Архів Facebook Архіви

Зображення запису РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ

РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ

№14 Журнал «Політичні дослідження» (Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім.І.Ф. Кураса НАН України)

Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2024-09-23

Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 79 академічними текстами цієї інституції.

Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник – УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi

2026-07-15

ПЕРЕТВОРЕННЯ МОВЛЕННЯ НА ТЕКСТ ЗА ДОПОМОГОЮ ШІ

25 серпня 2026 року відбудеться вебінар «Перетворення мовлення на текст за допомогою штучного інтелекту: робочі процеси для бібліотек, тестування та оцінювання».

Захід покликаний надати слухачам розуміння того, як упроваджувати та підтримувати сервіси перетворення мовлення на текст на основі технологій штучного інтелекту в бібліотечному середовищі, що особливо актуально у контексті розширення академічними бібліотеками власних цифрових колекцій та виконання зобов’язань щодо доступності. Інструменти перетворення мовлення на текст на основі штучного інтелекту стають критично важливим компонентом сучасних робочих процесів бібліотекарів та науковців. Планується розглянути практичний досвід застосування таких інструментів Радою університетських бібліотек Онтаріо; як сучасні моделі перетворення мовлення на текст можуть підтримувати доступність, пошук та збереження інформації, створюючи транскрипти й різноманітні формати субтитрів для лекцій, аудіовізуальних колекцій, одночасно забезпечуючи текстовий пошук та дослідницькі робочі процеси; наявні обмеження технологій, такі як прогалини в роботі з багатомовними ресурсами, відсутність ідентифікації мовця та постійна потреба у коригуванні з боку людини; практичні міркування щодо інфраструктури, робочих процесів та майбутнього розвитку технологій. Організатор – Сhoice.

Детальніше: https://www.choice360.org/webinars/ai-speech-to-text-in-practice-lessons-for-library-workflows-testing-and-evaluation/,https://ocul.on.ca/sites/default/public/2026-02/OCUL_AIML_AudioTextProject_FAQ_20260219.pdf, https://ala-events.zoom.us/webinar/register/WN__Wv3p2toSJu34NrOXn02XQ#/registration

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-07-15

НАУКОВІ ЖУРНАЛИ МАЮТЬ ЗАБЕЗПЕЧИТИ ВІДКРИТІСТЬ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ДАНИХ ДО ОПУБЛІКУВАННЯ СТАТЕЙ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Науковим журналам радять посилити контроль за виконанням правил обміну даними».

У ній розглядаються причини низької ефективності політик відкритого поширення дослідницьких даних та пояснюється, чому формальні вимоги без належного контролю не забезпечують прозорості й відтворюваності наукових результатів. Попри те, що дедалі більше наукових журналів вимагають від авторів робити вихідні дані досліджень доступними, фактичне виконання цих вимог залишається низьким. На це звертає увагу група дослідників з Канади та Швеції які стверджують, що слабкий контроль за дотриманням політик відкритості призвів до формування «кризи прозорості» в академічному світі. Більшість журналів декларують політики обміну даними, однак їх виконання майже не перевіряється. Як наслідок, значна частина наборів даних залишається недоступною для незалежної перевірки. Аналіз 7750 біомедичних статей, опублікованих у 2015–2020 роках, показав, що лише 9 % авторів пообіцяли зробити всі дані відкритими, а виконали це зобов’язання лише 3 %. Журнали майже не публікують інформацію про те, як саме контролюють виконання власних вимог щодо відкритості даних, що негативно позначається на дослідницькій доброчесності як окремих публікацій, так і наукових видань в цілому. Однією з причин такого стану є нечіткість формулювання політик відкритості, які допускають різне тлумачення. Для підвищення ефективності контролю слід використовувати однозначні вимоги, зокрема – міжнародні стандарти CONSORT, працювати зі стандартизованими контрольними списками замість загальних декларацій про відкритість. Не слід покладатись на практики, за яких журнали дозволяють авторам обмежуватися формулюванням «дані будуть надані за запитом», оскільки це не забезпечує реального доступу до інформації (фактично більшість подібних запитів залишається без відповіді). Журнали мають перевіряти доступність вихідних даних ще до прийняття статті до публікації та контролювати виконання цієї вимоги. Загалом відсутність відкритих даних призводить до неповних узагальнень доказів, дублювання досліджень, неефективного використання державних ресурсів і ухвалення клінічних рішень на основі неповної доказової бази. Проблему неможливо розв’язати окремими ініціативами окремих журналів або добровільним дотриманням рекомендацій. Хоча деякі видання (The BMJ, PLOS Medicine) запровадили обов’язкові вимоги щодо відкритого поширення даних і програмного коду, масштабні зміни потребуватимуть більш рішучих кроків з боку великих міжнародних видавничих груп. Системний контроль за виконанням політик відкритості може стати важливою умовою підвищення прозорості, перевірюваності та надійності сучасних наукових досліджень.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/tackle-weak-enforcement-data-sharing-rules-journals-told

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_TimesHigherEducation #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини

2026-07-15

ГАРМОНІЗОВАНИЙ ПІДХІД ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСТУПУ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО НАУКОВИХ ВІДКРИТТІВ

Європейська асоціація університетів опублікувала матеріал «Директива про єдиний цифровий ринок: необхідний гармонізований підхід ЄС для забезпечення доступу громадськості до наукових відкриттів».

У ньому зазначається, що ЄАУ виступає за забезпечення справедливої системи наукових публікацій. Наразі багато наукових публікацій залишаються в рамках платних моделей, що суттєво ускладнює можливості повторного використання контенту з відкритим доступом. Перегляд Європейською Комісією Директиви про авторське право на єдиному цифровому ринку є цінною можливістю ще раз підтвердити, що законодавство про дані та цифрові технології має захищати академічну свободу для установ і дослідників. У відповідь на заклик Комісії надати докази, Асоціація юрисконсультів повідомляє, що публічний доступ до наукових відкриттів є важливим для створення знань, їх валоризації та максимізації державних інвестицій. Гармонізований підхід ЄС може забезпечити це завдяки поєднанню прав на вторинні публікації в масштабах ЄС, надійним виняткам для досліджень, а також інтелектуального аналізу текстів і даних. Необхідно зміцнювати дослідницький суверенітет та стратегічну автономію Європи, забезпечити доступність та повторне використання результатів досліджень, що фінансуються державою, щоб усі зацікавлені могли повною мірою скористатися найповнішою базою знань.

Детальніше: https://eua.eu/news/eua-news/digital-single-market-directive-harmonised-eu-approach-needed-to-ensure-public-access-to-scientific-discoveries.html

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄАУ #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Валоризація знань #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-07-15

ОЕСР: ФІНАНСУВАННЯ ВОДНОЇ БЕЗПЕКИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Фінансування водної безпеки: моделі та підходи для довгострокових інвестицій» із серії «Дослідження ОЕСР щодо водних ресурсів».

У ньому зазначається, що інвестиції, пов’язані з водними ресурсами, є ключовими для економічного розвитку. Вони зміцнюють водну безпеку та підтримують інші сектори, такі як сільське господарство, промисловість, енергетика, охорона здоров’я. Разом із тим, довгострокова життєздатність інвестицій, пов’язаних з водними ресурсами, залишається проблемною. Обговорення питань фінансування водних ресурсів зазвичай зосереджується на масштабах капіталу, необхідного для подолання інвестиційних прогалин, проте ефективність інвестицій залежить не лише від обсягу мобілізованих ресурсів, а й від якості, структури та цілей залученого фінансування. Таким чином очевидною є важливість моделей фінансування, здатних підтримувати довгострокові, ефективні інвестиційні результати. У цьому звіті розглядаються підходи до фінансування, які можуть покращити довгострокову життєздатність інвестицій у водні ресурси та мобілізувати капітал у великих масштабах. Зосереджуючись на облігаційному фінансуванні, державно-приватному партнерстві, фінансуванні, орієнтованому на результат, звіт пояснює, як структури фінансування, механізми розподілу ризиків та системи стимулювання впливають на результати інвестицій. Також він містить поради щодо того, як можна ефективно проводити мобілізацію капіталу.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/financing-water-security_7cf3f5bd-en.html,https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/06/financing-water-security_9015735e/7cf3f5bd-en.pdf, https://doi.org/10.1787/7cf3f5bd-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-07-15

РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ

№13 Міжнародний європейський університет

Шлях доступу: https://sed.ieu.edu.ua/

№13 Міжнародний європейський університет

Шлях доступу: https://sed.ieu.edu.ua/

Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2024-07-15

Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 34 академічними текстами цієї інституції.

2026-07-14

КОМП’ЮТЕРНА ГІДРОМЕХАНІКА

З 29 вересня по 1 жовтня 2026 року у змішаному форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Комп’ютерна гідромеханіка», приурочена до 100-річчя Інституту гідромеханіки НАН України.

Захід покликаний об’єднати дослідників та інженерів із різних галузей знань для обміну ідеями щодо розвитку аерокосмічної галузі, енергетики, біомедицини, транспортної інженерії. Планується обговорити питання застосування обчислювальних методів в аеро- та гідромеханіці, оцінюванні ефективності чисельних підходів для розв’язання широкого спектра задач із комп’ютерного моделювання механіки суцільних середовищ, механіки суцільних середовищ, гідродинамічної стійкості, турбулентності, керування вихровими структурами в потоках, комп’ютерних методів обробки експерименту, акустики. Організатори: Інститут гідромеханіки НАН України, European Research Community On Flow, Turbulence And Combustion.

Детальніше: https://www.hydromech.org.ua/ccfd-uk, https://www.hydromech.org.ua/content/pdf/ccfd/Registration_Form-ua.doc, https://www.nas.gov.ua/news/x-mizhnarodna-naukovo-praktichna-konferenciya–kompyuterna-gidromehanika-anons

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-07-14

НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ ЗАМІСТЬ КАНІКУЛ: НОВА ХВИЛЯ КАДРОВИХ РЕФОРМ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєти Роусел «Прогнозують літо «хаосу»: масові скорочення персоналу завершують навчальний рік».

У ній йдеться про те, як оголошені наприкінці академічного року скорочення працівників у низці британських університетів посилюють невизначеність щодо організації навчального процесу, дослідницької діяльності та підготовки до нового навчального року. Університети Ексетера, Данді, Гартфордширу, Лінкольна, Сассекса та Нортумбрії повідомили про нові програми реструктуризації та скорочення академічного персоналу. Представники профспілки вважають, що час для таких рішень обрано невипадково, адже після завершення іспитів і перед літніми відпустками можливості працівників для організації колективних дій суттєво обмежені. Факультети мають формувати навчальне навантаження, розподіляти дисципліни між викладачами та готуватися до початку нового семестру, однак не знають, хто залишиться працювати. Це створює проблеми не лише для організації майбутнього освітнього процесу, а й для планування досліджень у рамках чергового циклу Research Excellence Framework. Так, в Університеті Лінкольна під ризиком скорочення опинилися 140 працівників. Адміністрація пояснює необхідність змін демографічними тенденціями, зміною структури попиту серед вступників та посиленням конкуренції між ЗВО. Університет Ексетера запропонував скоротити 150 робочих місць з акцентом на викладачів гуманітарних дисциплін, але без закриття факультетів чи освітніх напрямів. Ризик звільнення для одних та невизначеність для інших негативно позначаються на морально-психологічному стані науково-педагогічних колективів. Фінансові труднощі університетів дедалі відчутніше впливають не лише на кадрову політику, а й на можливості стратегічного планування навчальної та наукової діяльності, від яких, у свою чергу, залежить стабільність функціонування закладів вищої освіти.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/summer-chaos-predicted-mass-job-cuts-close-academic-year

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_TimesHigherEducation #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-07-14

ЕЛЕКТРОННА ДОСТАВКА У ЦИФРОВІЙ ЄВРОПІ

На офіційному порталі європейських даних Europеan Data опублікований матеріал «З’єднання систем через кордони: роль електронної доставки в рамках Цифрової Європи».

У ньому йдеться про забезпечення безпечного та сумісного обміну даними в рамках цифрової екосистеми ЄС. Єврокомісія продовжує зміцнювати транскордонні цифрові послуги за допомогою таких рішень, як електронна доставка (eDelivery) – частини програми «Цифрова Європа». Електронна доставка дозволяє організаціям безпечно та надійно обмінюватися документами і даними між секторами та країнами на основі стандартизованого підходу до цифрової комунікації, підтримувати співпрацю між державними адміністраціями, підприємствами та громадянами, сприяти ефективному розвитку європейського цифрового ландшафту. Електронна доставка побудована на відкритих стандартах і технічних специфікаціях, які створюють мережу взаємопов’язаних вузлів. Електронна доставка допомагає покращити сумісність, масштабованість та безпеку, забезпечує ефективний потік даних через кордони у сфері державних закупівель, юстиції та споживчих послуг. Зв’язок між електронною доставкою та відкритими даними полягає в її здатності сприяти надійному обміну даними. Надаючи системам можливість безпечно обмінюватися структурованою та неструктурованою інформацією, електронна доставка підтримує створення, поширення та повторне використання даних по всій Європі. Набори даних, пов’язані з «сумісністю», «транскордонними послугами», «цифровою інфраструктурою» або «державним управлінням» на Європейському порталі даних, можуть надати цінну інформацію про те, як функціонують та розвиваються мережі цифрового зв’язку. Відкриті дані можуть допомогти проаналізувати продуктивність системи, відстежувати впровадження в різних країнах та виявляти можливості для покращення надання цифрових послуг.

Детальніше: https://data.europa.eu/en/news-events/news/connecting-systems-across-borders-role-digital-europe-edelivery, https://commission.europa.eu/funding-and-tenders/find-funding/eu-funding-programmes/digital-europe-programme_en, https://ec.europa.eu/digital-building-blocks/sites/spaces/DIGITAL/pages/467110114/eDelivery

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_БезпекаДосліджень #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-07-14

КОНКУРС НА ДИСТАНЦІЙНИЙ ДОСТУП ДО ІНФРАСТРУКТУРИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

ЮНЕСКО та Лабораторія обчислень і штучного інтелекту Бразильського центру фізичних досліджень (AI-Lab/CBPF) оголосили про старт конкурсу з отримання дистанційного доступу до інфраструктури штучного інтелекту.

Йдеться про підтримку дистанційного відкритого доступу до обчислювальної інфраструктури та експертного потенціалу в рамках ініціативи ЮНЕСКО з відкритої науки та UNESRALE. В її рамках створене середовище високопродуктивних обчислень для Латинської Америки, яке має підтримати проєкти у сфері ШІ, науку про дані та комп’ютерне моделювання. Конкурс націлений на підтримку молодих дослідників, розвиток наставництва, навчальних заходів та спільних досліджень з аналізу даних. Взяти участь у конкурсі можуть студенти магістратури та аспірантури, постдоки, викладачі та дослідники на початковому етапі академічної кар’єри, які мають чітко сформульований дослідницький проєкт або інноваційну ідею, володіють англійською мовою на високому рівні та готові до продуктивної наукової діяльності. AI-Lab поєднує високопродуктивні обчислення, машинне навчання та сучасні наукові дослідження у галузі астрофізики, геофізики, матеріалознавства, квантових технологій та біофізики. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 31 серпня 2026 року.

Детальніше: https://unesco-2023.limesurvey.net/418663?lang=en, https://labia.cbpf.br/, https://www.unesco.org/en/open-science, h ttps://www.unesco.org/en/basic-sciences-engineering/remote-access

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_UNESCO #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-07-14