НОВИЙ ІНСТРУМЕНТ ДЛЯ ПОРІВНЯННЯ ЯКОСТІ ПУБЛІКАЦІЇ DIAMOND OPEN ACCESS

НОВИЙ ІНСТРУМЕНТ ДЛЯ ПОРІВНЯННЯ ЯКОСТІ ПУБЛІКАЦІЇ DIAMOND OPEN ACCESS

Проект DIAMAS розробив новий інструмент для підвищення якості видавництва – Diamond OA Standard (DOAS).

Проект DIAMAS розробив новий інструмент для підвищення якості видавництва – Diamond OA Standard (DOAS).

Йдеться про посібник, який поєднує рекомендації з практичним інструментом оцінювання, використання яких сприятиме підвищенню стандартів наукових публікацій.  DOAS базується на важливих критеріях щодо семи ключових компонент – фінансування; юридичні аспекти (власність, місія, управління); відкрита наука;, редакційне керівництво, редакційна якість і цілісність досліджень; ефективність технічного обслуговування; видимість, комунікація, маркетинг і вплив; справедливість, різноманітність, інтеграція, багатомовність. Критерії для них з відповідними поясненнями були розроблені експертами на основі аналізу існуючих стандартів і найкращих практик, а також рекомендацій спільноти (проект DIAMAS, Extensible Quality Standard in Institutional Publishing (EQSIP) для Diamond Open Access). Отже, DOAS виступає за модель публікації, яка є доступною та керованою представниками академічного сектору. Цей інструмент дозволяє видавцям оцінити відповідність стандартам, забезпечує чітке розуміння напрямків удосконалення власних публікаційних практик.

Детальніше: https://diamasproject.eu/, http://surl.li/uknkn, https://zenodo.org/records/10726732, http://surl.li/uknkr

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-06-13
Share
ЯК ВИГРАТИ ГРУ В ЦИТУВАННЯ, НЕ ПЕРЕТВОРЮЮЧИСЬ НА ЦИНІКА

ЯК ВИГРАТИ ГРУ В ЦИТУВАННЯ, НЕ ПЕРЕТВОРЮЮЧИСЬ НА ЦИНІКА

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Адріана Фернхема «Як виграти гру у цитування, не перетворюючись на циніка». 

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Адріана Фернхема «Як виграти гру у цитування, не перетворюючись на циніка». 

У ній наголошується, що підвищення показників цитування публікацій не обов’язково відбувається чесно. Адріан розмірковує над питанням «чи можна поліпшити показники цитування, не ставлячи під загрозу як саме дослідження, так і академічні принципи?». Адже деякі з його найкращих статей мали дуже скромні показники цитування, тоді як інші доволі тривіальні публікації досягли успіху. Він провів невеличке дослідження у сфері наукометрії для вивчення впливу своїх друзів на цитування і зробив висновок, що продумані дії з підвищення показників цитування мають неприємні наслідки, а незначні зміни у фокусі та стратегії автора публікацій можуть принести серйозні плоди. Ось 10 основних висновків/порад Адріана Фернхема: публікація у впливових журналах може справити враження на колег і комітети, але жодним чином не гарантує високих цитувань; інноваційні дослідження, які часто високо цитуються, важче опублікувати; чим вужчим є фокус журналу на методи чи теорію, тим менше цитувань може залучити його зміст; не орієнтуйтесь у власному дослідницькому процесі на конкретний журнал; остерігайтесь хижацьких журналів; прагніть публікувати гарні наукові огляди так само часто, як і дослідницькі статті; публікації повинні бути різнобічними – підручник, тест, методика тощо; проявляйте зваженість при виході на нове поле досліджень; будьте обережні з книгами, оскільки це важка і самотня робота. Те, що вас цитують (незалежно від кількості співавторів), приваблює соціальних ледарів, але в академічних колах завжди є циніки. Щоб не програти їм, зберігайте прагнення до знань, не робіть самоціллю здобуття кредитних балів.

Детальніше: http://surl.li/tqibh http://surl.li/tqiii

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-05-14
Share
ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТФОРМА ПІДТРИМКИ МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ ТА МІЖНАЦІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТФОРМА ПІДТРИМКИ МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ ТА МІЖНАЦІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Європейська комісія оголосила про запуск веб-сайту EOSC EU Node, – платформи з підтримки на засадах FAIR міждисциплінарних досліджень, включаючи дані, публікації, програмне забезпечення та послуги у Європі та за її межами. 

Європейська комісія оголосила про запуск веб-сайту EOSC EU Node, – платформи з підтримки на засадах FAIR міждисциплінарних досліджень, включаючи дані, публікації, програмне забезпечення та послуги у Європі та за її межами. 

Тут дослідники можуть отримати доступ до простих у використанні інструментів та підтримки, щоб планувати, виконувати, поширювати та оцінювати процеси й результати досліджень в екосистемі Європейської хмари відкритої науки (EOSC). Також ця платформа підтримуватиме розвиток спільноти EOSC на принципах системної архітектури об’єднаних дослідницьких інфраструктур; буде забезпечувати технічну та адміністративну взаємодію для залучення / інтеграції інших інфраструктур. EOSC EU Node запрошує постачальників наукових ресурсів з усієї Європи надати свої результати досліджень на підтримку загальної місії сприяння відкритій науці й долучитись до Технологічного форуму EOSC.

Детальніше: http://surl.li/tpiyb, http://surl.li/tpiyc, http://surl.li/tpiyh, http://surl.li/tpiyl, http://surl.li/tpuoz

Фото: ЄК

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-05-13
Share
ЯК ЗМУСИТИ ПОКАЗНИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРАЦЮВАТИ

ЯК ЗМУСИТИ ПОКАЗНИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРАЦЮВАТИ

На сайті Times Higher Education опублікований матеріал Йоаніса Глінавоса «Як змусити показники дослідження працювати на вас».

На сайті Times Higher Education опублікований матеріал Йоаніса Глінавоса «Як змусити показники дослідження працювати на вас».

У ньому наголошується на необхідності представникам академічної спільноти приділяти увагу власним профілям та просувати результати досліджень в мережі інтернет. Він говорить про важливість показників, що характеризують дослідження; систему моніторингу інформації про дослідників та результати їх роботи; надає поради щодо роботи з цільовою аудиторією; пошуком, збереженням та фільтрацією інформації; пропонує лайфхаки щодо покращення видимості дослідження, посилення його впливу, підвищення рейтингових показників. Важливого значення набуває альтметрика. Тепер звичною стала графіка з відображенням даних щодо кожної публікації (це пропонують журнали Oxford University Press, Cambridge University Press, Wiley та ін.). Mendeley вказує на використання дослідження до того, як воно з’явиться в цитатах інших публікацій. Але виникає питання: як курувати даними, щоб підвищити видимість результатів вашого дослідження? Це трудомістка робота, внаслідок якої набагато кращою стане видимість ваших результатів і, зрештою, будуть кращі шанси на реальний вплив. Посилання у ЗМІ мають високу оцінку з точки зору видимості впливу дослідження, – отже є сенс писати популярні статті та включати до них посилання на свої публікації через The Conversation. Ще один шлях – публікації в блогах, використання соціальних медіа (поширювати відомості про свою роботу через Twitter/Х, Facebook, LinkedIn). Йоаніс зазначає, що хоча власне результати дослідження є частиною широких трудових відносин і кар’єрних цілей, їх видимість в інтернеті залежить від цілого комплексу додаткових дій кожного науковця, що брав участь у підготовці дослідження. І на цьому також треба зосередитись усій команді.

Детальніше: http://surl.li/tjcza, http://surl.li/tjmaq, http://surl.li/tjczp

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-05-02
Share
ЯК НАВЧАТИ СТУДЕНТІВ ГРАМОТНОСТІ У ГАЛУЗІ ДАНИХ

ЯК НАВЧАТИ СТУДЕНТІВ ГРАМОТНОСТІ У ГАЛУЗІ ДАНИХ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Еллен Белл «Чотири речі, на які слід звернути увагу при навчанні студентів грамотності у галузі даних». 

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Еллен Белл «Чотири речі, на які слід звернути увагу при навчанні студентів грамотності у галузі даних». 

У ній наголошується, що успішне опанування здобувачами освіти науки про дані вимагає цілісного підходу, який органічно поєднує теоретичні та практичні питання. Формування навичок роботи з даними вимагає знайомства з різними наборами даних та аналітичними методологіями. Здається на перший погляд, що ініціативи зі збільшення практичного досвіду щодо аналізу та інтерпретації даних реалізувати нескладно. Тим не менш, якщо вони недостатньо продумані, зусилля педагогів та студентів можуть бути нівельовані через те, що тема видається «сухою», не прив’язаною до реального життя і його потреб. Щоб забезпечити високий рівень інклюзії необхідно поліпшити сприйняття, враховуючи чотири наступні позиції: 1) професійні інструменти для аналізу даних; 2) прикладне розуміння – пріоритет візуалізації даних над статистичною теорією; 3) гнучкість ресурсів, придатних для всіх слухачів; 4) послідовний підхід до навчання грамотності у галузі даних. Саме так на думку Еллен Белл можна підвищити розуміння студентами того, що саме вони роблять і чому це необхідно, забезпечивши можливість передавання цих навичок між модулями та контекстами освітніх програм. Адже успішна освіта у галузі науки про дані вимагає цілісного підходу.

Детальніше: http://surl.li/tgzuq, http://surl.li/thamx

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ВідкритіНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-05-01
Share
ВІДКРИВАЮЧИ НАУКОВІ ДАНІ

ВІДКРИВАЮЧИ НАУКОВІ ДАНІ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джонатана Петтерса «Відкриваючи двері до знань через доступ до даних».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джонатана Петтерса «Відкриваючи двері до знань через доступ до даних».

Наголошується, що відкритий доступ до даних став наріжним каменем прозорої та спільної дослідницької практики. Для того, щоб працювати з даними, потрібні відповідні навички. Поради щодо цього з акцентом на цінностях доступності, відтворюваності та функціональної сумісності й надає автор публікації. Зокрема, він наголошує, що відкриття доступу до даних є фундаментальним кроком у просуванні досліджень і розвитку не лише колаборативної, а й глобальної співпраці. Програма Європейського Союзу «Горизонт 2020» визначила загальний принцип для роботи із дослідницькими даними: «відкрито, наскільки це можливо; закрито, наскільки це необхідно». Відкриті дані передбачають усунення бар’єрів для доступу до інформації, що дозволяє усім зацікавленим вільно використовувати дані, ділитися ними та розвивати їх. Разом із тим, якщо дослідження містить конфіденційну інформацію, її необхідно анонімізувати, отримати згоду від учасників дослідження або навіть обмежити доступ до частин такого дослідження відповідно до чинних правил і процедур. Джонатан Петтерс пропонує поради стосовно здійснення внеску у зростаючий рух прозорих і доступних досліджень. Він говорить про необхідність дослідникам бути чесними, зваженими, сумлінними. Нагадує про необхідність підготовки заяви про доступ до даних з викладенням умов доступу до них та їх використання. Говорить про важливість публікації та просування даних у відкритому доступі, щоб максимізувати їхній вплив.

Детальніше: http://surl.li/tejrg, http://surl.li/tejry

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-04-30
Share
ЯК РОЗВИНУТИ ГРАМОТНІСТЬ ЩОДО ДАНИХ

ЯК РОЗВИНУТИ ГРАМОТНІСТЬ ЩОДО ДАНИХ

На сайті Times Higher Education опублікована добірка статей «Як розвинути грамотність щодо даних на кампусі: ресурси з формування навичок грамотності в роботі з даними для студентів, дослідників і керівництва». 

На сайті Times Higher Education опублікована добірка статей «Як розвинути грамотність щодо даних на кампусі: ресурси з формування навичок грамотності в роботі з даними для студентів, дослідників і керівництва». 

Основна думка, яка поєднує публікації різних авторів, пов’язана із тим, як можна на практиці підвищити готовність закладів вищої освіти, здобувачів освіти та дослідників до ефективної роботи з даними. Оскільки штучний інтелект, алгоритми та аналітика стали частиною нашого повсякденного життя, університети повинні забезпечити, щоб студенти були належним чином навчені, дослідники весь час перебували на передньому краї стратегії по роботі з даними й мали відповідну кваліфікацію, а керівники закладів розуміли можливості та ризики у цій сфері. Колекція складається з шістнадцяти статей, які містять поради щодо інтеграції у навчальні програми курсів грамотності відносно даних, інструкції з керування дослідницькими даними, їх візуалізації та презентації. Йдеться про загальні питання підготовки робочої сили завтрашнього дня; базові засади формування обчислювальних навичок та навчання обробці даних; підвищення грамотного використання інструментів ШІ; включення фінтеху і Web3 в університетські навчальні програми; пріоритети опанування студентами грамотності щодо даних; нагальні знання і навички на початку кар’єри дослідників.

Детальніше: http://surl.li/sxwwc

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-04-25
Share
ПОСІБНИК ДЛЯ ДОСЛІДНИКІВ-ПОЧАТКІВЦІВ ПРО УПРАВЛІННЯ ДАНИМИ

ПОСІБНИК ДЛЯ ДОСЛІДНИКІВ-ПОЧАТКІВЦІВ ПРО УПРАВЛІННЯ ДАНИМИ

На сайті Times Higher Education опублікований матеріал Дервала Даллі «Підвищення грамотності у галузі даних: важливі навички для дослідників-початківців».

На сайті Times Higher Education опублікований матеріал Дервала Даллі «Підвищення грамотності у галузі даних: важливі навички для дослідників-початківців».

Це короткий посібник для дослідників-початківців про ефективне управління даними та їх належне представлення. Наголошується, що значення інформаційної грамотності у нинішні часи неможливо переоцінити. Коли справа доходить до досліджень, це вже не просто зведення даних у таблиці чи складання діаграм. Досліднику доводиться працювати з великими наборами даних, опрацьовувати їх, фільтрувати й аналізувати із залученням спеціальних інструментів для виявлення цінних закономірностей і підготовки висновків чи узагальнень. Отже, відразу після збору інформації науковцю важливо представити її в ясній та ефективній формі, гарантуючи, що вона буде одночасно зрозумілою та корисною для роботи. Якщо дослідник лише починає свій науковий шлях, оволодіння цим мистецтвом може означати дуже багато для подальшого вільного плавання в академічних водах. Отже, для ефективного управління даними рекомендується дотримуватись наступних правил: чітко визначатись із типами і форматами даних, оскільки різні сценарії досліджень вимагають різних підходів, і вибір найбільш валідного може зробити роботу максимально ефективною та результативною; коректно здійснювати підготовку даних (дотримання угод про імена, структури папок і метаданих гарантує, що дані будуть добре організовані та їх буде легко знайти); використовувати спеціалізоване програмне забезпечення для виявлення закономірностей і тенденцій під час проведення розширеного аналізу даних; розробити й дотримуватись чітких вимог до візуалізації даних (кругові діаграми – для відображення частки ринку, лінійні графіки – для відстеження змін з плином часу, карти для виокремлення регіональних відмінностей тощо). Важливою є співпраця з іншими науковцями, адже грамотність щодо даних означає не лише розуміння таких даних, а й використання платформ для спільної роботи, наприклад, GitHub (для спільних проєктів) або репозиторіїв даних. Підвищення навичок роботи з даними – безперервний шлях. Його важливо почати з опанування простого алгоритму, зосередившись на основоположних концепціях, перш ніж переходити на більш високий рівень. Для подальшого підвищення грамотності у сфері даних є сенс проходити онлайн-курси, брати участь у семінарах; бажано знайти наставника або приєднатись до профільної спільноти. Необхідно багато читати і практикувати у сфері даних. Адже академічний ландшафт стає дедалі більш орієнтованим на дані, тому важливість грамотності у галузі даних стає дедалі очевиднішою.

Детальніше: http://surl.li/swuip, http://surl.li/swuhz

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-04-24
Share
ПОВНИЙ ТЕКСТ БАРСЕЛОНСЬКОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ ПРО ВІДКРИТУ НАУКОВУ ІНФОРМАЦІЮ

ПОВНИЙ ТЕКСТ БАРСЕЛОНСЬКОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ ПРО ВІДКРИТУ НАУКОВУ ІНФОРМАЦІЮ

Sorry, this entry is only available in Українська. Публікуємо повний текст Барселонської декларації про відкриту наукову інформацію.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Публікуємо повний текст Барселонської декларації про відкриту наукову інформацію.

На офіційному сайті він представлений англійською та у перекладі кількома мовами, зокрема – іспанською та французькою. Наразі здійснюється переклад на інші мови, якими розмовляє спільнота, що підтримує відкриту науку.

Барселонська декларація про відкриту наукову інформацію була підготовлена

групою з 25 експертів, які представляють організації, що проводять, фінансують та оцінюють дослідження, а також організації, які надають свої інфраструктури для отримання інформації про дослідження. Група зустрілася

у Барселоні у листопаді 2023 року на семінарі, організованому Фондом SIRIS.

Підготовка Декларації координувалася Біанкою Крамер (Sesame Open Science), Камероном Нейлоном (Curtin Open Knowledge Initiative, Університет Кертіна) та Людо Вальтманом (Центр досліджень науки та технологій, Університет Лейдена).

ПРЕАМБУЛА

З метою управління наукою використовуються величезні масиви інформації – від інформації про науковців і їхню діяльність до інформації про вхідні та вихідні дані наукового процесу та про використання, оцінку й суспільний вплив досліджень. Ця інформація часто відіграє важливу роль у розподілі ресурсів та оцінці науковців і установ. Організації, що проводять та фінансують дослідження, використовують цю інформацію для визначення стратегічних пріоритетів. Наукова інформація також є невід’ємною складовою оцінки відповідних результатів досліджень.

Однак значна частина всієї наукової інформації закрита відповідними науковими інфраструктурами, власниками цієї інформації. Це спричинено тим, що власники зазвичай дбають про свої інтереси, а не задоволення потреб наукової спільноти. Як наукова спільнота, ми великою мірою залежні від закритих інфраструктур. Ми оцінюємо та постійно моніторимо дані, а також заохочуємо розвиток відкритої науки, використовуючи закриті дані. Ми також регулярно приймаємо рішення на підставі інформації, яка має упереджений характер у контексті більш чи менш привілейованих мов, географічних регіонів та наукових підходів. Для забезпечення об’єктивної оцінки досліджень та відкритої науки, а також для сприяння неупередженому високоякісному прийняттю рішень є нагальна потреба зробити інформацію про дослідження відкритою через використання можливостей відкритих наукових інфраструктур. Відкритість інформації про дослідження повинна стати новим стандартом.

Ми, що нижче підписалися, вважаємо, що ландшафт наукової інформації потребує фундаментальних змін. Ми зобов’язуємося взяти на себе лідерство в реформуванні цього ландшафту та трансформації наших практик. Із цією метою ми зобов’язуємося (1) зробити відкритість наукової інформації стандартом, (2) співпрацювати із сервісами та системами, що підтримують відкриту наукову інформацію, (3) дбати про стійкий розвиток інфраструктур для відкритої наукової інформації, (4) спільно працювати для реалізації переходу від закритої до відкритої наукової інформації.

ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

Як організації, які здійснюють, фінансують та проводять оцінку досліджень, ми надаємо такі зобов’язання:

1) Ми зобов’язуємося забезпечити принцип відкритості як стандарт для використаної та виробленої нами наукової інформації

• Принцип відкритості буде нормою для наукової інформації, яку ми застосовуємо, наприклад, для оцінки науковців та установ, підтримки стратегічного прийняття рішень та пошуку відповідних результатів досліджень.

• Принцип відкритості буде нормою для наукової інформації, наприклад інформації про нашу діяльність, за винятком випадків, коли відкритість була б необґрунтованою («відкрито наскільки можливо, закрито наскільки необхідно»).

2) Ми будемо співпрацювати із сервісами й системами, що підтримують відкриту наукову інформацію

• Щодо платформ і сервісів публікації наукової інформації ми будемо вимагати, щоб така інформація (наприклад метадані наукових статей та інших результатів наукової діяльності) була відкритою та доступною, використовуючи стандартні протоколи та ідентифікатори, де це можливо.

• Щодо систем та платформ для внутрішнього управління науковою інформацією (наприклад систем інформації про дослідження) ми будемо вимагати, щоб усю необхідну наукову інформацію можна було експортувати й зробити відкритою, використовуючи стандартні протоколи та ідентифікатори, де це можливо.

3) Ми будемо підтримувати сталий розвиток інфраструктури для відкритої наукової інформації

• Ми беремо на себе відповідальність за підтримку інфраструктур для відкритої наукової інформації, наприклад шляхом участі у формуванні та управлінні й надання справедливих і однакових можливостей через підтримку фінансової стабільності та розвитку цих інфраструктур.

• Ми очікуємо, що інфраструктури, які ми підтримуємо, будуть упроваджувати

ефективні практики управління науковою спільнотою та сталий розвиток

(наприклад реалізувати Принципи відкритих наукових інфраструктур).

4) Ми будемо підтримувати колективні дії для прискорення переходу до відкритості наукової інформації

• Ми визнаємо важливість обміну досвідом та координації заходів для сприяння системному переходу від закритої до відкритої наукової інформації.

• Для сприяння цьому переходу ми підтримуємо створення Коаліції відкритої

наукової інформації та зміцнення співпраці з іншими відповідними ініціативами й організаціями.

ДОДАТОК A

ЗМІСТ І ОБҐРУНТУВАННЯ

Закритість наукової інформації зумовлює практики непрозорого прийняття рішень

Занадто часто прийняття рішень у науці ґрунтується на закритій науковій інформації. Ідеться про інформацію, що зосереджена всередині інфраструктур, які управляються комерційними постачальниками. Постачальники, у свою чергу, накладають суворі обмеження на використання та повторне використання інформації. Помилки, прогалини та упередження, які мають місце в рішеннях, прийнятих таким чином, важко виявити й ще важче виправити. Показники та аналітика, отримані в результаті використання такої

інформації, є непрозорими та невідтворюваними. Рішення щодо кар’єри дослідників, майбутнього наукових організацій і врешті-решт того, як наука служить усьому людству, залежать від цих “чорних скринь” показників та аналітики. Без відкритої наукової інформації важко, якщо не неможливо, докладно проаналізувати ці показники та аналітику й вести обґрунтовану дискусію про сильні та слабкі сторони прийнятих рішень. Базові стандарти оцінки наукової діяльності не можуть бути виконані, а академічний суверенітет опиняється під загрозою.

Є багато закритих інфраструктур наукової інформації. Добре відомі приклади – бази даних Web of Science та Scopus, які відіграють важливу роль у науковому оцінюванні та розподілі ресурсів у багатьох країнах. Ці бази даних надають метадані для наукових публікацій (наприклад інформацію про назву, абстракт, журнал, авторів, афіліації авторів, фінансування тощо), але накладають суворі обмеження на використання цих метаданих і роблять їх доступними лише організаціям, які сплачують значні внески. Показники та аналітика, що базуються на цих базах даних (наприклад статистика публікацій та цитувань, імпакт-фактори журналів, рейтинги університетів тощо), не прозорі та не відтворювані.

Прозоре та якісне прийняття рішень вимагає наявності відкритої наукової інформації

У часи, коли прийняття рішень у науці дедалі більше залежить від використання певних метрик, вирішення проблем закритої наукової інформації має бути пріоритетом No1.

Рішення повинні базуватися на відкритій науковій інформації – інформації, яка вільно доступна й не має обмежень щодо її використання та повторного застосування. З метою використання посилань на інформацію з різних джерел відкрита наукова інформація повинна використовувати постійні ідентифікатори, такі як DOIs (Digital Object Identifiers), ORCIDs (Open Researcher and Contributor IDs) та ROR (Research Organization Registry) IDs для

посилання на результати досліджень, дослідників, наукові організації та ін. Інфраструктури відкритої наукової інформації повинні управлятися відповідними зацікавленими сторонами академічної спільноти.

Відкритість наукової інформації гарантує, що всі зацікавлені сторони мають повний доступ до важливої для них наукової інформації. Це необхідний крок для прийняття кваліфікованих управлінських рішень у науці. Це також дозволить поєднувати та інтегрувати інформацію з різних джерел, щоб у процесі прийняття рішень була можливість скористатися всією доступною інформацією й спиратися на різноманітні точки зору та позиції в розумінні проблем. Крім того, якщо дослідники чи наукові організації здійснюють додаткову обробку даних, збагачена інформація, яка виникає в результаті цього, знову може бути відкрито розповсюджена для вільного використання.

У контексті оцінки досліджень відкритість наукової інформації гарантує, що не лише ті, хто проводять оцінку, але й ті, кого оцінюють, мають доступ до всіх даних, врахованих у процесі оцінки, а також упевнені в прозорості процесу прийняття рішень та неупередженості його суб’єктів.

Підтримка відкритої наукової інформації швидко зростає

Важливість принципу відкритості наукової інформації широко визнана, зокрема й рухом реформування оцінювання досліджень. Сан-Франциська декларація про оцінювання досліджень (DORA), яку підтримують близько 3 000 організацій і понад 20 000 осіб у всьому світі, закликає видавців “зняти всі обмеження щодо використання списків літератури в наукових статтях та робити їх доступними за ліцензією Creative Commons Public Domain Dedication”. Лейденський маніфест щодо метрик досліджень радить надавати

дослідникам, яких оцінюють, можливість “перевіряти дані та методологію їх використання”. Рада ЄС ухвалила висновки щодо оцінювання досліджень та впровадження відкритої науки, стверджуючи, що “дані та бібліографічні бази даних, які використовуються для оцінки досліджень, повинні бути відкриті, а інструменти та технічні системи повинні забезпечувати прозорість”. Понад 600 організацій, які приєдналися до Коаліції за розвиток оцінювання досліджень (CoARA), підписали угоду, яка підкреслює необхідність забезпечення “незалежності та прозорості даних, інфраструктур та критеріїв, необхідних для оцінювання досліджень та визначення їх впливу”. Багато організацій та фізичних осіб у Латинській Америці та Карибському басейні підписали декларацію, у якій наголошується на важливості “ініціатив проти комерційних бар’єрів, які обмежують доступ до наукової інформації”.

Виходячи за межі оцінювання досліджень, SPARC (Коаліція наукових видань та академічних ресурсів) попереджає, що “комплексні інфраструктури, критично важливі для проведення університетської діяльності від початку до кінця”, дедалі частіше належать компаніям, які “можуть впливати, а можливо, навіть контролювати ключові рішення керівництва університету”. У своєму плані дій SPARC рекомендує дослідницьким організаціям визначити “структурований набір принципів у якості певного фундаменту” й діяти більш координовано та узгоджено.

Відповідно до цієї рекомендації академічна спільнота Нідерландів розробила принципи відкритої наукової інформації. Ці принципи мають на меті “відкрити метадані та аналітику даних”, що важливо “для впорядкування впливу комерційних організацій, який дедалі більше зростає, протягом усього циклу досліджень без урахування інтересів наукової спільноти”.

Відкритість наукової інформації, а зокрема метадані публікацій, підтримується й Ініціативою відкритого цитування (I4OC) та Ініціативою відкритих аннотацій (I4OA), а також ініціативою Metadata 20/20. Принципи FAIR (Findability, Accessibility, Interoperability, and Reusability) теж відіграють важливу роль у розвитку доступності відкритих метаданих для дослідницьких даних. У своїй Рекомендації щодо відкритої науки ЮНЕСКО підкреслюють важливість “відкритих бібліометричних та наукометричних систем для оцінки та аналізу наукових галузей”. Інфраструктури відкритої наукової інформації, чисельність яких дедалі зростає, також приймають Принципи відкритої наукової інфраструктури.

За підтримки вищезазначених ініціатив інформація про дослідження стає більш відкритою. Декілька інфраструктур для відкритої наукової інформації пропонують альтернативи закритим базам даних. Окрім інфраструктур, наданих організаціями, такими як Crossref, DataCite та ORCID, до них також належать інфраструктури “агрегатори”, такі як OpenAlex, OpenCitations та OpenAIRE, а також дисциплінарні інфраструктури, такі як PubMed та Europe PMC, а також місцеві та національні інфраструктури, такі як La Referencia, SciELO й Redalyc.

Ми наближаємося до критичної точки переходу від закритої до відкритої наукової інформації. Але для досягнення цієї критичної точки потрібні ще більш координовані дії. Тому ми закликаємо всі організації, які проводять, фінансують та оцінюють дослідження, підтримати перехід до відкритої наукової інформації й підписати Барселонську декларацію про відкриту наукову інформацію.

ДОДАТОК Б

ВИЗНАЧЕННЯ

Наукова інформація

Під науковою інформацією розуміється інформація (іноді використовується назва «метадані»), яка стосується проведення досліджень та комунікації щодо досліджень. Поняття включає в себе такі дані (але не обмежується ними): (1) бібліографічні метадані, такі як назви, анотації, посилання, дані про авторів, дані про афіліації та дані про публікації; (2) метадані про дослідницьке програмне забезпечення, дослідницькі дані, зразки та інструменти; (3) інформацію про фінансування та гранти; (4) інформацію про організації та учасників дослідження. Наукова інформація міститься в системах, таких як бібліографічні бази даних, архіви програмного забезпечення, репозиторії даних та науково-інформаційні системи.

Відкрита наукова інформація

Під відкритою науковою інформацією розуміється інформація про дослідження, яка є у відкритому доступі, а також доступна для вільного повторного використання. Відкритість наукової інформації – це вікно можливостей, а не абсолют. Так само, як дослідницькі дані повинні відповідати принципам FAIR (Findability, Accessibility, Interoperability, Reusability – можливість пошуку, доступність, сумісність і повторне використання), відкрита наукова інформація також має відповідати цим принципам.

Якщо досягнуті принципи FAIR, наукова інформація є відкритою.

Це, наприклад, передбачає таке:

• використання стандартних протоколів та стійких ідентифікаторів для підтримки високого рівня інтероперабельності та доступності;

• розміщення метаданих у поширених репозиторіях та системах для підтримки

доступності інформації;

• застосування ліцензії Creative Commons CC0 або відповідні умови для підтримки інтероперабельності та повторного використання;

• прозорість обробки для підтримки інтероперабельності та повторного використання;

• використання інфраструктур, які надають стандартні та відкриті інтерфейси.

Інформація про дослідження, яку не можна розповсюджувати з етичних міркувань, у т.ч. інформація, яка має конфіденційний характер, не повинна бути відкритою. У деяких випадках агреговані форми інформації про дослідження, що стосується конфіденційності, можуть бути відкритими. Однак така можливість має оцінюватися з урахуванням конкретної ситуації в контексті відповідних нормативних актів та юридичних вимог.

Публікація

Під публікацією розуміється оприлюднення в загальному доступі результатів

досліджень з метою використання та критики. Ідеться, зокрема, про офіційну

публікацію текстових результатів, таких як наукові статті чи наукові книги; розміщення звітів та інших нерецензованих результатів дослідження; а також спільне використання дослідницьких даних та програмного забезпечення через відповідні репозиторії. Таке оприлюднення може також являти собою публікацію творчих робіт, таких як скульптура, візуальне мистецтво, фільми чи відео чи інші артефакти, якщо вона має на меті висвітлити результати наукових досліджень. Також значення «публікація» застосовується у випадках обмеженого доступу, але не включає конфіденційні звіти чи інші документи, які не призначені для загального поширення.

Наукові інфраструктури

Під науковими інфраструктурами ми маємо на увазі інфраструктури, через які

здійснюється обмін дослідницькою інформацією. Точне визначення інфраструктур є складним завданням. Ключовою характеристикою інфраструктур є фундаментальність. Їх використовують різні стекхолдери для різних цілей, інші системи чи інфраструктури залежать від них. Наукові інфраструктури створені для спільного використання науковою спільнотою. Іншою характеристикою інфраструктур є те, що вони невидимі для кінцевих користувачів послуг, а залежності стають зрозумілими лише тоді, коли інфраструктура виходить з ладу.

Відкриті наукові інфраструктури

Під відкритими науковими інфраструктурами маються на увазі наукові інфраструктури, які забезпечують надійні гарантії відкритості, підзвітності, стабільності та прозорості. Зобов’язання дотримуватися Принципів відкритої наукової інфраструктури (POSI) забезпечує науковій інфраструктурі відповідний рівень довіри з боку наукової спільноти.

Детальніше: http://surl.li/svbsw, http://surl.li/svbti,  http://surl.li/svbtz,  http://surl.li/svbuh

Фото: скріншот

#НРАТ_ВідкритаНаука

2024-04-22
Share
ПРИЄДНАННЯ ДО БАРСЕЛОНСЬКІОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ

ПРИЄДНАННЯ ДО БАРСЕЛОНСЬКІОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ

Державна науково-технічна бібліотека України підтримала ініціативу групи дослідників та, разом з іншими науковими установами ЄС, підписала Барселонську декларацію щодо відкритої інформації про дослідження, яка має стати новим стандартом у науці. 

Державна науково-технічна бібліотека України підтримала ініціативу групи дослідників та, разом з іншими науковими установами ЄС, підписала Барселонську декларацію щодо відкритої інформації про дослідження, яка має стати новим стандартом у науці. 

У документі наголошується, що інформаційний ландшафт наукових досліджень потребує фундаментальних змін, зокрема – перетворення способів використання та виробництва дослідницької інформації. Адже відкрита дослідницька інформація дає змогу ухвалювати рішення у галузі наукової політики на основі прозорих доказів та інклюзивних даних. З цією метою, організації, що проводять, фінансують та оцінюють дослідження, беруть на себе наступні зобов’язання: зробити відкритість обов’язковою умовою для дослідницької інформації, що вони використовують або виробляють; підтримувати розвиток інфраструктур, які використовують відкриті дослідницькі дані; підтримувати колективні зусилля, спрямовані на прискорення переходу до відкритої наукової інформації.

Детальніше: http://surl.li/sskod, http://surl.li/sskod

Фото: ДНТБ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-04-19
Share