Зображення запису РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ

РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ

Шлях доступу: https://nasu-periodicals.org.ua/

Шлях доступу: https://nasu-periodicals.org.ua/

Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-04-07

Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 5504 академічними текстами цієї інституції.

Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник – УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi

2026-09-29
Поширити
Зображення запису ЯКОЮ МАЄ БУТИ ПУБЛІЧНІСТЬ В АКАДЕМІЧНОМУ СЕРЕДОВИЩІ?

ЯКОЮ МАЄ БУТИ ПУБЛІЧНІСТЬ В АКАДЕМІЧНОМУ СЕРЕДОВИЩІ?

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ахмета Сойлу «Представники академічної спільноти мають бути інтелектуально відкритими, а не догматичними».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ахмета Сойлу «Представники академічної спільноти мають бути інтелектуально відкритими, а не догматичними».

У ній розглядається два підходи до публічності в науці: проста «публічність» (publicity) як одностороннє повідомлення про результати наукової діяльності та зроблені висновки та дійсна «публічність» (publicness), що передбачає відкритість до сумнівів, визнання обмежень і готовність до заперечень. Сойлу зізнається, що останнім часом став більш активно писати авторські колонки та висловлювати свою думку у соціальних мережах. Частина цієї роботи — звичайне поширення інформації про дослідження й інституційні справи. Це дійсно потрібно, адже коли результати залишаються відомі лише вузькому колу людей, вони майже нікому не допомагають. Але є й інша мотивація, яку можна назвати «публічним мисленням». Йдеться не просто про те, щоб оголосити готову позицію, а про спробу розібратися в питанні з нюансами: робити розрізнення, зважувати різні погляди й залишати простір для подальшої розмови. Такий підхід, на думку автора, особливо потрібен зараз, коли публічний дискурс, навіть у академічних виданнях, дедалі частіше скочується до чорно-білих формулювань. Академіки, які в дослідницькій роботі ніколи не прийняли б неточностей чи відсутності належної аргументації, обґрунтування, іноді легко переходять на категоричні заяви, щойно опиняються в публічному просторі. Соцмережі посилюють цю тенденцію: замість аргументів лунають твердження, до яких людина вже емоційно прив’язана, а вся подальша розмова стає лише захистом раніше зайнятої позиції. Слід брати до уваги, що не всі публічні висловлювання науковців спираються безпосередньо на їхні дослідження. Коли ми говоримо від імені досвіду чи особистого судження, варто чітко відрізняти спостереження від узагальнень. Те саме стосується й комунікації власних досліджень: кожне дослідження має свою сферу застосування, свої припущення й методи. Пояснювати результати ясно — не означає ховати їхні межі. «Публічність» (publicity) є переважно односторонньою –  «ось що ми зробили і що знаємо». А «публічність» (publicness) вимагає участі в обговоренні як до, так і після публікації. Вона трактує аудиторію не як пасивних отримувачів готових висновків, а як учасників процесу мислення. Вона відкриває твердження для перевірки, визнає невизначеність і залишає місце для відповіді. Така відкритість не означає, що всі позиції однаково валідні, і не вимагає уникати сильних висновків. Вона лише просить пояснювати, на чому висновки ґрунтуються, визнавати їхні межі й залишатися готовими до аргументів, які можуть їх ускладнити. Чому ж перша «публічність» так легко витісняє другу? Сойлу пов’язує це з управлінськими підходами, відомими як менеджеризм і New Public Management. Академічні системи дедалі більше винагороджують видимі результати й вимірюваний вплив, а публічний простір — чіткі й легко впізнавані позиції. Коли комунікація стає ще одним показником впливу чи інструментом брендингу, з’являється спокуса виглядати людиною, яка має відповіді, а не людиною, яка все ще перебуває в процесі пошуку. Інтелектуальна відкритість, включно з готовністю ставити під сумнів свої позиції і є тією якістю, яка має залишатися в основі академічного життя. У ширшому контексті мова йде про роль університетів і дослідників у публічному просторі. Адже справжня цінність академічної участі полягає не в гучних і остаточних формулюваннях, а в здатності зберігати дослідницьку чесність і відкритість навіть тоді, коли простір вимагає швидких і категоричних відповідей.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/public-academics-should-be-intellectually-open-not-dogmatic

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-09-29
Поширити
Зображення запису МОН ЗАВЕРШИЛО ВЕРИФІКАЦІЮ ТА ОПРАЦЮВАННЯ МАТЕРІАЛІВ НСД

МОН ЗАВЕРШИЛО ВЕРИФІКАЦІЮ ТА ОПРАЦЮВАННЯ МАТЕРІАЛІВ НСД

Міністерство освіти і науки України на офіційному сайті поширило інформацію про вихід на завершальну стадію  роботи над матеріалами  рейтингування в Національній системі дослідників України.

Міністерство освіти і науки України на офіційному сайті поширило інформацію про вихід на завершальну стадію  роботи над матеріалами  рейтингування в Національній системі дослідників України.

Вже здійснено автоматизовану перевірку інформації, яку наукові та науково-педагогічні працівники подали до системи. Експертна комісія детально опрацьовує отримані дані та проводить додаткову перевірку інформації про дослідників, які претендують на державну стипендію. Особливу увагу приділяють питанням дотримання академічної етики – комісія перевіряє наявність публікацій у виданнях з ознаками недоброчесних видавничих практик, звертає увагу на рівень самоцитування тощо. «Сподіваюсь, у першій декаді жовтня ми зможемо перейти до затвердження остаточних результатів» сказав заступник Міністра освіти і науки України Денис Курбатов.

Детальніше:  https://mon.gov.ua/news/natsionalna-systema-doslidnykiv-mon-zavershylo-veryfikatsiiu-ta-opratsiuvannia-materialiv

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка

2026-09-29
Поширити
Зображення запису РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ

РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ

Шлях доступу: https://openarchive.nure.ua/

Шлях доступу: https://openarchive.nure.ua/

Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-04-01

Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 318 академічними текстами цієї інституції.

Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник – УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi

2026-09-28
Поширити
Зображення запису СТАРТ КОНКУРСУ ДЕРЖЗАМОВЛЕННЯ НА НТР

СТАРТ КОНКУРСУ ДЕРЖЗАМОВЛЕННЯ НА НТР

Міністерство освіти і науки України оголосило про старт конкурсу науково-технічних (експериментальних) розробок у межах формування державного замовлення на найважливіші науково-технічні розробки та науково-технічну продукцію.

Міністерство освіти і науки України оголосило про старт конкурсу науково-технічних (експериментальних) розробок у межах формування державного замовлення на найважливіші науково-технічні розробки та науково-технічну продукцію.

Пріоритетна тематика конкурсу визначена Міністерством освіти і науки України  спільно із Міністерствами оборони, внутрішніх справ, охорони здоров’я, енергетики, економіки та довкілля, а також Службою безпеки України, Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.  На  2027-2028 роки визначено 13 пріоритетних тематик (наказ МОН 24.09.2026 № 1636). Максимальна загальна вартість однієї розробки – до 10,0 млн грн. Авторський колектив розробників може об’єднувати від трьох до десяти фахівців; науковим керівником повинен бути вчений, який працює за основним місцем роботи в організації — учасника конкурсу. Оцінювання заявок відбуватиметься наступним чином: наукова і науково-технічна експертиза; оцінювання членами відповідних секцій та розгляд презентацій розробок на розширених засіданнях із залученням представників заінтересованих органів, громадських організацій, кураторів та представників реального сектору економіки; розгляд Науково-технічною радою Міністерства освіти і науки України з питань формування та виконання державного замовлення на науково-технічну продукцію.  Основні критерії оцінювання: відповідність розробки пріоритетній тематиці конкурсу; спрямованість на отримання прикладного результату, доведеного до стадії практичного використання; відповідність очікуваних результатів характеристикам і вимогам до науково-технічної продукції, визначеним у вихідному технічному завданні;  відповідність завдань і результатів потребам національної економіки, суспільства, національної безпеки й оборони; відповідність заявленого рівня технологічної готовності вимогам вихідного технічного завдання; якість та обґрунтованість етапів виконання розробки; доробок і спроможність авторського колективу; наявність необхідної матеріально-технічної бази; наукова новизна та практична цінність майбутньої науково-технічної продукції; обґрунтованість обсягу фінансування та збалансованість його структури.  Заявку можна подати через  подаються через Національну електронну науково-інформаційну систему (NAUKA)  до 26 жовтня 2026 року.

Детальніше:  https://mon.gov.ua/npa/pro-provedennia-konkursnoho-vidboru-naukovo-tekhnichnykh-eksperymentalnykh-rozrobok-v-ramkakh-formuvannia-derzhavnoho-zamovlennia-na-naivazhlyvishi-naukovo-tekhnichni-eksperymentalni-rozrobky,  https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennia-priorytetnoi-tematyky-za-iakoiu-zdiisniuvatymetsia-derzhavne-zamovlennia-na-naukovo-tekhnichni-eksperymentalni-rozrobky-ta-naukovo-tekhnichnu-produktsiiu-u-2027-2028-rokakh, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/763-2026-%D0%BF#Text, https://nauka.gov.ua/information/dz2026/, https://mon.gov.ua/news/mon-oholoshuie-konkurs-derzhavnoho-zamovlennia-na-naukovo-tekhnichni-rozrobky-na-2027-rik

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка

2026-09-28
Поширити
Зображення запису РЕФОРМА ФІНАНСУВАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ: МЕНШЕ ЗАЯВОК, БІЛЬШІ ІНВЕСТИЦІЇ?

РЕФОРМА ФІНАНСУВАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ: МЕНШЕ ЗАЯВОК, БІЛЬШІ ІНВЕСТИЦІЇ?

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Міністр з питань науки: UKRI має надавати більш довгострокові гранти».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Міністр з питань науки: UKRI має надавати більш довгострокові гранти».

У ній містяться міркування з приводу заяви нового міністра з питань науки Великої Британії, який критикує чинну систему відбору дослідницьких грантів («діяльність, що знищує цінність») та пропонує перехід до меншої кількості грантів, але більших за обсягом та більш тривалих за терміном реалізації. Міністр вважає, що нинішня конкурентна система фінансування захищає ефективність використання державних коштів і забезпечує якість, але нераціонально витрачає час дослідників, змушуючи їх надто довго готувати заявки замість того, щоб займатися власне наукою. Міністр закликав до системи, яка «пріоритезує швидші дослідницькі результати над ефективністю витрат, зберігаючи при цьому якість». Він оголосив «практичні кроки до більш плавної та простої системи», яка надасть UK Research and Innovation (UKRI) можливість передати «більше повноважень тим, хто реально керує дослідницькими програмами», що означатиме «менше спекулятивних заявок, що конкурують за ті самі кошти, і більше зусиль для якісного управління вже зробленими інвестиціями». Він також підтримав план UKRI щодо розширення «розподіленого рецензування», за якого заявники оцінюють пропозиції одне одного, щоб запобігти «колапсу» системи під вагою подань. Адже сучасні технології ШІ дозволяють легко створювати відшліфовані заявки. Окремо йшлося про виділення 20 млн фунтів на реалізацію ідей, викладених у «Білій книзі навичок після 16 років», з яких 4 млн будуть спрямовані на пілотні проєкти спільних дослідницьких об’єктів, а 15 млн — на нові моделі дослідницько-інноваційних партнерств. Джек пропонує обговорити більш широке коло питань реформування системи дослідницького фінансування, зосередивши увагу на зменшенні бюрократичного навантаження на дослідників, конфентрації ресурсів на стратегічних напрямках, підтримці  довгострокових досліджень, забезпеченні контролю якості.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/science-minister-ukri-should-fund-fewer-longer-awards

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-09-28
Поширити
Зображення запису РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ

РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ

Шлях доступу: https://lib.ndu.edu.ua/

Шлях доступу: https://lib.ndu.edu.ua/

Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-02-10

Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.

Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник – УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi

2026-09-25
Поширити
Зображення запису ЗАХИСТ ЯКОСТІ ДАНИХ ОФІЦІЙНОЇ СТАТИСТИКИ В ЕРУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

ЗАХИСТ ЯКОСТІ ДАНИХ ОФІЦІЙНОЇ СТАТИСТИКИ В ЕРУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

У блозі ОЕСР опублікований матеріал  «Захист якості даних офіційної статистики в еру штучного інтелекту».

У блозі ОЕСР опублікований матеріал  «Захист якості даних офіційної статистики в еру штучного інтелекту».

Генеративний штучний інтелект змінює те, як люди отримують доступ до офіційних статистичних даних. Чи можна забезпечити збереження якості даних та довіру користувачів до отриманої інформації? Все більше людей, зокрема – журналістів, політиків, –  отримують доступ до офіційної статистики через чат-ботів та ШІ- помічників, а не через офіційні веб-сайти національних статистичних інститутів чи урядів. Тепер інформація проходить через низку цифрових посередників, які її отримують, інтерпретують та перерозподіляють, що неодмінно буде призводити до втрат і викривлень. Можуть зникнути дані щодо контрольного періоду, примітки, методологічні пояснення, які дозволяють користувачеві судити, чи відповідає показник його конкретному питанню. ШІ може суттєво покращити доступ до офіційної статистики, полегшивши пошук даних та їх сприйняття. Замість безпосередньої взаємодії з таблицями чи інформаційними панелями, користувачі все частіше отримують згенеровані ШІ дані з простими і зрозумілими коментарями. Це робить статистику більш доступною для користувачів-неекспертів, але така зручність має суттєвий недолік: базова інформація вже була відібрана, інтерпретована та узагальнена системою ШІ у такий спосіб, про який користувач майже ніколи не дізнається. Наприклад, виноска до редакції може не пережити шлях ШІ, як і відомості про джерело. Користувачі отримують велику кількість інформації, але не можуть розуміти контекст і базову структуру даних, що необхідно для оцінки якості інформації та її подальшого ефективного використання, адже користувач повинен знати про походження, належність, валідність та репрезентативність даних. Щойно штучний інтелект стає посередником у взаємозв’язку між даними та користувачами, питання якості виходить за рамки оцінювання показника. Тут важливо пам’ятати про відстежуваність, машиночитабельність та репрезентативність. Системи ШІ не мають вбудованої інформації про те, чи було джерело переглянуто, виправлено або вилучено. У дослідженні 2025 року ChatGPT було запропоновано оцінити 217 відкликаних дослідницьких статей і жодного разу чатбот не вказав користувачу на те, що йдеться саме про відкликані матеріали. Надійність відповіді ШІ залежить від структури джерела: точність пошуку досягає 91% для добре структурованого тексту і знижується до 86% для менш структурованого. Системи ШІ загального призначення навчаються на будь-яких даних, яких найбільше у відкритому доступі, але їхня кількість не є свідченням репрезентативності. Офіційна статистика є суспільним благом у строгому економічному сенсі: вона неконкурентна (використання однією особою не применшує використання іншою) і вона не підлягає виключенню (доступ до неї не може бути обмежений), тому вона традиційно надавалася державою, а не ринковими гравцями. ШІ починає змінювати ситуацію: контент залишається публічним, дані залишаються вільними для доступу, але змістовний доступ мігрує за преміум-асистентами, платними інтерфейсами та висококонцентрованою інфраструктурою (50% захищених інтернет-серверів світу розміщена в одній країні). Отже, суспільне благо може стати таким, що підлягає виключенню без будь-якого свідомого рішення про це з боку урядів і громад. Крім того, системи штучного інтелекту не є нейтральними провідниками інформації, оскільки кожна модель містить ціннісні судження щодо  акцентів та заборон.  Статистичні управління мають унікальні можливості для забезпечення достатньої структурованості, документованості й доступності офіційної статистики, щоб вона слугувала надійним орієнтиром для систем штучного інтелекту. Необхідним кроком є встановлення стандартів для неофіційних даних, включно з даними, створеними громадянами, які все частіше використовуються при ухваленні державних рішень.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/blogs/2026/07/protecting-data-quality-in-the-ai-era-of-official-statistics.html

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_OECD

2026-09-25
Поширити
Зображення запису ОПИТУВАННЯ ЩОДО ДОСЛІДНИЦЬКОГО ОБЛАДНАННЯ

ОПИТУВАННЯ ЩОДО ДОСЛІДНИЦЬКОГО ОБЛАДНАННЯ

У рамках виконання проєкту «Metadata Mapping for Scientific Instruments in Ukraine» Інформаційний центр науки і техніки та університетської бібліотеки імені Лейбніца (Open Science Lab ТІВ)  проводить опитування стосовно  наукових приладів, дослідницького обладнання та метаданих, пов’язаних із відновленням дослідницької інфраструктури України.

У рамках виконання проєкту «Metadata Mapping for Scientific Instruments in Ukraine» Інформаційний центр науки і техніки та університетської бібліотеки імені Лейбніца (Open Science Lab ТІВ)  проводить опитування стосовно  наукових приладів, дослідницького обладнання та метаданих, пов’язаних із відновленням дослідницької інфраструктури України.

Воно покликане зібрати інформацію про те, як наукові прилади та дослідницьке обладнання в Україні документуються, як забезпечується доступ до них, як здійснюється управління ними та як вони описуються за допомогою метаданих, зокрема в контексті відновлення дослідницької інфраструктури. Дослідження зосереджене на фізичному, цифрово-технічному, аналітичному, моніторинговому, обчислювальному та вимірювальному обладнанні, а також обладнанні та інфраструктурі, що генерують дані і не стосується психометричних аспектів. Анкета містить 40 запитань, опитування анонімне. Ісі зацікавлені можуть взяти участь до 30 вересня 2026 року. Проєкт реалізується та підтримується Ініціативою імені Філіпа Шварца, що фінансується Фондом Александра фон Гумбольдта.

Детальніше: https://nrfu.org.ua/news/doslidnyczke-obladnannya-ta-metadani-dlya-vidnovlennya-doslidnyczkoyi-infrastruktury-ukrayiny-zaproshuyemo-projty-opytuvannya/,  https://tib.eu/umfragen/index.php/341374?lang=en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритаДані

2026-09-24
Поширити
Зображення запису РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ

РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ

Шлях доступу: https://dspace.luguniv.edu.ua/

Шлях доступу: https://dspace.luguniv.edu.ua/

Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-02-09

Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.

Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник – УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi

2026-09-24
Поширити