Зображення запису ПОДВІЙНІ СТАНДАРТИ: КЕРІВНИК  ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ВИКОРИСТОВУЄ ШІ, А ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАПРОВАДЖУЮТЬ ОБМЕЖЕННЯ

ПОДВІЙНІ СТАНДАРТИ: КЕРІВНИК  ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ВИКОРИСТОВУЄ ШІ, А ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАПРОВАДЖУЮТЬ ОБМЕЖЕННЯ

На сайті Inside Higher Ed опубліковано статтю Кетрін Палмер «Провізор Дартмута під вогнем критики через його залежність від ШІ».

На сайті Inside Higher Ed опубліковано статтю Кетрін Палмер «Провізор Дартмута під вогнем критики через його залежність від ШІ».

У ній  розглядається скандальна ситуація навколо керівника Дартмутського коледжу Сантьяго Шнелла, якого звинувачують у широкому використанні генеративного штучного інтелекту для написання професійних текстів, зокрема – гостьової колонки в The Washington Post. Студенти і частина викладачів вважають це порушенням, свідченням подвійних стандартів та вимагають його звільнення. У серпні цього року Шнелл опублікував у The Washington Post колонку, де закликав університети чітко розрізняти, коли студенти робити свою роботу самостійно, а коли – за допомогою ШІ. Невдовзі видання Semafor, використовуючи детектор Pangram, віднесло цю колонку до розряду текстів, які щонайменше на 80 % згенеровані ШІ (у випадку Шнелла цей показник становить 100 %). В якості пояснення Шнелл каже, що написав есе на основі власних міркувань, а ChatGPT використав, щоб уточнити окремі аргументи, перевірити граматику і підготувати текст до подання. Студентська газета The Dartmouth провела власне розслідування, яке встановило: дев’ять цьогорічних статей Шнелла (колонка в Post і дві академічні праці з математики) на 96 % написані ШІ, причому в листуванні з газетою також використовувався ШІ для генерації листів. Шнелл захищається: великі мовні моделі є «допоміжними інструментами», які «не визначають проблему, не проєктують дослідницький проєкт, не гарантують валідність результатів, інтерпретацій, цитувань чи висновків і не замінюють моє дослідження, інтелектуальне судження чи авторство». Дартмутський коледж  позиціонує себе як місце, де зародився термін «штучний інтелект», він активно просуває інтеграцію генеративного ШІ, закликає до ширшого використання технологій та розвиває партнерство з Anthropic і Amazon Web Services. Разом із тим, відповідно до кодексу честі Дартмута, студенти зобов’язані розкривати використання генеративного ШІ при виконанні освітніх завдань. Петиція місцевого осередку American Association of University Professors запитує: «Як ми можемо вимагати від студентів і колег дотримуватися правил, коли академічний лідер Дартмута має право їх порушувати?» та закликає усунути Шнелла з посади. Студент Елі Мойз у колонці для The Dartmouth назвав це «залежністю від ШІ» і вказав, що адміністрація надто зосереджена на технологічному хайпі. Опитування Inside Higher Ed серед академічних посадовців 2026 року показало: 65 % використовують ШІ для чернеток комунікацій, а 71 % застосовують у поточній роботі щонайменше щотижня. Консультантка з освітніх технологій Тонія Мінс зазначила, що потрібні чіткіші розрізнення між допомогою і заміною, а формулювання «використовувався ШІ» саме по собі мало що говорить про реальний внесок автора. Звісно, детектори ШІ не ідеальні та можуть давати хибнопозитивні результати. Дискусія про застосування штучного інтелекту в академічному житті та політиках університетів є набагато ширшою за історію в  Дартмуті, де гостро проявилось протиріччя між  прагненням освітнього закладу демонструвати відкритість до нових технологій і підтримувати академічну доброчесність.

Детальніше: https://www.insidehighered.com/news/governance/executive-leadership/2026/09/29/dartmouth-provosts-ai-dependency-sparks-backlash

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-11-03
Поширити
Зображення запису ОЕСР: КЛІМАТИЧНА РІВНОВАГА

ОЕСР: КЛІМАТИЧНА РІВНОВАГА

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Модель просторової загальної рівноваги адаптації клімату (OECD‑CASGEM)» із серії  «Документи департаменту економіки ОЕСР».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Модель просторової загальної рівноваги адаптації клімату (OECD‑CASGEM)» із серії  «Документи департаменту економіки ОЕСР».

У ньому представлено інформацію про макроекономічні витрати, пов’язані з протидією зміні клімату. Йдеться про мікропідхід «знизу вгору» для кількісної оцінки макроекономічних витрат на зміну клімату, який поєднує емпірично оцінені локальні кліматичні збитки з глобальною просторовою моделлю загальної рівноваги. Вона пов’язує кліматичні небезпеки з результатами для всієї економіки через торгівлю, міграцію, виробничі мережі та коригування чинників, з урахуванням просторових та економічних коригувань. Очікувані втрати глобального ВВП на душу населення становитимуть 3% до 2050 року та 6,3% до 2100 року за сценарієм поточної політики (SSP2-4.5) та 6% та 18% відповідно за сценарієм високих викидів (SSP5-8.5). Втрати нерівномірні між регіонами, будуть більшими в країнах, які історично більш схильні до кліматичних небезпек. Моделювання показує, що торговельні зв’язки, міграція та виробничі мережі можуть послаблювати або посилювати сукупні втрати залежно від країн, економічної структури та позиції в глобальних мережах.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-climate-and-adaptation-spatial-general-equilibrium-model-oecd-casgem_bd3ad48b-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/09/the-climate-and-adaptation-spatial-general-equilibrium-model-oecd-casgem_a6f9e6fb/bd3ad48b-en.pdf, https://doi.org/10.1787/bd3ad48b-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_OECD

2026-11-03
Поширити
Зображення запису НАУКОВІ ВИДАВЦІ ВІДКРИЮТЬ 20 МІЛЬЙОНІВ СТАТЕЙ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ ШІ-СТАРТАПОМ REDPINE

НАУКОВІ ВИДАВЦІ ВІДКРИЮТЬ 20 МІЛЬЙОНІВ СТАТЕЙ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ ШІ-СТАРТАПОМ REDPINE

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Френсіс Джонс «Видавці поділяться 20 мільйонами наукових статей зі стартапом у сфері ШІ».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Френсіс Джонс «Видавці поділяться 20 мільйонами наукових статей зі стартапом у сфері ШІ».

У ній повідомляється, що шість наукових видавців, серед яких Sage, група BMJ, Wangfang Data, видавничий підрозділ Institute of Physics, IGI Global Scientific Publishing та RCNi уклали угоду зі шведським стартапом Redpine. Компанія отримає доступ до 20 мільйонів наукових статей у галузі медицини, наук про життя, квантової фізики та фізичних наук на умовах оплати видавцям і авторам за кожне використання. Про угоду було публічно оголошено 6 жовтня 2026 року.  Раніше видавці неодноразово висловлювали занепокоєння тим, що компанії, які розробляють ШІ, використовують їхні дані для навчання великих мовних моделей без належної згоди чи компенсації. Redpine, заснована у 2024 році, пропонує інший підхід — «плату за використання». Кожен видавець самостійно визначає, що саме може використовувати ШІ-агент, а також встановлює ціну за відповідну транзакцію. Доступ здійснюється в режимі реального часу через сервери Redpine. Це дозволяє агенту отримувати й цитувати первинну літературу безпосередньо в момент відповіді, а не покладатися на дані, на яких модель навчалася раніше. На думку компанії, такий механізм зменшує кількість «галюцинацій» і помилок. Фахівці Redpine вважають, що надані дані дадуть змогу командам, які займаються пошуком нових ліків, працювати з цінними архівами рецензованої літератури: у галузі клінічних досліджень «агенти з дизайну випробувань» зможуть аналізувати тисячі попередніх досліджень, щоб визначати реалістичні популяції пацієнтів та формат експерименту. Дослідницькі агенти в лабораторіях ШІ зможуть робити висновки на основі повних текстів закритих статей, а не лише їхніх коротких резюме. Співзасновник і генеральний директор Redpine Андерс Гаммарбек назвав підхід «зміною правил гри» для дослідницьких команд: майбутнє наукових відкриттів, керованих ШІ, має спиратися на всю наукову літературу — без галюцинацій, з атрибуцією та компенсацією правовласникам. Цей  епізод є прикладом більш широкої дискусії  про доступ ШІ до наукового контенту та пошуку компромісу, способу переходу від конфронтації з розробниками технологій до контрольованої монетизації, коли доступ до первинних джерел надається в реальному часі й супроводжується оплатою.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/publishers-share-20-million-research-papers-ai-start

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-11-02
Поширити
Зображення запису ДОВГОСТРОКОВІ ФІСКАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ

ДОВГОСТРОКОВІ ФІСКАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Ілюстрація довгострокових фіскальних проблем за допомогою моделі» із серії «документи департаменту економіки ОЕСР».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Ілюстрація довгострокових фіскальних проблем за допомогою моделі» із серії «документи департаменту економіки ОЕСР».

У ньому представлені оновлені оцінки довгострокових фіскальних розривів для 35 країн-членів ОЕСР та країн-кандидатів на вступ до ЄС з використанням «Глобальної довгострокової моделі ОЕСР». Довгостроковий фіскальний розрив спричиняє необхідність фіскального коригування на горизонті 2060 року для підтримки стабільних коефіцієнтів державного боргу на поточному рівні зі збереженням нинішніх стандартів послуг та права на отримання соціальної допомоги. Методологія була оновлена, передбачене збільшення витрат на оборону, здійснений детальний розгляд первинних витрат. За відсутності додаткових політичних дій, медіанній країні знадобиться фіскальне коригування на 4,7 відс. пункти ВВП між 2027 і 2060 роками для стабілізації боргу. Старіння населення є основним чинником довгострокового фіскального тиску через вищі витрати на пенсії, охорону здоров’я та довгостроковий догляд, що в багатьох випадках загострюється слабкими початковими фіскальними позиціями. У документі оцінюється чутливість фіскальних розривів до ключових припущень та сценаріїв політики.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/illustrating-long-run-fiscal-challenges-using-the-long-term-model_421bf86f-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/09/illustrating-long-run-fiscal-challenges-using-the-long-term-model_aeacb594/421bf86f-en.pdf, https://doi.org/10.1787/421bf86f-en  

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_OECD

2026-11-02
Поширити
Зображення запису ЯК НАУКОВІ ЖУРНАЛИ ВІДПОВІДАЮТЬ НА ВИКЛИКИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ТА ШАХРАЙСТВА

ЯК НАУКОВІ ЖУРНАЛИ ВІДПОВІДАЮТЬ НА ВИКЛИКИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ТА ШАХРАЙСТВА

На сайті DOAJ опублікований матеріал «Принципи прозорості та кращих практик у науковому видавництві переглянуто та оновлено», підготовлений  командою DOAJ у співпраці з COPE, OASPA та WAME.

На сайті DOAJ опублікований матеріал «Принципи прозорості та кращих практик у науковому видавництві переглянуто та оновлено», підготовлений  командою DOAJ у співпраці з COPE, OASPA та WAME.

У ньому йдеться про вихід п’ятої версії «Принципів прозорості та кращих практик у науковому видавництві» — документа, який давно став своєрідним стандартом якості для журналів у всьому світі. Нова редакція з’явилася саме тоді, коли галузь гостро потребує чітких орієнтирів. Найпомітніші зміни стосуються штучного інтелекту. Відтепер журнали мають встановити правила використання ШI авторами: інструменти можна застосовувати для генерації чи редагування тексту, але штучний інтелект не може вважатися автором. Окремо вимагається прозоро декларувати використання нейромереж рецензентами та редакторами під час перевірки рукописів або підготовки експертних відгуків. Також рекомендовано розкривати політику доступу до контенту журналу для навчання ШI-моделей. Другий важливий блок — захист від «викрадених» журналів. Підробки, які копіюють назву, ISSN і зовнішній вигляд легітимних видань, стають дедалі більш поширеними. Оновлені принципи прямо забороняють такі дії та вимагають, щоб кожен журнал чітко визначав свій офіційний сайт, а всі дзеркала обов’язково перенаправляли на нього. Значно посилено вимоги до редакційної незалежності. Оцінку рукописів виокремили в окремий розділ. Заборонено винагороджувати редакторів залежно від кількості прийнятих статей і змішувати прийняття рішень з фінансовими питаннями (сплата публікаційних зборів чи надання пільг). Зосереджено увагу на захисті від геополітичного чи комерційного впливу. Оновлено підходи до академічної недоброчесності: детальніше описані питання самоплагіату, повторного використання тексту, препринтів та перекладів. З’явилися більш чіткі процедури розгляду скарг, апеляцій і захисту викривачів, а також вимоги до підготовки гостьових редакторів і рецензентів. Структура документу  теж удосконалена: розділи про цілі й тематику журналу, а також про доступність, різноманітність, рівність та інклюзивність підняли на вищий рівень. У деяких країнах починають прив’язувати рейтинги видань саме до ступеня відповідності цим стандартам.

Детальніше: https://blog.doaj.org/2026/10/29/the-principles-of-transparency-and-best-practice-in-scholarly-publishing-have-been-revised-and-updated, https://doaj.org/apply/transparency, https://docs.google.com/document/d/174xyPzsAy4xFWPTObH4JuTQOPgd7Lm0eA4D6HYK3Rew/edit?usp=sharing  

Фото: Gemini_Generated_Image

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини 

2026-10-30
Поширити
Зображення запису ЛІМІТ НА ПОДАННЯ РУКОПИСІВ ЯК ВІДПОВІДЬ НА ПОТІК ШІ-ГЕНЕРОВАНИХ СТАТЕЙ

ЛІМІТ НА ПОДАННЯ РУКОПИСІВ ЯК ВІДПОВІДЬ НА ПОТІК ШІ-ГЕНЕРОВАНИХ СТАТЕЙ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Дірка Ліндебаума «Журнали мають обмежити кількість подань від кожного автора — але є нюанс».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Дірка Ліндебаума «Журнали мають обмежити кількість подань від кожного автора — але є нюанс».

У ній професор менеджменту та колишній головний редактор журналу пропонує два взаємопов’язані кроки, які дозволять протистояти ерозії якості наукових публікацій під впливом ШІ. Йдеться про якісні критерії оцінювання, що підкреслюють унікальну позицію автора, а також ліміти на кількість подань. Процес створення знання є соціальною справою: автори, рецензенти й редактори спілкуються, слухають один одного, уточнюють своє бачення, говорять про сумніви й знаходять консенсус. Наразі цей процес знаходиться під загрозою через масове перекладання, написання, рецензування і навіть прийняття редакційних рішень на основі технології ШІ. У 2025 році в науковий обіг потрапило понад 140 тисяч посилань на неіснуючі статті. ШІ допомагає публікувати більше і швидше, оскільки це безпосередньо впливає на кар’єри, але якість досліджень знижується. Упередження ШІ, закладені в навчальних даних, передаються людям і посилюються в петлях зворотного зв’язку «людина–ШІ». Схильність моделей відтворювати дані, на яких їх навчали, також поглиблює тенденцію до зменшення частки справді новаторських ідей. Багато авторів не розкривають використання ШІ, навіть коли журнали вимагають цього або прямо забороняють роботу з ШІ, в результаті політики розкриття працюють гірше, ніж це очікувалося. Контролювати застосування ШІ практично неможливо. Потрібно переглянути  критерії підготовки та оцінювання рукописів, які заохочують чіткий, унікальний голос автора: володіння літературою, методом, аналізом, внеском і практичними рекомендаціями. Це особливо важливо в час, коли головним дефіцитом є не доступ до інформації, а здатність формувати й застосовувати обґрунтоване судження в умовах потоку нейрослопу. ШІ може бути корисним як «сократівський співрозмовник» для розвитку ідей, але здатність користуватися ним відповідально залежить від досвіду. Молоді науковці, аспіранти  і студенти за нинішньої системи стимулів, яка цінує кількість публікацій вище за якість та оригінальність ідей, можуть не отримати мотивації для формування такої експертизи. Якщо рівень експертизи знизиться, відновити його буде надзвичайно важко. Крім того, є сенс запровадити ліміти на подання. Кожен автор, якого можна ідентифікувати за допомогою ORCID, може подавати до журналу не більше трьох нових рукописів на рік. Також автора можна стимулювати до підвищення якості першої версії: за кожне запрошення до перегляду й повторної подачі автор отримує право на одну додаткову подачу упродовж року, що може зменшити практику використання журналу як засобу «попередньої перевірки» готовності матеріалу. Треба розвивати людське судження й цінувати його у дослідницькому процесі, розуміючи неможливість повністю контролювати використання ШІ. Замість заборон і поліцейських заходів можна управляти обсягом подань і підтримувати експертизу.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/journals-should-cap-each-authors-submissions-twist

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини   #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-10-30
Поширити
Зображення запису ОЕСР: ДЕРЖАВНІ ПІДПРИЄМСТВА УПРАВЛЯЮТЬ АКТИВАМИ МАСШТАБУ 126% СВІТОВОГО ВВП

ОЕСР: ДЕРЖАВНІ ПІДПРИЄМСТВА УПРАВЛЯЮТЬ АКТИВАМИ МАСШТАБУ 126% СВІТОВОГО ВВП

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Власність і корпоративне управління державними підприємствами».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Власність і корпоративне управління державними підприємствами».

У документі представлено аналіз діяльності державних підприємств у світовій економіці та практики управління ними у 58 країнах-членах ОЕСР та країнах-партнерах. Розглядаються різні моделі державної власності, фінансової звітності, роботи наглядових рад, вимог до сталого розвитку та механізмів запобігання корупції. За даними Глобального набору даних ОЕСР про державні підприємства близько 34 тис. великих державних підприємств сукупно володіли активами на 141 трлн дол. США, що еквівалентно 126% світового валового внутрішнього продукту. Фінансові підприємства становили майже чверть їхньої загальної кількості, але зосереджували понад 70% активів. Нефінансові підприємства, навпаки, забезпечували близько трьох чвертей зайнятості у державному секторі. Найбільша частка активів і зайнятості припадала на країни з ринками, що формуються. Середня медіанна рентабельність власного капіталу державних підприємств становила 4,7%, тоді як приватних — 6,4%. Державні підприємства також загалом мали вищий рівень боргового навантаження та менше інвестували у дослідження і розробки. Лише 43% країн мають єдину загальнодержавну політику, яка визначає цілі та обґрунтування володіння підприємствами. У 57% країн до державних підприємств застосовуються ті самі правові правила, що й до приватних компаній. В інших випадках винятки можуть стосуватися, зокрема, банкрутства, державних закупівель, конкуренції та регуляторного нагляду, створюючи відмінні умови роботи на ринку. Лише у 54% країн передбачено мінімальну кількість незалежних членів наглядових рад державних підприємств, у 73% країн деякі або всі такі підприємства зобов’язані звітувати про сталий розвиток, відповідні вимоги до управління ризиками та розкриття інформації застосовуються нерівномірно. Експерти ОЕСР рекомендують більш чітко розмежовувати функції держави як власника, регулятора та розробника політики, забезпечувати прозорі процедури призначення керівників, посилювати незалежність наглядових рад і відкритість фінансової та нефінансової звітності.

Детальніше:  https://www.oecd.org/en/publications/ownership-and-governance-of-state-owned-enterprises-2026_b72bf04c-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/10/ownership-and-governance-of-state-owned-enterprises-2026_a229752f/b72bf04c-en.pdf, https://doi.org/10.1787/b72bf04c-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_OECD

2026-10-30
Поширити
Зображення запису ВІД ДЕТЕКТОРІВ ШІ ДО СОКРАТІВСЬКОГО ДІАЛОГУ

ВІД ДЕТЕКТОРІВ ШІ ДО СОКРАТІВСЬКОГО ДІАЛОГУ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Б. Шеби та М. Бонда «А що, якби ШІ міг зміцнити академічну доброчесність?».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Б. Шеби та М. Бонда «А що, якби ШІ міг зміцнити академічну доброчесність?».

У ній пропонується змінити підхід до системи оцінювання в епоху генеративного ШІ. Традиційні есе більше не є надійним способом перевірки, а детектори ШІ дають хибні спрацьовування й не мають доказової сили. Замість того, щоб удосконалювати процедури виявлення списування, пропонується зробити списування недоречним, використовуючи ШІ як інструмент безперервного, діалогічного оцінювання. Альтернативи на кшталт цілісного перегляду робіт, прямого нагляду, підтверджувальних доказів чи усних іспитів по суті залишаються формами виявлення порушень. А виявлення й дисциплінарні заходи — слабка основа для справжньої академічної доброчесності. Платформа Duologue, яку автори розробили й випробували, дозволяє студенту працювати з тьютором, який пропонує сократівські запитання, перевіряючи, що саме студент уже знає, де він має прогалини в розумінні.  Це більше не цифровізований усний іспит, а навчальна подорож, під час якої у режимі реального часу перевіряють нові знання. Duologue не є підтримкою викладання у традиційному сенсі: тут немає аватара, який читає лекції. Система веде студентів через те, що їм потрібно опанувати, підтримуючи їх залежно від наданих відповідей, а не просто «спускаючи» контент зверху, що може бути навіть більш корисним за звичайні семінари. Академічну доброчесність не захистити, ставши кращими у вгадуванні, чи писала текст машина. Навіть якби детекція стала досконалою, есе все одно залишалося б кривим виміром: технічно грамотний текст завжди можна було створити без глибокого розуміння. Натомість доброчесність найкраще захищати, стаючи кращими у демонстрації того, чи здатний студент мислити. У ширшому контексті дискусій про оцінювання в епоху генеративного ШІ  фокус зміщується з поліцейських заходів і детекторів  – на перебудову процесу навчання так, щоб штучний інтелект працював на розвиток судження студента, а не проти нього.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/what-if-ai-could-strengthen-academic-integrity, https://www.duologue.ac.uk/

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-10-29
Поширити
Зображення запису ОЕСР: ІНТЕРАКТИВНА БАЗА ДОПОМАГАЄ АНАЛІЗУВАТИ ДИСПРОПОРЦІЇ НАВИЧОК НА РИНКУ ПРАЦІ

ОЕСР: ІНТЕРАКТИВНА БАЗА ДОПОМАГАЄ АНАЛІЗУВАТИ ДИСПРОПОРЦІЇ НАВИЧОК НА РИНКУ ПРАЦІ

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила  інтерактивну базу «Навички для роботи», яка дозволяє працювати з актуальними  даними, аналізувати дисбаланси між попитом і пропозицією робочої сили в різних професіях, галузях економіки та у розрізі окремих навичок.

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила  інтерактивну базу «Навички для роботи», яка дозволяє працювати з актуальними  даними, аналізувати дисбаланси між попитом і пропозицією робочої сили в різних професіях, галузях економіки та у розрізі окремих навичок.

Ресурс охоплює відомості щодо 38 країн. Користувач може зіставляти показники щодо кількості працівників та якості навичок, переглядати дані окремої країни або порівнювати ситуацію між країнами. Особливість підходу ОЕСР полягає в тому, що дефіцит навичок визначають не за одним показником, наприклад кількістю вакансій. Методика поєднує кілька сигналів ринку праці: динаміку заробітної плати й відпрацьованих годин, рівень безробіття, зміни в частці працівників із недостатньою для посади кваліфікацією, зростання зайнятості та кількість оголошень про вакансії в інтернеті. Сукупність цих даних допомагає оцінити, наскільки попит на певні професії та навички відповідає наявній пропозиції. Цифровізація, поширення штучного інтелекту, старіння населення та перехід до низьковуглецевої економіки змінюють вимоги до працівників. Нестача потрібних компетентностей може обмежувати впровадження технологій, розвиток інновацій та підвищення продуктивності, тоді як частина працівників не знаходить застосування своїм знанням і кваліфікації. Дані бази можуть бути корисними для розроблення освітніх програм, планування професійної підготовки й перенавчання дорослих, а також для визначення пріоритетів політики зайнятості. Порівняння країн допомагає виявляти спільні тенденції та відмінності, хоча результати потрібно тлумачити з урахуванням національних особливостей ринку праці.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/data/dashboards/skills-for-jobs.html, https://www.oecd.org/en/publications/mapping-skill-shortages-in-oecd-countries_735f9485-en.html

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_OECD

2026-10-29
Поширити
Зображення запису ЯК КИТАЙ СТАВ ЛІДЕРОМ У ГАЛУЗІ ДОСЛІДЖЕНЬ: СТАЛЕ ФІНАНСУВАННЯ, ПІДТРИМКА МОЛОДИХ КАДРІВ І ДОВГОСТРОКОВА СТРАТЕГІЯ

ЯК КИТАЙ СТАВ ЛІДЕРОМ У ГАЛУЗІ ДОСЛІДЖЕНЬ: СТАЛЕ ФІНАНСУВАННЯ, ПІДТРИМКА МОЛОДИХ КАДРІВ І ДОВГОСТРОКОВА СТРАТЕГІЯ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Розалінд Скіллен «Як Китай «зіграв у довгу гру», щоб стати світовим лідером у дослідженнях».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Розалінд Скіллен «Як Китай «зіграв у довгу гру», щоб стати світовим лідером у дослідженнях».

У ній йдеться про результати масштабного дослідження того, як Китай за чотири десятиліття перетворився на потужну дослідницьку систему завдяки безперервності фінансування, інституційній стабільності та значній підтримці молодих науковців.  Водночас звіт фіксує труднощі з міжнародною співпрацею та застерігає, що зростання витрат не обов’язково означає зростання кількості оригінальних наукових відкриттів. Здійснюється порівняння довгострокових тенденцій підтримки фундаментальних досліджень у 25 країнах і регіонах у період 1985–2024 років. У 2010 році кількість дослідників у Китаї та США була приблизно порівнянною (1,21 млн і 1,13 млн відповідно). До 2023 року в Китаї цей показник зріс до 3 млн, тоді як у США у 2022 році становив 1,68 млн. Частка Китаю у світових високоцитованих публікаціях стабільно зростала починаючи з 2000 року і в 2024 році досягла 902 статей, або 44 % глобальної частки — трохи вище, ніж у США. Витрати Китаю на дослідження у відсотках від ВВП зросли з 0,05 % у 2000 році до приблизно 0,17 % у 2023-му. Витрати саме на фундаментальні дослідження майже подвоїлися. Таке зростання є результатом безперервної підтримки фундаментальних досліджень та посиленої підтримки дослідників на початку кар’єри. Чотири з десяти грантів Young Scientists Fund від NSFC отримують чоловіки віком до 35 років і жінки до 40 років. Глобальний дослідницький ландшафт стає більш різноманітним: Китай, Бразилія, Індія, Сінгапур і Південна Корея виступають як важливі центри продукування знань поряд із США та ЄС. Водночас рівень міжнародної співпраці в Китаї, Індії та Південній Кореї загалом нижчий, ніж у таких європейських країнах, як Франція чи Бельгія. У Китаї частка міжнародних співавторських публікацій знизилася з 34,85 % у 1985 році до 20,06 % у 2024-му, хоча абсолютна кількість таких робіт зросла, а глобальна частка Китаю в міжнародних співавторських публікаціях збільшилася. Частка Китаю у світових дослідницьких публікаціях зросла з 0,9 % у 1985 році до 32,6 % у 2024-му, тоді як частка США впала з 39,9 % до 18,9 %. Потрібно бути обережними з висновками щодо прямого причинно-наслідкового зв’язку між збільшенням фінансування та оригінальними науковими відкриттями. У ширшому контексті дискусій про зміну глобального балансу сил у науці звіт пропонує погляд зсередини китайської наукової системи: довгострокова стабільність фінансування та інвестиції в молодих дослідників є ключовими чинниками зростання, але геополітичні проблеми обмежують міжнародну співпрацю.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/how-china-has-played-long-game-become-global-research-leader

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-10-28
Поширити