25–26 вересня 2025 року в онлайн-форматі відбудеться всеукраїнська науково-практична конференція «Об’єкти природно-заповідного фонду України: сучасний стан та шляхи забезпечення ефективної їх діяльності».
25–26 вересня 2025 року в онлайн-форматі відбудеться всеукраїнська науково-практична конференція «Об’єкти природно-заповідного фонду України: сучасний стан та шляхи забезпечення ефективної їх діяльності».
Захід присвячений 90-річчю Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України. Планується обговорити наступні питання: особливості функціонування, проблеми та перспективи розвитку мережі природно-заповідного фонду України; організація наукових досліджень на території об’єктів природно-заповідного фонду; досвід упровадження природоохоронних заходів, рекомендацій, менеджмент- планів; еколого-освітня, туристично-рекреаційна діяльність на території природно-заповідного фонду; теоретичні та практичні засади мобілізації і збереження фіторесурсів; проблеми фітоінвазій та упередження негативних наслідків. Організатори: Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України, Національний природний парк «Мале Полісся», Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка.
16-20 вересня 2025 року у змішаному форматі відбудеться Львівський міжнародний бібліотечний форум «Бібліотека: довіра і відповідальність».
16-20 вересня 2025 року у змішаному форматі відбудеться Львівський міжнародний бібліотечний форум «Бібліотека: довіра і відповідальність».
Він стане площадкою для спільного обговорення керівниками та фахівцями бібліотек, науковцями, викладачами закладів вищої освіти, видавцями, авторами, читачами, провайдерами інформаційних послуг актуальних питань розвитку бібліотек. Учасники конференції зможуть долучитись до круглих столів і тренінгів, взяти участь в обміні досвідом українських та іноземних бібліотекарів та видавців, дізнатись про культурно-мистецький проєкт «Читаємо Україну: шлях до себе через літературу». Організатори: ВГО «Українська бібліотечна асоціація», Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка, Львівська обласна бібліотека для дітей, Львівська муніципальна бібліотека, Львівська обласна бібліотека для юнацтва ім. Романа Іваничука.
9 вересня 2025 року відбудеться семінар з європейського виміру забезпечення якості.
9 вересня 2025 року відбудеться семінар з європейського виміру забезпечення якості.
Він покликаний стати площадкою для поширення інформації та набуття знань щодо забезпечення якості освіти на європейському рівні. Планується обговорити наступні питання: Болонський процес; пріоритети Європейської Комісії щодо забезпечення якості вищої освіти; роль основних зацікавлених сторін у Європейському просторі вищої освіти; перегляд стандартів та керівних принципів забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти; ключові питання забезпечення якості освіти на практиці. Організатор – ENQA.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Сонджіна Хонга «Мою роботу, ймовірно, переглянув штучний інтелект – і це серйозна проблема».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Сонджіна Хонга «Мою роботу, ймовірно, переглянув штучний інтелект – і це серйозна проблема».
Автор розповідає, що його статтю було відхилено через коментарі рецензентів, які були розпливчастими, шаблонними, часом неточними і у багатьох випадках недоречними. Як науковець з 15-річним досвідом роботи, який має понад 150 рецензованих публікацій, Сонджін знайомий з усією специфікою підготовки та просування академічних публікацій. Але на цей раз було щось надзвичайно дивне у рішенні про відхилення рукопису, яке надійшло від відомого міжнародного журналу. Після початкового рішення про суттєвий перегляд автор ретельно дослідив кожне зауваження рецензентів та подав суттєво перероблений рукопис, де були більш точні формулювання та якісні наукові пояснення. Однак статтю було відхилено через несподівано негативний відгук одного з рецензентів під час другого раунду роботи з рукописом, в якому був не лише неприйнятний тон, а й незрозумілий характер критичних зауважень, причому рецензент порушив абсолютно нові питання, які раніше не піднімалися й не обговорювалися. Більше того, коментарі були шаблонними, розпливчастими, іноді навіть не стосувалися фактичного змісту рукопису. Зауваження на кшталт «потрібно більше уваги» та «потребує перевірки» не мали технічного обґрунтування чи зворотного зв’язку, що ґрунтується на даних. Оскільки рукопис стосувався результатів дослідження у галузі хімії навколишнього середовища, зосередженого на польовому застосуванні нового методу аналізу, обговорення мало точитись навколо конкретних питань. Але рецензент розкритикував відсутність «всебічної екологічної оцінки» і те, що воно «не вивчає вплив екології на поведінку тварин». Також рецензент стверджував, що «повторюваність хімічного аналізу не повністю пояснена», хоча саме цьому питанню у рукописі було присвячено декілька крупних фрагментів тексту. Сонджін запідозрив, що огляд був написаний (принаймні частково) за допомогою генеративного штучного інтелекту. Адже відомо, що рецензії, створені штучним інтелектом, мають зазвичай п’ять ключових недоліків: вони спираються на розпливчасту, надто загальну мову та спотворюють текст статті абстрактною критикою, висвітлюють проблеми, які вже були розглянуті, демонструють непослідовну або суперечливу логіку, їм бракує емпатії та нюансів стилю, властивих вдумливому рецензенту. Щоб підтвердити свої підозри, Сонджін порівняв коментарі рецензента зі зразком рецензії, яку створив за допомогою ГШІ. Подібність двох документів була вражаючою, що глибоко розчаровує. Дехто може сприйняти це як невдачу. Але наука не повинна залежати від удачі – оцінка рукопису має ґрунтуватися на справедливості, прозорості та експертності. Отже, заклик повністю заборонити використання штучного інтелекту в процесі рецензування не буде сприйнятий, що очевидно. Але інструменти ГШІ мають лише допомагати рецензентам та редакторам, виявляючи невідповідності, плагіат або покращуючи презентацію. Їх використання для створення цілісних рецензій підриває саму мету процесу рецензування, який має бути прозорим. Тому дуже доречним є рішення Nature від 16 червня 2025 року про те, що видавництво розпочинає публікувати усі коментарі рецензентів та відповіді авторів разом із прийнятими статтями. Це може стати одним із потенційних шляхів до відновлення прозорості та підзвітності у видавничому процесі.
На сайті Національної академії медичних наук України опубліковано рекомендації «На якій відстані правильно читати книжку чи дивитися в смартфон?», підготовлені Інститутом очних хвороб і тканинної терапії ім.В.П. Філатова НАМН України.
На сайті Національної академії медичних наук України опубліковано рекомендації «На якій відстані правильно читати книжку чи дивитися в смартфон?», підготовлені Інститутом очних хвороб і тканинної терапії ім.В.П. Філатова НАМН України.
У ньому зазначається, що робота з гаджетами залежить не лише від звички, а й від особливостей зорової системи людини. Ідеальна дистанція для читання – так звана дистанція Хармона – відстань від очей до предмета (книги, зошита, екрану), на якій очі працюють комфортно і не перенапружуються. Щоб визначити цю дистанцію, необхідно здійснити ряд простих дій: скласти три пальці разом; прикласти їх до зовнішнього кута ока; простягнути руку до ліктя. Ця відстань враховує індивідуальні анатомічні особливості – у людей з вищим зростом і довшими руками вона буде більшою. Саме на такій відстані, говорять фахівці, знижується навантаження на акомодацію (фокусування), відповідно очі менше втомлюються; зменшується ризик розвитку короткозорості у дітей та підлітків.
У рамках реалізації Плану дій ЄС у сфері цифрової освіти опубліковано інформаційний матеріал про відповідальне використання штучного інтелекту.
У рамках реалізації Плану дій ЄС у сфері цифрової освіти опубліковано інформаційний матеріал про відповідальне використання штучного інтелекту.
Зазначається, що ГШІ фактично являє собою здатність комп’ютерів демонструвати людські здібності, такі як міркування, навчання, планування і творчість. Суспільство отримує багато переваг від використання ГШІ у соціальних мережах, банківській справі та роботі з інформацією. Розвиток ШІ впливає на навички, необхідні в житті та освіту. ШІ надає багато нових педагогічних можливостей для персоналізації навчання й підтримки студентів з особливими потребами. Отже, люди незалежно від фаху і місця роботи повинні мати як мінімум базове розуміння ШІ і того, як він впливає на різні сфери життя, зокрема – на демократію і свободу слова. Навички критичного мислення та роботи з даними необхідні для розуміння автоматизованого прийняття рішень і використання машинного навчання. Опублікований матеріал надає ключову інформацію щодо ШІ у доступному та зручному візуальному форматі, містить групові питання для обговорення, ґрунтується на етичних принципах ЄС щодо використання штучного інтелекту.
Оприлюднені результати проміжного оцінювання Європейського освітнього простору, проведеного Європейською Комісією, що охоплює 2021-2024 роки.
Оприлюднені результати проміжного оцінювання Європейського освітнього простору, проведеного Європейською Комісією, що охоплює 2021-2024 роки.
Документ узагальнює інформацію про заходи, спрямовані на посилення європейської співпраці у галузі освіти та навчання, а також на забезпечення досягнення цілей, поставлених на період до 2030 року. Підтверджується явна додана цінність Європейського освітнього простору у просуванні спільних пріоритетів, підтримці національних реформ освіти та навчання, використанні фінансування ЄС, посиленні європейського виміру освіти. Разом із тим зазначається, що незважаючи на очевидний прогрес, ключові проблеми залишаються. Експерти вважають за необхідне здійснити оновлення пріоритетів; забезпечувати кращі зв’язки між секторами та політиками; покращити моніторинг; здійснювати підтримку рішень на основі доказів. Під час оцінювання фокус було зроблено на ефективність, узгодженість, релевантність, додану вартість, аналіз стратегічних пріоритетів (покращення якості, рівності, інклюзії та успіху для всіх в освіті та навчанні; зробити навчання безперервним та мобільною реальністю для всіх; підвищення компетенцій та мотивації в освітній професії; зміцнення європейської вищої освіти; підтримка зеленого та цифрового переходу в освіті та навчанні та через них). Розглядались також інструменти впровадження – управління; мобілізація коштів та інструментів ЄС для національних реформ; стратегічні ініціативи ЄЕЗ; проєкти та конкурси на рівні ЄС; звітність, моніторинг та оцінка прогресу; комунікація та поширення. Наголошується, що якісний та сильний освітній простір означає сильнішу Європу, яка допомагає людям досягати успіху в навчанні, роботі та житті, одночасно підтримуючи стійкість, соціальну згуртованість та конкурентоспроможність.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Ефективніший соціальний захист для міцнішого економічного зростання: основні висновки опитування ОЕСР за 2024 рік «Ризики, які мають значення»».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Ефективніший соціальний захист для міцнішого економічного зростання: основні висновки опитування ОЕСР за 2024 рік «Ризики, які мають значення»».
У документі зазначається, що соціальний захист як ніколи важливий для подолання поточних викликів і саме він слугує фундаментом міцного економічного зростання. З 2018 року регулярне опитування ОЕСР пропонує матеріали для аналізу поточного сприйняття людьми економічних ризиків, їхньої оцінки соціальних програм і ставлення до політичних дій. В цьому звіті представлені основні результати четвертої хвилі опитування, проведеного у листопаді-грудні 2024 року, яке охопило репрезентативну вибірку з понад 27 тис. респондентів у 27 країнах ОЕСР та показало, що наразі люди глибоко стурбовані геополітичними питаннями, своїм здоров’ям та фінансами. Звіт зосереджений на двох мегатрендах – технологічних змінах і старінні населення, що спричинило сильну підтримку соціальних програм, які сприяють економічному зростанню та безпеці. Понад 70% респондентів у різних країнах закликають до збільшення державних інвестицій у перепідготовку кадрів та вищу освіту, щоб забезпечити працівникам необхідні навички для майбутнього. Переконлива більшість закликає до активного залучення жінок до сфери зайнятості, розширення використання технологій на робочих місцях та переведення працівників з неповної на повну зайнятість для подолання нестачі робочої сили, спричиненої старінням населення. Заходи щодо народжуваності менш популярні. Існує запит громадськості на підвищення ефективності реалізації та комунікації соціальних програм.
3 липня 2025 року відбудеться конференція «Наука та інновації для відновлення України».
3 липня 2025 року відбудеться конференція «Наука та інновації для відновлення України».
Захід стане платформою для офіційного запуску Плану дій ЮНЕСКО з підтримки наукової екосистеми України. Цей план розроблений у співпраці Організації ООН з питань освіти, науки і культури, Міністерства освіти і науки України, іншими українськими інституціями та міжнародними партнерами. Планується обговорити наступні питання: оцінка стану наукового сектору в Україні; стратегії відновлення; механізми підтримки для забезпечення не лише збереження, а й прогресу дослідницької екосистеми в Україні; критична роль науки та інновацій у сприянні відновленню та довгостроковій реконструкції України, перспективи національної та міжнародної координації наукового розвитку. Організатори: Представництво ЮНЕСКО в Україні, Міністерство освіти і науки України.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Пітера Суторіса «У моїй галузі навіть невеликої суми достатньо. То чому ми повинні гнатися за великими грантами?».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Пітера Суторіса «У моїй галузі навіть невеликої суми достатньо. То чому ми повинні гнатися за великими грантами?».
У ній автор зазначає, що фінансування у галузі гуманітарних та соціальних наук має розподілятися у формі мікрогрантів. Він категорично не погоджується з пануванням уявлення про те, що неможливо зробити кар’єру в академічних колах, не вигравши великий грант. Нещодавні рішення зі скорочення фінансування досліджень в Університеті Ньюкасла свідчать про те, що багато науковців незабаром можуть зіткнутися з важким вибором: отримати грант, проводити дослідження у свій вільний час або взагалі не проводити їх. Це не лише симптом фінансової кризи у вищій освіті Великої Британії, а й віддзеркалення змін у цінностях в академічному середовищі. Університети прийняли та всіляко підтримували тривалий час у якості універсального свідчення успішності науковці у природничих науках отримання великих грантів і позиції керівників дослідницьких груп. Але, наголошує Пітер Суторіс, таке визначення успіху не є самоочевидним навіть у природничих науках, не кажучи вже про гуманітарні та соціальні науки, де воно може бути відверто небезпечним. Адже названі дисципліни не потребують створення лабораторій, великих дослідницьких груп та проведення масштабних і коштовних експериментів. Значна частина дослідницької роботи тут базується на глибокому індивідуальному дослідженні, аналізі архівних матеріалів, теоретичних напрацюваннях та осмисленні методів, а не від інтенсивної командної роботи. У багатьох університетах здобувачі вищої освіти у галузі гуманітарних та соціальних наук не можуть вільно обирати власні теми, оскільки всебічно підтримуються проекти, які відповідають пріоритетам спонсорів, нехтуються інтелектуальна зацікавленість дослідника та навіть суспільні потреби, що призводить до величезної трати часу та енергії, які витрачаються на підготовку неуспішних грантових заявок. Цей час та зусилля могли би витрачатись на перспективні дослідження. Отже, університети повинні почати використовувати альтернативні механізми фінансування, які зменшують марнотратство, нерівність та звільняють дослідників від циклу нестабільності. Потрібно докорінно переосмислити систему фінансування досліджень, щоб звільнити академічні кола від одержимості зовнішніми доходами та всебічно підтримувати створення системи, яка цінує креативність, незалежність та справжній інтелектуальний прогрес, а не невпинну гонитву за грошима. Зрештою фінансування – це засіб для досягнення мети, отже набагато важливіший результат, ніж фінансові можливості. У своїй статті Пітер пропонує замислитись над тим, як би виглядав академічний ландшафт, якби замість винагороди університетів та дослідників за отримання фінансування від них вимагали вищих стандартів наукових досягнень, а не гонитви за ресурсами.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
