інновацій на діяльність МСП.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/empowering-smes-in-the-age-of-ai_bf5a9816-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/empowering-smes-in-the-age-of-ai_7f58652c/bf5a9816-en.pdf, https://doi.org/10.1787/bf5a9816-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-14