Національний репозитарій академічних текстів

Новини

/ Наукові заходи

Зображення запису РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ

РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ

№22 Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського

Шлях доступу: http://dspace.pdpu.edu.ua/

№22 Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського

Шлях доступу: http://dspace.pdpu.edu.ua/

Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-08-11

Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.

Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник – УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi

2026-07-27

ЧИ МОЖНА РАДИКАЛЬНО СКОРОТИТИ ТРИВАЛІСТЬ ПІДГОТОВКИ ДОКТОРІВ ФІЛОСОФІЇ?

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Адріана Фернема «PhD-дослідження можна завершити за 18 місяців».

У ній автор висловлює думку, що підготовка докторів філософії в природничих науках могла б тривати значно менше часу, якщо ефективно організувати дослідницький процес, підвищити роль наукового керівника й удосконалити структуру програми. Спираючись на власний досвід роботи у різних країнах, він стверджує, що успішність підготовки значною мірою залежить від якості наукового керівництва. Слабка дисертація нерідко свідчить не лише про недоліки роботи здобувача, а й про прорахунки керівника, який відповідає за організацію дослідження та професійний супровід молодого науковця. Багато дисертаційних досліджень у галузі природничих наук затягуються не через складність наукових завдань, а через неефективну організацію роботи. Здобувачі нерідко витрачають перший рік на ознайомлення з літературою, освоєння лабораторних методик і пошук перспективної тематики, тоді як реальне виконання досліджень відкладається на більш пізній етап. Але насправді молодий дослідник із перших тижнів роботи має бути активно залученим до вже діючого наукового проєкту, брати участь у проведенні експериментів, аналізі результатів, підготовці рукописів і публікації статей. Завдяки цьому процес формування дослідницьких компетентностей та підготовка дисертації відбуваються паралельно, а не послідовно. Скорочення тривалості докторантури має переваги як для самих дослідників, так і для університетів. Молоді науковці швидше розпочинатимуть самостійну кар’єру, університети зможуть ефективніше використовувати фінансові та кадрові ресурси, знижуватиметься ризик втрати мотивації або дострокового припинення навчання, який зростає по мірі збільшення тривалості докторських програм. Звісно, в галузі гуманітарних чи соціальних наук, де характер дослідницької роботи та структура докторських програм можуть істотно відрізнятися, все можу бути по-іншому. Визначальним критерієм є не тривалість навчання, а його успішність, досягнення необхідного рівня дослідницької компетентності та здатності проводити самостійні наукові дослідження. Саме тому ключова роль належить ефективному науковому керівництву, ретельному плануванню досліджень і ранньому залученню молодих науковців до дослідницької роботи. Автор привертає увагу академічної спільноти до проблеми пошуку моделей докторської підготовки, які дозволяли б поєднати високу якість досліджень із більш раціональним використанням часу та ресурсів.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/science-phd-can-be-completed-within-18-months

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_TimesHigherEducation #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Науковцям_КращіПрактики #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2026-07-27

СТВОРЕННЯ НАЦПЛАТФОРМИ ДЛЯ ШI-СПІЛЬНОТИ

Міністерство цифрової трансформації України спільно з AI HOUSE запускають масштабне картування ШІ-ініціатив на єдиній Національній платформі AI-спільноти.

Наразі стартував перший етап, в рамках якого здійснюється збір заявок від учасників ринку та створення відкритого реєстру. Платформа стане єдиним вікном для інновацій, що буде корисним для фахівців, які хочуть долучитися до проєктів або шукають можливості для розвитку, так і для держави, яка потребує відповідної експертизи. Нова веб-платформа міститиме ключову інформацію щодо організацій; календар подій, мітапів та хакатонів; статистику розвитку екосистеми; новини. До подання заявок запрошуються спільноти з технічних та суміжних сфер, освітні ініціативи, дослідницькі центри, регіональні хаби та індустріальні об’єднання. Планується, що до кінця поточного року команда проєкту складе відкритий реєстр зі щонайменше 20-30 провідних гравців ринку.

Детальніше: https://thedigital.gov.ua/news/shtuchnyy-intelekt/obyednuyemo-rynok-shtuchnoho-intelektu-stvoriuyemo-yedynu-natsionalnu-platformu-dlia-ai-spilnot, https://ai.thedigital.gov.ua/, https://form.typeform.com/to/OhpQIWm4?utm_campaign=mintsyfra

Фото: Мінцифри

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-07-27

ЗВІТ ЄС ПРО РОЛЬ ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК У СУСПІЛЬНОМУ РОЗВИТКУ

Європейська Комісія оприлюднила аналітичний звіт «Зміцнення Європи через публічні бібліотеки: як стале інвестування в публічні бібліотеки та їхні численні ролі забезпечує соціальну, культурну та демократичну віддачу».

Це перший документ такого рівня від Європейського Союзу, що системно розглядає публічні бібліотеки як незамінну соціальну інфраструктуру та пропонує конкретні рекомендації для політиків на міжнародному, національному та місцевому рівнях. До його підготовки було залучено 36 провідних експертів із 33 країн Європи. Звіт фіксує поточний стан: наразі в Європі функціонує близько 67 тис. публічних бібліотек, які щороку обслуговують понад 757 млн. відвідувачів. Наголошується, що бібліотеки відіграють вирішальну роль у підтриманні демократії, протидії дезінформації, цифровому розвитку, зміцненні ментального здоров’я та соціальної згуртованості громад. Окрему увагу в документі приділено діяльності бібліотек у часи криз та надзвичайних ситуацій. Бібліотеки стають безпечними просторами, центрами підтримки внутрішньо переміщених осіб, надання психосоціальної допомоги та збереження культурної спадщини. Ключова рекомендація експертної групи полягає у визнанні публічних бібліотек органами влади всіх рівнів як об’єктів, без яких суспільство не може існувати, із забезпеченням гарантованого вільного доступу до них. Стале майбутнє бібліотечного сектору залежить від шести стратегічних напрямів: надійна правова та політична база; багаторівнева відповідальність та стале фінансування; прийняття управлінських рішень на основі даних; кваліфікована, цінна та перспективна робоча сила; сталі та інклюзивні громадські простори; цифрова зрілість та інновації.

Детальніше: https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/623284d9-8184-11f1-bf5e-01aa75ed71a1/language-en, https://data.europa.eu/doi/10.2766/1906144

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-07-27

ОЕСР: ЗАСТОСУВАННЯ РЕГУЛЯТОРНИХ МОДЕЛЕЙ В ЦИФРОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Спектр регуляторних моделей та їх застосування в цифровій економіці» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань регуляторної політики».

У ньому зазначається, що політики та регулюючі органи у регуляторній практиці постійно стикаються з необхідністю вирішувати, як найкраще усунути ризики, які несуть загрозу соціальному благополуччю. Їх рішення залежать від коректної оцінки такого роду ризиків та визначення припустимого ступеня державного втручання з огляду на такі чинники, як зростання та продуктивність. Політики мають добре розуміти проблеми й доступні варіанти рішень і цифрова економіка та інновації тут не є винятком. Політики повинні приймати рішення про те, чи слід регулювати цифрові продукти та послуги, а також як саме це слід робити (зокрема, чи необхідні державні регулюючі заходи та які підходи є найбільш пропорційними й відповідними для контексту регулювання). Це завдання ускладняється внаслідок швидкого розвитку цифрових продуктів та послуг, оскільки динамічне середовище потребує високого рівня експертизи від політиків та регулюючих органів. Документ представляє методологію, огляд регуляторних моделей – від командно-контрольного регулювання, через регулювання на основі результатів, ринкові механізми та спільне регулювання, до різних форм саморегулювання – класифікованих за їхньою гнучкістю та ролями, які державні та приватні суб’єкти відіграють у процесі регулювання. Звіт містить критерії вибору моделі на основі впливу на інновації, характеристик ринку, приватних суб’єктів та готовності державних інституцій. Експерти на основі аналізу фактичних даних роблять висновок, що уряди все більше покладаються на змішані моделі, за яких державні суб’єкти зберігають відповідальність за встановлення регуляторних цілей, делегуючи засоби їх досягнення та регулювання приватним суб’єктам під державним наглядом та підзвітністю.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-spectrum-of-regulatory-models-and-its-application-to-the-digital-economy_b7456763-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/the-spectrum-of-regulatory-models-and-its-application-to-the-digital-economy_a011bc8f/b7456763-en.pdf,https://doi.org/10.1787/b7456763-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-07-27

ЯК ПРОТИДІЯТИ ДОМІНУВАННЮ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ?

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Бернем закликав покласти край домінуванню університетів в освітній системі».

У ній ідеться про ідею Енді Бернема про перегляд співвідношення між університетською та професійною освітою у Великій Британії та створення системи, що забезпечуватиме молоді більш широкий вибір освітніх та кар’єрних траєкторій. Британська система тривалий в якості пріоритету мала університетську освіту, а шляхи професійного розвитку не отримували достатньої підтримки. Така модель більше не відповідає сучасним потребам економіки та ринку праці, які потребують висококваліфікованих фахівців різного рівня. Внесок університетів у розвиток науки, економіки та регіонів – вагомий, але університетський шлях не повинен розглядатися як єдиний або безумовно найпрестижніший варіант після завершення школи. Молоді люди повинні мати рівноцінний доступ до якісної професійної освіти, стажувань, програм учнівства та інших форм підготовки. Тому державна політика має забезпечувати однакову суспільну цінність як університетських дипломів, так і професійних кваліфікацій, щоб молоді люди могли обирати освітню траєкторію відповідно до власних здібностей і професійних планів, а не під впливом суспільних стереотипів. У Великому Манчестері реалізуються ініціативи зі створення більш інтегрованої системи освіти та професійної підготовки. Регіон прагне поєднати діяльність шкіл, коледжів, університетів, роботодавців і місцевої влади, щоб забезпечити молоді зрозумілі та взаємопов’язані маршрути переходу від навчання до професійної діяльності. У центрі дискусії – питання поєднання традиційно сильного університетського сектору і сектору професійної освіти з підготовки кадрів для сучасної економіки.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/burnham-end-dominance-universities-education-system

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_TimesHigherEducation #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-07-24

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ СТАНДАРТУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ТРЕТЬОГО РІВНЯ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ МЕНЕДЖМЕНТ

Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт стандарту вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня зі спеціальності D3 Менеджмент галузі знань D «Бізнес, адміністрування та право».

Проєкт містить загальну характеристику, вимоги щодо обсягу кредитів ЄКТС, необхідного для здобуття відповідного рівня освіти, мінімальний обсяг практичної підготовки для освітньо-професійних програм, опис предметної області, перелік обов’язкових компетентностей випускника, загальні компетентності, форму атестації, перелік нормативних документів для спеціальності. Дія стандарту поширюватиметься на здобувачів вищої освіти та заклади вищої освіти. Його упровадження забезпечить встановлення рамкових вимог до освітніх програм та компетентностей здобувачів освіти. Зауваження та пропозиції до проєкту стандарту можна подати до 7 серпня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-standartu-vyshchoi-osvity-vyshchoi-osvity-tretoho-osvitno-naukovoho-rivnia-zi-spetsialnosti-d3-menedzhment, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/07/21/d3-phd.docx

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_обговорення #НРАТ_Освітянам_обговорення

2026-07-24

ОЕСР: ЕКСПЕРИМЕНТИ З ГШІ В ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Експерименти з генеративним штучним інтелектом в державному управлінні: висновки з нових рекомендацій» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань державного управління».

У ньому зазначається, що технології штучного інтелекту швидко розвиваються, створюючи значні можливості для підвищення продуктивності й підтримки інновацій та підприємництва. Уряди швидко виявили потенційні переваги ГШІ та почали розробляти відповідні посібники з використання цих інструментів в державному управлінні, наприклад «Посібник з ШІ для уряду Великобританії». Дослідники з Інституту Алана Тьюринга виявили, що «генеративний ШІ вже поширений у державному секторі», він підтримує до 41% завдань, забезпечуючи значну економію часу при систематичному застосуванні. Однак більша частина упровадження є «тіньовим ШІ», який використовується несанкціоновано без офіційного схвалення чи нагляду, неорганізовано, без чітких керівних принципів. У документі розглядається зростаючий розрив між швидким, децентралізованим упровадженням ГШІ та відстаючими механізмами державного управління, аналізі експериментів, управлінні ризиками та відповідальному впровадженні технологій. Вивчення офіційних рекомендацій, підготовлених у 14-ти країнах, а також академічної літератури і тематичних досліджень, дозволило зрозуміти, як різні юрисдикції втілюють етичні принципи поводження з ШІ в операційну практику та встановити їх фрагментованість.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/generative-ai-experimentation-in-government_42815683-en.html, h ttps://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/generative-ai-experimentation-in-government_706b6f2b/42815683-en.pdf, https://doi.org/10.1787/42815683-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-07-24

РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ

№21 Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

Шлях доступу: https://dspace.snu.edu.ua/

№21 Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

Шлях доступу: https://dspace.snu.edu.ua/

Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-08-08

Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 125 академічними текстами цієї інституції.

2026-07-24

ЗАМІСТЬ СПРАВЖНЬОЇ ОСВІТИ – МЕТАКОГНІТИВНІ ЛІНОЩІ, ФОРМАЛІЗМ ТА ПОРОЖНІ АУДИТОРІЇ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Маріо Сеновільї та Елени Лікете «Порожні лекційні аудиторії є наслідком спотвореного ставлення студентів до необхідних зусиль».

У ній автори стверджують, що різке скорочення відвідуваності занять у сучасних університетах не можна пояснити лише появою генеративного штучного інтелекту або економічними труднощами студентів. Проблема має значно глибші культурні та соціальні причини. Не можна пояснювати масове невідвідування занять поширенням генеративного штучного інтелекту, адже різке зростання прогулів розпочалося у 2020 році під час пандемії, тоді як ChatGPT став широко доступним лише наприкінці 2022 року. Якби студенти активно використовували генеративні моделі для самостійної підготовки, вони приходили б на практичні заняття із певним рівнем опрацювання матеріалу. Але насправді ті, хто пропускає лекції, зазвичай не читають рекомендованої літератури, не виконують підготовчої роботи та не демонструють готовності взяти участь в обговоренні. Проблема – не в заміні людських зусиль технологіями, а у відмові від цих зусиль. Зв’язок між регулярним відвідуванням занять та успішністю навчання залишається таким самим сильним, як і раніше. Університети зробили пропуск занять практично безнаслідковим завдяки доступності записів лекцій, презентацій та інших електронних матеріалів. За таких умов відвідування дедалі частіше сприймається як необов’язковий елемент навчання. Використання ГШІ може створювати ілюзію навчання, але у студентів не формується глибокого розуміння матеріалу, а короткострокове поліпшення результатів не супроводжується розвитком здатності самостійно застосовувати набуті знання

(явище «метакогнітивних лінощів»). Дослідження свідчать про переваги рукописного конспектування, оскільки сам процес осмислення й переказу інформації є важливою складовою навчання. Сучасна система вищої освіти упродовж останніх десятиліть послідовно усувала труднощі, які раніше були невід’ємною частиною навчального процесу. Записи лекцій замінили обов’язкову присутність, презентації — ведення конспектів, а окремі форми групової роботи — індивідуальну відповідальність. Кожне таке рішення окремо мало раціональне підґрунтя, однак у сукупності вони поступово послабили роль особистих зусиль у навчанні. Крім того університетські системи оцінювання все частіше стимулюють викладачів до зниження академічних вимог, оскільки більш суворі стандарти негативно позначаються на студентських оцінках їхньої роботи. Звісно, системі освіти необхідно адаптуватись до епохи генеративного штучного інтелекту, але одні лише технологічні чи методичні зміни не розв’яжуть проблему. Необхідно виховувати повагу до інтелектуальної праці, відповідального ставлення до навчання та мотивувати студентів систематично працювати над собою.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/empty-lectures-stem-students-fractured-relationship-effort

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_TimesHigherEducation #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-07-23