Архів Facebook Архіви

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЗМІНЮЄ АРХІТЕКТОНІКУ НАВЧАННЯ

27 травня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться круглий стіл «Освіта 5-0: як штучний інтелект змінює архітектоніку навчання».

Під час заходу планується обговорити, як інструменти штучного інтелекту впливають на академічну діяльність та вищу освіту. Будуть розглядатись наступні питання: ставлення університетської спільноти до ГШІ; нова архітектоніка навчання, редизайн навчального контенту; детектори ГШІ як інструмент доброчесності, забезпечення валідації живого мислення чи загроза академічній довірі; ГШІ VS академічна довіра які існують виклики та можливості для системи оцінювання набутих знань; як побудувати інституційну стратегію, встановити етичні та нормативні рамки використання ГШІ в освіті 5; результати опитування викладачів щодо їх ставлення до використання ГШІ в освітньому процесі. Організатори: Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Інститут професійної освіти НАПН України, Державний податковий університет, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького.

Детальніше: https://kneu.edu.ua/ua/events/round_table_5/, https://forms.gle/KwDM9Bn9jgfREKwN6, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdVTiYxtF_xzt1DF_95NWz-ZyrsC8JLHH4HHNyAvb_cT, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScMnlbfcDcVAEDVR-J2xWfBIliqZyiYbwpjdkROZ_wbwjY9sQ/viewform

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-05-21

ШI-ЛЕКТОРИ ТА «ЖИВІ» НАСТАВНИКИ: НОВА МОДЕЛЬ ВИЩОЇ ОСВІТИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєт Роуселл «Віртуальні викладачі перебуватимуть під наглядом академічних працівників в університеті зі штучним інтелектом».

У ній йдеться про заклад вищої освіти, який планує використовувати ШI-тьюторів та цифрових аватарів для викладання магістерських програм, залишаючи за викладачами функції академічного супроводу, оцінювання й персональної підтримки студентів. Лондонська школа інновацій, новий заклад післядипломного навчання, який нещодавно отримав право присуджувати наукові ступені та готується розпочати навчання вже цього року. Університет пропонуватиме програми з машинного навчання, цифрових інновацій, підприємництва й трансформації бізнесу. Основою освітньої моделі стане власна онлайн-платформа, де студенти взаємодіятимуть із персональними ШI-тьюторами. Здобувачі освіти будуть отримувати навчальний контент у текстовому форматі або у вигляді відео з цифровими аватарами викладачів. Така система має забезпечити персоналізоване й гнучке навчання: після завершення кожного модулю студенти мають проходити так званий «сократівський діалог» із ШI-тьютором, відповідаючи на запитання та аналізуючи власне розуміння матеріалу. При цьому людина залишаиметься в центрі уваги: студенти зможуть у будь-який момент звернутися до реального викладача або отримати консультацію наукового керівника. Формативне оцінювання й частина зворотного зв’язку здійснюватимуться за допомогою ШI, однак підсумкове оцінювання залишатиметься за академічними працівниками. Наразі університети вже експериментують з цифровими аватарами викладачів, інтерактивними ШI-помічниками та автоматизованими системами оцінювання, аргументуючи це можливістю зменшити адміністративне навантаження на викладачів і приділити більше уваги індивідуальній роботі зі студентами. Водночас зростає побоювання щодо втрати педагогічних навичок, знеособлення освітнього процесу та формування надмірної залежності від технологій. Прихильники нової моделі навчання розглядають штучний інтелект не як заміну викладача, а як інструмент перерозподілу академічної праці. За цією логікою, традиційні лекції та повторювані пояснення можуть поступово передаватися цифровим системам, тоді як роль університетського викладача дедалі більше зміщуватиметься у бік наставництва, індивідуальних консультацій, розвитку критичного мислення й наукової роботи. Джульєт закликає до обговорення місця штучного інтелекту у вищій освіті не з позицій розгляду окремих цифрових інструментів, а задля переосмислення самої моделі університетського викладання, співвідношення між технологіями та людською участю в освітньому процесі.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/virtual-lecturers-be-overseen-academics-ai-university

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-05-21

СТИПЕНДІАЛЬНА ДОСЛІДНИЦЬКА ПРОГРАМА NADIYA 2026

Французький інститут в Україні оголосив про старт відбору на стипендіальну програму NADIYA.

Французький інститут в Україні оголосив про старт відбору на стипендіальну програму NADIYA.

Її мета – об’єднати провідні французькі інженерні школи та українських дослідників з метою підтримки короткострокових наукових стажувань у Франції для видатних українських науковців у сфері інженерних наук. Пріоритети: матеріалознавство та інженерія матеріалів (властивості матеріалів і поверхонь, нанотехнології, сучасні композитні матеріали); біотехнології та біоінженерія (застосування у сфері охорони здоров’я, агропродовольчої галузі, екологічних наук, біоінженерії та біопроцесів); геонауки та довкілля (управління ґрунтовими та мінеральними ресурсами, технології очищення забруднень, екологічне відновлення); сталий розвиток енергетики та енергетичний перехід (відновлювана енергетика, системи накопичення енергії, оптимізація енергоспоживання); агрономія та ветеринарні науки (стале сільське господарство, управління агропродовольчими ресурсами, здоров’я тварин, вплив екологічних змін на аграрні екосистеми); інноваційні технології та перспективна цивільна інженерія, аеронавтика; кібербезпека та цивільні ядерні дослідження; будівництво та цивільна інженерія. Взяти участь можуть українські дослідники, що мають науковий ступінь PhD або навчаються в аспірантурі, працюють в Україні, активно залучені до наукової діяльності в одному з визначених пріоритетних напрямів, належать до української академічної або науково-дослідної установи, володіють англійською та/або французькою мовою. Переможці конкурсу отримають щомісячну стипендію (від 1704 до 2055 євро); забезпечення проживання, покриття транспортних витрат; медичне страхування. Заявку на участь можна подати до 7 червня 2026 року.

Детальніше: https://institutfrancais-ukraine.com/etudier/bourses/nadiya, https://lpnu.ua/sites/default/files/2026/5/14/news/36364/open4ua-national-forum-os-and-advancing-ra-program.pdf, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdBps2NCHQMyzpvpoD2E9YWqgEKiqNUls8wsxtPKcc54aQXeg/viewform, https://nrfu.org.ua/news/stypendialna-doslidnyczka-programa-nadiya-2026/, https://www.instagram.com/institutfrancais_ukraine/p/DYW_cuxshNo/

Фото: НФД

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новин

2026-05-21

СТИПЕНДІЇ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ІНФРАСТРУКТУР

Проєкт RIFF оголосив про старт програми фінансової підтримки професійного розвитку керівників української дослідницької інфраструктури.

Йдеться про надання стипендій для найуспішніших учасників програми «Executive Master in Management of Research Infrastructures» (EMMRI) у 2026-2028 роках. Це спеціалізована магістерька програма з бізнес-адміністрування, присвячена управлінню дослідницькими інфраструктурами. Програма реалізується Міланським університетом Бікокка, передбачає здобуття 60 кредитів ЄКТС та триватиме 18-ть місяців (з листопада 2026 року до травня 2028 року). Взяти участь у Програмі можуть фахівці, які працюють у сфері дослідницьких інфраструктур або безпосередньо залучені до їхньої діяльності: представники центрів колективного користування науковим обладнанням, національних наукових центрів, державних лабораторій, органів і структур, пов’язаних з управлінням, фінансуванням або підтримкою дослідницьких інфраструктур. Заявку на участь можна подати до 31 липня 2026 року.

Детальніше: https://riff.muni.cz/news/scholarships-for-ukrainian-research-infrastructure-professionals-in-the-executive-master-in-management-of-research-infrastructures-programme, https://emmri.unimib.it/,

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новин

2026-05-21

ЯК УНІВЕРСИТЕТИ МОЖУТЬ ЗАХИЩАТИ ТА СПРИЯТИ АКАДЕМІЧНІЙ СВОБОДІ

На сайті Європейської асоціації університетів опубліковано матеріал «Як університети можуть захищати та сприяти академічній свободі: принципи та рекомендації EUA».

У ньому зазначається, що академічна свобода є основою наукової діяльності та передумовою для того, щоб університети могли виконувати свої суспільні ролі. У Європі та в усьому світі академічна свобода та інституційна автономія опиняються під дедалі більшим тиском. Для Європейської асоціації університетів вкрай важливо підтримувати університети, які є центральними дійовими особами у захисті та просуванні академічної свободи. У підготовленому документі EUA пропонує ключові принципи та конкретні практичні рекомендації щодо захисту та зміцнення академічної свободи. EUA закликає своїх членів по всій Європі взяти на себе зобов’язання щодо захисту та просування академічної свободи в своїх університетах шляхом розроблення та впровадження власних інституційних керівних принципів і політик.

Детальніше: https://www.eua.eu/publications/positions/how-universities-can-protect-and-promote-academic-freedom.html, https://www.eua.eu/images/publications/Publication_PDFs/Academic_freedom_principles.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄAУ #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-05-21

ОЕСР: ПЕРЕДОВИЙ ДОСВІД ЗМІЦНЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАСНОСТІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Передовий досвід зміцнення державної власності» із серії «Документи ОЕСР з питань політики у бізнесі та фінансах».

У ньому зазначається, що відповідальне, підзвітне та сумлінне управління державними підприємствами за допомогою належного корпоративного управління має важливе значення для забезпечення їхнього вкладу в конкурентоспроможність, економічну стійкість і сталий розвиток. Досягнення названих цілей починається з ясності щодо того, чому і як держава діє в ролі власника. Державна політика щодо власності є політикою високого рівня: формує правову основу, визначає цілі, структури управління, механізми нагляду на засадах загальнодержавного підходу. Наразі приблизно половина країн, опитаних ОЕСР, має узгоджену політику щодо власності. Експерти описали основні компоненти ефективної політики щодо власності: обґрунтування державної власності, механізми управління, які розмежовують ролі та обов’язки держави та державних органів управління, механізми реалізації, моніторингу та оцінювання. Вони підкреслюють важливість прозорості та підзвітності, що реалізується через публічне розкриття інформації та публікацію звітності. Дедалі більше країн інтегрують принципи стійкості та сумлінності у свої практики управління власністю. Розроблення політики щодо власності здійснюється поетапно. Він починається з визначення цілей на основі національних пріоритетів, за яким йдуть консультації для збору позицій зацікавлених сторін. Потім політика щодо власності розробляється на основі чітких очікувань та принципів управління. Підтримка на найвищому рівні має вирішальне значення для забезпечення легітимності. Публічне розкриття інформації про політику підвищує прозорість, а її реалізація повинна контролюватись за допомогою зведеної звітності та зовнішнього оцінювання для підвищення підзвітності. Ефективна реалізація політики щодо власності вимагає надійного нагляду та чітких показників ефективності. Ця політика має гнучко адаптуватись до змін, зберігаючи послідовність в управлінні. Дотримуючись цих рекомендацій уряди можуть забезпечити прозорість, підзвітність та відповідність своєї практики державної власності цілям державної політики.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/good-practices-for-strengthening-state-ownership_b5afe67e-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/good-practices-for-strengthening-state-ownership_cf134832/b5afe67e-en.pdf, https://doi.org/10.1787/b5afe67e-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-05-21

БІОГРАФІЧНЕ ЗНАННЯ У СУСПІЛЬНОМУ, ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОМУ Й ДУХОВНОМУ ПРОСТОРІ

3 червня 2026 року у змішаному форматі відбудеться захід «Біографічне знання у суспільному, інтелектуальному і духовному просторі сучасної України».

Подія приурочена до дня народження засновника і першого директора Інституту біографічних досліджень НБУВ доктора історичних наук, професора Віталія Сергійовича Чишка. Планується обговорити завдання вітчизняної біографіки, її роль та значення в національному науковому, освітньому й культурно-інформаційному просторі, наближення біографіки до інтересів широкого загалу співвітчизників, зв’язок з гуманістичними цінностями, розмаїття форм і жанрів української біографіки, творчий інструментарій, спадщину поколінь діячів науки, освіти й культури, просопографічні реконструкції в просторі біографіки, літературну біографіку як синтез документального й художнього дискурсу, український мемуарій у комунікативному просторі ХХІ століття, комунікативні практики біографіки, біографіку у просторі видавничої діяльності та електронно-інформаційних ресурсів. Організатор – Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського.

Детальніше: https://www.nbuv.gov.ua/node/6996,https://www.facebook.com/Vernadsky.Library/posts/pfbid028vZTKRSYyFKLcSG35pUTxBYQvoLNUxPDnhRRVpQ4ruNCi6ThiM6acP8dmBQ4HDGVl

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-05-20

ПРОЗОРІСТЬ ЗАМІСТЬ КОРУПЦІЇ

22 травня 2026 року в рамках Тижня Відкритого Уряду в онлайн-форматі відбудеться захід «Відкриті дані як основа прозорості держави».

Він стане площадкою для поширення інформації про актуальні питання цифровізації та поширення відкритих даних у контексті боротьби з корупцію. Заплановані виступи експертів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, НАЗК, Офісу Генерального прокурора та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з питань використання цифрових технологій та відкритих даних для розбудови системи правосуддя та підтримки діяльності антикорупційних органів, забезпечення прозорості як фундаменту стійкості України, посилення доброчесності та підзвітності. Організатор – Міністерство цифрової трансформації України.

Детальніше:https://www.facebook.com/mintsyfra/posts/pfbid0cSZK6S37bLjztn7E3PnPDdn8ZkNMZGHZJJnzcNHbTjJi9kkzGLjnqEXNdNcvuKknl, https://forms.gle/D4JgBHkSP7RN3mFKA, https://drive.google.com/file/d/1Z7251YwPe2jIDS5KZjcPTY2Gr7W_lNNE/view?usp=drive_link, https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/17-civik-2018/partnerstvo/weekogp20260522c.pdf, https://www.kmu.gov.ua/news/publichni-zakhody-tyzhnia-vidkrytoho-uriadu-2026

Фото: Мінцифри

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-05-20

ВІД ГРАНТУ ДО ВПЛИВУ

21–23 травня 2026 року у рамках відзначення Дня науки в Україні відбудеться форум «Research project manager: від гранту до впливу».

Захід стане площадкою для обміну практичним досвідом у сфері управління науковими проєктами та розвитку професійної спільноти research project managers в Україні. Планується обговорити повний цикл супроводу наукових проєктів — від пошуку грантових можливостей і формування міжнародних консорціумів до реалізації проєктів, фінансового та юридичного супроводу, звітування, трансферу технологій, захисту прав інтелектуальної власності й оцінювання впливу досліджень. Організатори: Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка».

Детальніше: https://lpnu.ua/events/natsionalnyi-forum-research-project-manager-vid-hrantu-do-vplyvu, https://lpnu.ua/sites/default/files/2026/4/20/events/35882/zaproshennya-monlvivden-nauki.pdf, https://mon.gov.ua/news/natsionalnyi-forum-research-project-manager-vid-hrantu-do-vplyvu-vidbudetsia-u-lvovi

Фото: МОН

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-05-20

«ТИХА» ТОКСИЧНІСТЬ УНІВЕРСИТЕТІВ: ЧОМУ АКАДЕМІЧНА СИСТЕМА ІГНОРУЄ ЗЛОВЖИВАННЯ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєт Роуселл «Тонкі, але постійні зловживання владою в академічному середовищі, уникають санкцій».

У ній йдеться про результати дослідження, автори якого встановили, що значна частина зловживань у вищій освіті залишається поза межами формальних дисциплінарних процедур внаслідок прихованого і системного характеру таких практик. Мова не лише про широковідомі випадки дискримінації чи насильства, а й про менш помітні форми впливу, які підспудно формують атмосферу залежності та професійної вразливості. Академічне середовище побудоване на асиметричних відносинах між викладачами й студентами, керівниками та молодими науковцями, університетами й так званими «зірковими» дослідниками, здатними залучати значні грантові ресурси. Це створює умови, за яких зловживання можуть залишатися непомітними або трактуватися як звичайні особливості академічної культури. Особливо вразливими є аспіранти і дослідники на початкових етапах кар’єри, які дуже сильно залежать від рекомендацій, доступу до наукових мереж, участі у проєктах і підтримки своїх наукових керівників. Прикладами такого прихованого тиску може бути виключення з дослідницьких груп, блокування участі у грантових заявках, відмова в рекомендаціях або ігнорування професійних звернень. Автори дослідження підкреслюють, що навіть відсутність відповіді чи систематичне замовчування можуть перетворюватися на інструмент контролю, який впливає на подальшу академічну долю людини. Традиційні механізми реагування переважно орієнтовані на окремий зафіксований інцидент, тоді як значна частина таких практик має накопичувальний характер. Через це потерпілі не можуть довести системність проблеми або побоюються професійних наслідків після офіційного звернення з цього приводу. Університетам і науковим закладам необхідно максимально уважно працювати над формуванням атмосфери безпеки всередині академічних колективів, створювати умови, за яких молоді науковці матимуть більше можливостей для зміни наукових керівників чи роботи з кількома наставниками одночасно. Джульєт Роуселл наголошує, що дискусія про якість академічного середовища дедалі частіше виходить за межі формальних правил і охоплює питання неформальної влади, професійної залежності та внутрішньої культури університетів.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/subtle-persistent-power-abuse-academia-evades-sanction

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-05-20

Національний репозитарій академічних текстів

База даних НРАТ:

Звіти у сфері наукової і науково-технічної діяльності

Дисертації на здобуття наукових ступенів та автореферати

Матеріали видань та локальних репозитаріїв

Архів Facebook

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЗМІНЮЄ АРХІТЕКТОНІКУ НАВЧАННЯ

ШI-ЛЕКТОРИ ТА «ЖИВІ» НАСТАВНИКИ: НОВА МОДЕЛЬ ВИЩОЇ ОСВІТИ

СТИПЕНДІАЛЬНА ДОСЛІДНИЦЬКА ПРОГРАМА NADIYA 2026

СТИПЕНДІЇ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ІНФРАСТРУКТУР

ЯК УНІВЕРСИТЕТИ МОЖУТЬ ЗАХИЩАТИ ТА СПРИЯТИ АКАДЕМІЧНІЙ СВОБОДІ

ОЕСР: ПЕРЕДОВИЙ ДОСВІД ЗМІЦНЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАСНОСТІ

БІОГРАФІЧНЕ ЗНАННЯ У СУСПІЛЬНОМУ, ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОМУ Й ДУХОВНОМУ ПРОСТОРІ

ПРОЗОРІСТЬ ЗАМІСТЬ КОРУПЦІЇ

ВІД ГРАНТУ ДО ВПЛИВУ

«ТИХА» ТОКСИЧНІСТЬ УНІВЕРСИТЕТІВ: ЧОМУ АКАДЕМІЧНА СИСТЕМА ІГНОРУЄ ЗЛОВЖИВАННЯ