ЯК РОЗВИНУТИ ГРАМОТНІСТЬ ЩОДО ДАНИХ

ЯК РОЗВИНУТИ ГРАМОТНІСТЬ ЩОДО ДАНИХ

На сайті Times Higher Education опублікована добірка статей «Як розвинути грамотність щодо даних на кампусі: ресурси з формування навичок грамотності в роботі з даними для студентів, дослідників і керівництва». 

На сайті Times Higher Education опублікована добірка статей «Як розвинути грамотність щодо даних на кампусі: ресурси з формування навичок грамотності в роботі з даними для студентів, дослідників і керівництва». 

Основна думка, яка поєднує публікації різних авторів, пов’язана із тим, як можна на практиці підвищити готовність закладів вищої освіти, здобувачів освіти та дослідників до ефективної роботи з даними. Оскільки штучний інтелект, алгоритми та аналітика стали частиною нашого повсякденного життя, університети повинні забезпечити, щоб студенти були належним чином навчені, дослідники весь час перебували на передньому краї стратегії по роботі з даними й мали відповідну кваліфікацію, а керівники закладів розуміли можливості та ризики у цій сфері. Колекція складається з шістнадцяти статей, які містять поради щодо інтеграції у навчальні програми курсів грамотності відносно даних, інструкції з керування дослідницькими даними, їх візуалізації та презентації. Йдеться про загальні питання підготовки робочої сили завтрашнього дня; базові засади формування обчислювальних навичок та навчання обробці даних; підвищення грамотного використання інструментів ШІ; включення фінтеху і Web3 в університетські навчальні програми; пріоритети опанування студентами грамотності щодо даних; нагальні знання і навички на початку кар’єри дослідників.

Детальніше: http://surl.li/sxwwc

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-04-25
Share
ПОСІБНИК ДЛЯ ДОСЛІДНИКІВ-ПОЧАТКІВЦІВ ПРО УПРАВЛІННЯ ДАНИМИ

ПОСІБНИК ДЛЯ ДОСЛІДНИКІВ-ПОЧАТКІВЦІВ ПРО УПРАВЛІННЯ ДАНИМИ

На сайті Times Higher Education опублікований матеріал Дервала Даллі «Підвищення грамотності у галузі даних: важливі навички для дослідників-початківців».

На сайті Times Higher Education опублікований матеріал Дервала Даллі «Підвищення грамотності у галузі даних: важливі навички для дослідників-початківців».

Це короткий посібник для дослідників-початківців про ефективне управління даними та їх належне представлення. Наголошується, що значення інформаційної грамотності у нинішні часи неможливо переоцінити. Коли справа доходить до досліджень, це вже не просто зведення даних у таблиці чи складання діаграм. Досліднику доводиться працювати з великими наборами даних, опрацьовувати їх, фільтрувати й аналізувати із залученням спеціальних інструментів для виявлення цінних закономірностей і підготовки висновків чи узагальнень. Отже, відразу після збору інформації науковцю важливо представити її в ясній та ефективній формі, гарантуючи, що вона буде одночасно зрозумілою та корисною для роботи. Якщо дослідник лише починає свій науковий шлях, оволодіння цим мистецтвом може означати дуже багато для подальшого вільного плавання в академічних водах. Отже, для ефективного управління даними рекомендується дотримуватись наступних правил: чітко визначатись із типами і форматами даних, оскільки різні сценарії досліджень вимагають різних підходів, і вибір найбільш валідного може зробити роботу максимально ефективною та результативною; коректно здійснювати підготовку даних (дотримання угод про імена, структури папок і метаданих гарантує, що дані будуть добре організовані та їх буде легко знайти); використовувати спеціалізоване програмне забезпечення для виявлення закономірностей і тенденцій під час проведення розширеного аналізу даних; розробити й дотримуватись чітких вимог до візуалізації даних (кругові діаграми – для відображення частки ринку, лінійні графіки – для відстеження змін з плином часу, карти для виокремлення регіональних відмінностей тощо). Важливою є співпраця з іншими науковцями, адже грамотність щодо даних означає не лише розуміння таких даних, а й використання платформ для спільної роботи, наприклад, GitHub (для спільних проєктів) або репозиторіїв даних. Підвищення навичок роботи з даними – безперервний шлях. Його важливо почати з опанування простого алгоритму, зосередившись на основоположних концепціях, перш ніж переходити на більш високий рівень. Для подальшого підвищення грамотності у сфері даних є сенс проходити онлайн-курси, брати участь у семінарах; бажано знайти наставника або приєднатись до профільної спільноти. Необхідно багато читати і практикувати у сфері даних. Адже академічний ландшафт стає дедалі більш орієнтованим на дані, тому важливість грамотності у галузі даних стає дедалі очевиднішою.

Детальніше: http://surl.li/swuip, http://surl.li/swuhz

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-04-24
Share
ПОВНИЙ ТЕКСТ БАРСЕЛОНСЬКОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ ПРО ВІДКРИТУ НАУКОВУ ІНФОРМАЦІЮ

ПОВНИЙ ТЕКСТ БАРСЕЛОНСЬКОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ ПРО ВІДКРИТУ НАУКОВУ ІНФОРМАЦІЮ

Sorry, this entry is only available in Українська. Публікуємо повний текст Барселонської декларації про відкриту наукову інформацію.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Публікуємо повний текст Барселонської декларації про відкриту наукову інформацію.

На офіційному сайті він представлений англійською та у перекладі кількома мовами, зокрема – іспанською та французькою. Наразі здійснюється переклад на інші мови, якими розмовляє спільнота, що підтримує відкриту науку.

Барселонська декларація про відкриту наукову інформацію була підготовлена

групою з 25 експертів, які представляють організації, що проводять, фінансують та оцінюють дослідження, а також організації, які надають свої інфраструктури для отримання інформації про дослідження. Група зустрілася

у Барселоні у листопаді 2023 року на семінарі, організованому Фондом SIRIS.

Підготовка Декларації координувалася Біанкою Крамер (Sesame Open Science), Камероном Нейлоном (Curtin Open Knowledge Initiative, Університет Кертіна) та Людо Вальтманом (Центр досліджень науки та технологій, Університет Лейдена).

ПРЕАМБУЛА

З метою управління наукою використовуються величезні масиви інформації – від інформації про науковців і їхню діяльність до інформації про вхідні та вихідні дані наукового процесу та про використання, оцінку й суспільний вплив досліджень. Ця інформація часто відіграє важливу роль у розподілі ресурсів та оцінці науковців і установ. Організації, що проводять та фінансують дослідження, використовують цю інформацію для визначення стратегічних пріоритетів. Наукова інформація також є невід’ємною складовою оцінки відповідних результатів досліджень.

Однак значна частина всієї наукової інформації закрита відповідними науковими інфраструктурами, власниками цієї інформації. Це спричинено тим, що власники зазвичай дбають про свої інтереси, а не задоволення потреб наукової спільноти. Як наукова спільнота, ми великою мірою залежні від закритих інфраструктур. Ми оцінюємо та постійно моніторимо дані, а також заохочуємо розвиток відкритої науки, використовуючи закриті дані. Ми також регулярно приймаємо рішення на підставі інформації, яка має упереджений характер у контексті більш чи менш привілейованих мов, географічних регіонів та наукових підходів. Для забезпечення об’єктивної оцінки досліджень та відкритої науки, а також для сприяння неупередженому високоякісному прийняттю рішень є нагальна потреба зробити інформацію про дослідження відкритою через використання можливостей відкритих наукових інфраструктур. Відкритість інформації про дослідження повинна стати новим стандартом.

Ми, що нижче підписалися, вважаємо, що ландшафт наукової інформації потребує фундаментальних змін. Ми зобов’язуємося взяти на себе лідерство в реформуванні цього ландшафту та трансформації наших практик. Із цією метою ми зобов’язуємося (1) зробити відкритість наукової інформації стандартом, (2) співпрацювати із сервісами та системами, що підтримують відкриту наукову інформацію, (3) дбати про стійкий розвиток інфраструктур для відкритої наукової інформації, (4) спільно працювати для реалізації переходу від закритої до відкритої наукової інформації.

ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

Як організації, які здійснюють, фінансують та проводять оцінку досліджень, ми надаємо такі зобов’язання:

1) Ми зобов’язуємося забезпечити принцип відкритості як стандарт для використаної та виробленої нами наукової інформації

• Принцип відкритості буде нормою для наукової інформації, яку ми застосовуємо, наприклад, для оцінки науковців та установ, підтримки стратегічного прийняття рішень та пошуку відповідних результатів досліджень.

• Принцип відкритості буде нормою для наукової інформації, наприклад інформації про нашу діяльність, за винятком випадків, коли відкритість була б необґрунтованою («відкрито наскільки можливо, закрито наскільки необхідно»).

2) Ми будемо співпрацювати із сервісами й системами, що підтримують відкриту наукову інформацію

• Щодо платформ і сервісів публікації наукової інформації ми будемо вимагати, щоб така інформація (наприклад метадані наукових статей та інших результатів наукової діяльності) була відкритою та доступною, використовуючи стандартні протоколи та ідентифікатори, де це можливо.

• Щодо систем та платформ для внутрішнього управління науковою інформацією (наприклад систем інформації про дослідження) ми будемо вимагати, щоб усю необхідну наукову інформацію можна було експортувати й зробити відкритою, використовуючи стандартні протоколи та ідентифікатори, де це можливо.

3) Ми будемо підтримувати сталий розвиток інфраструктури для відкритої наукової інформації

• Ми беремо на себе відповідальність за підтримку інфраструктур для відкритої наукової інформації, наприклад шляхом участі у формуванні та управлінні й надання справедливих і однакових можливостей через підтримку фінансової стабільності та розвитку цих інфраструктур.

• Ми очікуємо, що інфраструктури, які ми підтримуємо, будуть упроваджувати

ефективні практики управління науковою спільнотою та сталий розвиток

(наприклад реалізувати Принципи відкритих наукових інфраструктур).

4) Ми будемо підтримувати колективні дії для прискорення переходу до відкритості наукової інформації

• Ми визнаємо важливість обміну досвідом та координації заходів для сприяння системному переходу від закритої до відкритої наукової інформації.

• Для сприяння цьому переходу ми підтримуємо створення Коаліції відкритої

наукової інформації та зміцнення співпраці з іншими відповідними ініціативами й організаціями.

ДОДАТОК A

ЗМІСТ І ОБҐРУНТУВАННЯ

Закритість наукової інформації зумовлює практики непрозорого прийняття рішень

Занадто часто прийняття рішень у науці ґрунтується на закритій науковій інформації. Ідеться про інформацію, що зосереджена всередині інфраструктур, які управляються комерційними постачальниками. Постачальники, у свою чергу, накладають суворі обмеження на використання та повторне використання інформації. Помилки, прогалини та упередження, які мають місце в рішеннях, прийнятих таким чином, важко виявити й ще важче виправити. Показники та аналітика, отримані в результаті використання такої

інформації, є непрозорими та невідтворюваними. Рішення щодо кар’єри дослідників, майбутнього наукових організацій і врешті-решт того, як наука служить усьому людству, залежать від цих “чорних скринь” показників та аналітики. Без відкритої наукової інформації важко, якщо не неможливо, докладно проаналізувати ці показники та аналітику й вести обґрунтовану дискусію про сильні та слабкі сторони прийнятих рішень. Базові стандарти оцінки наукової діяльності не можуть бути виконані, а академічний суверенітет опиняється під загрозою.

Є багато закритих інфраструктур наукової інформації. Добре відомі приклади – бази даних Web of Science та Scopus, які відіграють важливу роль у науковому оцінюванні та розподілі ресурсів у багатьох країнах. Ці бази даних надають метадані для наукових публікацій (наприклад інформацію про назву, абстракт, журнал, авторів, афіліації авторів, фінансування тощо), але накладають суворі обмеження на використання цих метаданих і роблять їх доступними лише організаціям, які сплачують значні внески. Показники та аналітика, що базуються на цих базах даних (наприклад статистика публікацій та цитувань, імпакт-фактори журналів, рейтинги університетів тощо), не прозорі та не відтворювані.

Прозоре та якісне прийняття рішень вимагає наявності відкритої наукової інформації

У часи, коли прийняття рішень у науці дедалі більше залежить від використання певних метрик, вирішення проблем закритої наукової інформації має бути пріоритетом No1.

Рішення повинні базуватися на відкритій науковій інформації – інформації, яка вільно доступна й не має обмежень щодо її використання та повторного застосування. З метою використання посилань на інформацію з різних джерел відкрита наукова інформація повинна використовувати постійні ідентифікатори, такі як DOIs (Digital Object Identifiers), ORCIDs (Open Researcher and Contributor IDs) та ROR (Research Organization Registry) IDs для

посилання на результати досліджень, дослідників, наукові організації та ін. Інфраструктури відкритої наукової інформації повинні управлятися відповідними зацікавленими сторонами академічної спільноти.

Відкритість наукової інформації гарантує, що всі зацікавлені сторони мають повний доступ до важливої для них наукової інформації. Це необхідний крок для прийняття кваліфікованих управлінських рішень у науці. Це також дозволить поєднувати та інтегрувати інформацію з різних джерел, щоб у процесі прийняття рішень була можливість скористатися всією доступною інформацією й спиратися на різноманітні точки зору та позиції в розумінні проблем. Крім того, якщо дослідники чи наукові організації здійснюють додаткову обробку даних, збагачена інформація, яка виникає в результаті цього, знову може бути відкрито розповсюджена для вільного використання.

У контексті оцінки досліджень відкритість наукової інформації гарантує, що не лише ті, хто проводять оцінку, але й ті, кого оцінюють, мають доступ до всіх даних, врахованих у процесі оцінки, а також упевнені в прозорості процесу прийняття рішень та неупередженості його суб’єктів.

Підтримка відкритої наукової інформації швидко зростає

Важливість принципу відкритості наукової інформації широко визнана, зокрема й рухом реформування оцінювання досліджень. Сан-Франциська декларація про оцінювання досліджень (DORA), яку підтримують близько 3 000 організацій і понад 20 000 осіб у всьому світі, закликає видавців “зняти всі обмеження щодо використання списків літератури в наукових статтях та робити їх доступними за ліцензією Creative Commons Public Domain Dedication”. Лейденський маніфест щодо метрик досліджень радить надавати

дослідникам, яких оцінюють, можливість “перевіряти дані та методологію їх використання”. Рада ЄС ухвалила висновки щодо оцінювання досліджень та впровадження відкритої науки, стверджуючи, що “дані та бібліографічні бази даних, які використовуються для оцінки досліджень, повинні бути відкриті, а інструменти та технічні системи повинні забезпечувати прозорість”. Понад 600 організацій, які приєдналися до Коаліції за розвиток оцінювання досліджень (CoARA), підписали угоду, яка підкреслює необхідність забезпечення “незалежності та прозорості даних, інфраструктур та критеріїв, необхідних для оцінювання досліджень та визначення їх впливу”. Багато організацій та фізичних осіб у Латинській Америці та Карибському басейні підписали декларацію, у якій наголошується на важливості “ініціатив проти комерційних бар’єрів, які обмежують доступ до наукової інформації”.

Виходячи за межі оцінювання досліджень, SPARC (Коаліція наукових видань та академічних ресурсів) попереджає, що “комплексні інфраструктури, критично важливі для проведення університетської діяльності від початку до кінця”, дедалі частіше належать компаніям, які “можуть впливати, а можливо, навіть контролювати ключові рішення керівництва університету”. У своєму плані дій SPARC рекомендує дослідницьким організаціям визначити “структурований набір принципів у якості певного фундаменту” й діяти більш координовано та узгоджено.

Відповідно до цієї рекомендації академічна спільнота Нідерландів розробила принципи відкритої наукової інформації. Ці принципи мають на меті “відкрити метадані та аналітику даних”, що важливо “для впорядкування впливу комерційних організацій, який дедалі більше зростає, протягом усього циклу досліджень без урахування інтересів наукової спільноти”.

Відкритість наукової інформації, а зокрема метадані публікацій, підтримується й Ініціативою відкритого цитування (I4OC) та Ініціативою відкритих аннотацій (I4OA), а також ініціативою Metadata 20/20. Принципи FAIR (Findability, Accessibility, Interoperability, and Reusability) теж відіграють важливу роль у розвитку доступності відкритих метаданих для дослідницьких даних. У своїй Рекомендації щодо відкритої науки ЮНЕСКО підкреслюють важливість “відкритих бібліометричних та наукометричних систем для оцінки та аналізу наукових галузей”. Інфраструктури відкритої наукової інформації, чисельність яких дедалі зростає, також приймають Принципи відкритої наукової інфраструктури.

За підтримки вищезазначених ініціатив інформація про дослідження стає більш відкритою. Декілька інфраструктур для відкритої наукової інформації пропонують альтернативи закритим базам даних. Окрім інфраструктур, наданих організаціями, такими як Crossref, DataCite та ORCID, до них також належать інфраструктури “агрегатори”, такі як OpenAlex, OpenCitations та OpenAIRE, а також дисциплінарні інфраструктури, такі як PubMed та Europe PMC, а також місцеві та національні інфраструктури, такі як La Referencia, SciELO й Redalyc.

Ми наближаємося до критичної точки переходу від закритої до відкритої наукової інформації. Але для досягнення цієї критичної точки потрібні ще більш координовані дії. Тому ми закликаємо всі організації, які проводять, фінансують та оцінюють дослідження, підтримати перехід до відкритої наукової інформації й підписати Барселонську декларацію про відкриту наукову інформацію.

ДОДАТОК Б

ВИЗНАЧЕННЯ

Наукова інформація

Під науковою інформацією розуміється інформація (іноді використовується назва «метадані»), яка стосується проведення досліджень та комунікації щодо досліджень. Поняття включає в себе такі дані (але не обмежується ними): (1) бібліографічні метадані, такі як назви, анотації, посилання, дані про авторів, дані про афіліації та дані про публікації; (2) метадані про дослідницьке програмне забезпечення, дослідницькі дані, зразки та інструменти; (3) інформацію про фінансування та гранти; (4) інформацію про організації та учасників дослідження. Наукова інформація міститься в системах, таких як бібліографічні бази даних, архіви програмного забезпечення, репозиторії даних та науково-інформаційні системи.

Відкрита наукова інформація

Під відкритою науковою інформацією розуміється інформація про дослідження, яка є у відкритому доступі, а також доступна для вільного повторного використання. Відкритість наукової інформації – це вікно можливостей, а не абсолют. Так само, як дослідницькі дані повинні відповідати принципам FAIR (Findability, Accessibility, Interoperability, Reusability – можливість пошуку, доступність, сумісність і повторне використання), відкрита наукова інформація також має відповідати цим принципам.

Якщо досягнуті принципи FAIR, наукова інформація є відкритою.

Це, наприклад, передбачає таке:

• використання стандартних протоколів та стійких ідентифікаторів для підтримки високого рівня інтероперабельності та доступності;

• розміщення метаданих у поширених репозиторіях та системах для підтримки

доступності інформації;

• застосування ліцензії Creative Commons CC0 або відповідні умови для підтримки інтероперабельності та повторного використання;

• прозорість обробки для підтримки інтероперабельності та повторного використання;

• використання інфраструктур, які надають стандартні та відкриті інтерфейси.

Інформація про дослідження, яку не можна розповсюджувати з етичних міркувань, у т.ч. інформація, яка має конфіденційний характер, не повинна бути відкритою. У деяких випадках агреговані форми інформації про дослідження, що стосується конфіденційності, можуть бути відкритими. Однак така можливість має оцінюватися з урахуванням конкретної ситуації в контексті відповідних нормативних актів та юридичних вимог.

Публікація

Під публікацією розуміється оприлюднення в загальному доступі результатів

досліджень з метою використання та критики. Ідеться, зокрема, про офіційну

публікацію текстових результатів, таких як наукові статті чи наукові книги; розміщення звітів та інших нерецензованих результатів дослідження; а також спільне використання дослідницьких даних та програмного забезпечення через відповідні репозиторії. Таке оприлюднення може також являти собою публікацію творчих робіт, таких як скульптура, візуальне мистецтво, фільми чи відео чи інші артефакти, якщо вона має на меті висвітлити результати наукових досліджень. Також значення «публікація» застосовується у випадках обмеженого доступу, але не включає конфіденційні звіти чи інші документи, які не призначені для загального поширення.

Наукові інфраструктури

Під науковими інфраструктурами ми маємо на увазі інфраструктури, через які

здійснюється обмін дослідницькою інформацією. Точне визначення інфраструктур є складним завданням. Ключовою характеристикою інфраструктур є фундаментальність. Їх використовують різні стекхолдери для різних цілей, інші системи чи інфраструктури залежать від них. Наукові інфраструктури створені для спільного використання науковою спільнотою. Іншою характеристикою інфраструктур є те, що вони невидимі для кінцевих користувачів послуг, а залежності стають зрозумілими лише тоді, коли інфраструктура виходить з ладу.

Відкриті наукові інфраструктури

Під відкритими науковими інфраструктурами маються на увазі наукові інфраструктури, які забезпечують надійні гарантії відкритості, підзвітності, стабільності та прозорості. Зобов’язання дотримуватися Принципів відкритої наукової інфраструктури (POSI) забезпечує науковій інфраструктурі відповідний рівень довіри з боку наукової спільноти.

Детальніше: http://surl.li/svbsw, http://surl.li/svbti,  http://surl.li/svbtz,  http://surl.li/svbuh

Фото: скріншот

#НРАТ_ВідкритаНаука

2024-04-22
Share
ПРИЄДНАННЯ ДО БАРСЕЛОНСЬКІОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ

ПРИЄДНАННЯ ДО БАРСЕЛОНСЬКІОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ

Державна науково-технічна бібліотека України підтримала ініціативу групи дослідників та, разом з іншими науковими установами ЄС, підписала Барселонську декларацію щодо відкритої інформації про дослідження, яка має стати новим стандартом у науці. 

Державна науково-технічна бібліотека України підтримала ініціативу групи дослідників та, разом з іншими науковими установами ЄС, підписала Барселонську декларацію щодо відкритої інформації про дослідження, яка має стати новим стандартом у науці. 

У документі наголошується, що інформаційний ландшафт наукових досліджень потребує фундаментальних змін, зокрема – перетворення способів використання та виробництва дослідницької інформації. Адже відкрита дослідницька інформація дає змогу ухвалювати рішення у галузі наукової політики на основі прозорих доказів та інклюзивних даних. З цією метою, організації, що проводять, фінансують та оцінюють дослідження, беруть на себе наступні зобов’язання: зробити відкритість обов’язковою умовою для дослідницької інформації, що вони використовують або виробляють; підтримувати розвиток інфраструктур, які використовують відкриті дослідницькі дані; підтримувати колективні зусилля, спрямовані на прискорення переходу до відкритої наукової інформації.

Детальніше: http://surl.li/sskod, http://surl.li/sskod

Фото: ДНТБ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-04-19
Share
ДОСТУП ДО МІЖНАРОДНИХ НАУКОВИХ РЕСУРСІВ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ УЧЕНИХ

ДОСТУП ДО МІЖНАРОДНИХ НАУКОВИХ РЕСУРСІВ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ УЧЕНИХ

Міністерство освіти і науки України спільно з Державною науково-технічною бібліотекою України інформує вітчизняних науковців та освітян про можливості міжнародного проєкту Research4Life.

Міністерство освіти і науки України спільно з Державною науково-технічною бібліотекою України інформує вітчизняних науковців та освітян про можливості міжнародного проєкту Research4Life.

Йдеться про партнерство Всесвітньої організації охорони здоров’я, Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, Програми ООН із навколишнього середовища, Всесвітньої організації інтелектуальної власності, Міжнародної організації праці, Міжнародної асоціації науково-технічних і медичних видавців, провідних університетів світу. Україна в межах цього проєкту отримує безоплатний доступ до світових академічних електронних ресурсів починаючи з березня 2022 року. Наразі понад 550 вітчизняних установ зареєстровані на порталі Research4Life.

Детальніше: http://surl.li/srrkw, http://surl.li/srrkb, https://dntb.gov.ua/research4life

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2024-04-18
Share
ЯК ШІ МОЖЕ РЕВОЛЮЦІОНІЗУВАТИ ПІДХОДИ ДО АНАЛІЗУ ОПИТУВАНЬ СТУДЕНТІВ

ЯК ШІ МОЖЕ РЕВОЛЮЦІОНІЗУВАТИ ПІДХОДИ ДО АНАЛІЗУ ОПИТУВАНЬ СТУДЕНТІВ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кірсті Брайант «Як ШІ може революціонізувати підходи до аналізу опитувань студентів». 

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кірсті Брайант «Як ШІ може революціонізувати підходи до аналізу опитувань студентів». 

У ній автор наголошує, що студентські опитування є потенційним джерелом надзвичайно цінних даних для організації освітнього процесу та керування ним. Вона пропонує звернути увагу на досвід використання для роботи інструментів штучного інтелекту. Зокрема, у Вестмінстерському університеті вже кілька років поспіль проводиться тематичний аналіз відкритих коментарів опитувань студентів. Якщо у попередні роки такий аналіз, що охоплював думки близько 3 тис. студентів, здійснювався вручну, то цьогоріч було застосовано ШІ. Це дозволило набагато швидше опрацювати відкриті коментарі та узагальнити їх, підготувати цінну інформацію для висновків. Університет став одним із перших у Великій Британії, який аналізує результати Національного опитування студентів з використанням програмного забезпечення штучного інтелекту (MLY від Explorance). Це дає змогу краще зрозуміти, як поліпшити якість навчання студентів. Серед рекомендацій, які можуть бути корисні іншим командам дослідників, та які надає Кірсті Брайа, – необхідність зважено використовувати аналітичні матеріали від ШІ та перевіряти їх, обов’язково доповнюючи людським внеском. Вона зазначає, що запровадження інструментів ШІ для опитувань дозволило університету швидко отримувати аналітичні матеріали щодо відкритих коментарів і оперативно реагувати на ситуацію.

Детальніше: http://surl.li/slvdk, http://surl.li/slvdq

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-04-12
Share
ВІДКРИТІ ДАНІ У ГРОМАДАХ

ВІДКРИТІ ДАНІ У ГРОМАДАХ

Clarity Project оголосив про запуск аналітичної платформи Clarity Hromada, призначеної для накопичення та обміну даними, необхідними для забезпечення прозорості роботи органів влади й підтримки в ухваленні обґрунтованих управлінських рішень.

Clarity Project оголосив про запуск аналітичної платформи Clarity Hromada, призначеної для накопичення та обміну даними, необхідними для забезпечення прозорості роботи органів влади й підтримки в ухваленні обґрунтованих управлінських рішень.

Платформа являє собою систему дашбордів з аналітичними даними про бюджетні витрати, економічну активність, демографію тощо. Дані можна фільтрувати за показниками, рейтингувати та порівнювати громади між собою. Інформація на платформі Clarity Hromada постійно оновлюється з надійного джерела – Єдиного державного порталу відкритих даних. Розробники очікують, що Clarity Hromada буде затребувана журналістами, інвесторами, органами місцевого самоврядування. Сервіс створено за підтримки проєкту TAPAS «Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах» за сприяння Міністерства цифрової трансформації України.

Детальніше: http://surl.li/sjhzx, http://surl.li/sjidb

Фото: Мінцифри

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2024-04-09
Share
НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕПОЗИТАРІЙ АКАДЕМІЧНИХ ТЕКСТІВ У 1 кварталі 2024 РОКУ

НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕПОЗИТАРІЙ АКАДЕМІЧНИХ ТЕКСТІВ У 1 кварталі 2024 РОКУ

У січні-березні 2024 року Національний репозитарій продовжував розвиватись.

У січні-березні 2024 року Національний репозитарій продовжував розвиватись.

База академічних текстів поповнилась на 3`010 звітів НДДКР і 1`630 дисертацій. Наразі відвідувачі та користувачі НРАТ мають доступ до 269`012 повних електронних версій академічних текстів (у т.ч. 132’597 наукових звітів та 136’415 дисертацій у комплекті з авторефератами й анотаціями), з якими можна ознайомитись без будь-яких обмежень.

Відбувається наповнення НРАТ від інституційних репозитаріїв (наразі у ЦР НРАТ представлено 3`725 академічнх текстів від університетів  та видавництв).

Пошук академічних текстів у НРАТ здійснювали у середньому 61 тис. читачів на місяць, вони відвідували портал із 50-ти країн світу.

Регулярно у щомісячному режимі відбувається оновлення відомостей про контент НРАТ на порталі репозитарію http://nrat.gov.ua/opendata/ та порталі відкритих даних https://data.gov.ua/dataset/7f30ad2d-f3e3-4f5d-87fc-4f805d6334dc.

Запроваджено сервіс підписки на новини порталу, завдяки якому науковці, освітяни, інноватори, бібліотекарі можуть у зручному для себе режимі (щодня або раз на тиждень) отримувати інформацію про новітні публікації документів, події, наукові заходи.

Удосконалено БД АТ та пошуковий сервіс репозитарію, академічні тексти отримали прив’язку до інформації про реєстраційні дані звітів НДДКР і дисертацій (номери держреєстрації – РК, ОК, ОКД), а користувачі можуть переглядати облікові картки на порталі НРАТ.

Для постійного інформування цільової аудиторії НРАТ здійснюється публікація корисних матеріалів з різноманітних питань, – від прийнятих управлінських рішень, обговорення нових документів, проведення конференцій, – до кращих практик ЄС, використання технологій ШІ, нових підходів у викладанні, популяризації наукових здобутків. У 1-му кварталі 2024 року на порталі було розміщено 332 таких інформаційних матеріали, які отримали понад 200 тис. переглядів.

У 2024 році на порталі НРАТ започатковано меморіальну рубрику «Brevis nobis vita data est, at memoria bene redditae vitae sempterna…», у якій публікуються матеріали про видатних вітчизняних науковців.

Зростає спільнота НРАТ у соціальних мережах – фейсбук, телеграм, вайбер. Постійно надається підтримка користувачам репозитарію.

Представлені на порталі Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського  дані про автореферати захищених в Україні дисертацій супроводжуються повідомленням про джерело інформації (УкрІНТЕІ) та зручним для читачів гіперпосиланням на відповідний повний текст дисертації, що міститься у НРАТ.

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ВідкритаНаука

2024-04-01
Share
ВІДКРИТА НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ

ВІДКРИТА НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ

Вийшов перший номер нового журналу «Відкрита наука та інновації», у якому планується системно висвітлювати новітні досягнення у галузі економіки, бібліотечної та інформаційної справи з позицій відкритого доступу до наукової інформації.

Вийшов перший номер нового журналу «Відкрита наука та інновації», у якому планується системно висвітлювати новітні досягнення у галузі економіки, бібліотечної та інформаційної справи з позицій відкритого доступу до наукової інформації.

У першому номері розглядаються питання використання бібліографічних менеджерів, наведено результати порівняльного аналізу сучасних наукометричних інструментів,  висвітлено роль Національного консорціуму ORCID-Україна у розвитку політики відкритої науки, подано огляд законодавчого регулювання технології блокчейн та проаналізовано сучасні виклики у цій сфері, запропонована методика інтегральної оцінки рівня інноваційної активності економіки.

Детальніше: https://dntb.gov.ua/news/osi, http://surl.li/rxqbi 

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2024-03-26
Share
ЮНЕСКО ПРО РОЗВИТОК ВІДКРИТИХ ДАНИХ ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ШІ

ЮНЕСКО ПРО РОЗВИТОК ВІДКРИТИХ ДАНИХ ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ШІ

На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) опублікована стаття «Відкриті дані – необхідність для ШІ: що далі?».

На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) опублікована стаття «Відкриті дані – необхідність для ШІ: що далі?».

У ній наголошується, що рух із забезпечення відкритості даних є масштабним та надзвичайно важливим для суспільства і може слугувати зразком у справі побудови більш стійкого майбутнього для всіх.  У світі накопичена величезна кількість необроблених даних, які є цінним джерелом та відправною точкою для подальшої їх обробки, вивчення й перетворення на корисну інформацію. Але для цього дані повинні відповідати певним вимогам, таким як точність, актуальність, достовірність, зручність пошуку, доступність, функціональна сумісність, придатність для повторного використання (концепція FAIR), що важливо для спільного використання даних, підвищення відтворюваності та прозорості, розвитку сумісності даних і стандартів, підтримки збереження даних і довгострокового доступу до них. Оприлюднені ЮНЕСКО керівні принципи, розроблені в рамках Рекомендації ЮНЕСКО про етичні аспекти штучного інтелекту, поширюють розуміння цінності відкритих даних, визначають  порядок їхнього кураторства та відкриття. У документі запропоновані конкретні кроки, які держави можуть зробити для відкриття своїх даних на етапах  підготовки даних, їх відкриття та подальшої підтримки. Також ЮНЕСКО закликає до відкриття даних для цілей розвитку штучного інтелекту.

Детальніше: http://surl.li/rtobj, http://surl.li/rtpmz 

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_UNESCO #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-03-21
Share