УНІВЕРСИТЕТИ ОЦІНЮЮТЬ ПРОГРЕС СТУДЕНТІВ ЧИ ЇХ ЗДАТНІСТЬ ПРАЦЮВАТИ ПІД ТИСКОМ?

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Рахіма Сомані «Поза межами екзаменаційної паніки: переосмислення мети оцінювання».
У ній автор провокує читачів наступним запитанням: «студенти отримують в університеті оцінки за стресостійкість, чи за результати навчання?» Щоб відповісти на це питання, потрібно почути голоси самих студентів. А вони говорять, що реагують на тиск академічних оцінок продумано, використовуючи стратегії адаптації, коригування навчальних звичок і застосовують різні підходи залежно від запропонованого типу оцінювання. Звісно, дехто покладається на наполегливість, оволодіння методами управління часом і структуровані навчальні плани, щоб залишатися на високому рівні. Уповільнення темпу, зосередження на дрібних деталях або навіть зміна оточення іноді допомагають пройти сесію, залишатися спокійними та продуктивними. Бесіди Рахіма зі студентами показали йому важливість розуміння складнощів процесу академічного оцінювання не лише з боку викладачів, а й з боку здобувачів освіти. Адже за кожною оцінкою стоїть історія індивідуальних зусиль, стратегії та емоційної праці. Та чи підтримує система оцінювання більшу якість навчання? Коли студенти відчувають тиск, пов’язаний з виконанням завдань, це в якийсь момент починає заважати їх цікавості у навчанні й навіть перекреслює його мету. Отже, потрібно відштовхуватись саме від продуктивності та мети вищої освіти, переосмислити систему оцінювання для надання студентам цілісного досвіду навчання; ураховувати, як стрес впливає на глибоке навчання; переходити від традиційного вимірювання до нових форм, які здатні розширити освітні можливості. Майбутнє, на переконання Рахіма Сомані, залежить не від того, наскільки добре студенти складають іспити, а від того, наскільки добре вони навчилися мислити.
Детальніше: https://ukrintei.ua/y/Tqt9y
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики