БІЛЬШЕ ВИКЛАДАЧІВ І МЕНШЕ ПЕРСПЕКТИВ: НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ НА РИНКУ ПРАЦІ

БІЛЬШЕ ВИКЛАДАЧІВ І МЕНШЕ ПЕРСПЕКТИВ: НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ НА РИНКУ ПРАЦІ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Фадіме Сахін «Британська академія ризикує перетворитися на систему з двома категоріями персоналу».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Фадіме Сахін «Британська академія ризикує перетворитися на систему з двома категоріями персоналу».

У ній автор аналізує зміни в структурі академічної зайнятості у британських університетах за останнє десятиліття і робить висновок, що основне зростання відбулося не в традиційних викладацько-дослідницьких посадах, а в категоріях працівників із меншою стабільністю зайнятості, нижчою оплатою праці та обмеженішими можливостями кар’єрного просування. За даними Higher Education Statistics Agency кількість академічних працівників у Британії зросла на 23 % за 2014-2024 роки, але це зростання виявилось нерівномірним: мало місце стрімке збільшення кількості посад, орієнтованих виключно на викладання, – їх частка у загальній структурі академічної зайнятості підвищилася з 26 до 35 %, а частка традиційних посад, що поєднують викладання та дослідження, – зменшилась. Хоча за останні роки частка безстрокових контрактів у секторі загалом зросла, викладацькі посади значно частіше залишаються пов’язаними з неповною зайнятістю: майже дві третини працівників цієї категорії працювали на умовах часткової зайнятості, тоді як серед викладачів-дослідників таких було менше п’ятої частини. Це створює стійкий структурний поділ між різними групами академічного персоналу. У статті також аналізується зв’язок між типом зайнятості, оплатою праці та кар’єрним просуванням. Більшість найвищих академічних посад залишаються пов’язаними з повною зайнятістю та безстроковими контрактами. Водночас саме ті категорії працівників, які демонстрували найбільше зростання чисельності, були зосереджені переважно в нижчих і середніх зарплатних групах. Фадіме Сахін звертає увагу також на гендерний вимір проблеми: жінки частіше працюють на умовах неповної зайнятості та становлять більшість працівників на викладацьких посадах без дослідницької складової. Попри поступове збільшення частки жінок на старших академічних посадах, вони досі меншою мірою представлені серед професорів і частіше зосереджені у сегментах академічного ринку праці з нижчим рівнем оплати. Автор вважає, що нинішня трансформація британської вищої освіти відбувається не лише через скорочення фінансування та скорочення студентського попиту, а й через поступове формування різних моделей академічної кар’єри, які можуть істотно відрізнятися за рівнем стабільності, винагороди та можливостями професійного розвитку.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/uk-academia-risks-becoming-two-tier-workforce

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation 

2026-06-01
Share
КОНКУРС НА ЗДОБУТТЯ МІЖНАРОДНОЇ ПРЕМІЇ L’OREAL-UNESCO 2027

КОНКУРС НА ЗДОБУТТЯ МІЖНАРОДНОЇ ПРЕМІЇ L’OREAL-UNESCO 2027

Організація ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) та Фонд L’Oréal оголосили про старт чергового конкурсу на здобуття міжнародної премії L’Oréal-UNESCO 2027 для жінок-науковців у галузі фізичних наук, математики та інформатики.

Організація ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) та Фонд L’Oréal оголосили про старт чергового конкурсу на здобуття міжнародної премії L’Oréal-UNESCO 2027 для жінок-науковців у галузі фізичних наук, математики та інформатики.

Його мета – відзначити жінок-дослідниць, які зробили значний внесок у подолання сучасних глобальних викликів. Премію отримають п’ять переможців із п’яти географічних регіонів ЮНЕСКО: Європи, Латинської Америки, Північної Америки, Африки, арабських країн, Азії та Океанії. Взяти участь у конкурсі можуть кандидати, що мають визнані на міжнародному рівні наукові досягнення, які брали активну участь у наукових дослідженнях,  працюють не менше п’яти років у галузі фізичних, математичних і комп’ютерних наук та зробили вагомий внесок у розвиток науки. Будуть оцінюватись вплив наукових розробок претендентів на поточний стан розвитку відповідної галузі (кількість публікацій, цитованість, участь у конференціях, наявність патентів тощо);  визнання колегами з відповідної дисципліни; відданість освітній діяльності (викладання у закладах вищої освіти, наявність аспірантів тощо) та підтримка Цілей сталого розвитку Організації Об’єднаних Націй. Кожна з п’ятьох лауреаток отримає грошову винагороду у розмірі 100 тисяч євро. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 30 червня 2026 року.

Детальніше: https://www.unesco.org/en/prizes/women-science, https://www.nas.gov.ua/storage/editor/files/rules-and-regulations-2027-loreal-unesco-for-women-in-science-international-awards.pdf, https://www.forwomeninscience.com/challenge/show/158, https://www.nas.gov.ua/news/trivaye-konkurs-na-zdobuttya-mizhnarodno-premi-loreal-unesco-2026-dlya-zhinok-naukovic

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_UNESCO #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-06-01
Share
ОЕСР: ПІДВИЩЕННЯ ПОІНФОРМОВАНОСТІ ГРОМАДЯН ПРО ДЕРЖАВНІ ФІНАНСИ

ОЕСР: ПІДВИЩЕННЯ ПОІНФОРМОВАНОСТІ ГРОМАДЯН ПРО ДЕРЖАВНІ ФІНАНСИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Люди та бюджет: підвищення поінформованості громадян про державні фінанси».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Люди та бюджет: підвищення поінформованості громадян про державні фінанси».

У ньому зазначається, що розширення можливостей громадського розуміння стає невід’ємною частиною сучасного бюджетування. Державні фінанси країн ОЕСР знаходяться під впливом кризових явищ – зростання державного боргу дійшло рекордного рівня (110% ВВП). Уряди стикаються зі зростаючим тиском на витрати, підвищенням вартості життя, нагальними потребами фінансування оборонних витрат, екстремальними погодними явищами та старінням населення. Якщо не буде запроваджено суттєвих реформ, борги продовжуватимуть зростати, що сильніше обмежуватиме можливості урядів із підтримки пріоритетів та сприяння економічному розвитку. Отже, країни ОЕСР повинні виходити за рамки традиційних інструментів забезпечення фіскальної стійкості, яку неможливо досягти без підтримки громадськості. У цьому звіті підкреслюється, що розширення можливостей громадського розуміння зараз є важливим компонентом сучасного бюджетування, а також окреслено стратегію, що базується на чотирьох стовпах: розкриття міфів про бюджет (для осіб, що приймають рішення); чітке інформування про державні фінанси; сприяння справжній участі громадян для забезпечення легітимності; перетворення незалежних фіскальних установ на проактивних фіскальних адвокатів. Формування політичної волі для реформ вимагає виведення обговорення бюджетних питань із суто технічної сфери та формування спільного громадського розуміння.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-people-and-the-budget_81674d37-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/the-people-and-the-budget_d96abe5b/81674d37-en.pdf, https://doi.org/10.1787/81674d37-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-06-01
Share
ARXIV ПОСИЛЮЄ БОРОТЬБУ З ФАЛЬШИВИМИ ПОСИЛАННЯМИ

ARXIV ПОСИЛЮЄ БОРОТЬБУ З ФАЛЬШИВИМИ ПОСИЛАННЯМИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Заборона для авторів, які подають контент, створений ШІ, є бажаною, але нездійсненною».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Заборона для авторів, які подають контент, створений ШІ, є бажаною, але нездійсненною».

У ній йдеться про нову політику наукового репозитарію arXiv, який запровадив жорсткі санкції за подання матеріалів із очевидними слідами неконтрольованого використання генеративного штучного інтелекту. Автор закликає до дискусії щодо можливості реального контролю таких порушень. Підставою для посилення правил arXiv стало стрімке зростання кількості матеріалів із так званими «галюцинованими» посиланнями — вигаданими джерелами або помилковими цитатами, створеними великими мовними моделями. Згідно з новою політикою платформи автори можуть отримати річну заборону на подання матеріалів до arXiv, якщо буде встановлено «беззаперечні докази» того, що вони не перевірили результати роботи систем штучного інтелекту. Як приклади таких доказів наводяться вигадані бібліографічні посилання, технічні коментарі генеративної системи, залишені в тексті, або очевидно хибний контент. Таке рішення є важливим кроком проти діяльності так званих «paper mills» — структур, які масово виробляють низькоякісні або фальсифіковані наукові тексти. Разом із тим, проблема – не лише у формальному існуванні правил, а у наявності реальних механізмів їхнього практичного застосування та масштабності такого контролю. Упродовж 2025 року у препринтах було виявлено десятки тисяч «галюцинованих» посилань. Повна перевірка такого масиву матеріалів потребуватиме значних адміністративних ресурсів, а вибіркове застосування санкцій може знизити ефективність нової політики. Отже, чи має змінюватись роль препринт-платформ у сучасній науці? АrXiv створювався як інструмент швидкого поширення досліджень без традиційної редакційної фільтрації, однак із часом у багатьох галузях знань наявність статті на платформі почала сприйматися як важливий елемент наукової репутації. У цьому контексті стрімке зростання кількості згенерованих ШІ і не перевірених людиною текстів дедалі більше розглядається як ризик для довіри до системи наукової комунікації загалом. Поширення технологій генеративного штучного інтелекту поступово змінює не лише практики написання академічних текстів, а й уявлення про авторство, відповідальність і механізми контролю якості у сучасній науці.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/ban-authors-submitting-ai-content-welcome-unenforceable, https://info.arxiv.org/help/moderation/index.html#policy-for-authors-use-of-generative-ai-language-tools

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_TimesHigherEducation 

2026-05-29
Share
ОЕСР: МІЖНАРОДНА УЗГОДЖЕНІСТЬ ПРАВИЛ КІБЕРБЕЗПЕКИ

ОЕСР: МІЖНАРОДНА УЗГОДЖЕНІСТЬ ПРАВИЛ КІБЕРБЕЗПЕКИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «На шляху до міжнародної узгодженості правил кібербезпеки» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «На шляху до міжнародної узгодженості правил кібербезпеки» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».

У ньому наголошується на значенні кібербезпеки у контексті цифрової трансформації, що робить актуальним захист критичної інфраструктури, безпеку цифрових послуг та зміцнення довіри. Відповідно уряди ухвалюють широкий спектр законів, нормативних актів та стандартів, які є реакцією на різноманітні види ризиків. Ці заходи дуже часто не є ефективними, подекуди спричиняють непередбачувані наслідки у сфері кібербезпеки, а дотримання встановлених вимог може суттєво збільшувати вартість витрат. У цьому документі подано огляд регулювання у сфері кібербезпеки у різних юрисдикціях та показано зростання фрагментації внаслідок неузгодженості дій. Експерти розглядають основні чинники, що зумовлюють таку фрагментацію, аналізують наслідки для урядових структур та бізнесу та наголошують на необхідності зважувати витрати на дотримання нормативних вимог, відволікання ресурсів від основних функцій кібербезпеки та проблеми ефективної міжнародної співпраці. У документі показані  поточні ініціативи із забезпечення узгодженості регулювання на національному, регіональному та міжнародному рівнях, а також пропонуються кроки для ефективної взаємодії в рамках діалогу між політиками, регулюючими органами та бізнесом на основі зміцнення доказової бази.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/towards-international-coherence-of-cybersecurity-regulations_bd1f199a-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/towards-international-coherence-of-cybersecurity-regulations_7429ca4e/bd1f199a-en.pdf, https://doi.org/10.1787/bd1f199a-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-05-29
Share
СУПЕРЕЧКА НАВКОЛО АРХІВНИХ ДОКУМЕНТІВ BBC НАБИРАЄ ОБЕРТІВ

СУПЕРЕЧКА НАВКОЛО АРХІВНИХ ДОКУМЕНТІВ BBC НАБИРАЄ ОБЕРТІВ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Меттью Рейза «Науковці закликають BBC переглянути зміни у доступі до архівів».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Меттью Рейза «Науковці закликають BBC переглянути зміни у доступі до архівів».

У ній привертається увага до зростаючого занепокоєння британських істориків та дослідників обмеженням доступу до документів BBC Written Archives Centre — одного з найважливіших архівних зібрань для вивчення британської культурної, медійної та суспільної історії ХХ століття.  У центрі дискусії рішення BBC фактично призупинити систему індивідуального розгляду запитів на доступ до ще не відкритих архівних матеріалів. Раніше дослідники могли звертатися із проханням перевірити конкретні документи, які після процедури редагування персональних або чутливих даних ставали доступними для наукової роботи. Проте після початку масштабного аудиту архівних фондів у 2024 році ця практика була зупинена, і навіть після завершення перевірки обмеження не були зняті.  Нові правила суттєво ускладнюють історичні дослідження: багато архівних матеріалів, які стали основою для відновлення маловідомих сторінок історії, були відкриті завдяки індивідуальним запитам дослідників, тоді як за нової моделі значна частина інформаційних матеріалів залишатиметься поза рамками історичних досліджень.  Представники BBC пояснюють зміни прагненням систематизувати архівні фонди та зробити доступною більшу частину структурованих тематичних документів: частка таких матеріалів має зрости з 30 до 50 відсотків упродовж наступних п’яти років.  Водночас критики нової системи стверджують, що без детальних каталогів і можливості працювати з конкретними запитами навіть відкриті матеріали можуть залишатися фактично невидимими для дослідників. Стаття порушує загальну проблему балансу між захистом персональних даних, адміністративними ресурсами архівних установ і потребами академічної спільноти. Дискусія навколо архівів BBC демонструє, що доступ до історичних документів дедалі частіше розглядається не лише як технічне або бюрократичне питання, а і як важливий елемент культурної пам’яті, дослідницької свободи та суспільного розуміння минулого.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/scholars-urge-bbc-rethink-changes-archive-access

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation 

2026-05-28
Share
ЗВІТ ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ МІСІЇ ЄС З АДАПТАЦІЇ ДО ЗМІНИ КЛІМАТУ

ЗВІТ ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ МІСІЇ ЄС З АДАПТАЦІЇ ДО ЗМІНИ КЛІМАТУ

На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано «Звіт про діяльність Місії ЄС з адаптації до зміни клімату за 2025/26 роки».

На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано «Звіт про діяльність Місії ЄС з адаптації до зміни клімату за 2025/26 роки».

У документі представлено матеріали аналізу прогресу щодо адаптації до зміни клімату та відповідних дій. Зафіксовано інформацію стосовно 400 регіональних та місцевих органів влади, які беруть участь у заходах та ініціативах місії, а також 65 проектів програми «Горизонт Європа» та Спільноти, що об’єднує понад 700 зацікавлених учасників, як забезпечують співпрацю, обмін знаннями та сприяють взаємному навчанню на всіх рівнях управління. Наголошується на важливості колективних дій у вирішенні зростаючих кліматичних ризиків: об’єднуючи регіони, міста, дослідників, громадян та інституції ЄС, можна забезпечити консолідацію зусиль у всій Європі та підготувати  основи для Інтегрованої рамкової програми щодо стійкості до зміни клімату. Очікується, що ця програма посилить узгодженість політики адаптації та підтримає більш системні, ризикоорієнтовані та випереджувальні підходи до розбудови стійкості в усьому Європейському Союзі.

Детальніше: https://climate.ec.europa.eu/news-other-reads/news/eu-mission-adaptation-climate-change-publishes-its-202526-activity-report-2026-05-20_en, https://mission-adaptation-portal.ec.europa.eu/eu-mission-adaptation-climate-change-activity-report-20252026_en, https://climate.ec.europa.eu/eu-action/adaptation-and-resilience-climate-change/european-climate-resilience-and-risk-management-integrated-framework_en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-05-28
Share
ОСВІТА БЕЗ ДИСКРИМІНАЦІЇ, МОВА БЕЗ БАР’ЄРІВ

ОСВІТА БЕЗ ДИСКРИМІНАЦІЇ, МОВА БЕЗ БАР’ЄРІВ

Міністерство освіти і науки України закликало освітні установи до системної роботи з формування культури безбар’єрної комунікації в освіті та оголосило про старт реалізації відповідної дорожньої карти змін.

Міністерство освіти і науки України закликало освітні установи до системної роботи з формування культури безбар’єрної комунікації в освіті та оголосило про старт реалізації відповідної дорожньої карти змін.

Йдеться про системну роботу, що охоплюватиме навчання педагогів, авторів підручників та масштабну інформаційну кампанію. Для навчання педагогів  підготовлений квест-курс «Освіта без дискримінації, мова без бар’єрів», який розкриває базову  термінологію, пояснює ключові підходи до комунікації, допомагає розпізнавати мову упереджень, уникати дискримінаційних практик, формувати безпечне та дружнє освітнє середовище, будувати взаємодію на основі поваги та партнерства. Курс доступний на Національній платформі підвищення кваліфікації вчителів «Вектор». Ще один напрям роботи – створення безбар’єрного освітнього контенту. Вже розроблені курси для авторів підручників, освітніх програм щодо недискримінації та використання безбар’єрної мови. У червні–липні поточного року відбудеться очне навчання для авторів підручників та експертів, які пройдуть сертифікаційне тестування. Також МОН за підтримки UNICEF та Мережі батьківських організацій запускає комунікаційну кампанію «Безбар’єрна мова в освіті», покликану зробити принципи безбар’єрної комунікації зрозумілими.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/osvita-bez-dyskryminatsii-mova-bez-barieriv-mon-predstavylo-dorozhniu-kartu-formuvannia-kultury-bezbariernoi-komunikatsii-v-osviti, https://vector.uied.gov.ua/en/mpk/1496/detail/

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Бібліотекарям

2026-05-28
Share
ОЕСР: ВПЛИВ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ТА ПРОДОВОЛЬЧОГО ШОКІВ НА ПОВСЯКДЕННІ ВИТРАТИ СПОЖИВАЧІВ

ОЕСР: ВПЛИВ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ТА ПРОДОВОЛЬЧОГО ШОКІВ НА ПОВСЯКДЕННІ ВИТРАТИ СПОЖИВАЧІВ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Яким був вплив пандемії та енергетичного і продовольчого шоків на повсякденні витрати європейських споживачів?» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Яким був вплив пандемії та енергетичного і продовольчого шоків на повсякденні витрати європейських споживачів?» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».

У ньому подані результати аналізу даних про щомісячні витрати за 9-ма категоріями витрат у 12 країнах. Експерти наголошують, що європейські споживачі починаючи з 2019 року зіткнулися з низкою великих потрясінь: пандемія COVID-19, шок цін на енергоносії та продукти харчування, підвищення загального рівня цін, посилення грошово-кредитної політики. Хоча сукупне споживання домогосподарств єврозони до 2024 року помірно відновилося, зберігаються суттєві відмінності між країнами, категоріями витрат та регіонами. Повсякденні витрати, включаючи паливо та продукти харчування, добре вимірюються як компонент споживання, найбільш тісно пов’язаний з дискреційними витратами домогосподарств, за допомогою агрегованих анонімізованих даних про транзакції від Mastercard. Повсякденні витрати відновилися після пандемії, але з 2022 року знизилися і наразі демонструють слабку динаміку. Аналіз даних субнаціональних регіонів показує, що в бідніших регіонах спостерігалося більш сильне уповільнення зростання повсякденних витрат, що пов’язано з їх більшою залежністю від товарів першої необхідності.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/what-was-the-impact-of-the-pandemic-and-energy-food-shocks-on-european-consumers-everyday-spending_608804a8-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/what-was-the-impact-of-the-pandemic-and-energy-food-shocks-on-european-consumers-everyday-spending_74864e8a/608804a8-en.pdf, https://doi.org/10.1787/608804a8-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-05-28
Share
ЧИ СПРАВДІ ШІ РУЙНУЄ КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ?

ЧИ СПРАВДІ ШІ РУЙНУЄ КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ?

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Іана Річардсона «Посилання на шкоду ШІ для критичного мислення — слабкий захист університетів».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Іана Річардсона «Посилання на шкоду ШІ для критичного мислення — слабкий захист університетів».

У ній автор пропонує обговорити поширене у вищій освіті твердження про те, що генеративний штучний інтелект руйнує критичне мислення студентів. Іан нагадує, що університети традиційно зустрічали нові технології з побоюваннями щодо «занепаду» інтелектуальної культури, – це було у часи становлення друкарства, винаходу калькуляторів, поширення пошукових систем, інструментів текстового редагування, які свого часу сприймалися як загроза для справжнього навчання. З часом більшість цих технологій ставали звичними елементами академічного середовища, а попередні страхи втрачали актуальність.  Центральним аргументом публікації є критика уявлення про те, що університетська система успішно формує критичне мислення і лише генеративний ШІ ставить це під загрозу. Річард Арум і Йосип Рокса ще десять років тому били на сполох щодо обмеженості прогресу американських студентів в частині розвитку аналітичних навичок під час навчання в університетах. Звіт ОЕСР 2022 року зафіксував помірне зростання рівня критичного мислення студентів у різних країнах. Отже, проблема має системний характер і виникла задовго до появи генеративного ШІ.  Реакція частини представників академічного середовища на нові технології доволі емоційна, але за нею часто стоїть не лише турбота про студентів, а й побоювання щодо зміни традиційної ролі університетів і викладачів у суспільстві. Технології зазвичай змінюють усталені механізми авторитету й контролю, тому академічні інституції нерідко сприймають їх як виклик власній моделі функціонування. Не можна нехтувати питань оцінювання та організації навчання: усні іспити, компетентнісне оцінювання, розвиток метакогнітивних навичок і робота з аргументацією можуть співіснувати з ШІ. Тому потрібно зосередитись не на встановленні обмежень і заборон, а на комплексному переосмисленні того, які саме інтелектуальні вміння формуються. 

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/invoking-ais-harm-critical-thinking-weak-defence-universities

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation 

2026-05-27
Share