Times Higher Education

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Алексіуса Чіа «Чому критична візуальна грамотність має значення у складному інформаційному середовищі».

У ній розглядається роль візуальної грамотності у сучасній освіті та наводяться аргументи щодо доцільності навчати студентів аналізувати зображення, схеми, інфографіку й інші візуальні матеріали не лише як джерела інформації, а також як інструменти формування смислів. Автор наголошує, що сучасне інформаційне середовище дедалі більше ґрунтується на мультимодальній комунікації, де значення передається не лише словами, а й кольором, композицією, просторовим розташуванням, візуальними метафорами і дизайном. Зображення широко використовуються для ініціювання емоційної реакції або формування довіри ще до того, як людина встигає критично оцінити зміст повідомлення. Це стосується не лише соціальних мереж чи реклами, а й освітніх матеріалів, наукових публікацій та презентацій. Критична візуальна грамотність не повинна обмежуватися гуманітарними дисциплінами: студенти технічних і природничих спеціальностей також постійно працюють із графіками, схемами, моделями та іншими формами візуального представлення знань, які потребують інтерпретації та критичного аналізу. Автор розглядає здатність аналізувати візуальні повідомлення як важливу складову академічної та професійної підготовки.  Наводиться приклад роботи зі знаменитим постером National Geographic «Planet or Plastic?», де поліетиленовий пакет візуально подано як айсберг. Аналіз композиції, масштабу, метафор та прихованих смислів  дозолить студентам перейти від поверхового сприйняття зображення до аналізу того, як саме воно формує уявлення про проблему. Такий підхід допомагає усвідомлювати не лише те, що показує зображення, а й те, які аспекти воно підсилює або залишає поза увагою. Окрему увагу автор приділяє адаптації моделі чотирьох ресурсів Пітера Фрібоді та Аллана Люка для роботи з візуальними й мультимодальними текстами. Це послідовний розвиток уміння помічати візуальні елементи, співвідносити їх із власним досвідом, аналізувати контекст використання та критично оцінювати закладені у зображеннях перспективи й механізми впливу. У підсумку автор доходить висновку, що розвиток критичної візуальної грамотності є необхідною умовою підготовки студентів до життя у середовищі інформаційного перенасичення та цифрових маніпуляцій. Здатність усвідомлено аналізувати візуальні повідомлення розглядається як складова ширшої культури критичного мислення, що набуває дедалі більшого значення для освіти, науки й суспільної комунікації.

Детальніше:  https://www.timeshighereducation.com/campus/why-critical-visual-literacy-matters-complex-information-landscape

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Мартіна Гаммерслі «Нав’язування різноманіття поглядів — хибне лікування проблем академічного середовища».

У статті критикуються погляди, згідно з якими наукова та освітня сфера  нібито характеризується ідеологічною однорідністю, що стає хибною підставою для висновків про необхідність активного залучення «альтернативних» поглядів. Така постановка питання спрощує природу наукового пізнання та механізми його розвитку. Адже наукова діяльність не зводиться до балансу політичних позицій, вонаа передбачає аргументовану перевірку тверджень, незалежно від їхнього походження. Мартін наголошує, що спроби «інституційно запровадити» різноманіття поглядів можуть призвести до підміни академічних критеріїв політичними або адміністративними. Це несе ризик формального представлення великої кількості позицій без належної оцінки їх наукової обґрунтованості. Проблема полягає не у відсутності певних ідеологічних позицій, а в недостатній готовності дослідників піддавати сумніву власні переконання під впливом нових аргументів і доказів. Зовнішній тиск з боку держави чи окремих інституцій задля забезпечення «правильного» спектра думок підриває академічну автономію, університети ризикують втратити здатність самостійно визначати стандарти набуття знань, що суперечить їхній базовій функції як безпечного простору для вільного інтелектуального пошуку. Ключовою умовою розвитку академії є не механічне розширення спектра позицій, а формування культури відкритого аргументованого діалогу, у рамках якого різні погляди піддаються критичному аналізу. Саме це дозволяє зберегти баланс між інтелектуальною різноманітністю та науковою якістю, що є основою стійкості освітньої системи.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/imposing-viewpoint-diversity-wrong-cure-academias-ills

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джека «Скорочення робочих місць у Великій Британії найбільше зачіпають викладачів англійської та сучасних мов».

У ній автор аналізує новітні дані щодо скорочення академічного персоналу та наочно демонструє, що найбільш уразливими є саме гуманітарні дисципліни. Кількість викладачів англійської мови та літератури, а також сучасних мов у британських університетах знизилася до рекордно низького рівня: скорочення склало майже 7 % та має системний характер. Причому скорочення у гуманітарній сфері університетів тривають декілька років поспіль, але нинішня ситуація, на переконання Патріка, є свідченням серйозної структурної кризи. Закриття освітніх програм або зменшення їхнього обсягу формує так званий «порочний цикл»: зниження кількості студентів призводить до подальших скорочень персоналу, що, у свою чергу, ще більше зменшує можливості викладання цих дисциплін та інтерес до них.  Зменшення кількості фахівців у галузі мов і літератури означає поступову втрату експертного потенціалу, який є важливим для розвитку міжкультурної комунікації, гуманітарних досліджень і суспільного діалогу. Йдеться не лише про кадрові зміни, а про звуження інтелектуального та культурного спектра університетської освіти як такої.  Серед причин цієї ситуації — фінансовий тиск на університети, зміни у попиті з боку студентів, більш широкі соціальні тенденції, що впливають на вибір освітніх траєкторій. У результаті гуманітарні дисципліни дедалі частіше опиняються у менш вигідному становищі порівняно з іншими галузями знань. Тому є підстави говорити, що  скорочення викладачів у сфері англійської мови та сучасних мов є індикатором більш глибоких трансформацій у системі вищої освіти Великої Британії, внаслідок яких відбувається поступова втрата академічної різноманітності, що ставить під сумнів здатність університетів забезпечувати комплексну підготовку фахівців.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/uk-job-cuts-hit-english-and-modern-languages-staff-hardest

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Філіпа Й. Гауброка та Жуана Конде «Чи є прагнення до досконалості є перешкодою для європейських дослідників на початку їхньої кар’єри?».

У ній розглядаються особливості сучасної академічної системи, в якій високі досягнення не завжди забезпечують стабільне працевлаштування. Наголошується, що формально академічна кар’єра ґрунтується на принципі меритократії, відповідно до якого постійні посади мають отримувати найбільш підготовлені та продуктивні дослідники. Водночас на практиці цей принцип реалізується в університетах не завжди послідовно, оскільки важливу роль можуть відігравати неформальні чинники, зокрема – професійні зв’язки, інституційна інтегрованість тощо. Один із авторів описує власний досвід, який засвідчує цю суперечність: попри значну кількість наукових публікацій, міжнародну співпрацю, отримані гранти та високі наукометричні показники, він тривалий час не може отримати постійну академічну посаду. І робить висновок, що традиційні індикатори успішності не гарантують кар’єрної стабільності. Існує неформальний поріг продуктивності, після якого подальше зростання академічних досягнень перестає бути перевагою. І навіть навпаки: надмірна наукова активність або висока автономність можуть сприйматися як чинники ризику для інституцій, що врешті-решт ускладнює інтеграцію дослідника до існуючих академічних структур. Водночас багато вимог, що виставляються перед кандидатами на посаду, є структурно суперечливими. Наприклад, для отримання постійної позиції необхідно продемонструвати досвід, ресурси та незалежність, які, у свою чергу, можливі лише за наявності вже стабільного академічного статусу. У результаті формується замкнене коло, яке ускладнює професійне зростання молодих дослідників.  Інший автор говорить, що отримання постійної позиції залежить від інституційного контексту, має місце нерівномірність умов і відсутність універсальної моделі успішної кар’єрної траєкторії. Отже, сучасна європейська академічна система, на думку Філіпа Й. Гауброка та Жуана Конде характеризується глибокою невідповідністю між декларованими принципами оцінювання та реальними практиками працевлаштування. Прагнення до досконалості, яке формально заохочується, часто перетворюється на обмеження, яке ускладнює кар’єрний розвиток. Необхідно переосмислити підходи до оцінювання наукової продуктивності та забезпечити дієву підтримку дослідників на початку їхнього професійного шляху.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/striving-excellence-liability-europes-early-career-precariat  

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation