Національний репозитарій академічних текстів

ГЕОГРАФІЯ В СИСТЕМІ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ВТРАТА СТРАТЕГІЧНИХ ОРІЄНТИРІВ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Дженні Пікерілл, Бет Ґрінгаф, Пітера Гопкінса, Таріка Джазіла і Джеймі Вудворда «Університети Великої Британії, що відмовляються від географії, – збилися з курсу».

У ній наголошується, що рішення деяких британських університетів скоротити або реорганізувати програми з вивчення географії ставить під загрозу ключову навчальну дисципліну в той момент, коли знання й навички географів є надзвичайно актуальними для розуміння глобальних викликів. Адже географія пропонує цілісний підхід до розуміння світу, поєднуючи природничі, соціальні та гуманітарні знання, а ігнорування цього факту чи фрагментація викладання дисципліни підриває цілісність навчання. Результати огляду стану географічних програм у Великій Британії невтішні: хоча попит на географію на рівні шкільної освіти значно виріс, університетські програми зазнали зменшення набору студентів у 38 % програм, що особливо яскраво проявилось у невеликих закладах вищої освіти. Водночас більші факультети у престижних університетах змогли утримати на попередньому рівні або навіть збільшити набір студентів. Скорочення академічних програм з географії, яке нині відбувається, має не лише економічні наслідки, а й впливає на здатність університетів реалізовувати міждисциплінарні дослідження та забезпечувати навчання, що сприяє соціальному й екологічному мисленню. Необхідно зберегти цілісність вивчення цієї дисципліни, підтримувати кращі навчальні модулі, які розвивають просторове мислення, формують навички аналізу даних і розуміння взаємозв’язків соціальних та природних систем. Таким чином можна зміцнювати підготовку фахівців, здатних працювати з актуальними глобальними викликами. Скорочення академічних програм з географії, що наразі відбувається — це не лише реакція на фінансовий тиск, а й втрата стратегічної освітньої перспективи, яка може обмежити креативність, критичне мислення й здатність університетів відповідати на складні питання сучасного світу.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/uk-universities-cutting-geography-have-lost-their-bearings

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-03-06

УПРОВАДЖЕННЯ ШІ ВІДПОВІДНО ДО ПОТРЕБ ТА ЦІННОСТЕЙ УНІВЕРСИТЕТІВ

На сайті Європейської асоціації університетів опублікований заключний звіт з питань штучного інтелекту «Упровадження штучного інтелекту, що відповідає потребам та цінностям університетів».

У ньому зазначається, що підхід університетів до інтеграції ШІ надзвичайно важливий для освіти та суспільства, тому необхідно підтримувати зважені рішення у цій сфері, плекати допитливість та критичне мислення. Штучний інтелект має великий потенціал впливу на трансформацію системи вищої освіти та досліджень, що спричинило велику цікавість з боку науковців і педагогів і підштовхнуло їх до різноманітних експериментів. Наразі університети упроваджують інструменти ШІ у свої повсякденні робочі процеси та ведуть дискусію зі студентами, викладачами й дослідниками щодо сумісності технологій штучного інтелекту з університетськими цінностями. Прагнучи відповідально інтегрувати штучний інтелект, університети стикаються з практичними та етичними питаннями: як вони можуть інвестувати в технології, що покращують повсякденний досвід роботи та навчання; як вони можуть узгодити вплив штучного інтелекту на клімат зі своїми амбіціями щодо досягнення вуглецевої нейтральності; як вони можуть розвивати цифрову грамотність, одночасно розвиваючи здорове усвідомлення ризиків. Цей звіт фокусується на актуальних та невирішених питаннях у п’яти ключових сферах: етика, стратегія, навчання, регулювання, сталий розвиток. Його висновки стануть у нагоді керівникам університетів та академічній спільноті при обговоренні усвідомлених та безпечних дій з упровадження ШІ.

Детальніше: https://eua.eu/publications/reports/adopting-ai-that-serves-the-needs-and-values-of-universities.html, https://eua.eu/images/publications/Publication_PDFs/Adoping_AI_that_serves_the_needs_and_values_of_universities.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄAУ #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-03-06

ПОВІДОМЛЕННЯ ЩОДО ЗАХИСТІВ ДИСЕРТАЦІЙ ДОКТОРІВ ТА КАНДИДАТІВ НАУК

Міністерство освіти і науки України 4 березня 2026 року оприлюднило повідомлення про захисти на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.

Публікація здійснена відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 року № 943.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/3swlL, https://qrpage.net/qr/yx6sa, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/atestatsiya-kadriv-vyshchoi-kvalifikatisii/2026/03/04/kandydaty-nauk-04032026.pdf, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/atestatsiya-kadriv-vyshchoi-kvalifikatisii/2026/03/04/doktory-nauk-0403-2026.pdf

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-03-06

МЕХАНІЗМ ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ ВИКЛАДАЧІВ, НАУКОВЦІВ І ЕКСПЕРТІВ ДО РОБОТИ В УКРАЇНІ

Кабінет Міністрів України схвалив механізм, за яким Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту призначатиме й виплачуватиме гранти Президента України для залучення іноземних фахівців та інших зацікавлених осіб до науково-педагогічної й наукової роботи в Україні.

Йдеться про залучення науково-педагогічних і наукових працівників іноземних закладів вищої освіти та наукових установ, незалежних експертів, представників громадськості й роботодавців. Зокрема, змінами до урядової Постанови від 14 квітня 2021 року № 347 встановлено процедуру організації та проведення конкурсного добору на отримання грантів з використанням інформаційно-комунікаційної системи грантової підтримки освітніх і наукових ініціатив «Е-грант». Порядок проведення конкурсу розроблятиме Фонд та затверджуватиме МОН; у рамках конкурсів відбуватиметься відбір кандидатів згідно запитів університетів та наукових установ (під освітні програми, дослідницькі напрями, спільні проєкти й прикладні розробки). Фінансування здійснюватиметься в межах залучених коштів та інших джерел, не заборонених законодавством, граничний розмір гранту обраховуватиметься з урахуванням середньомісячної оплати праці професорів у провідних іноземних університетах (250 найкращих у світових рейтингах) та формату залучення («візит-професор» або «гостьовий лектор»).

Детальніше: https://www.kmu.gov.ua/news/uriad-zatverdyv-mekhanizm-zaluchennia-inozemnykh-vykladachiv-naukovtsiv-i-ekspertiv-do-roboty-v-ukraini-cherez-fond-prezydenta, https://mon.gov.ua/news/uriad-zatverdyv-mekhanizm-zaluchennia-inozemnykh-vykladachiv-naukovtsiv-i-ekspertiv-do-roboty-v-ukraini-cherez-fond-prezydenta

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-03-06

ОЕСР: РЕФОРМА АКАДЕМІЧНОЇ КАР’ЄРИ В ЛАТВІЇ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Реформа академічної кар’єри в Латвії. Підбиваємо підсумки та дивимося у майбутнє».

У публікації узагальнюються результати реформування системи докторської освіти та академічної кар’єри в Латвії. Виклики, з якими зіткнулась Латвія, прагнучи створити привабливі умови для академічні кар’єри, знайомі багатьом іншим країнам ОЕСР. Це необхідність сприяння університетській докторській освіті; нестабільність значної частини посад академічного персоналу; надмірна залежність академічної кар’єри від короткострокового фінансування досліджень; невирішеність питань щодо ефективного оцінювання дослідницької діяльності академічного персоналу на всіх етапах їхньої кар’єри. У Латвії політики, керівники закладів вищої освіти та зацікавлені сторони співпрацювали задля того, щоб спрямувати на це більше ресурсів та вжити дієві заходи для покращення умов роботи академічного персоналу. Рамки академічної кар’єри тут реформуються одночасно з реформою кількох інших аспектів системи вищої освіти, створюючи динамічний контекст. Дорожня карта реформ докторської освіти та академічних кар’єр у Латвії містить три основні пріоритети для латвійського сектору вищої освіти та органів влади. Перший – постійне покращення умов праці академічного персоналу, включаючи дії щодо забезпечення плавного та ефективного переходу до нової моделі докторської освіти в усіх установах та просування науково обґрунтованих та узгоджених підходів до управління академічними кар’єрами. Другий – оновлення та узгодження політичних рамок, включаючи дії щодо забезпечення покращення умов праці академічного персоналу залишалося на передньому краї політики вищої освіти, досягнення належного балансу між стабільністю та ефективністю. Третій – обмін досвідом та спільна робота на благо академічного персоналу, включаючи створення міцної правової та фінансової основи для академічної спільноти.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/academic-career-reform-in-latvia_cd46e69c-en.html,https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/02/academic-career-reform-in-latvia_fe18e927/cd46e69c-en.pdf, https://doi.org/10.1787/cd46e69c-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Науковцям_КращіПрактики #НРАТ_ Освітянам_КращіПрактики

2026-03-06

ЗВІТУВАННЯ ЗВО ТА НУ ПЕРЕД МОН ЗА 2025 РІК

Міністерство освіти і науки України оголосило про проведення звітної кампанії за 2025 рік щодо наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності закладів вищої освіти та наукових установ, що належать до його сфери управління.

Згідно з наказом МОН від 03.02.2026 року №154 керівникам наукових установ, закладів вищої освіти та керівникам наукових досліджень і розробок необхідно подати до кінця березня поточного року звітну інформацію про підсумки наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності. Йдеться про результати, отримані закладами вищої освіти та науковими установами у 2025 році. Оприлюднено також повний перелік форм подання інформаційних матеріалів (всього сім додатків): річний звіт за формами державного статистичного спостереження зі статистики науки № 3-наука (річна) «Звіт про здійснення наукових досліджень і розробок»; інформація про виконання показників паспортів бюджетних програм 2201390, 2201380 за 2025 рік; інформація про наукову, науково-технічну та інноваційну діяльність; показники наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності; звіти про виконання науково-дослідних робіт згідно з тематичними планами наукових досліджень та розробок; перелік звітів про виконання науково-дослідних робіт у 2025 році, що подані закладом вищої освіти / науковою установою; інформація про результативні показники виконання паспорта бюджетної програми КПКВК 2201390; інформаційна довідка про ЗВО та НУ; копії облікових карток за усіма завершеними у 2025 році науково-дослідними роботами, які виконувалися ЗВО та НУ за бюджетними програмами 2201380, 2201390; інформація щодо кращих науково-технічних (експериментальних) розробок ЗВО та НУ, завершених у 2024-2025 роках. Звітна кампанія триває у двох модулях: модуль моніторингу ЗВО та НУ; модуль звітності керівників досліджень та розробок.

Детальніше: https://nauka.gov.ua/information/zvitorg2026/, https://nauka.gov.ua/docs/250/%D0%9D%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B7_%D0%9C%D0%9E%D0%9D_%D0%B2%D1%96%D0%B4_03_%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE_2026_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83_154.pdf, https://nauka.gov.ua/docs/251/%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2.docx

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-03-05

УНІВЕРСАЛЬНИЙ ОСВІТНІЙ ПІДХІД: ЯК ДОДАТИ STEM ДО РІЗНИХ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Кеннета Вай-Тінґа Леунґа «Як інтегрувати STEM у всі навчальні дисципліни. Почніть із малого».

У ній автор пропонує свій погляд на те, як навички природничо-математичного і технічного напрямів можуть бути включені у різноманітні навчальні курси завдяки послідовності невеликих кроків, а не внаслідок масштабних заходів, і як це може сприяти розширенню перспектив STEM-навчання. Успішна інтеграція навичок STEM у навчальний процес починається з передбачення тих здібностей, які студентам обов’язково знадобляться у майбутньому, – здатність до структурованого мислення, вирішення проблем і логічного аналізу. Пропонується запроваджувати експериментальний підхід в межах окремих аудиторних занять, залучаючи студентів до активної роботи з такими інструментами, як генерація коду з підтримкою штучного інтелекту, для розробки простих проєктів або задач. Такі експерименти забезпечують безпечне середовище для студентів та надає можливість педагогам спостерігати за тим, як проходить процес навчання й співпраці у реальних ситуаціях. Позитивний досвід окремих вправ дозволяє згодом розширювати сферу STEM-заходів поза межами початкового курсу, створюючи серію освітніх курсів, які підтримують відповідні навички студента на різних етапах навчання. Ключовий принцип – створення навчальних ситуацій, в яких студенти можуть пов’язати нові знання з уже набутим досвідом і відчути практичні результати своєї діяльності. Наприклад, замість абстрактної теорії пропонується спочатку дати змогу студентам створити простий продукт, вирішити ігрову інтерактивну задачу, що забезпечить розвиток логічного мислення і надасть упевненості навіть тим, хто не має попереднього досвіду роботи з технічними інструментами. Проєкти STEM мають бути гнучкими, ураховувати реальні обмеження викладачів і студентів (наприклад, їхню зайнятість, наявність вільного часу, інтереси). Застосування комбінованих форм навчання дозволить поєднати онлайн-матеріали з короткими очними сесіями без надмірного навантаження на учасників освітнього процесу. Ефективна освіта – це не разова активність, а формування ширшої екосистеми навчання, де STEM-навички послідовно пов’язуються з іншими галузями знань: це сприяє не лише розвитку технічних умінь, а й підготовці студентів до викликів цифрового високотехнологічного майбутнього.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/how-embed-stem-across-all-disciplines-start-small

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-03-05

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ БЕЗБАР’ЄРНОЇ МОВИ

Національна комісія зі стандартів державної мови та МОН презентували перший Державний стандарт «Термінологія безбар’єрності».

Документ уніфікує недискримінаційну лексику та визначає перелік слів, які підлягають вилученню з офіційного вжитку. Затверджені норми охоплюють понад 100 термінів, які стосуються прав і можливостей людей з інвалідністю, ветеранів, батьків із дітьми та інших груп, що стикаються з упередженнями. Документ став результатом роботи експертної групи, утвореної Національною комісією зі стандартів державної мови, проєкту «Відновлення для всіх» (RFA), а також залучення експертів Ради Європи і ЮНЕСКО. Документ уже доступний на офіційному сайті Національної комісії зі стандартів державної мови. Комісія на своєму засіданні 26 лютого 2026 року схвалила другу редакцію проєкту стандарту й передала документ до Інституту української мови НАН України та інших наукових установ для надання висновків. Запровадження стандарту зробить цю термінологію обов’язковою для використання в офіційній документації, правничій та науковій літературі, сфері освіти, публічного управління, медіа та публічних комунікаціях.

Детальніше: https://mova.gov.ua/news/bezbariernist-tse-filosofiia-suspilstva, https://mon.gov.ua/news/terminolohiia-bezbariernosti-prezentuvaly-pershyi-v-ukraini-derzhavnyi-standart-bezbariernoi-movy, https://mova.gov.ua/storage/app/sites/19/standarty/standart-tb-ii-redakciia-sxvalena-1.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарам

2026-03-05

ОЕСР: ПЕРЕХІД НА ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Комплексна рамкова політика ОЕСР з переходу на цифрові технології до 2026 року» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».

У ньому зазначається, що рамкова політика допомагає регулюючим органам, особам, що приймають рішення та іншим учасникам цифрової екосистеми розробляти та упроваджувати ефективні цифрові стратегії задля розвитку інновацій, забезпечення економічного зростання та благополуччя. З моменту першої рамкової політики, підготовленої у 2017-2018 роках, цифрова трансформація неухильно прискорювалась, інтегруючись у всі аспекти повсякденного життя. Її нинішня версія базується на новітніх даних щодо впливу цифрових технологій на різні галузі політики усіх країн-членів ОЕСР. У документі подаються рекомендації щодо формування цифрової політики та її регулювання задля отримання максимального позитивного ефекту. Розглядаються сім взаємопов’язаних аспектів: доступ до комунікаційної інфраструктури, послуг та даних; ефективне використання цифрових технологій та даних; інновації, що базуються на цифрових технологіях та даних; гідні робочі місця для всіх; процвітаюче цифрове суспільство для всіх; довіра до цифрової ери; відкритість ринку в цифровому бізнес-середовищі. Разом усі названі аспекти забезпечують необхідні політичні основи для впровадження цифрових технологій для підтримки процвітаючих та інноваційних економік і суспільств. Розроблена з урахуванням інтересів різних зацікавлених сторін та міждисциплінарного підходу, пропонована концепція є гнучкою і визнає широкий спектр чинників, які впливають на політичне середовище.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-oecd-going-digital-integrated-policy-framework-2026_0254ae07-en.html, https://doi.org/10.1787/0254ae07-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-03-05

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ПИШЕ ЛІТЕРАТУРНІ ОГЛЯДИ. ЧИ ЦЕ ДОБРЕ?

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Новий чат-бот випереджає докторів філософії у підготовці літературних оглядів».

У ній автор аналізує результати дослідження, оприлюдненого у журналі Nature. Йдеться про оцінювання якості підготовки оглядів наукової літератури спеціалізованими системами штучного інтелекту та науковцями. Новий ШІ-інструмент OpenScholar, спеціально розроблений для синтезу наукових оглядів, за кількома критеріями виявився кращим за традиційних авторів у підготовці оглядів літератури. Вивчались комп’ютерні моделі OpenScholar та ScholarQABench, які оцінювалися групою експертів із комп’ютерних наук, фізики, нейронауки та біомедицини. Відповіді моделей учасники визнали кращими за ті, що були підготовлені докторантами або постдокторантами. Така перевага пояснюється більш широким охопленням теми й глибшим зануренням в інформацію, яку моделі здатні долучати до літературних оглядів. Модель OpenScholar була навчена на корпусі приблизно 45 мільйонів наукових статей, що дозволяє їй формувати відповіді, посилаючись на реальні наукові праці й уникати «галюцинацій» (помилкових тверджень або вигаданих цитат), які часто трапляються у неспеціалізованих мовних моделях. Це значно підвищує точність і достовірність літературних оглядів порівняно з іншими системами ШІ, які можуть створювати списки посилань без реальних підтверджень у текстах. OpenScholar продемонструвала значно меншу кількість помилок, ніж моделі загального призначення, такі як ChatGPT, що створювали «правдоподібні» списки літератури, значна частина яких була вигаданою. Вартість підготовки такого самого огляду літератури людиною буде значно більшою, як і термін виконання робіт. Разом із тим, не можна нехтувати застереження, що автоматичні системи не можуть замінити людську діяльність у науковому синтезі знань. Їх можливості та продуктивність вимагають подальших досліджень, а самі моделі – удосконалення, отже не варто очікувати автоматизації наукової творчості. Використання ШІ може суттєво допомогти дослідникам у роботі з великими обсягами літератури, але водночас викликає питання про роль людського судження й експертної оцінки.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/new-chatbot-outperforms-phds-literature-reviews, https://www.nature.com/articles/s41586-025-10072-4

Фото: nature.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-03-04