Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «Чому цифрова доступність є питанням лідерства для університетів».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «Чому цифрова доступність є питанням лідерства для університетів».
У ній автор аналізує трансформацію підходів до цифрової доступності у вищій освіті. Дійсно, доступність цифрових сервісів стає сферою стратегічної відповідальності університетського керівництва, а не окремих ІТ-фахівців чи відповідних профільних підрозділів. Йдеться не лише про навчальні платформи, а й адміністративні сервіси, системи комунікації зі студентами, організацію процесу вступу, бібліотечні ресурси та внутрішні системи управління. Причому все це має бути доступним для людей з інвалідністю та інших вразливих груп, щоб забезпечувати рівні можливості, підвищення репутації університету та виконання його суспільної місії. Але цифрова доступність часто упроваджується реактивно, у відповідь на нові нормативні вимоги, скарги або ризики юридичної відповідальності. Необхідно застосовувати проактивну модель, коли цифрова доступність закладається на етапі стратегічного планування, здійснення закупівель, розроблення цифрових рішень і кадрової політики. Ключову роль у цій моделі відіграють керівники ЗВО (ректори, проректори, керівники структурних підрозділів), – вони визначають пріоритети, впливають на розподіл ресурсів і делегують відповідальність. Також слід ураховувати, що цифрова доступність пов’язана з питаннями інституційної культури, лідерства й довіри.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Архітектура відновлення України: поточний стан та подальші кроки» із серії «Документи ОЕСР з глобальної політики».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Архітектура відновлення України: поточний стан та подальші кроки» із серії «Документи ОЕСР з глобальної політики».
У ньому зазначається, що з лютого 2022 року Україна продемонструвала стійкість своїх інститутів, реалізує реформи управління та має значний прогрес показників, які характеризують готовність для вступу до ЄС. Міжнародні партнери надали безпрецедентну фінансову, технічну та політичну підтримку. Серед перешкод – гостра нестача кадрів, здатних керувати реструктуризацією; інституційна фрагментація між центральними та субнаціональними органами, що викликає прогалини в координації; відсутність узгодженості у форматах взаємодії з донорами. Ці недоліки підвищують транзакційні витрати, знижують передбачуваність розвитку та ускладнюють перетворення зобов’язань в ефективні результати. Потреба у ресурсах для відновлення та реконструкції України упродовж наступного десятиліття оцінюється у 524 млрд дол. США. Цей масштаб визначає необхідність подолання існуючих проблем управління й удосконалення інституційних механізмів. Експерти проаналізували динаміку розвитку внутрішніх інститутів управління, керування державними інвестиціями, а також механізми координації іноземних партнерів. Вони представили рекомендації, які у короткий час здатні зміцнити існуючу архітектуру відновлення країни.
Sorry, this entry is only available in Українська. В Оксфордському університеті у викладанні, навчанні і дослідженнях широко використовуються інструменти генеративного штучного інтелекту
Sorry, this entry is only available in Українська.
В Оксфордському університеті у викладанні, навчанні і дослідженнях широко використовуються інструменти генеративного штучного інтелекту
Він став першим університетом у Великій Британії, який почав надавати ліцензії ChatGPT Edu усім співробітникам та студентам у рамках корпоративної політики роботи з безпечними інструментами ГШІІ. Заохочується безпечне та відповідальне використання ШІ, підкріплене належним навчанням та прозорими і доступними інструкціями. Крім того, університет надає доступ до навчальних ліцензій Microsoft Copilot Chat та Copilot 365, Google Gemini та NotebookLM. Щоб підготувати співробітників і здобувачів вищої освіти до ефективної та коректної роботи з ГШІ, їм пропонуються інструктивні матеріали (Посібник з ChatGPT), створений Центр компетенцій зі штучного інтелекту, проводяться вебінари та поширюються поради щодо використання цих інструментів у різних академічних контекстах та дисциплінах. Для підтримки етичного використання ChatGPT в університеті та коледжах запроваджено програму навчання зі штучного інтелекту, яка акцентована на розумінні важливості участі людини у роботі з ШІ, критичного мислення, відповідального застосування. Використання інструментів ШІ дозволяє дослідникам аналізувати великі набори даних, генерувати гіпотези та візуалізувати складні результати з безпрецедентною швидкістю та масштабом, у галузі мистецтва, гуманітарних та соціальних наук ШІІ розкриває нові творчі можливості, сприяє синтезу даних для створення унікальних інтерпретацій та моделювання складних систем. Студенти курсу фізичних наук використовували ChatGPT Edu у різний спосіб для підтримки свого навчання у 2024-2025 навчальному році. Вони досліджували, наскільки ШІ може бути помічником з розмовного навчання, партнером з повторення та нотаток, експериментували з функціями голосового режиму та працювали із зображеннями. Найбільш популярними були: (1) сократівське репетиторство (студенти просили ШІ покроково розібрати проблему, заохочуючи активне мислення, а не пасивне отримання рішень); (2) підготовка резюме та упорядкування нотаток на основі лекцій, структурування складного матеріалу тощо; (3) голосовий режим для повторення без друку та візуальний аналіз для інтерпретації рукописів; (4) персоналізацію шляхом визначення ролей (наприклад, ШІ виступає у ролі «професійного викладача» для поглибленого вивчення ідей та аргументів). Ключові висновки експерименту: ШІ є доповненням до незалежного мислення, а не скорочений шлях до отримання результату; без критичного підходу до згенерованих матеріалів не можна використовувати відповіді ШІ, їх треба перевіряти у різний спосіб. Разом із тим, за умови продуманого використання інструментів ШІ та під належним керівництвом та з обачністю вони можуть допомогти учням у самостійному активному навчанні. Також важливо знати, що в Оксфордському університеті прийнята «Політика використання генеративного штучного інтелекту в дослідженнях: рекомендації для дослідників та професійного персоналу». Вона поширюється на співробітників і студентів, які проводять дослідження, а також на сторонніх осіб, які проводить дослідження на території університету або використовують університетські приміщення чи фінансування для своїх досліджень, запрошених співробітників, стипендіатів, підрядників, дослідників-посередників, технічних спеціалістів, персонал ІТ-допоміжної служби, співробітників бібліотеки та адміністративний персонал. Ця політика охоплює і всі внутрішні схеми фінансування досліджень, якими керують дослідницькі служби, відділи й департаменти.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Росса «Права фінансуючих організацій на перегляд результатів досліджень ставлять науковців у складну позицію»
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Росса «Права фінансуючих організацій на перегляд результатів досліджень ставлять науковців у складну позицію»
У ній автор говорить про вимоги державних і публічних інституцій щодо обов’язкового перегляду наукових результатів до публікації можуть суперечити принципам академічної доброчесності та етичним зобов’язанням дослідників. Права грантодавців на редагування або затвердження результатів досліджень суттєво різняться залежно від інституції. В окремих випадках йдеться лише про технічні або стилістичні правки, однак іноді ситуація буває гіршою: доходить до вимог примусового перегляду висновків або навіть блокування оприлюднення небажаних результатів. Відмова науковців щодо виконання таких вимог може трактуватися як порушення дослідницьких зобов’язань, тоді як згода на них буде відступом від етичних стандартів. Найбільш гострою є ситуація з дослідженнями, які залежать не від прямого фінансування, а від доступу до даних або інституційної інфраструктури, адже за таких умов дослідник фактично позбавлений рівноправних механізмів захисту. Наявні університетські процедури дотримання доброчесності не завжди можуть врегулювати таке питання. Створюється «сіра зона» відповідальності, де втручання у зміст досліджень може залишатися непоміченим або формально допустимим. Такого роду проблеми наразі майже не обговорюються у контексті академічної доброчесності, оскільки основна увага традиційно зосереджена на комерційних спонсорах, тоді як державні та публічні організації можуть мати репутаційні мотиви для впливу на наукові висновки. Автор наводить аргументи на користь необхідності запровадження більш чітких і прозорих правил рецензування (строки, процедури), порядку оскарження та протидії пропозиціям приховування або викривлення результатів. Збереження автономії у науці потребує не лише індивідуальної відповідальності дослідника, а й системних змін у політиках фінансування та управління дослідженнями. Без чітко визначених меж втручання з боку фінансуючих організацій ризик підміни наукової експертизи адміністративним контролем зростає, ставлячи під загрозу довіру до результатів досліджень.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Створення системи зв’язаності економічних коридорів: приклад транскаспійського транспортного коридору» із серії «Документи ОЕСР з глобальної політики».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Створення системи зв’язаності економічних коридорів: приклад транскаспійського транспортного коридору» із серії «Документи ОЕСР з глобальної політики».
У ньому зазначається, що економічні коридори мають життєво важливе значення для торгівлі, економічної інтеграції та підвищення стійкості ланцюжків поставок. Глобальні моделі економічної співпраці змінюються, зростає протекціонізм, виникають збої у поставках. За цих умов такі коридори допомагають знижувати витрати, оптимізувати логістику й підтримувати регіональний розвиток. У звіті представлена таблицю даних щодо зв’язаності економічних коридорів на прикладі Транскаспійського транспортного коридору, що з’єднує Центральну Азію та Південний Кавказ із Європою через Туреччину. Понад 40 індикаторів з різних джерел можуть допомогти політикам оцінити прогрес, виявляти проблеми та удосконалювати стратегії. Коридори оцінюються за трьома ключовими параметрами: жорстка зв’язність – фізична інфраструктура; м’яка зв’язність – політика, регулювання, ефективність кордонів та інвестиційний клімат; продуктивність та результати – потоки, економічна ефективність, терміни та надійність. Економічні коридори важливі для безперебійного функціонування глобалізованих економік, рушійною силою яких є міжнародна торгівля, тому вимірювання їхньої зв’язаності та ефективності має неабияке значення для визначення напрямків розвитку та можливих політичних рішень.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріса Сеува «Як повернути людяність у навчальний процес в епоху штучного інтелекту».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріса Сеува «Як повернути людяність у навчальний процес в епоху штучного інтелекту».
Автор звертає увагу на те, як штучний інтелект змінює підходи студентів до навчання й виконання освітніх завдань, а також на те, як університетські викладачі мають забезпечити якість викладання. Активне упровадження ГШІ у навчання неминуче змінює роль викладача і логіку навчальної роботи. Інструменти штучного інтелекту дедалі частіше використовується для підготовки матеріалів, оцінювання, зворотного зв’язку і навіть формування завдань. Водночас така підвищена ефективність приховує небезпеку підміни навчального діалогу процедурною зручністю, коли рішення ухвалюються не на основі педагогічного судження, а за рекомендаціями алгоритмів. Ключова ідея статті полягає у необхідності збереження примату педагогіки в освітньому процесі: людяність у навчанні проявляється не лише у вигляді емоційної підтримки, а й у здатності враховувати контекст, оцінювати неоднозначні творчі відповіді, індивідуальне нестандартне мислення як невід’ємну частину загального процесу пізнання. Відповідальне використання ШІ в освіті передбачає чітке розмежування функцій: технології можуть підсилювати взаємодію, зменшувати рутинне навантаження і відкривати нові формати роботи, але не можуть і не мають права замінювати собою педагогічні рішення. ШІ не є «учасником навчального процесу», а є інструментом викладання. Майбутнє освіти залежить від того, чи зможуть університети використати цифрові інструменти для посилення людської взаємодії, а не для її витіснення, зберігаючи навчання як простір мислення, діалогу й відповідальності.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Європейської асоціації університетів опубліковані матеріали опитування EUA-CDE за 2025 рік «Політика у докторській освіті: геополітичні зміни, технологічне прискорення розвиток європейського суспільства та конкурентоспроможність».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Європейської асоціації університетів опубліковані матеріали опитування EUA-CDE за 2025 рік «Політика у докторській освіті: геополітичні зміни, технологічне прискорення розвиток європейського суспільства та конкурентоспроможність».
Увага зосереджена на тому, як керівництво університетів оцінює сучасні освітні виклики та можливості для розвитку докторантури. Представлено результати опитування EUA-CDE 2025 року, в якому взяли участь 217 університетів з 37 країн. Розглядається широкий спектр політик на інституційному та європейському рівнях, які важливі для докторської освіти в умовах зміни контексту безпеки та з огляду на зростання задіяння технологій штучного інтелекту. Досліджується, як університети сприяють розвитку європейського суспільства та конкурентоспроможності через співпрацю з соціальними групами. Пропонується по-новому поглянути на академічну свободу на докторському рівні та інституційні підходи до безпеки досліджень. Аналізується використання штучного інтелекту. Узагальнюються перспективи реформування оцінювання досліджень та кар’єри та їхній вплив на докторську освіту. Пропонується актуалізувати дискусію щодо європейської дослідницької політики, зокрема – перспектив та очікувань щодо наступного покоління європейських дослідницьких та інноваційних програм на період 2028-2034 років. Результати опитування будуть основою подальшої діяльності асоціації у галузі зміцнення потенціалу закладів вищої освіти в галузі підготовки та розвитку кар’єри докторантів.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Витрати на дотримання нормативних вимог та продуктивність: нові докази» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Витрати на дотримання нормативних вимог та продуктивність: нові докази» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».
У ньому зазначається, що за останні два десятиліття зростання продуктивності помітно сповільнилось у багатьох розвинених країнах на тлі загального зниження динаміки бізнесу (зменшення кількості стартапів, зниження частки молодих фірм та уповільнення перерозподілу ресурсів). Одним із чинників такої динаміки є кумулятивне ускладнення нормативно-правового середовища в країнах ОЕСР. Жорсткі правила регулювання можуть збільшувати витрати на дотримання нормативних вимог, що, у свою чергу, обтяжує молоді фірми, перешкоджаючи виходу на ринок та масштабуванню. Експерти проаналізували витрати на дотримання нормативних вимог у США, окремих європейських країнах та Австралії, для чого оцінювались трудові ресурси, що витрачаються на завдання, пов’язані з комплаєнсом. У Сполучених Штатах частка заробітної плати, що витрачається на завдання з дотримання нормативних вимог, збільшилась з 4,0% у 2012 році до 4,2% у 2024 році, тоді як в Австралії вона залишається стабільною на рівні близько 4,5%, а в Європі зріс з 3,7% у 2011 році до 3,9% у 2023 році. Отримані результати вказують на важливість більш ефективної регуляторної політики для управління існуючим обсягом нормативних актів, а також на цінність «розумного регулювання», що зберігає соціальні вигоди та обмежує непотрібний тягар дотримання вимог.
Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство освіти і науки України оприлюднило нові правила формування переліку наукових фахових видань України.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Міністерство освіти і науки України оприлюднило нові правила формування переліку наукових фахових видань України.
Відповідний наказ МОН від 19 січня 2026 року №56, зареєстрований у Міністерстві юстиції 28 січня 2026 року за № 129/45523 доступний на офіційному вебсайті МОН. Це рішення спрямоване на підвищення якості вітчизняних наукових видань, публікації у яких зараховуються при здобутті наукових ступенів, отриманні вчених звань, ліцензуванні освітніх програм. Нові правила ґрунтуються міжнародних стандартах публікаційної етики, прозорих і чітких критеріях оцінювання та принципах академічної доброчесності. Оновлення правил спричинене значним зниженням якості наукових публікацій та видань, поширенням недоброчесних видавничих практик (продаж авторства публікацій, недоброчесне примусове збільшення цитувань, маніпуляції з метриками, датами публікацій, імітації процесів рецензування) і відсутністю ефективних інструментів моніторингу та контролю. Ключові зміни полягають у цифровізації процесів, оновленні правил рейтингування, запровадженні кластерного підходу. Чинні наукові періодичні фахові видання категорії «Б» залишаються у «Переліку…» до 1 червня 2026 року. Засновники видань мають подати заявки до МОН через систему URIS до 30 квітня 2026 року, використовуючи інструкції, які будуть розміщені у відкритому доступі 2 лютого 2026 року. Заявки, подані для внесення наукового періодичного видання до категорії «Б» Переліку, перевірятимуться упродовж травня поточного року в системі URIS на відповідність формальним вимогам. Відбуватиметься експертне оцінювання заявок комісією з питань публікаційної етики, формування рейтингового списку наукових періодичних видань у межах кожного кластеру, а остаточне рішення про внесення наукових періодичних видань до Переліку та присвоєння категорії «Б» буде затверджуватись на термін три роки.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Бхавана Шрестха «Як технології можуть посилювати зв’язки в онлайн-аудиторіях».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Бхавана Шрестха «Як технології можуть посилювати зв’язки в онлайн-аудиторіях».
У ній автор пропонує переосмислити роль цифрових технологій в онлайн-навчанні, розглядаючи їх не як інструмент доставки контенту, а як засіб формування соціальних і навчальних зв’язків між студентами та викладачами. Однією з ключових проблем дистанційної освіти є спосіб використання технологій, оскільки за формального підходу онлайн-курси можуть підсилювати відчуття ізольованості, тоді як продумане застосування цифрових рішень здатне, навпаки, створювати відчуття спільної присутності та залученості. Ефективні онлайн-аудиторії формуються тоді, коли технології підтримують регулярну взаємодію, спільну роботу і неформальне спілкування. Інтерактивні платформи, спільні цифрові простори для обговорень, синхронні й асинхронні формати взаємодії дозволяють студентам не лише споживати навчальний матеріал, а й брати участь у його осмисленні разом з іншими. Автор наголошує, що саме ці елементи сприяють формуванню довіри, академічної підтримки та відчуття належності до навчальної спільноти. Ролі викладача тут визначальна: він у цифровому середовищі виступає не лише джерелом знань, а й модератором взаємодії. Технології не замінюють педагогічну присутність, а розширюють її можливості: через продумані комунікаційні стратегії викладач може підтримувати контакт зі студентами, заохочувати активність і своєчасно реагувати на труднощі, які виникають при вивченні нового матеріалу. Вибір інструментів, які відповідають навчальним цілям, має бути усвідомленим, не механічним. Передові технології самі по собі не гарантують якісного онлайн-навчання, проте за умови педагогічно виваженого використання вони можуть суттєво посилювати людські зв’язки у дистанційних класах. Онлайн-аудиторія за такого підходу стає не компромісною заміною традиційного навчання, а повноцінним простором академічної взаємодії, здатним підтримувати співпрацю, залученість та спільну навчальну практику.
To search for news published on the official website of NRАT in the “News” section, you need to enter one word, several words, or an exact phrase in the search field. Different terms are separated by spaces.
The search is performed everywhere – in the title and the news text.
For a more comprehensive result, it is recommended to use word stems (parts of words without endings).
When using multiple words for the search, they are combined using one of the logical methods described below.
By default, the logical connector “and” is used. In this case, search results will include all news releases that contain the specified words, even if they are located separately from each other and are in different parts of the text.
Example: Search phrase: OECD report. Search result: all news containing the words “report” and “OECD” in the text and in the title, both together and separately.
If a phrase or phrase is enclosed in quotation marks (“), the results will include all publications where this exact phrase or phrase is found.
Example: Search phrase: “OECD report.” Search result: all news containing the exact phrase “OECD report.”
If you know the publication date of the news or are interested in a specific time frame in which they were published on the website, you can select such a date or date range in the additional field that looks like a calendar. The date is entered in the format year-month-day and confirmed by clicking on the corresponding date in the calendar dropdown. You can enter a date or choose one by browsing through the calendar by months and years. By default, the interval starts from the oldest date (2018-01-23) and ends with the current date.
You can also use one or more hashtags, which are located under the search field on the right side of the “News” page.
Please note: The search for academic texts is carried out in a separate search window at the following link https://nrat.ukrintei.ua/searchdb.
