Національний репозитарій академічних текстів

СПРАВЕДЛИВІСТЬ ПІД ПИТАННЯМ: ЮРИСТИ КРИТИКУЮТЬ УНІВЕРСИТЕТСЬКІ ПРОЦЕДУРИ ДОТРИМАННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Алекса Ферберна та Даніеля Сокола «Процедури розгляду академічних порушень в університетах Великої Британії не є справедливими».

У ній автори аналізують результати опитування юристів, які представляють студентів у справах про академічні порушення, і доходять висновку, що чинні університетські процедури часто характеризуються недостатньою послідовністю та надійністю. Опитані юристи майже одностайно висловлювали сумніви щодо справедливості механізмів, які використовуються британськими університетами для розгляду таких справ. Особливе їх занепокоєння викликає те, що схожі випадки можуть призводити до різних рішень залежно від закладу або навіть від конкретного дисциплінарного органу. Це створює ризики для передбачуваності та однакового застосування правил. Автори наголошують, що наслідки звинувачень в академічних порушеннях можуть бути дуже серйозними для студентів, вони здатні впливати не лише на результати навчання, а й на подальшу академічну та професійну кар’єру. Саме тому університетські процедури мають відповідати високим стандартам доказовості, неупередженості й прозорості. Однією з проблем, порушених у статті, є недостатня процесуальна визначеність окремих процедур, зокрема – оцінювання доказів, порядку ухвалення рішень та можливостей студентів ефективно захищати свою позицію під час розгляду справ. Відсутність уніфікованих підходів може негативно впливати на довіру до дисциплінарної системи загалом. Автори не ставлять під сумнів необхідність боротьби з академічною недоброчесністю і підкреслюють, що ефективне забезпечення академічних стандартів неможливе без процедур, які визнаються справедливими усіма учасниками освітнього процесу. Тому університетам варто приділяти увагу якості розгляду справ, а не лише виявленню самих порушень. По мірі посилення уваги до академічної доброчесності університети в усьому світі стикаються з однаковим викликом: як забезпечити дотримання академічних стандартів та справедливий розгляд випадків їхнього можливого порушення. Саме баланс між цими двома завданнями значною мірою визначає довіру до інституційних механізмів врядування у сфері вищої освіти.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/uk-universities-academic-misconduct-procedures-are-not-fair

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-06-23

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ ПОРЯДКУ ОБРОБКИ ТА ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ, ВОЛОДІЛЬЦЕМ ЯКИХ Є ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ЯКОСТІ ОСВІТИ УКРАЇНИ АБО ЇЇ ТЕРИТОРІАЛЬНІ ОРГАНИ

Міністерство освіти і науки пропонує для громадського обговорення проєкт наказу «Про затвердження «Порядку обробки та захисту персональних даних, володільцем яких є Державна служба якості освіти України або її територіальні органи».

Проєкт розроблено Міністерством освіти і науки України спільно з Державною службою якості освіти України на виконання вимог Закону України «Про захист персональних даних» та «Типового порядку обробки персональних даних», затвердженого наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 08 січня 2014 р. № 1/02-14. Документ пропонує процедуру обробки та захисту персональних даних, визначає мету та підстави обробки персональних даних, категорії суб’єктів персональних даних і склад таких даних, порядок їх збирання, накопичення, зберігання, використання, внесення змін, видалення або знищення, умови доступу до персональних даних та їх передачі третім особам, організаційні й технічні заходи із забезпечення їх захисту. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 5 липня 2026 року.

Детальніше: https://kno.rada.gov.ua/news/about_main/77770.html, https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-dlia-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-nakazu-pro-zatverdzhennia-poriadku-obrobky-ta-zakhystu-personalnykh-danykh-volodiltsem-iakykh-ie-derzhavna-sluzhba-iakosti-osvity-ukrainy, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/regulatorna_dijalnist/2026/oprylyudn-proyektiv-rehulyat-aktiv/06/18/nakaz-1929.docx, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/regulatorna_dijalnist/2026/oprylyudn-proyektiv-rehulyat-aktiv/06/18/02-poiasniuvalna-zapiska-1-1.doc

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_обговорення #НРАТ_Освітянам_обговорення

2026-06-23

ОЕСР: ВИЗНАННЯ НЕФОРМАЛЬНОГО НАВЧАННЯ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала документ «Надати неформальному навчанню визнання, якого воно заслуговує».

У ньому зазначається, що неформальне навчання є надзвичайно важливим, але, як правило, недооціненим елементом навчання упродовж життя. Безперервне навчання дозволяє людям розвивати, підтримувати й адаптувати свої навички відповідно до мінливих умов ринку праці та суспільних потреб. Політика зазвичай охоплює питання як формальної, так і неформальної освіти, але слід визнати, що значна частина навчання на всіх етапах життя відбувається саме неформально – через роботу, повсякденне життя, соціальну взаємодію та власний досвід. Неформальне навчання є гнучким та адаптивним, воно доповнює формальну освіту шляхом зміцнення та розширення навичок. Швидкі технологічні зміни, цифровізація та розвиток штучного інтелекту підвищили цінність неформального навчання, яке забезпечує доступні шляхи підвищення кваліфікації та перепідготовки, особливо – для тих, хто стикається з перешкодами на шляху традиційного навчання (зокрема – співробітників малих та середніх підприємств). Проте, незважаючи на визнання, неформальне навчання, як і раніше, нерівномірно відображається у політиці, стратегічному плануванні та системах оцінювання. Цей звіт містить матеріали порівняльного аналізу практик, узагальнення переваг, огляд моделей участі та ключових чинників неформального навчання, пропонує узгоджену систему вимірювання, що базується на прозорості, сумісності та актуальності для політики. У звіті також представлені практичні рекомендації щодо зміцнення доказової бази та підтримки систематичної інтеграції неформального навчання в політику навчання упродовж життя та розвитку навичок.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/giving-informal-learning-the-recognition-it-deserves_63eda72e-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/06/giving-informal-learning-the-recognition-it-deserves_6541a853/63eda72e-en.pdf, https://doi.org/10.1787/63eda72e-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-06-23

ФОКУСУВАННЯ НА СИЛЬНИХ СТОРОНАХ УНІВЕРСИТЕТІВ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Росса «Чому недовговічне правило «дослідницької широти» провалилося в Австралії».

У ній йдеться про скасування вимоги, за якою університети мали демонструвати дослідження світового рівня щонайменше у половині галузей, в яких вони здійснюють підготовку, а також пропонується бачення того, як має бути організована дослідницька система. Правило «дослідницької широти» було запроваджене в Австралії у 2021 році після перегляду категорій для закладів вищої освіти. Воно мало стати інструментом підтвердження того, що університети не лише навчають студентів, а й здійснюють якісну дослідницьку діяльність у широкому спектрі напрямів. Критики вказували, що така вимога змушує ЗВО підтримувати дослідження навіть у напрямах, де вони не мали достатньої концентрації ресурсів та експертності. Одним з чинників рішення про відмову від цього підходу стала складність практичного визначення поняття «світовий рівень» досліджень. Національна система оцінювання дослідницької якості (Excellence in Research for Australia) була припинена у 2024 році, отже формальна вимога існувала, але інструментів для її застосування не було. Вимога дослідницької широти обмежувала можливість університетів концентруватися на власних сильних напрямах і сприяла формуванню більш однорідної системи, де багато закладів намагалися бути «широкопрофільними». Університетам потрібно більше гнучкості у розвитку досліджень, зосереджених у меншій кількості галузей, – таким чином вони будуть більш ефективно використовувати власні ресурси та розвивати напрями, де дійсно мають високий потенціал. Разом із тим, ряд експертів висловлюють занепокоєння, що скасування цього правила може посилити нерівність: найбільші дослідницькі університети з сильними міжнародними позиціями отримають додаткові переваги, тоді як регіональні та менш ресурсні заклади можуть втратити окремі напрями досліджень, що відіб’ється на їхній привабливості для студентів, рейтингових позиціях та можливостях залучення фінансування. Дискусія навколо «дослідницької широти» фактично стосується фундаментального питання: яким має бути сучасний університет — багатопрофільною установою, яка підтримує широкий спектр знань, чи закладом, що концентрує ресурси на окремих сильних напрямах. Австралійський досвід показує, що пошук балансу між широтою, якістю та спеціалізацією залишається одним із ключових викликів для сучасних систем вищої освіти, які прагнуть одночасно підтримувати академічне різноманіття й забезпечувати високу дослідницьку ефективність.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/why-short-lived-research-breadth-rule-failed-australia

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-06-22

НАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА ДОСЛІДНИКІВ УКРАЇНИ

Міністерство освіти повідомляє про початок роботи модулю Національної системи дослідників України, який забезпечить єдиний цифровий простір для обліку та аналізу результатів наукової діяльності.

Відтепер українські вчені можуть інтегрувати до НСД підтверджені дані про результати власної наукової діяльності – публікації, цитування, гранти, патенти, міжнародну співпрацю, підготовку молодих дослідників та інші наукові здобутки, на основі яких формуватимуться рейтинги дослідників та розподілятимуться державні стипендії для найбільш результативних наукових і науково-педагогічних працівників. Система функціонує на базі Національної електронної науково-інформаційної системи URIS, розробником якої є Державна науково-технічна бібліотека України. Запуск Національної системи дослідників України є важливим кроком до впровадження прозорих механізмів оцінювання наукової діяльності та підтримки українських учених.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/natsionalna-systema-doslidnykiv-ukrainy-rozpochynaie-pryimannia-i-veryfikatsiiu-danykh, https://dntb.gov.ua/news/83eb-839a, https://nauka.gov.ua/information/nsd/

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-06-22

ОСНОВНИЙ ПРІОРИТЕТ ДЕРЖАВНИХ ІНВЕСТИЦІЙ – ОСВІТА ТА НАУКА

Кабінет Міністрів України затвердив Середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій держави на 2027–2029 роки.

Документ набирає чинності одночасно зі схваленням Бюджетної декларації на 2027–2029 роки. Відповідне Розпорядження від 17 червня 2026 р. № 608-р оприлюднене на урядовому порталі. Освіта і наука стали найбільшим сектором публічного інвестування: за цим напрямком передбачене фінансування в обсязі 78,5 млрд грн на найближчі три роки, у т.ч. понад 16 млрд у 2027 році. Середньостроковий план публічних інвестицій визначатиме державні пріоритети фінансування, відповідно до нього формуватиметься державний бюджет та портфелі проєктів і програм, які можуть отримувати державну підтримку. У числі пріоритетів – доступ дітей до очного навчання, модернізація освітньої інфраструктури, розвиток науки та формування людського капіталу країни. Це означає фінансування облаштування укриттів у закладах освіти; створення сучасного освітнього середовища та оновлення лабораторій, майстерень, кабінетів й іншої навчальної інфраструктури; розвиток дослідницької інфраструктури та поліпшення умов її безпечної роботи; поліпшення доступу до освіти через розвиток системи перевезень і оновлення шкільних автобусів; розвиток і оновлення пансіонів та гуртожитків закладів освіти; оновлення їдалень і харчоблоків задля організації якісного та безпечного харчування; підвищення енергоефективності та енергонезалежності закладів освіти; модернізація дослідницької інфраструктури та впровадження «зеленої» енергетики; забезпечення дітей з особливими освітніми потребами необхідними засобами для навчання та розвитку; модернізація центрів професійної досконалості; відновлення, ремонт та будівництво освітньої інфраструктури; створення та оновлення центрів інженерної освіти; посилення пожежної безпеки в закладах освіти; створення центрів трансферу технологій за участю університетів і наукових установ. Також значне фінансування здійснюватиметься для підтримки транспортної інфраструктури (73 млрд грн), муніципальної інфраструктури та послуг (46,5 млрд грн), охорони здоров’я (25,3 млрд грн) й енергетики (17,1 млрд грн).

Детальніше: https://www.kmu.gov.ua/news/uriad-zatverdyv-serednostrokovyi-plan-priorytetnykh-publichnykh-investytsii-derzhavy-na-20272029-roky, https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennia-serednostrokovoho-planu-prio-20272029-roky-i-608, https://mof.gov.ua/uk/news/biudzhetna_deklaratsiia_na_20272029_roki_kurs_na_stabilnist_ta_vidnovlennia-5775, https://mon.gov.ua/news/uriad-vyznachyv-osvitu-i-nauku-priorytetnym-napriamom-derzhavnykh-investytsii-na-naiblyzhchi-try-roky

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-06-22

ОЕСР: ОНОВЛЕНИЙ ЗВІТ ПРО СТАНДАРТ ПРОЗОРОСТІ ТА ОБМІНУ ІНФОРМАЦІЄЮ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала документ «Розширений звіт про моніторинг упровадження стандарту прозорості та обміну інформацією на запит».

У ньому зазначається, що Глобальний форум із прозорості та обміну інформацією являє собою багатосторонню структуру для міжнародного податкового співробітництва, в якій на рівних умовах беруть участь 173 юрисдикції. Вони здійснюють моніторинг та експертну оцінку виконання міжнародних стандартів з прозорості та обміну інформацією на запит (EOIR) та автоматичного обміну інформацією (AEOI). Перший стандарт вимагає, щоб юрисдикції надавали своїм партнерам всю інформацію, яка, як очікується, матиме відношення до адміністрування внутрішнього законодавства про прямі податки або боротьби з податковим шахрайством. З 2010 року виконання цього стандарту кожною юрисдикцією перевіряється експертами-членами. У звіті представлені висновки та сукупні результати щодо 39 контрольованих юрисдикцій, подається аналіз та рекомендації, очікувані подальші кроки.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/enhanced-monitoring-report-on-the-implementation-of-the-standard-on-transparency-and-exchange-of-information-on-request-2026-update-june_9ef50941-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/06/enhanced-monitoring-report-on-the-implementation-of-the-standard-on-transparency-and-exchange-of-information-on-request-2026-update-june_959f4b86/9ef50941-en.pdf, https://doi.org/10.1787/9ef50941-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-06-22

КАДРОВА КРИЗА У МЕДИЧНІЙ ОСВІТІ ТА У СИСТЕМІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Гелен Пакер «Розширення медичної підготовки у Великій Британії перебуває на межі зриву».

У ній аналізуються суперечності між прагненням держави збільшити кількість майбутніх лікарів для Національної служби охорони здоров’я та обмеженими можливостями системи забезпечити їх якісною підготовкою, подальшим професійним навчанням й працевлаштуванням. Проблема виглядає парадоксальною. З одного боку, британська система охорони здоров’я тривалий час стикається з нестачею медичного персоналу, що позначається на довжині черг до лікарів і навантаженні на медичні заклади. З іншого боку, професійні об’єднання лікарів дедалі частіше заявляють, що просте збільшення кількості студентів-медиків не усуває структурних проблем. На думку представників Британської медичної асоціації, без відповідних інвестицій у навчальну інфраструктуру, розвиток потенціалу викладачів та програм післядипломної підготовки, розширення набору може призвести до появи більшої кількості випускників, які не матимуть достатніх можливостей для роботи у професії. Так, у період з 2013 до 2024 року кількість студентів, які вступають до медичних шкіл Великої Британії, збільшилася на 39 %, а число медичних шкіл за цей період зросло з 33 до 49. Водночас можливості для проходження наступних етапів підготовки розширювалися значно повільніше, що спричинило формування своєрідних «вузьких місць» на різних щаблях професійної кар’єри. Навіть за умови успішного завершення навчання випускники стикаються з дефіцитом місць у програмах спеціалізації: тут збільшення кількості місць потребує не лише фінансування, а й наявності досвідчених наставників, клінічних баз і часу для індивідуального супроводу молодих лікарів. Розширення системи підготовки без створення відповідних умов подальшого розвитку може негативно позначитися на якості навчання. Ще одним викликом є кадрова ситуація у самих медичних школах. Існує дефіцит клінічних науковців — фахівців, які поєднують лікувальну практику, викладання та дослідницьку діяльність. За останнє десятиліття кількість таких працівників скоротилася, а значна частина нинішнього кадрового складу наближається до пенсійного віку. Через високу вартість підготовки медичних кадрів окремі заклади змушені переглядати освітні програми, а іноді навіть скорочувати окремі напрями підготовки у сфері охорони здоров’я. Такі рішення можуть мати довгострокові наслідки для регіональних систем медичного забезпечення. Автор статті наголошує, що проблема забезпечення системи охорони здоров’я кваліфікованими кадрами не зводиться до простого збільшення кількості студентів, а потребує довгострокового планування, узгодження інтересів університетів, медичних закладів і держави, а також збалансованого розвитку всіх етапів професійної підготовки — від вступу до медичної школи до працевлаштування лікаря-фахівця.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/uks-expansion-medical-training-life-support

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-06-19

ПОЛІПШЕНЕ РОЗПІЗНАВАННЯ: ІНСТРУМЕНТ САМООЦІНЮВАННЯ

На сайті Європейської асоціації університетів опубліковано інформаційний матеріал «Поліпшене розпізнавання: інструмент самооцінювання».

Йдеться про оновлений інструмент самооцінювання, який надає європейським закладам вищої освіти основу для посилення практики визнання відповідно до Лісабонської конвенції. Цей інструмент пропонує установам формувальний спосіб для здійснення порівняння власних процедур із процесами інституційного визнання та належними практиками; демонструє, наскільки практика визнання кваліфікацій в установі є справедливою та прозорою, і чи вона слугує інтересам заявників, персоналу установи та самої установи; визначає сфери, де потрібно зосередити увагу та забезпечити покращення ситуції. Інструмент самооцінювання також надає практичні поради щодо процесу самооцінювання та пропонує коротку версію анкети для аналізу поточного стану. Цей інструмент самооцінювання був розроблений EUA у партнерстві з Конференцією ректорів Німеччини, Конференцією ректорів іспанських університетів та Нідерландською організацією з інтернаціоналізації освіти у рамках проєкту «У центрі уваги визнання», що фінансується програмою Erasmus+.

Детальніше: https://eua.eu/publications/reports/improved-recognition-2.html, https://eua.eu/images/publications/Publication_PDFs/Improved_recognition_Self-assessment_tool_FULL.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄAУ #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-06-19

ОГОЛОШЕНО КОНКУРСНИЙ ВІДБІР ВИКОНАВЦІВ ДЕРЖАВНОГО ЗАМОВЛЕННЯ НА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ

Конкурсна комісія МОН з відбору виконавців державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів повідомляє про оголошення додаткового конкурсного відбору виконавців державного замовлення на підставі рішення, прийнятого 15 червня 2026 р.

Розміщення державного замовлення здійснюватиметься відповідно до «Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підвищення кваліфікації фахівців окремих галузей економіки та працівників бюджетної сфери», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2025 року № 1190. Конкурсний відбір проводиться за наступними галузями знань (спеціальностями): ««В» Культура, мистецтво та гуманітарні науки» (для працівників закладів культури, педагогічних працівників закладів освіти сфери культури державної форми власності та працівників суб’єктів у сфері медіа); ««G» Інженерія, виробництво та будівництво» / «G13» Харчові технології» (для працівників сфери виробництва харчових продуктів); ««Н» Сільське, лісове, рибне господарство та ветеринарна медицина» /«Н1 Агрономія», «Н2 Тваринництво», «Н6 Ветеринарна медицина», «Н7 Агроінженерія»» (для працівників аграрного сектору); ««Е» Природничі науки, математика та статистика» / «Е2 Екологія», «Е4 Науки про Землю»» (для працівників сфери екології, природних ресурсів та водного господарства). До кожної галузі знань додається «Перелік рекомендованих напрямів підвищення кваліфікації фахівців окремих галузей економіки та працівників бюджетної сфери». Заявку на участь у конкурсі можна подати до 1 липня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/oholosheno-konkursnyi-vidbir-vykonavtsiv-derzhavnoho-zamovlennia-na-pidvyshchennia-kvalifikatsii, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/novyny/2026/06/dodatok-1.xlsx, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/novyny/2026/06/dodatok-2.pdf, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/novyny/2026/06/dodatok-3.docx

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-06-19