Національний репозитарій академічних текстів

Новини

АКАДЕМІЧНА ВІДЗНАКА СТАЄ ТОВАРОМ: ДЕСЯТЬ ТИСЯЧ ФУНТІВ – І ТИ ДОКТОР

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джорджії Лакхерст «Почесні докторські ступені продають онлайн, обіцяючи підвищити репутацію».

У ній ідеться про зростання кількості комерційних онлайн-сервісів, які пропонують охочим отримати почесний докторський ступінь за плату. Розслідування THE виявило компанії, які обіцяють самостійно присудити таку відзнаку або допомогти отримати її від установ-партнерів. Їхні рекламні пропозиції пов’язують почесний ступінь із підвищенням професійного авторитету, довіри та особистої репутації. Зокрема, американська QAHE пропонує спільну відзнаку з American University of Business and Social Sciences за 1300 дол.США. У листуванні з журналістами представники організації пояснили, що йдеться не про академічний ступінь, здобутий унаслідок навчання, а про професійне визнання, яке не потребує виконання звичайних академічних вимог, хоча одержувачам пропонують використовувати саме титул доктора. Інша компанія, індійська Aimlay, не присуджує ступенів самостійно, а надає послуги з висунення кандидатів і супроводу їхніх заявок до університетів. Під час розмови з журналістами її представник повідомив, що вартість послуги становить від 2 до 11 тисяч фунтів. Компанія заявляє, що працює з кандидатами, які мають щонайменше сім років професійного досвіду, а конкретні пропозиції залежать від їхніх досягнень. London Institute of Sustainable Development рекламує почесні ступені у галузях гуманітарних наук, мистецтва, природничих наук і бізнес-адміністрування. На його сайті представлені відомості про науковця, який спростував факт отримання відзнаки від цієї організації й повідомив кореспондентам, що не давав LISD дозволу на використання своїх персональних даних. Це дуже чутливий момент, адже для університету доктораська відзнака є однією з найвищих форм визнання наукових досягнень, тоді як комерційна модель «плати й отримай» знецінює її, підміняє ретельний відбір кандидатів фінансовою операцією. Розслідування порушує питання не лише питання етичності, цінності та достовірності такого роду комерційних пропозицій, а в першу чергу фокусується на питаннях захисту академічної репутації. Почесний докторський ступінь є формою визнання заслуг, що нівелюється можливістю отримати таку відзнаку як платну послугу.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/honorary-doctorates-sold-online-promise-enhance-reputations

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-11-09

МІЖНАРОДНА ПРОГРАМА «EDUPRO 2026: AI FOR EDUCATORS»

10 листопада 2026 року стартує програма професійного розвитку «EDUPRO 2026: AI FOR EDUCATORS».

Захід орієнтований на підготовку викладачів, науковців, керівників та академічних лідерів закладів вищої освіти щодо роботи у середовищі поширення інструментів штучного інтелекту. Учасники матимуть можливість розвинути власні цифрові компетентності, ознайомитись із сучасними освітніми практиками та налагодити співпрацю з ІТ-індустрією. Заплановано серію з 5 онлайн-воркшопів, які охоплюють ключові аспекти використання штучного інтелекту: як формувати майбутнє освіти в епоху штучного інтелекту; стратегічні підходи до інтеграції AI в університетах; практичне використання ШI-інструментів для викладання та навчання (Microsoft CopilotтаChatGPT); можливості штучного інтелекту в наукових дослідженнях та новітніх технологіях, включно з Physical AI; безпека ШI-систем, захист даних та відповідальне управління ризиками. Навчання триватиме до грудня 2026 року. Організатори: Компанія SoftServe, Міністерство освіти і науки України.

Детальніше: https://career.softserveinc.com/en-us/technology/course/edupro-workshops, https://mon.gov.ua/news/vykladachiv-ta-naukovtsiv-zaproshuiut-doluchytysia-do-mizhnarodnoi-prohramy-edupro-2026-ai-for-educators

Фото: SoftServe

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-11-09

ФОНД ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ФІНАНСУВАТИМЕ ВІТЧИЗНЯНУ НАУКУ В РАМКАХ ПРОЄКТУ FORWARD

Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту у складі європейського консорціуму переміг із проєктом FORWARD у програмі Європейського Союзу «Горизонт Європа».

Участь у проєкті передбачає стипендіальну підтримку українських вчених та їхніх команд, а також розширення співпраці з європейськими дослідницькими установами. Фінансування досліджень українських науковців та розвитку міжнародних наукових партнерств в обсязі 2,34 млн євро здійснюватиметься упродовж 2027–2029 років. До консорціуму входять 37 наукових та освітніх установ із 14 країн: України, Польщі, Німеччини, Великої Британії, Швейцарії, Франції, Данії, Бельгії, Чехії, Італії, Іспанії, Нідерландів, Португалії та Румунії.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/stypendii-ta-mizhnarodna-spivpratsia-fond-prezydenta-ukrainy-doluchytsia-do-proiektu-forward-prohramy-horyzont-ievropa, https://presidentfund.gov.ua, https://presidentfund.gov.ua/news/stypendialna-pidtrymka-ta-mizhnarodni-doslidzhennya-fond-prezydenta-ukrayiny-stav-peremozhtsem-programy-goryzont-yevropa

Фото: ФПУ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-11-06

РЕАЛЬНІ КРОКИ ЗІ СТВОРЕННЯ АГЕНЦІЇ ПРИКЛАДНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Міністерство освіти і науки України оголосило про практичні кроки зі створення Агенції прикладних досліджень, а саме – старт прийому заявок до склади команди.

Очікується, що Агенція допомагатиме підприємцям і науковцям у спільній роботі зі створення технологій, випробовуванні прототипів та упровадженні розробок у виробництво. Вона має стати точкою взаємодії між українським бізнесом, університетами та науковими установами. Відповідно до урядового рішення від 26 серпня 2026 року № 1075 Агенція є структурним підрозділом Державної наукової установи «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації». Агенція надаватиме підтримку на всьому шляху досліджень та інновацій – від визначення технологічної проблеми підприємства, пошуку наукової команди, до практичного застосування результатів та оцінювання їхнього економічного ефекту. Наразі стартував конкурсний відбір до команди Агенції на посади керівника, заступника керівника, старшого наукового співробітника, наукового співробітника, молодшого наукового співробітника, провідного інженера. Подати резюме на конкурс можна до 23 листопада 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/v-ukraini-stvoriat-ahentsiiu-prykladnykh-doslidzhen-oholosheno-nabir-u-komandu, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1075-2026-%D0%BF#Text

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Валоризація знань

2026-11-05

ОЕСР: ВИМІРЮВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ДЕРЖАВНОГО СЕКТОРУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Вимірювання продуктивності державного сектору.

Концепції, виклики та міжнародна практика» із серії «Документи департаменту економіки ОЕСР». У ньому розглядаються концептуальні засади, проблеми та нові міжнародні практики вимірювання продуктивності державного сектору. Незважаючи на розмір і важливість державного сектору в економіках ОЕСР, вимірювання його продуктивності залишається значно складнішим, ніж у ринкових секторах. Державні послуги зазвичай надаються безкоштовно та не мають економічно обґрунтованих цін. Для вимірювання використовуються дані системи національних рахунків. Вивчається досвід ряду країн щодо покращення вимірювання продуктивності державного сектору, зокрема – вирішення концептуальних проблем порівнянності, доступності даних, статистичних методів, покращення доказової бази та їхньої значущості для державної політики та управління державними витратами.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/measuring-public-sector-productivity_ac8d7932-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/10/measuring-public-sector-productivity_ac9a0b3d/ac8d7932-en.pdf, https://doi.org/10.1787/ac8d7932-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_OECD

2026-11-05

ПАРАДОКС: ВИКЛАДАЧ ПОКРАЩУЄ ІНСТРУКЦІЇ ДЛЯ СТУДЕНТСЬКИХ ЗАВДАНЬ, А ШІ КРАЩЕ ЇХ ВИКОНУЄ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сухюн Ан ««Чим краще я вдосконалював інструкції, тим краще вони працювали як промпти для ШІ»».

У ній викладач філософії та керівник курсу критичного мислення описує «парадокс ясності»: біль чіткі та зрозумілі інструкції до освітніх завдань і їхній покроковий опис, покликані допомогти студентам зрозуміти мету, послідовність дій та критерії успіху, але вони одночасно стають ідеальними промптами для великих мовних моделей. Викладач завантажив одне зі своїх ретельно опрацьованих завдань у чат-бот і надав команду «виконуй», після чого вже через хвилину отримав роботу, яка за критеріями оцінювання набрала 48,5 з 50 балів. Після детальної перевірки посилань виявилися вигадані назви джерел і неробочі лінки, тож оцінка впала до 79 %. Хоча критеріям, які оцінюють зміст самого тексту (структура, зв’язність, стиль, пояснення), модель легко задовольняє. А ось критеріям, які перевіряють валідність — ні. Автор статті пропонує зосередитися на обґрунтованості тверджень: студент має навчитись думати, пояснювати, перевіряти висновки, наводити аргументацію власної позиції та демонструвати хибні висловлювання, згенеровані ШІ. Саме це піддається перевірці без будь-яких ШІ-детекторів. Робити завдання менш чіткими — помилка. Краще розділити два питання: як зробити завдання зрозумілим і як отримати достовірні докази того, що навчання відбулося. При кожному оцінюванні варто перевіряти: 1) когнітивну роботу, яку дійсно виконали студенти; 2) чи може ШІ виконати призначену роботу, чи для якісного результату необхідна людська участь; 3) як зміцнити зв’язок між отриманим результатом і самим студентом.

Детальніше: https://www.t i meshighereducation.com/campus/more-i-improved-my-instructions-better-they-worked-ai-prompts

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-11-05

ОЕСР: ПІДТРИМКА ВІД ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В СУСПІЛЬСТВАХ, ЩО СТАРІШАЮТЬ

На сторінці блогу Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття «Підтримка від штучного інтелекту в суспільствах, що старішають».

У ній представлений огляд демографічних проблем, які ослаблюють економічне зростання в країнах ОЕСР та аналізуються можливості штучного інтелекту для підвищення продуктивності, пом’якшання дефіциту робочої сили, підтримки економічного зростання. Старіння населення може знизити реальне зростання доходу на душу населення до 0,8 відс. пункту на рік у ряді країн ОЕСР упродовж наступних десятиліть, а штучний інтелект може прискорити його до одного відс. пункту на рік у наступні десять років, якщо швидкість упровадження ШІ буде подібною до темпів попередніх ІКТ-технологій. Експерти аналізують попередні дані про те, як змінюється вплив штучного інтелекту та що це може означати для його упровадження в суспільствах, що старішають. Вивчається робота, що піддається автоматизації, де штучний інтелект може безпосередньо замінити працівників, а також робота, що піддається доповненню, де штучний інтелект доповнює здібності працівників, щоб зробити їх більш продуктивними. Процедурну роботу можна кодифікувати у відносно стабільні та чітко визначені послідовності дій, які виконуються в рамках відносно жорсткого виробничого процесу (наприклад, стандартна обробка страхових вимог або складання юридичних документів). Навпаки, контекстно-залежна робота не є повністю визначеною, а послідовність завдань часто має адаптуватися в режимі реального часу до змінних обставин, що включає людське судження (наприклад, управління проектами за умов змінних обмежень). Загальний показник впливу ШІ (автоматизація та доповнення) демонструє перевернуту U-подібну закономірність для різних вікових груп. Однак ця закономірність менш виражена при контролі освіти, професії та країни, що вказує на роль відмінностей між когортами в освіті та виборі професії у поясненні відмінностей у впливі ШІ між віковими групами. Вплив автоматизації найвищий у молодших вікових групах і швидко знижується з віком, причому працівники середнього та старшого віку менше схильні до заміни, оскільки їхній досвід, як правило, доповнює ШІ. Вплив автоматизації залишається подібним при контролі освіти, професії та країни, що свідчить лише про незначний вплив когортних ефектів. Сильний вплив автоматизації на молодь відповідає слабкому створенню робочих місць у секторах, що зазнають впливу ШІ, хоча дані про роль ШІ залишаються неоднозначними. Динамізм бізнесу та інновацій може слабшати у суспільствах, що старішають, а це може уповільнити поширення штучного інтелекту та стримати зростання продуктивності.

Детальніше: https://oecdecoscope.blog/2026/09/28/a-boost-from-artifical-intelligence-in-ageing-societies/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_OECD

2026-11-04

МАТЕМАТИКИ ГОВОРЯТЬ ПРО НАДЗВИЧАЙНУ ЗАГРОЗУ ВІД ШІ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Френсіс Джонс «Королівське товариство закликають оголосити надзвичайний стан через ШІ».

У ній обговорюється відкрите звернення до президента Королівського товариства Великої Британії, підписане 42-ма членами цієї наукової академії. Математики висловили «надзвичайне занепокоєння» темпами розвитку штучного інтелекту та можливими наслідками цього для цивілізації. Після оприлюднення листа кількість його підписантів зросла майже до 200. Вони закликають Королівське товариство публічно визнати ситуацію надзвичайною та використати свій авторитет, щоб донести цю оцінку до уряду й засобів масової інформації. Причина – нещодавні досягнення систем ШІ у розв’язанні складних математичних задач. У зверненні згадується результат моделі, розробленої OpenAI, пов’язаний із проблемою Нав’є-Стокса – однією з семи задач тисячоліття, над якою математики працюють близько 90 років. Автори листа стверджують, що моделі OpenAI та Anthropic уже демонструють рівень провідних математиків у багатьох напрямах цієї дисципліни. Є значна ймовірність, що за порівняно короткий час такі системи зможуть перевершити людські можливості. Швидке зростання ШІ в математиці дає підстави серйозно поставитися до ризиків в інших технологічних сферах – кібербезпеці, керуванні автономними системами озброєння, розробленні біологічних і хімічних агентів, а також цілеспрямоване поширення дезінформації. В цих галузях можливості систем ШІ розвиватимуться швидкими темпами, тому попередження про потенційну загрозу не можна відкидати як перебільшення. Керівник Anthropic Д. Амодей закликав уповільнити розвиток технології ШІ, зі схожими застереженнями виступили С. Альтман та І. Маск. Якщо суспільство усвідомить масштаб небезпеки лише тоді, коли її наслідки стануть очевидними для широкого загалу, можливість своєчасно відреагувати буде втрачена. Але у зверненні немає конкретного плану регулювання ШІ або пропозиції щодо запровадження мораторію на розвиток великих мовних моделей. Настав час перевести дискусію про ризики штучного інтелекту з площини окремих попереджень у сферу суспільного й політичного реагування.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/royal-society-urged-declare-ai-emergency

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-11-04

ПОДВІЙНІ СТАНДАРТИ: КЕРІВНИК ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ВИКОРИСТОВУЄ ШІ, А ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАПРОВАДЖУЮТЬ ОБМЕЖЕННЯ

На сайті Inside Higher Ed опубліковано статтю Кетрін Палмер «Провізор Дартмута під вогнем критики через його залежність від ШІ».

У ній розглядається скандальна ситуація навколо керівника Дартмутського коледжу Сантьяго Шнелла, якого звинувачують у широкому використанні генеративного штучного інтелекту для написання професійних текстів, зокрема – гостьової колонки в The Washington Post. Студенти і частина викладачів вважають це порушенням, свідченням подвійних стандартів та вимагають його звільнення. У серпні цього року Шнелл опублікував у The Washington Post колонку, де закликав університети чітко розрізняти, коли студенти робити свою роботу самостійно, а коли – за допомогою ШІ. Невдовзі видання Semafor, використовуючи детектор Pangram, віднесло цю колонку до розряду текстів, які щонайменше на 80 % згенеровані ШІ (у випадку Шнелла цей показник становить 100 %). В якості пояснення Шнелл каже, що написав есе на основі власних міркувань, а ChatGPT використав, щоб уточнити окремі аргументи, перевірити граматику і підготувати текст до подання. Студентська газета The Dartmouth провела власне розслідування, яке встановило: дев’ять цьогорічних статей Шнелла (колонка в Post і дві академічні праці з математики) на 96 % написані ШІ, причому в листуванні з газетою також використовувався ШІ для генерації листів. Шнелл захищається: великі мовні моделі є «допоміжними інструментами», які «не визначають проблему, не проєктують дослідницький проєкт, не гарантують валідність результатів, інтерпретацій, цитувань чи висновків і не замінюють моє дослідження, інтелектуальне судження чи авторство». Дартмутський коледж позиціонує себе як місце, де зародився термін «штучний інтелект», він активно просуває інтеграцію генеративного ШІ, закликає до ширшого використання технологій та розвиває партнерство з Anthropic і Amazon Web Services. Разом із тим, відповідно до кодексу честі Дартмута, студенти зобов’язані розкривати використання генеративного ШІ при виконанні освітніх завдань. Петиція місцевого осередку American Association of University Professors запитує: «Як ми можемо вимагати від студентів і колег дотримуватися правил, коли академічний лідер Дартмута має право їх порушувати?» та закликає усунути Шнелла з посади. Студент Елі Мойз у колонці для The Dartmouth назвав це «залежністю від ШІ» і вказав, що адміністрація надто зосереджена на технологічному хайпі. Опитування Inside Higher Ed серед академічних посадовців 2026 року показало: 65 % використовують ШІ для чернеток комунікацій, а 71 % застосовують у поточній роботі щонайменше щотижня. Консультантка з освітніх технологій Тонія Мінс зазначила, що потрібні чіткіші розрізнення між допомогою і заміною, а формулювання «використовувався ШІ» саме по собі мало що говорить про реальний внесок автора. Звісно, детектори ШІ не ідеальні та можуть давати хибнопозитивні результати. Дискусія про застосування штучного інтелекту в академічному житті та політиках університетів є набагато ширшою за історію в Дартмуті, де гостро проявилось протиріччя між прагненням освітнього закладу демонструвати відкритість до нових технологій і підтримувати академічну доброчесність.

Детальніше: https://www.insidehighered.com/news/governance/executive-leadership/2026/09/29/dartmouth-provosts-ai-dependency-sparks-backlash

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-11-03

ОЕСР: КЛІМАТИЧНА РІВНОВАГА

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Модель просторової загальної рівноваги адаптації клімату (OECD‑CASGEM)» із серії «Документи департаменту економіки ОЕСР».

У ньому представлено інформацію про макроекономічні витрати, пов’язані з протидією зміні клімату. Йдеться про мікропідхід «знизу вгору» для кількісної оцінки макроекономічних витрат на зміну клімату, який поєднує емпірично оцінені локальні кліматичні збитки з глобальною просторовою моделлю загальної рівноваги. Вона пов’язує кліматичні небезпеки з результатами для всієї економіки через торгівлю, міграцію, виробничі мережі та коригування чинників, з урахуванням просторових та економічних коригувань. Очікувані втрати глобального ВВП на душу населення становитимуть 3% до 2050 року та 6,3% до 2100 року за сценарієм поточної політики (SSP2-4.5) та 6% та 18% відповідно за сценарієм високих викидів (SSP5-8.5). Втрати нерівномірні між регіонами, будуть більшими в країнах, які історично більш схильні до кліматичних небезпек. Моделювання показує, що торговельні зв’язки, міграція та виробничі мережі можуть послаблювати або посилювати сукупні втрати залежно від країн, економічної структури та позиції в глобальних мережах.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-climate-and-adaptation-spatial-general-equilibrium-model-oecd-casgem_bd3ad48b-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/09/the-climate-and-adaptation-spatial-general-equilibrium-model-oecd-casgem_a6f9e6fb/bd3ad48b-en.pdf, https://doi.org/10.1787/bd3ad48b-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_OECD

2026-11-03