National Repository of Academic Texts

БЮРОКРАТІЯ ПРОТИ ІННОВАЦІЙ: ЯК УНІВЕРСИТЕТИ МАЮТЬ РЕАГУВАТИ НА Ш

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ахіла Бхардваджа «Бюрократія ставить університети на хибний шлях у справі реагування на ШІ».

У ній автор аналізує, як надмірна формалізація управлінських процесів у системі вищої освіти заважає адекватній реакції університетів на стрімкий розвиток технологій штучного інтелекту. Наголошується, що сучасні ЗВО дедалі частіше намагаються оперативно відповідати на виклики поширення технологій ШІ, розробляючи нові регламенти, політики та процедури. Однак такий підхід не завжди розв’язує проблему, – іноді це відволікає від розуміння суті процесів, що відбуваються. Замість розвитку мислення, здатності до аналізу та інтелектуальної автономії увага зміщується на формальне дотримання правил. У результаті освітній процес ризикує втратити свою головну мету — формування здатності до самостійного мислення. Неможливо «забюрократизувати» розвиток інтелектуальних навичок так само, як неможливо автоматизувати формування мудрості. Надмірна регуляція може створювати ілюзію контролю, але не сприяти глибшому розумінню технологій та їхнього впливу на навчання. Університети, орієнтуючись на формальні інструменти управління, ризикують втратити гнучкість, необхідну для адаптації до швидких змін у сфері штучного інтелекту.Відповідь на виклики ШІ має бути передусім педагогічною, а не адміністративною: необхідно переосмислити навчальні підходи, які дозволяють студентам не просто користуватися технологіями, а розуміти їх, критично оцінювати результати та інтегрувати у власну інтелектуальну діяльність. Такий підхід передбачає розвиток глибоких знань і навичок, що не можуть бути замінені автоматизованими інструментами. Крім того, спроби університетів реагувати на ШІ через заборони або надмірний контроль можуть мати зворотний ефект: ризики не зменшаться, а можливості для експериментування та осмисленого використання технологій у навчанні будуть обмежені. Тому більш ефективною виглядає на думку Ахіла стратегія, що поєднує відкритість до інновацій із розвитком критичного мислення та академічної автономії.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/bureaucracy-putting-universities-wrong-track-respond-ai

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-03-31

УКРАЇНЦІ ОБРАЛИ НАЗВУ НАЦІОНАЛЬНОЇ LLM

Мінцифра разом із Київстар повідомляють, що українці обрали назву першої національної великої мовної моделі, яка створюється – «Сяйво».

Її призначення – надавати допомогу у розвитку державних сервісів, бізнесу, науки, освіти для більш швидкої та ефективної обробки даних, автоматизації рутинних процесів та розроблення нових цифрових продуктів. У відповідному опитуванні щодо назви взяли участь понад 136 тис. осіб, які запропонували біля трьох тисяч назв. До фінального рейтингу увійшли «Сяйво», «Слово» «Гомін», «Кавун», «Питай», «Шипіт», «Ядро, «Говерла», «Дзвінка» та «Шукай». Запуск системи для бета-тестування запланований наприкінці весни 2026 року.

Детальніше: https://thedigital.gov.ua/news/technologies/siayvo-ukrayintsi-obraly-nazvu-dlia-natsionalnoyi-llm, https://www.facebook.com/diia.gov.ua/posts/pfbid02G83SVcMeMP7vpa67LPnZ1JA1b7cfGWz6S2HbyA6LsviPfnYPZuBcXMLHrAa9T3pwl

Фото: Мінцифри

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноватолам_новини

2026-03-31

УКРАЇНСЬКИЙ АЛЬЯНС ТРАНСФЕРУ ТЕХНОЛОГІЙ

Міністерство освіти і науки України повіддомляє про заснування Українського альянсу трансферу технологій.

Міністерство освіти і науки України повіддомляє про заснування Українського альянсу трансферу технологій.

Це професійна спільнота, що об’єднала фахівців та організації, залучені до процесів трансферу знань і технологій в Україні. Мета – формування середовища, яке допомагає науковим результатам приходити до практичного застосування – від лабораторних досліджень до бізнес-рішень і продуктів. Альянс об’єднує тих, хто працює на цьому етапі: університети, наукові установи, офіси трансферу технологій, бізнес і незалежних експертів. Ключове завдання – звести разом розрізнені практики та досвід і перетворити їх на узгоджену систему. Створюється платформа для обміну практичними кейсами та рішеннями, що вже працюють, пошуку партнерів, поширення напрацьованих рішень та узгоджених підходів і європейських практик. На установчих зборах затверджено концепцію розвитку та регламент діяльності Альянсу та визначено пріоритет співпраці з Асоціацією професіоналів з трансферу знань (ASTP). Наразі до альянсу вже долучилися понад 200 фахівців. Організація відкрита для всіх суб’єктів, реально залучених до процесів інновацій: представників органів державної влади та місцевого самоврядування; закладів вищої освіти, наукових установ; регіональних центрів трансферу технологій, офісів трансферу технологій та TISC; наукових та індустріальних парків; представників підприємств та індустріальних партнерів; практиків та фахівців у сфері трансферу технологій та знань. Ключовий критерій участі — практичний досвід і готовність працювати над розвитком системи трансферу технологій в Україні.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/stvoreno-ukrainskyi-alians-transferu-tekhnolohii-dlia-posylennia-komertsializatsii-naukovykh-rozrobok

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноватолам_новини

2026-03-31

«ЕФЕКТ КРОКОДИЛА» – ДОЄДНАННЯ НОВИХ УЧАСНИКІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

На сайті Kudos опубліковано матеріал Чарлі Раппл «Дослідження пошуку з нульовим кліком у сфері штучного інтелекту вітає нових спонсорів AIP Publishing, IEEE, Clarivate та Cactus Communications».

У ньому повідомляється, що до ініціативи Kudos приєдналися нові зацікавлені інституції – AIP Publishing, IEEE, Clarivate та Cactus Communications. Відповідно обсяг першої фази розширено, щоб включити опитування видавців та бібліотекарів, які досліджуватимуть та порівнюватимуть дії, які вживаються у відповідь на огляди, створені штучним інтелектом, на сторінках результатів пошуку та в інструментах чату на основі штучного інтелекту. Опитування бібліотек дозволить зрозуміти вплив пошуку без кліків на навчання користувачів, використання бібліотечних ресурсів, а також виявити занепокоєння щодо поширення ШІ. Опитування видавців дослідить вплив оглядів, створених ШІ, на використання їхнього контенту. Також відбуватиметься опитування користувачів щодо їх сприйняття та поведінки користувачів щодо пошукових шляхів, намірів та довіри до результатів роботи ШІ. Спонсори (Emerald Publishing, Elsevier, Wiley, Springer Nature, IOP Publishing, Silverchair, BMJ Group, Американське фізичне товариство, Oxford University PressтаDe Gruyter Brill) отримають цінні дані, які у подальшому можна використати для порівняльного аналізу та розроблення необхідних заходів реагування.

Детальніше: https://3cxvc.share.hsforms.com/2Zkn8u513RXeavugD0GjT0A,https://blog.growkudos.com/news/ai-zero-click-search-study-welcomes-aip-publishing-ieee-clarivate-cactus-communications, https://nrat.ukrintei.ua/efekt-krokodyla-vydymist-bez-chytannya/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність#НРАТ_Бібліотекарям

2026-03-31

ОЕСР: МАСШТАБУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ОХОРОНІ ЗДОРОВ’Я

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Масштабування штучного інтелекту в охороні здоров’я»

У ньому зазначається, що технологія штучного інтелекту має величезний потенціал та вже здійснює значний вплив на системи охорони здоров’я в усьому світі. Цей потенціал не реалізується повною мірою через фрагментацію баз даних, неузгодженість політики та практики, а також структурні та управлінські бар’єри, що перешкоджають масштабуванню. Хоча ШІ повсюдно використовується в адміністративній роботі у країнах-членах ОЕСР, масштабування на національному рівні залишається обмеженим. Є задокументовані ризики, пов’язані з використанням ШІ в системі охорони здоров’я: спотворені дані, ризики неправомірного розкриття конфіденційних даних, кібербезпека, недостатня прозорість або неналежний нагляд, втрата робочих місць та деперсоналізація. Потрібен баланс між ринковими силами (які швидко змінюються), принципами охорони здоров’я (щоб не завдавати шкоди) та охопленням (за рахунок масштабування). Хоча ШІ вже використовується в охороні здоров’я у країнах-членах ОЕСР, відповідальне та масштабоване його упровадження, як і раніше, утруднене структурними, нормативними та управлінськими розривами. Країни-члени ОЕСР реалізують ряд ініціатив для усунення цих прогалин, розробляючи відповідні стратегії та плани дій. У звіті представлено узгоджений контрольний список політик, який має скерувати процес прийняття рішень та визначення пріоритетів. Цей список організовано за чотирма напрямками: створення сприятливих умов (для баз даних, масштабування ШІ та нарощування потенціалу); робота з бар’єрами (нагляд та моніторинг прогресу у досягненні спільних цілей); змістовна взаємодія з громадськістю, постачальниками послуг та галуззю; упровадження надійного ШІ. За названими напрямками визначено дев’ять основних категорій політики та 43 питання, що є критично важливими для відповідального масштабування переваг ШІ в системі охорони здоров’я.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/scaling-artificial-intelligence-in-health_a436e12d-en.html,https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/scaling-artificial-intelligence-in-health_77610b12/a436e12d-en.pdf, https://doi.org/10.1787/a436e12d-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-03-31

МІЖ АВТОМАТИЗАЦІЄЮ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ: РОЛЬ ЛЮДИНИ У ДОСЛІДЖЕННЯХ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Башира М. Аль-Хашимі «Штучний інтелект може допомогти у дослідженнях, але відповідальність має залишатися за людиною».

У ній автор розглядає можливості використання штучного інтелекту на різних етапах дослідницького процесу — від аналізу великих масивів даних до підготовки текстів і формування гіпотез. Це дозволяє підвищити ефективність роботи та прискорити отримання результатів. Водночас автоматизація окремих процесів не повинна підміняти критичне осмислення та наукову доброчесність, які залишаються ключовими для академічної діяльності. Обговорюється ціла низка ризиків, пов’язаних із використанням генеративних моделей в науці, у першу чергу пов’язаних з помилковою, недостовірною, некоректно інтерпретованою інформацією. Необхідно ретельно перевіряти результати, отримані за допомогою ШІ та усвідомлювати, що ці інструменти мають свої обмеження. Відповідальність за якість, точність та етичність дослідження не може бути делегована алгоритмам, навіть якщо вони відіграють суттєву роль у науковому процесі. У статті також розглядається питання авторства і прозорості використання ШІ у наукових публікаціях. Наголошується на необхідності чіткого зазначення ролі технологій у створенні дослідницьких результатів, що дозволяє зберегти довіру до наукового знання та уникнути спотворення уявлення про внесок дослідника. Потрібно формувати узгоджені підходи та стандарти використання штучного інтелекту в науці. Технологічні можливості та людська участь і кінцева відповідальність за отримані у науковій діяльності результати мають бути збалансовані. Попри значний потенціал штучного інтелекту як інструменту підтримки досліджень, саме людина є ключовим суб’єктом прийняття рішень, оцінювання результатів і дотримання етичних норм, що визначають якість і надійність наукового знання.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/ai-can-help-research-humans-must-remain-accountable

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-03-30

ОЕСР: ЕКОНОМІЧНИЙ ОГЛЯД ОЕСР

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Економічний огляд ОЕСР… тестування стійкості» із серії «Економічний огляд ОЕСР».

У ньому зазначається, що конфлікт на Близькому Сході випробовує стійкість світової економіки, перспективи складні, рівень невизначеності високий. Зростання підтримується потужним імпульсом інвестицій та виробництва, пов’язаних з технологіями, нижчими тарифними ставками, ніж передбачалося раніше, та перенесенням стабільних результатів 2025 року. Разом із тим, зупинка енергетичних поставок, пошкодження ряду об’єктів енергетичної інфраструктури призвели до різкого зростання цін на енергоносії та порушення ланцюгів поставок інших важливих товарів, таких як добрива. Це підвищує витрати, обтяжує попит і посилює інфляційний тиск. Прогнозується, що зростання світового ВВП залишиться загалом стабільним на рівні 2,9% у 2026 році, перш ніж зрости до 3,0% у 2027 році. Вищі ціни на енергоносії продовжать глобальну інфляцію: інфляційний тиск зберігатиметься довше, а інфляція у G20 буде на 1,2 відс.пункту вищою, ніж очікувалося раніше (у 2026 році – 4,0%, у 2027 році – 2,7%). Подальше зростання цін на енергоносії суттєво вплине на зростання та інфляцію. Експерти розглядають сценарій, за якого ціни на нафту та газ зростають значно вище базових прогнозів – приблизно на чверть у 2026 році і залишаться підвищеними згодом. У цьому випадку світовий ВВП може бути приблизно на 0,5% нижчим у 2027 році, тоді як споживчі ціни зростуть на 0,7 відс.п. у 2026 році та на 0,9 відс.п у 2027 році. У звіті містяться рекомендації для політиків, які стосуються грошово-кредитної політики, моніторингу ризиків, стримування базового інфляційного тиску, розвитку інструментів та стимулів скорочення споживання енергії, зміцнення енергетичної безпеки, зменшення залежності від імпортованого викопного палива та прискорення заходів з енергоефективності.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/oecd-economic-outlook-interim-report-march-2026_d4623013-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/oecd-economic-outlook-interim-report-march-2026_254a8d56/d4623013-en.pdf,https://doi.org/10.1787/d4623013-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-03-30

АКАДЕМІЧНА АВТОНОМІЯ ЧИ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ТИСК: ПРАВО ВІДМОВИТИСЬ ВІД ШІ

На сайті Inside Higher Ed, що належить Times Higher Education, опубліковано статтю Кетрін Палмер «Викладачі наполягають на праві відмовитися від використання штучного інтелекту».

У ній автор висвітлює позицію частини науково-педагогічних працівників, зокрема викладачів академічного письма, які виступають за збереження можливості не застосовувати генеративний штучний інтелект у навчальному процесі. Йдеться про ініціативу на підтримку права викладачів і студентів свідомо відмовлятися від використання інструментів ГШІ в освіті, що стало реакцією на зростаючий тиск повсюдного упровадження цифрових інструментів, який супроводжується риторикою неминучості технологічних змін. Ця позиція не є категоричним запереченням інновацій, а відображає прагнення зберегти академічну автономію та критичне ставлення до нових технологій. Серед аргументів на користь такого підходу називаються етичні, екологічні та економічні аспекти використання генеративного штучного інтелекту. Деякі викладачі вважають, що його поширення пов’язане з інтересами великих технологічних компаній, які отримують вигоду від використання даних студентів і викладачів, а також результатів їхньої інтелектуальної праці. Відмова від використання ШІ розглядається як спосіб переосмислення взаємодії з комерційними цифровими платформами та збереження контролю над освітнім процесом. Не всі професійні спільноти підтримують ідею повної відмови від технологій або їхнього повного беззаперечного прийняття. Водночас ігнорування ШІ, який набув широкого поширення в усіх галузях, є проблематичним. Зростає прагнення відстояти право вибору як важливий принцип використання нових технологій у навчанні. Освітяни висловлюють занепокоєння впливом генеративного штучного інтелекту на якість навчання та добробут студентів. Нинішнє активне просування таких інструментів не має достатніх доказів безпеки та ефективності, що ставить під сумнів доцільність їх масового впровадження. Необхідний баланс між інноваціями та академічною автономією: ШІ стає невід’ємною частиною освітнього середовища, але одночасно з цим зростає потреба у збереженні права викладачів і студентів самостійно визначати межі його використання на основі критичного і рефлексивного підходу до цифрових трансформацій у вищій освіті.

Детальніше: https://www.insidehighered.com/news/tech-innovation/teaching-learning/2026/03/16/writing-faculty-push-right-refuse-ai

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-03-27

КЛІНІКИ З УПРАВЛІННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЮ ВЛАСНІСТЮ ДЛЯ ЗЕЛЕНИХ І СТАЛИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Всесвітня організація інтелектуальної власності (WIPO) спільно з Відомством з інтелектуальної власності Європейського Союзу (EUIPO) оголосили про прийом заявок на програму «IP Management Clinic for Green Tech SMEs and Start-ups 2026».

Програма покликана допомогти інноваторам інтегрувати стратегію інтелектуальної власності у свою бізнес-модель. Це можливість для українських інноваторів інтегруватися в європейську екосистему та посилити свою конкурентоспроможність на міжнародному рівні. Компанії отримають безкоштовний доступ до ексклюзивного навчання та менторства від провідних фахівців, дізнаються про ідентифікацію та захист нематеріальних активів, навчаться розробляти IP-стратегії відповідно до своїх бізнес-цілей, грамотно готувати пітчинг для інвесторів, перетворювати екологічні інновації на конкурентну перевагу на міжнародному ринку. Також відбудуться семінари з комерціалізації інтелектуальної власності, інновацій сталого розвитку, захисту активів та доведення ІР-продуктів до інвестиційної готовності, використання інструментів WIPO та EUIPO. Фінальний захід відбудеться у м.Аліканте (Іспанія) у листопаді 2026 року. Запрошуються зацікавлені підприємці та інноватори з України, країн ЄС та країн Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ), які працюють над рішеннями у сфері кліматичних технологій, чистої енергії, циркулярної економіки, сталого виробництва чи екологічних послуг. Заявку на участь можна подати до 30 квітня 2026 року.

Детальніше: https://www.wipo.int/en/web/business/w/wipo/euipo-ip-management-clinic-for-green-tech-smes-and-start-ups-2026-edition-, https://surveys.wipo.int/s3/Application-Form-IP-Management-Clinic-for-EU-EFTA-Ukraine-SMEs-and-Start-Ups-IPMC-2026-Green-Technology,

Фото: ІР офіс

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-03-27

КАТЕГОРИЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЦІННІСТЬ СТРУКТУРОВАНИХ ДАНИХ

На сайті компанії Сlarivate опубліковано звіт «Категоризація досліджень та цінність структурованих даних».

На сайті компанії Сlarivate опубліковано звіт «Категоризація досліджень та цінність структурованих даних».

У ньому зазначається, що надійність дослідницької інформації залежить не лише від її відкритості. Для ефективного виявлення, порівняння та оцінювання результатів досліджень дані мають бути чистими, послідовно структурованими та стабільними у часі. По мірі зростання обсягу та складності наукових архівів у глобальному масштабі, ризики неповноти або неструктурованості даних стають дедалі більшими. Особливо це стосується можливості їх подальшого використання для порівняльного аналізу, оцінювання та прийняття політичних рішень. На основі багаторічного досвіду методологічних розробок фахівці компанії Clarivate та Інституту наукової інформації наголошують: основні характеристики даних, їх категорізація та метадані є найважливішими чинниками якості бібліометрії Web of Science та пов’язаних продуктів. Категоризація академічних журналів виникла у 1956 році з публікацією Current Contents – регулярного бюлетеня для сповіщення дослідників про нові випуски наукових видань. У звіті наводяться основні типи документів у Web of Science CС та пояснюється, чому чисті, послідовно структуровані дані про дослідницьку діяльність необхідні для достовірного порівняльного аналізу, оцінювання та аналізу наукових трендів, а також як структуровані дослідницькі дані можуть бути узгоджені з національними рамками оцінювання досліджень та глобальними цілями (зокрема – Цілями сталого розвитку ООН).

Детальніше: https://clarivate.com/academia-government/lp/research-categorization-and-the-value-of-structured-data/?, https://clarivate.com/academia-government/wp-content/uploads/sites/3/dlm_uploads/2026/03/The-Value-of-Structured-Data-ISI-March-2026-Final.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-03-27