Національний репозитарій академічних текстів

Новини

/ Наукові заходи

Зображення запису РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ

РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ

№10 Журнал «Полтавський правовий часопис» (Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого)

Шлях доступу: https://plr.nlu.edu.ua/

№10 Журнал «Полтавський правовий часопис» (Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого)

Шлях доступу: https://plr.nlu.edu.ua/

Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2024-04-19

Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 84 академічними текстами цієї інституції.

Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник – УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi

2026-07-09

САНКЦІЇ ЗА АКАДЕМІЧНІ ПОРУШЕННЯ: ЯК ЗНАЙТИ БАЛАНС МІЖ ПОКАРАННЯМ ТА СПРАВЕДЛИВІСТЮ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Чи потрібні більш жорсткі санкції за порушення академічної доброчесності?».

У ній автор розмірковує про те, чи відповідають традиційні механізми реагування на наукові порушення – сучасним викликам, спричиненим поширенням технологій ГШІ, що вже призвело до масової появи недоброякісних наукових публікацій та зростання кількості відкликаних статей. Поштовхом стало рішення сервера препринтів arXiv про запровадження річної заборони на подання рукописів авторами, у роботах яких виявлено вигадані бібліографічні посилання. Частина дослідників підтримала жорсткі санкції, вважаючи їх необхідною відповіддю на поширення недобросовісних практик. Інші застерігають від прирівнювання ненавмисних помилок до свідомого шахрайства. Один з критиків суворого підходу вважає, що поява неіснуючих посилань у тексті не завжди свідчить про намір обманути наукову спільноту. Дедалі більше наукових організацій переглядають підходи до академічної доброчесності. У В’єтнамі запроваджуються правила протидії науковим порушенням із можливістю повернення грантових коштів та заборони участі у майбутніх дослідницьких проєктах. В Індії заявники на грантове фінансування незабаром повинні будуть повідомляти про відкликання своїх публікацій за попередні п’ять років, а національний рейтинг університетів враховуватиме концентрацію відкликаних статей у конкретних закладах. У Китаї окремі науковці вже втратили свої посади після виявлення порушень. У США суд тимчасово відсторонив адвокатів, які подавали процесуальні документи з вигаданими судовими прецедентами, створеними штучним інтелектом. Нездатність автора перевірити бібліографію ставить під сумнів достовірність усього дослідження, а відкликання статті є не покаранням, а механізмом очищення наукової літератури від ненадійних результатів. Інші експерти закликають до більш виваженого підходу, адже наукові роботи часто створюються великими авторськими колективами, проходять багато етапів редагування, а окремі помилки можуть виникати без злого наміру. Надмірно жорсткі санкції можуть призвести до небажаних наслідків: університети стануть менш зацікавленими у добровільному відкликанні проблемних публікацій, а дослідники — у відкритому визнанні власних помилок. Окреме місце в матеріалі займає питання відкликаних статей та як це впливає на професійну кар’єру дослідника. Таке відкликання має виправляти корпус знань, а не бути виключно підставою для адміністративних рішень щодо фінансування, кар’єрного просування чи руйнування репутації науковця. Матеріал показує, що поява генеративного штучного інтелекту змушує університети, видавців, грантові організації та самих дослідників переосмислювати межі академічної відповідальності. Пошук балансу між захистом доброчесності, справедливістю санкцій та підтримкою довіри до наукових результатів стає одним із ключових викликів сучасної дослідницької системи.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/do-we-need-harsher-sanctions-research-misconduct

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_TimesHigherEducation #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-07-09

КОНКУРС КВАНТОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ EUREKA

Міністерство освіти і науки України інформує про старт конкурсу квантових технологій в рамках кластеру Xecs мережі Eureka.

Він має підтримати міжнародні науково-технічні та інноваційні проєкти у сфері прикладних квантових технологій, сприяти переходу від наукових досліджень до промислового впровадження, розроблення інноваційних продуктів, процесів і послуг. Взяти участь у конкурсі можуть українські наукові установи, заклади вищої освіти та інші зацікавлені організації, що пропонують проєкти у галузі прикладних квантових технологій – квантової сенсорики; квантової метрології; квантових комунікацій та кібербезпеки; електронних компонентів та систем для квантових обчислень. Подати заявку можуть міжнародні консорціуми, до складу яких входять щонайменше дві незалежні юридичні особи з мінімум двох країн-членів Eureka, що співпрацюють з малими, середніми та великими підприємствами. Проєкт претендентів має передбачати міжнародну співпрацю, бути спрямованим на дослідження або розроблення інноваційного продукту, процесу чи послуги з перспективою комерціалізації та мати цивільне призначення. Грантове фінансування від Міністерства освіти і науки України становитиме до 199 тис. гривень на рік. Строк реалізації проєкту – до трьох років. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 26 жовтня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/ukrainski-naukovi-ustanovy-ta-universytety-mozhut-doluchytysia-do-konkursu-kvantovykh-tekhnolohii-xecs-quantum-call-u-mezhakh-eureka, https://mon.gov.ua/news/dlia-konkursu-eureka-u-sferi-stiikosti-do-katastrof-reahuvannia-ta-vidnovlennia-vidkryto-platformu-b2match-dlia-poshuku-partneriv, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/nauka/2026/07/konkurs-xecs-quantum-call-2026docx.pdf, https://eureka-xecs.com/calls/#undefined2,https://www.b2match.com/e/call-for-disaster-resilience-response-2026

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини ##НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-07-09

ОЕСР: ПЕРСПЕКТИВИ ЦИФРОВОГО УРЯДУВАННЯ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Перспективи цифрового урядування на 2026 рік: від фундаменту до трансформаційного впливу».

У ньому зазначається, що уряди працюють у дедалі більш складному середовищі, яке швидко змінюється, з економічною невизначеністю, демографічним тиском, стрімкими технологічними перетвореннями. Водночас бюджетні обмеження, старіння населення, недостатньо ефективна державна служба та обтяжливі внутрішні процеси обмежують можливості ефективного реагування на такі зміни. Задіяння цифрових технологій та великих даних пропонує спосіб вирішення багатьох проблем, однак це буде можливо за відповідної довіри з боку громадськості. Наразі лише 52% населення у 30 країнах ОЕСР довіряють своїм урядам у питаннях використання персональних даних у законних цілях. Отже, прогрес цифрового управління залежить не лише від технологій, а й від ефективного управління, кваліфікованої робочої сили та надійних правових гарантій. У звіті наводиться оцінка прогресу у галузі цифрового державного управління у країнах-членах ОЕСР та країнах-кандидатах на вступ; визначаються галузі, де необхідні додаткові зусилля, оскільки люди очікують, що уряд діятиме швидко, адаптуватиметься до змін та ефективно реагуватиме. Документ посилається на Індекс цифрового урядування ОЕСР (DGI) та Індекс відкритих, корисних та багаторазових даних (OURdata), що ілюструють, як уряди 36+8 країн проводять політику цифрових трансформацій.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/2026/06/digital-government-outlook_4585678e.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/06/digital-government-outlook_4585678e/0496b2bc-en.pdf, https://doi.org/10.1787/0496b2bc-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-07-09

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ БЕЗ ВИГАДАНИХ ДЖЕРЕЛ: ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ РІЗНИХ ІНСТРУМЕНТІВ ГШІ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Цзе Чжана, Лілі Цзю та Ї Ло «Запобіжники проти галюцинацій генеративного штучного інтелекту під час підготовки оглядів літератури».

У ній розглядаються практичні підходи до відповідального використання генеративного штучного інтелекту при підготовці наукових оглядів без ризику втрати достовірності, відтворюваності та академічної доброчесності. Автори зазначають, що ГШІ дедалі активніше використовується дослідниками для пошуку наукових праць, ознайомлення з новими предметними галузями, узагальнення змісту публікацій й підготовки оглядів літератури. Водночас одним із найсерйозніших ризиків залишається так звана «галюцинація» — ситуація, коли система створює переконливі, але неіснуючі бібліографічні посилання, придумані цитати або наукові твердження, які є нісенітницею. При складанні огляду літератури, який має ґрунтуватися виключно на перевірених джерелах, це підіриває довіру до результатів дослідження. Перший спосіб запобігання галюцинацій – грамотне формулювання запитів до моделі. У такому запиті слід прямо визначати, що точність важливіша за повноту відповіді. Генеративний ШІ має посилатися лише на ті публікації, існування яких він може впевнено підтвердити, а у випадках невизначеності — повідомляти про це, а не вигадувати відсутні відомості. Особливу увагу рекомендується приділяти наданню повних бібліографічних описів, цифрових ідентифікаторів DOI, дослівних цитат із зазначенням сторінок або розділів, а також обмежувати пошук статтями, індексованими у Web of Science або Scopus. Після отримання відповіді всі запропоновані джерела необхідно самостійно перевіряти. Другий спосіб – розширення набору ключових слів. У різних наукових дисциплінах близькі за змістом явища можуть бути описані різною термінологією, отже при розумному поводженні людини ГШІ може допомогти виявити альтернативні назви понять, споріднені концепції та різні варіанти професійної лексики. Проте безпосередній пошук публікацій рекомендується здійснювати вже у спеціалізованих наукометричних базах даних, таких як Google Scholar, Scopus або Web of Science. Окрему увагу приділено академічним інструментам штучного інтелекту, які працюють на основі перевірених наукових баз даних. Платформи Elicit і Consensus поєднують можливості генеративного ШІ з доступом до реальних наукових публікацій. Такі системи допомагають знаходити релевантні дослідження, аналізувати методологічні підходи й узагальнювати результати, не втрачаючи зв’язку з першоджерелами. Ще одним гарним способом перевірки є інструменти візуалізації наукової літератури, зокрема Connected Papers і ResearchRabbit. Вони відображають публікації у вигляді мережі взаємопов’язаних досліджень, побудованої на основі реальних цитувань. Такий підхід допомагає визначити фундаментальні праці певної галузі, простежити розвиток наукових ідей та переконатися, що всі використані джерела представлені в реальному академічному інформаційному просторі. Використання ГШІ – це послідовний багатоступеневий процес: спочатку модель може допомогти сформувати систему ключових слів, потім дослідник виконує пошук у наукових базах даних, після цього аналізує взаємозв’язки між публікаціями за допомогою засобів візуалізації, а вже на завершальному етапі використовує інструменти ГШІ для узагальнення відібраних матеріалів. Саме така організація роботи, на думку авторів, є найбільш ефективною. Слід пам’ятати, що інструменти штучного інтелекту можуть суттєво прискорити наукову роботу, однак не мають повністю замінювати людську працю. Достовірність дослідження визначається не можливостями цифрових інструментів, а здатністю дослідника критично оцінювати інформацію та спиратися на верифіковані наукові докази.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/safeguards-against-genai-hallucination-literature-reviews

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_TimesHigherEducation #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-07-08

ПЕРЕМОЖЦІ КОНКУРСУ ПРОЄКТНОЇ АСПІРАНТУРИ

Міністерство освіти і науки України оприлюднило результати конкурсного добору PhD-дослідницьких проєктів у межах експерименту з підготовки здобувачів ступеня доктора філософії в проєктній аспірантурі.

Йдеться про нову модель підготовки докторів філософії, у який здобувач PhD працює не лише над дисертацією, а й над конкретним дослідницьким проєктом із визначеною метою, бюджетом, планом роботи та очікуваними результатами. Усього на конкурс було подано 137 проєкти, відбір пройшли 79, серед них – дослідження у сферах природничих наук, математики, статистики, хімії, фізики, астрономії, прикладної фізики, наноматеріалів, біології, біохімії, наук про Землю та екології. Тематика відібраних проєктів стосується розвитку систем ідентифікації інформаційних загроз, машинного навчання, аналізу великих даних, розвитку нових матеріалів, біоінженерії, регенеративної медицини, технології очищення води, відновлення ґрунтів і захисту критичної інфраструктури. Лідерами за кількістю проєктів-переможців стали: Інститут фізики НАН України, Інститут фізичної хімії імені Л. В. Писаржевського НАН України, Інститут фізіології імені О. О. Богомольця НАН України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Львівський національний університет імені Івана Франка, Науково-технологічний комплекс «Інститут монокристалів» НАН України, Національний технічний університет України «КПІ імені Ігоря Сікорського», Національний університет «Київський авіаційний інститут», Національний університет «Львівська політехніка», Сумський державний університет, ДВНЗ «Ужгородський національний університет» а також інші інститути Національної академії наук України та дослідницькі інституції.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-vyznachylo-peremozhtsiv-phd-proiektiv-novoi-modeli-aspirantury, https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennia-pereliku-phd-doslidnytskykh-proiektiv-rekomendovanykh-do-finansuvannia-za-rezultatamy-konkursu-z-01-lypnia-2026-roku-v-mezhakh-realizatsii-eksperymentalnoho-proiektu-z-pidh?v=6a46827e37f41

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Науковцям_КращіПрактики #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2026-07-08

ОЕСР: ЯКІСНІ ДАНІ ПРО НАВИЧКИ ДЛЯ БІЛЬШ ЕФЕКТИВНОГО ФІНАНСУВАННЯ ОСВІТИ ТА ПРОФПІДГОТОВКИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний матеріал «Якісні дані про навички для більш ефективного фінансування освіти та професійної підготовки».

У ньому зазначається, що розвиток навичок означає набуття знань, компетенцій та кваліфікації у процесі освіти та навчання від раннього дитинства до навчання дорослих, – є наріжним каменем економічного та соціального розвитку. Вищий рівень освіти та навчання незмінно пов’язаний з кращими показниками зайнятості, вищими доходами та сильнішою соціальною згуртованістю, хоча віддача варіюється в залежності від шляху розвитку, груп населення та контексту. Уряди розглядають державне фінансування розвитку навичок не як звичайні поточні витрати, а як інвестиції у майбутнє процвітання. Підходи до фінансування розвитку навичок значно різняться у різних країнах і на різних етапах життя людини. Кожна система використовує певний набір фінансових інструментів – від фінансування з боку пропозиції до механізмів регулювання з боку попиту (субсидії, ваучери), які формуються під впливом національних пріоритетів та інституційного контексту. Старіння населення, зростання витрат на охорону здоров’я та соціальне забезпечення, адаптація до зміни клімату та нові проблеми безпеки чинять тиск на державні бюджети. У звіті представлений огляд чотирьох категорій перешкод для розвитку навичок: інституційні, управлінські та фінансові бар’єри; прогалини в людському капіталі та аналітичному потенціалі; правові та регуляторні обмеження; технічні проблеми та проблеми сумісності.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/better-skills-data-for-smarter-financing-of-education-and-training_f77b4282-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/better-skills-data-for-smarter-financing-of-education-and-training_f62d762a/f77b4282-en.pdf, https://doi.org/10.1787/f77b4282-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-07-08

РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ

№9 Державний податковий університет

Шлях доступу: https://ir.dpu.edu.ua/

№9 Державний податковий університет

Шлях доступу: https://ir.dpu.edu.ua/

Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2024-03-07

Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 7513 академічними текстами цієї інституції.

2026-07-08

СТАЛИЙ РОЗВИТОК – НОВИЙ ВИМІР УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джека «Результати Sustainability Impact Ratings 2026 оголошено».

У ній аналізуються результати восьмого випуску Times Higher Education Sustainability Impact Ratings, який презентує внесок університетів у реалізацію Цілей сталого розвитку ООН. Крім того, у публікації розглядаються зміни у співвідношенні позицій закладів із різних країн та регіонів. Університети найбагатших країн світу, як і раніше, переважають у верхній частині рейтингу, однак розрив між ними та закладами з країн із нижчим рівнем доходу поступово скорочується. Лідером Sustainability Impact Ratings 2026 став Університет Манчестера, друге місце посів Університет Гріффіта, а третє — Західний Сіднейський університет. До першої десятки загального рейтингу увійшли університети Великої Британії, Австралії, Канади, Малайзії, Південної Кореї, Японії, Тайваню та Франції. Повної зміни глобального лідерства не відбулось, але спостерігається поступове посилення академічного потенціалу інших країн. Лідерство університетів із країн із високим рівнем доходу залишається значним, але інші держави поступово скорочують відставання завдяки довгостроковим інвестиціям, державній підтримці й стратегічній орієнтації на ЦСР. Зокрема, кількість університетів із країн із високим рівнем доходу серед 50 найкращих зменшилася з 39 до 34. Особливо помітним став прогрес Малайзії: кількість її ЗВО у першій двохсотці зросла, що є результатом системних інвестицій, розвитку міжнародної співпраці та політики, орієнтованої на вимірюваний суспільний вплив. Азійські університети вперше сформували більшість представників у першій п’ятдесятці рейтингу — 28 закладів проти 22 роком раніше. Це заслуга університетів Малайзії, Філіппін та Індії. Водночас Велика Британія зберегла найбільшу кількість університетів у першій сотні рейтингу — 16 закладів, а в першій двохсотці представлено 33 британські університети. Проте зафіксовані рейтингом результати не є однозначними, оскільки частина закладів досягла найкращих позицій вперше за всю історію рейтингу, а інші продемонстрували погіршення показників. Усі університети Азербайджану, представлені в рейтингу, піднялися у загальному заліку, більшість закладів Узбекистану та Казахстану також покращили свої результати, що свідчить про поширення кращих університетських практик, пов’язаних зі сталим розвитком.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/sustainability-impact-ratings-2026-results-announced

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_TimesHigherEducation #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2026-07-07

ПОВІДОМЛЕННЯ ЩОДО ЗАХИСТІВ ДИСЕРТАЦІЙ ДОКТОРІВ ТА КАНДИДАТІВ НАУК

Міністерство освіти і науки України 3 липня 2026 року оприлюднило повідомлення про захисти на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.

Публікація здійснена відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 року № 943.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/3swlL, https://qrpage.net/qr/yx6sa, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/atestatsiya-kadriv-vyshchoi-kvalifikatisii/2026/07/kandydaty-nauk-03072026.pdf, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/atestatsiya-kadriv-vyshchoi-kvalifikatisii/2026/07/doktory-nauk-03072026.pdf

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-07-07