Національний репозитарій академічних текстів

АКАДЕМІЧНА АВТОНОМІЯ ЧИ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ТИСК: ПРАВО ВІДМОВИТИСЬ ВІД ШІ

На сайті Inside Higher Ed, що належить Times Higher Education, опубліковано статтю Кетрін Палмер «Викладачі наполягають на праві відмовитися від використання штучного інтелекту».

У ній автор висвітлює позицію частини науково-педагогічних працівників, зокрема викладачів академічного письма, які виступають за збереження можливості не застосовувати генеративний штучний інтелект у навчальному процесі. Йдеться про ініціативу на підтримку права викладачів і студентів свідомо відмовлятися від використання інструментів ГШІ в освіті, що стало реакцією на зростаючий тиск повсюдного упровадження цифрових інструментів, який супроводжується риторикою неминучості технологічних змін. Ця позиція не є категоричним запереченням інновацій, а відображає прагнення зберегти академічну автономію та критичне ставлення до нових технологій. Серед аргументів на користь такого підходу називаються етичні, екологічні та економічні аспекти використання генеративного штучного інтелекту. Деякі викладачі вважають, що його поширення пов’язане з інтересами великих технологічних компаній, які отримують вигоду від використання даних студентів і викладачів, а також результатів їхньої інтелектуальної праці. Відмова від використання ШІ розглядається як спосіб переосмислення взаємодії з комерційними цифровими платформами та збереження контролю над освітнім процесом. Не всі професійні спільноти підтримують ідею повної відмови від технологій або їхнього повного беззаперечного прийняття. Водночас ігнорування ШІ, який набув широкого поширення в усіх галузях, є проблематичним. Зростає прагнення відстояти право вибору як важливий принцип використання нових технологій у навчанні. Освітяни висловлюють занепокоєння впливом генеративного штучного інтелекту на якість навчання та добробут студентів. Нинішнє активне просування таких інструментів не має достатніх доказів безпеки та ефективності, що ставить під сумнів доцільність їх масового впровадження. Необхідний баланс між інноваціями та академічною автономією: ШІ стає невід’ємною частиною освітнього середовища, але одночасно з цим зростає потреба у збереженні права викладачів і студентів самостійно визначати межі його використання на основі критичного і рефлексивного підходу до цифрових трансформацій у вищій освіті.

Детальніше: https://www.insidehighered.com/news/tech-innovation/teaching-learning/2026/03/16/writing-faculty-push-right-refuse-ai

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-03-27

КЛІНІКИ З УПРАВЛІННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЮ ВЛАСНІСТЮ ДЛЯ ЗЕЛЕНИХ І СТАЛИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Всесвітня організація інтелектуальної власності (WIPO) спільно з Відомством з інтелектуальної власності Європейського Союзу (EUIPO) оголосили про прийом заявок на програму «IP Management Clinic for Green Tech SMEs and Start-ups 2026».

Програма покликана допомогти інноваторам інтегрувати стратегію інтелектуальної власності у свою бізнес-модель. Це можливість для українських інноваторів інтегруватися в європейську екосистему та посилити свою конкурентоспроможність на міжнародному рівні. Компанії отримають безкоштовний доступ до ексклюзивного навчання та менторства від провідних фахівців, дізнаються про ідентифікацію та захист нематеріальних активів, навчаться розробляти IP-стратегії відповідно до своїх бізнес-цілей, грамотно готувати пітчинг для інвесторів, перетворювати екологічні інновації на конкурентну перевагу на міжнародному ринку. Також відбудуться семінари з комерціалізації інтелектуальної власності, інновацій сталого розвитку, захисту активів та доведення ІР-продуктів до інвестиційної готовності, використання інструментів WIPO та EUIPO. Фінальний захід відбудеться у м.Аліканте (Іспанія) у листопаді 2026 року. Запрошуються зацікавлені підприємці та інноватори з України, країн ЄС та країн Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ), які працюють над рішеннями у сфері кліматичних технологій, чистої енергії, циркулярної економіки, сталого виробництва чи екологічних послуг. Заявку на участь можна подати до 30 квітня 2026 року.

Детальніше: https://www.wipo.int/en/web/business/w/wipo/euipo-ip-management-clinic-for-green-tech-smes-and-start-ups-2026-edition-, https://surveys.wipo.int/s3/Application-Form-IP-Management-Clinic-for-EU-EFTA-Ukraine-SMEs-and-Start-Ups-IPMC-2026-Green-Technology,

Фото: ІР офіс

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-03-27

КАТЕГОРИЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЦІННІСТЬ СТРУКТУРОВАНИХ ДАНИХ

На сайті компанії Сlarivate опубліковано звіт «Категоризація досліджень та цінність структурованих даних».

На сайті компанії Сlarivate опубліковано звіт «Категоризація досліджень та цінність структурованих даних».

У ньому зазначається, що надійність дослідницької інформації залежить не лише від її відкритості. Для ефективного виявлення, порівняння та оцінювання результатів досліджень дані мають бути чистими, послідовно структурованими та стабільними у часі. По мірі зростання обсягу та складності наукових архівів у глобальному масштабі, ризики неповноти або неструктурованості даних стають дедалі більшими. Особливо це стосується можливості їх подальшого використання для порівняльного аналізу, оцінювання та прийняття політичних рішень. На основі багаторічного досвіду методологічних розробок фахівці компанії Clarivate та Інституту наукової інформації наголошують: основні характеристики даних, їх категорізація та метадані є найважливішими чинниками якості бібліометрії Web of Science та пов’язаних продуктів. Категоризація академічних журналів виникла у 1956 році з публікацією Current Contents – регулярного бюлетеня для сповіщення дослідників про нові випуски наукових видань. У звіті наводяться основні типи документів у Web of Science CС та пояснюється, чому чисті, послідовно структуровані дані про дослідницьку діяльність необхідні для достовірного порівняльного аналізу, оцінювання та аналізу наукових трендів, а також як структуровані дослідницькі дані можуть бути узгоджені з національними рамками оцінювання досліджень та глобальними цілями (зокрема – Цілями сталого розвитку ООН).

Детальніше: https://clarivate.com/academia-government/lp/research-categorization-and-the-value-of-structured-data/?6, https://clarivate.com/academia-government/wp-content/uploads/sites/3/dlm_uploads/2026/03/The-Value-of-Structured-Data-ISI-March-2026-Final.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-03-27

ОЕСР: ІНДИКАТОРИ РЕЦЕСІЇ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Чи може індикатор Сахма сигналізувати про рецесію в країнах ОЕСР?» із серії «Робочі документи ОЕСР зі статистики».

У ньому наголошується, що індикатори ринку праці широко використовуються для виявлення ознак настання рецесій, зокрема – «правило Сахма», яке ураховує зміни рівня безробіття та цінується американськими експертами як простотий та наочний показник. Однак його ефективність в інших країнах не доведена. Фахівці ОЕСР вивчали, чи може «правило Сахма» використовуватись для раннього попередження криз у 32 країнах ОЕСР. Використовуючи щомісячні показники рівня безробіття, вони розраховували цей індикатор, визначали порогові значення кожної країни та оцінювали його інформаційну цінність. Було встановлено, що спеціально розроблені граничні значення дозволяють ефективно виявляти рецесії у двох третинах випадків, але близько третини «спрацювань» цього правила було хибним. Хоча «правило Сахма» забезпечує своєчасне попередження про рецесію, його точність варіюється у залежності від країни, а значення індикатору не може надійно оцінювати поточну економічну ситуацію.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/can-the-sahm-rule-indicator-signal-recession-in-oecd-countries_c15f9c28-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/can-the-sahm-rule-indicator-signal-recession-in-oecd-countries_ef4d8519/c15f9c28-en.pdf, https://doi.org/10.1787/c15f9c28-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-03-27

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ТА НАВЧАННЯ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

На сайті Європейської асоціації забезпечення якості вищої освіти (ENQA) опублікований матеріал керівного комітету ЄЕК ООН з питань освіти для сталого розвитку «Забезпечення якості та навчання для сталого розвитку: де ми знаходимося?».

Зазначається, що вища освіта є життєво важливим чинником сталого розвитку, багато університетів ставлять такий розвиток в основу своїх інституційних стратегій. Проте зростає занепокоєння тим, що сталий розвиток занадто часто враховується в університетах поверхово як «ярлик» чи доповнення, а не в якості рушійної сили значущих трансформацій у викладанні, дослідженнях та інституційній практиці. Агентства із забезпечення якості освіти відіграють важливу роль у зміцненні підтримки сталого розвитку у системі вищої освіти. ENQA та Керівний комітет з питань освіти для сталого розвитку Європейської економічної комісії Організації Об’єднаних Націй розпочали співпрацю з метою вивчення того, як сталий розвиток та навчання для сталого розвитку наразі враховуються у системах забезпечення якості. Їхнім першим спільним заходом стало опитування, проведене наприкінці 2025 року для визначення поточних підходів, перешкод та з’ясування ролі агенцій у просуванні сталого розвитку. Багато агентств визнають сталий розвиток новим виміром якості вищої освіти, але концептуальні розбіжності у його розумінні залишаються. Деякі агентства вважають, що сталий розвиток виходить за межі їхніх повноважень, а відповідальність покладають виключно на державні органи. Розуміння навчання для сталого розвитку ще менш розвинене, відповідна інтеграція, як правило, є фрагментарною. Отже, сталий розвиток в системі забезпечення якості у Європейському просторі вищої освіти наразі перебуває на ранній стадії. Більш чіткі концептуальні рамки, практичні рекомендації та стале інвестування в розвиток професійної компетентності щодо сталого розвитку важливі та дадуть плоди, якщо системи забезпечення якості підтримуватимуть змістовну інституційну трансформацію, а не поверхневе дотримання вимог.

Детальніше: https://www.enqa.eu/news/quality-assurance-and-learning-for-sustainability-where-are-we/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ЦСР_SDG

2026-03-26

ОЕСР: БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ ТА ДОБРОЧЕСНІСТЬ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Перспективи боротьби з корупцією та забезпечення доброчесності у 2026 році: використання переваг доброчесності».

У ньому зазначається, що доброчесність є стратегічним активом для країн. За умови належного розроблення та ефективного упровадження системи державної доброчесності захищають демократії від корупції, зміцнюють довіру до державних інституцій та підтримують умови для зростання, чесної конкуренції та інвестицій. Експерти ОЕСР оцінили ефективність систем доброчесності 37-ми країн-членів ОЕСР та 25-ти країн-партнерів. Вони дійшли висновку, що корупція залишається значною та постійно загрозою, а країни можуть краще використовувати переваги доброчесності для забезпечення процвітання економіки та формування стійких, надійних державних інституцій. Корупція шкодить економічному зростанню, роблячи ринки менш стабільними та передбачуваними, придушуючи інновації та інвестиції, а також збільшуючи витрати та посилюючи неефективність. Країни втрачають значну частку ВВП через шахрайство, корупцію та марнотратство, а державні, приватні та некомерційні організації щороку втрачають трильйони доходів. Корупція спотворює державну політику, поглиблює нерівність та підриває суспільну довіру. Кількість людей з низькою довірою або її повною відсутністю до національного уряду зараз перевищує кількість тих, хто висловлює довіру. Корупція стає дедалі складнішою, а організовані злочинні мережі та дедалі більш складні схеми шахрайства з’являються завдяки новим технологіям. У звіті надаються рекомендації щодо усунення цих прогалин та досліджуються інструменти пом’якшення корупційних ризиків, пов’язаних із шахрайством, державними закупівлями та організованою злочинністю. Уряди мають застосовувати ризикоорієнтований та результативний підхід до боротьби з корупцією; зміцнити стійкість у сферах з високим ризиком корупції; покращити використання цифрових інструментів та даних для підтримки моніторингу й впровадження антикорупційних заходів; посилити зусилля, спрямовані на забезпечення доброчесності у системі правосуддя.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/anti-corruption-and-integrity-outlook-2026_16708b78-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/anti-corruption-and-integrity-outlook-2026_d8f55b04/16708b78-en.pdf, https://doi.org/10.1787/16708b78-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-03-26

СКЕПСИС ЩОДО ШІ: НЕ ТРЕБА ПОСПІШАТИ

На сайті Inside Higher Ed, що належить Times Higher Education, опубліковано статтю Кетрін Палмер «Чому адміністратор у сфері штучного інтелекту ставиться до нього скептично».

У ній автор, спираючись на досвід Метью Коннеллі, віце-декана з питань ініціатив у сфері штучного інтелекту Колумбійського університету, розмірковує про обмеження та ризики використання ГШІ в освітньому середовищі. Наголошується, що попри значний потенціал великих мовних моделей для підтримки навчального процесу, кінцева ефективність залежить від умов застосування ШІ. Технології можуть сприяти більш глибокому навчанню лише тоді, коли використовуються у взаємодії з викладачем і супроводжуються експериментами, перевіркою результатів і критичним аналізом. І навпаки, масове і неконтрольоване використання цих інструментів студентами без належного методичного супроводу не забезпечує якісного освітнього результату. Наразі ми спостерігаємо за зміною характеру роботи студентів: поширення генеративних інструментів може призводити до зниження самостійності у виконанні завдань і формального підходу до навчання. Це, у свою чергу, ставить під сумнів здатність студентів розвивати навички критичного мислення, які традиційно вважаються ключовими результатами вищої освіти. Проблема полягає не в технологіях, а у відсутності чітких педагогічних моделей їх інтеграції. Сучасна освітня практика не має достатньої емпіричної бази для оцінювання довгострокових наслідків використання ШІ: задіяння цих інструментів відбувається швидше, ніж формується розуміння їхньої ефективності, що створює розрив між технологічними можливостями та педагогічною доцільністю. Отже, скептичне ставлення тут не означає заперечення інновацій, а є необхідною умовою їхнього відповідального впровадження. Потенціал ШІ є значним, проте ефективність його використання залежить від здатності університетів інтегрувати технології у навчальний процес у поєднанні з кращими педагогічними підходами, що забезпечують розвиток критичного мислення та академічної самостійності.

Детальніше: https://www.insidehighered.com/news/tech-innovation/artificial-intelligence/2026/02/18/why-one-ai-administrator-skeptical-ai

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-03-25

ВАЛОРИЗАЦІЯ ЗНАНЬ У ВИЩІЙ ОСВІТІ

На сайті Європейської Комісії у розділі «Європейський освітній простір. Якісна освіта та навчання для всіх» опубліковано матеріал «… Переваги валоризації знань у вищій освіті»

У ньому йдеться про звіт директорату освіти, молоді, спорту та культури ЄК «Спільнота для освітніх інновацій: від досліджень до впливу. Мости для інноваційних розривів у вищій освіті». Автори дослідження зосереджують увагу на значенні валоризації знань та вказують, що ця діяльність потребує загальноінституційного підходу, а не окремих дій. Валоризація знань являє собою процес створення їхньої соціальної та економічної цінності, пов’язує різні сфери та сектори й перетворює дані, ноу-хау та результати досліджень на стійкі продукти, послуги, рішення і політику, засновану на знаннях, що приносить користь суспільству. Вона є стратегічним інструментом для вищих навчальних закладів та дослідницьких організацій, що забезпечує перехід від дослідження до його упровадження і впливу. Необхідно розвивати інституційні служби підтримки, які надають допомогу дослідникам у перетворенні знань на практичні результати, робить їх видимими та інтегрованими упродовж усього життєвого циклу дослідження. Важливо підтримувати партнерські відносини з неакадемічними зацікавленими сторонами, що сприяють спільній творчості та впровадженню інновацій. Потрібно приділяти увагу розвитку потенціалу ЗВО і НУ для набуття як окремими особами, так інституціями навичок, відповідного способу мислення та необхідних умов для постійної валоризації знань. У звіті представлені рекомендації щодо розроблення та упровадження політики валоризації знань, а саме: упроваджувати навчання на основі практики (практичні приклади, симуляції переговорів, використання шаблонів); зробити результати валоризації знань видимими й такими, що враховуються в процесі розвитку (поряд з дослідженнями та викладанням); здійснювати фінансування постійних посад та спільних послуг, щоб зменшити залежність від короткострокових проектів; забезпечити безперервність підтримки після завершення проекту; пріоритезувати тематичні виклики, узгоджені з регіональними потребами. Узагальнено передовий європейський досвід (ініціативи Офісів трансферу технологій Фландрії (Бельгія), Передачі знань (Ірландія), Фонду «Технологія Європи» (Італія)), що наочно демонструє, як установи можуть впроваджувати валоризацію у навчальні програми та розвиток кар’єри.

Детальніше: https://education.ec.europa.eu/news/report-highlights-the-benefits-of-knowledge-valorisation-in-higher-education, https://op.europa.eu/en/web/eu-law-and-publications/publication-detail/-/publication/099f4283-138b-11f1-8870-01aa75ed71a1/language-en, https://www.heinnovate.eu/en/news-events-cei, https://data.europa.eu/doi/10.2766/6461984

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄC #НРАТ_Валоризація знань #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторпм_новини

2026-03-25

ОСВІТНІЙ СЕРІАЛ «НАУКОВІ ТОВАРИСТВА»

На порталі «ДіяОсвіта» доступний новий освітній серіал «Наукові товариства».

На порталі «ДіяОсвіта» доступний новий освітній серіал «Наукові товариства».

Він являє собою практичну інструкцію для дослідників, які хочуть об’єднуватися, створювати професійні спільноти та розвивати науку системно. Серіал складається з 8 серій, які пояснюють, що таке наукове товариство і яку роль воно відіграє в розвитку науки; як сформувати місію, візію та стратегію спільноти; як побудувати команду й налаштувати робочі процеси об’єднання; як обрати правову форму та оформити необхідні документи; як планувати бюджет і звітувати про результати діяльності; де шукати фінансування та як створювати міжнародні партнерства; приклади успішних товариств; інструменти стратегування; принципи наукової дипломатії. Освітній серіал створений ГО «Куншт» в межах ініціативи Science at Risk для платформи Дія.Освіта.

Детальніше: https://osvita.diia.gov.ua/courses/scientific-societies

Фото: Дія.Освіта

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ОсвітаОнлайн

2026-03-25

КОНКУРС ПРОЄКТІВ ПЕРЕДОВОЇ ФУНДАМЕНТАЛЬНОЇ НАУКИ

Національний фонд досліджень України оголосив конкурс проєктів з виконання наукових досліджень «Передова фундаментальна наука в Україні 2027-2029».

Мета конкурсу – відбір найкращих проєктів фундаментальних досліджень, які передбачають постановку і розв’язання актуальних наукових проблем колективами провідних і молодих вчених для надання колективних грантів. Конкурс має підтримати конкурентоспроможність України у світі, сприяти розвитку національного дослідницького потенціалу та його інтеграції до світового дослідницького простору. Критерії відбору: спрямованість на створення фундаментальних знань; очікувані результати – гіпотези, теорії, нові методи пізнання, відкриття законів природи, невідомих раніше явищ і властивостей матерії, виявлення закономірностей розвитку суспільства тощо, які не орієнтовані на безпосереднє практичне використання у сфері економіки. Тривалість реалізації проєктів – до 3-х років, загальний обсяг фінансування – до 800 млн грн. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 24 квітня 2026 року.

Детальніше: https://nrfu.org.ua/news/ogoloshuyemo-konkurs-proyektiv-z-vykonannya-naukovyh-doslidzhen-peredova-fundamentalna-nauka-v-ukrayini-2027-2029, https://cutt.ly/vtOtpB54

Фото: НФДУ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-03-25