Popularization of science Архіви

КОНКУРС НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ І РОЗРОБОК НА 2027 РІК

Міністерство освіти і науки України оголосило про старт конкурсного відбору проєктів фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень і науково-технічних експериментальних розробок, які фінансуватимуться з державного бюджету з 2027 року.

Державна підтримка буде спрямована на проєкти з якісною науковою ідеєю, зрозумілим результатом та спроможністю команди його виконати. Участь у конкурсі можуть взяти заклади вищої освіти та наукові установи, що належать до сфери управління МОН, а також представники наукових установ НАН України, які беруть участь у комплексних міжвідомчих дослідженнях. З 2027 року конкурсне фінансування нових наукових досліджень і науково-технічних робіт здійснюватиметься для установ, які за результатами державної атестації віднесені до груп А, Б та/або В за відповідними науковими напрямами. Основний склад виконавців проєкту має налічувати не більше шести осіб разом із керівником проєкту. Пріоритети конкурсу: національна безпека і оборона, енергетика, медицина, біотехнології, інформаційні технології, інженерія, аграрні науки, екологія, гуманітарні дослідження, соціальні науки та ін. Максимальна вартість одного проєкту на рік може становити до 1,2 млн грн. для теоретичних робіт та до 1,5 млн грн. для експериментальних робіт. Перевага надаватиметься проєктам, які на етапі подання мають підтверджене співфінансування або обсяг зобов’язань від підприємств та організацій реального сектору економіки, а також проєктам, які використовують наукове обладнання центрів колективного користування. Вимоги до участі, форми проєктів і перелік документів для конкурсу визначені наказом МОН № 934 від 15 червня 2026 року. Подання заявок відбувається через Національну електронну науково-інформаційну систему. Заявку на перший етап конкурсу можна подати до 6 серпня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/vidkryto-systemu-dlia-podannia-proiektiv-na-konkursni-dobory-naukovykh-doslidzhen-i-rozrobok-mon-ukrainy, https://mon.gov.ua/npa/pro-provedennia-u-2026-rotsi-konkursnykh-vidboriv-proiektiv-fundamentalnykh-naukovykh-doslidzhen-prykladnykh-naukovykh-doslidzhen-naukovo-tekhnichnykh-eksperymentalnykh-rozrobok-vykonavtsiamy

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2026-07-10

B!SON – СЕРВІС ДЛЯ ОБРАННЯ ЖУРНАЛУ ДЛЯ ВАШОЇ ПУБЛІКАЦІЇ

На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Аніти Еппелін та Марко Талльні «B!SON, рекомендатор журналів з відкритим доступом – використовує дані DOAJ».

У ній йдеться про сервіс B!SON, створений як зручний інструмент для підбору авторами журналів з відкритим доступом для подальшої публікації їхніх статей. Він побудований на даних про наявний рукопис (ключові слова, назва, анотація) та зв’язку з базою даних DOAJ. B!SON забезпечує повну прозорість щодо того, на чому ґрунтуються його рекомендації. Він підтримує науковців у пошуку журналів, а також може допомогти академічним бібліотекам надавати своїм дослідникам фахові рекомендації у т.ч. завдяки використанню інституційно адаптованої версії. Алгоритм B!SON базується на машинному навчанні та використовує відкриті джерела даних, включаючи метадані статей та журналів від DOAJ. Цей сервіс є елементом екосистеми відкритої наукової інфраструктури, побудованим на принципах відкритості та партнерства на благо усієї наукової спільноти. Він дозволяє краще орієнтуватись в широкому спектрі журналів з відкритим доступом з усього світу, забезпечує конфіденційність та розвиває відкриту наукову комунікацію.

Детальніше: https://blog.doaj.org/2026/07/08/bson-a-recommender-for-open-access-journals-grazing-on-doaj-data/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-07-10

ПЕРЕМОЖЦІ КОНКУРСУ ПРОЄКТНОЇ АСПІРАНТУРИ

Міністерство освіти і науки України оприлюднило результати конкурсного добору PhD-дослідницьких проєктів у межах експерименту з підготовки здобувачів ступеня доктора філософії в проєктній аспірантурі.

Йдеться про нову модель підготовки докторів філософії, у який здобувач PhD працює не лише над дисертацією, а й над конкретним дослідницьким проєктом із визначеною метою, бюджетом, планом роботи та очікуваними результатами. Усього на конкурс було подано 137 проєкти, відбір пройшли 79, серед них – дослідження у сферах природничих наук, математики, статистики, хімії, фізики, астрономії, прикладної фізики, наноматеріалів, біології, біохімії, наук про Землю та екології. Тематика відібраних проєктів стосується розвитку систем ідентифікації інформаційних загроз, машинного навчання, аналізу великих даних, розвитку нових матеріалів, біоінженерії, регенеративної медицини, технології очищення води, відновлення ґрунтів і захисту критичної інфраструктури. Лідерами за кількістю проєктів-переможців стали: Інститут фізики НАН України, Інститут фізичної хімії імені Л. В. Писаржевського НАН України, Інститут фізіології імені О. О. Богомольця НАН України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Львівський національний університет імені Івана Франка, Науково-технологічний комплекс «Інститут монокристалів» НАН України, Національний технічний університет України «КПІ імені Ігоря Сікорського», Національний університет «Київський авіаційний інститут», Національний університет «Львівська політехніка», Сумський державний університет, ДВНЗ «Ужгородський національний університет» а також інші інститути Національної академії наук України та дослідницькі інституції.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-vyznachylo-peremozhtsiv-phd-proiektiv-novoi-modeli-aspirantury, https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennia-pereliku-phd-doslidnytskykh-proiektiv-rekomendovanykh-do-finansuvannia-za-rezultatamy-konkursu-z-01-lypnia-2026-roku-v-mezhakh-realizatsii-eksperymentalnoho-proiektu-z-pidh?v=6a46827e37f41

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Науковцям_КращіПрактики #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2026-07-08

ЧОМУ ВАЖЛИВІ ТОЧНІ МЕТАДАНІ

На сторінці блогу DOAJ опубліковано матеріал «Чому важливі точні метадані DOAJ: погляд Lib4RI».

У ньому на прикладі бібліотечного об’єднання Lib4RI показано, яку роль відіграють якісні й актуальні метадані у забезпеченні ефективного пошуку наукової інформації та розвитку відкритого доступу. Автор розповідає, як після об’єднання бібліотек чотирьох швейцарських науково-дослідних інститутів було створено єдиний пошуковий інструмент, що інтегрує різні джерела даних, зокрема метадані DOAJ. Це дало змогу забезпечити близько 1500 науковців і 650 аспірантів єдиною точкою доступу до інформаційних ресурсів та значно спростити пошук наукових публікацій. Особливу увагу приділено тому, що точні та своєчасно оновлювані метадані DOAJ допомагають не лише знаходити журнали відкритого доступу, а й правильно визначати умови публікації, зокрема наявність або відсутність плати за оброблення статей (АРА). Саме тому від якості метаданих залежить ефективність роботи бібліотечних пошукових систем, дослідницьких сервісів і самих науковців. Окремо зазначається, що одним із подальших напрямів розвитку є більш помітне відображення журналів відкритого доступу моделі Diamond, які не стягують плату ні з авторів, ні з читачів. Це має полегшити їх пошук і сприяти подальшому розвитку відкритої науки.

Детальніше: https://blog.doaj.org/2026/07/02/why-accurate-doaj-metadata-matters-insights-from-lib4ri/, https://www.lib4ri.ch/lothar-nunnenmacher, https://www.lib4ri.ch/, https://www.lib4ri.ch/search-tool

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-07-07

ОПРИЛЮДНЕНО ОНОВЛЕНИЙ ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ КАТЕГОРІЇ «Б»

Міністерство освіти і науки України оприлюднило оновлений «Перелік наукових фахових видань України» в частині категорії «Б».

Відповідний наказ МОН від 11 червня 2026 р. № 928 розміщено на офіційному сайті міністерства. Категорію «Б» сформовано за новими правилами, які передбачають посилені вимоги до якості наукових видань, прозорості редакційної політики, публікаційної етики, рецензування, відкритого доступу та достовірності інформації, розміщеної на вебсайтах журналів. Видання, включені до оновленого «Переліку…» будуть визнаватись фаховими з 1 червня 2026 року до 1 червня 2029 року. Спершу було сформовано рейтингові списки видань у межах відповідних галузей знань і наукових спеціальностей, які стали робочим інструментом для подальшого розгляду Комісією з питань публікаційної етики. При цьому ураховувались наявність DOI для кожної статті та коректність переходу на сторінку статті; відповідність складу редакційної колегії заявленому науковому профілю видання; достовірність дат надходження, прийняття й публікації статей; прозорість фінансової політики; наявність українського та англійського інтерфейсів вебсайту з тотожним змістом; прозорість процедури рецензування; політика академічної доброчесності та публікаційної етики; порядок розгляду скарг, внесення виправлень і ретракції; політика щодо використання штучного інтелекту; відповідність заявлених спеціальностей фактичній тематиці видання; функціонування вебсайту за захищеним протоколом HTTPS; повнота метаданих статей (ORCID, ISSN, ліцензій відкритого доступу, дат редакційного процесу). Максимальна кількість балів становила 30, а мінімальний поріг для включення до категорії «Б» – 9 балів. Формування оновленого Переліку показало, що в Україні є значний сегмент наукових видань, які вже працюють за сучасними стандартами відкритості, прозорості та відповідальної редакційної політики. Усі видання, включені до «Переліку…», мають відкритий доступ до наукового контенту. Наразі триває експертний розгляд наукових періодичних видань з обмеженим доступом, матеріали яких потребують спеціальної процедури опрацювання. Кожне видання, яке не було включене до Переліку, отримає окреме пояснення із конкретними причинами такого рішення Комісії і після усунення недоліків засновники зможуть знов подати його на розгляд відповідно до встановленої процедури. Також МОН розпочинає щорічний моніторинг видань, включених до «Переліку» для перевірки дотримання чинних вимог.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-opryliudnylo-onovlenyi-perelik-naukovykh-fakhovykh-vydan-ukrainy-katehorii-b, https://mon.gov.ua/npa/pro-vkliuchennia-naukovykh-periodychnykh-vydan-do-pereliku-naukovykh-fakhovykh-vydan-ukrainy, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0129-26#Text

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2026-06-17

НОВАЦІЇ У ПОЛОЖЕННЯХ ПРО ПРЕМІЇ ТА СТИПЕНДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Верховна Рада України ухвалила зміни до власної Постанови від 4 грудня 2025 року № 4712-IX «Про затвердження положень про премії та стипендії Верховної Ради України».

Це рішення забезпечує удосконалення процедур присудження премій і призначення стипендій Верховної Ради України. Нововведення пов’язані з оптимізацією процедур висування кандидатів, оформлення дипломів лауреатів, вимог до підготовки і подання документів на конкурс, проведення публічного фахового обговорення конкурсних робіт на присудження Премії Верховної Ради України імені Ігоря Юхновського тощо.

Детальніше: https://kno.rada.gov.ua/news/main_news/77752.html, https://kno.rada.gov.ua/print/77757.html, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4712-20#Text, https://ips.ligazakon.net/document/DI14584I?an=4,https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4913-20#Text

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2026-06-16

КОНКУРС НА ЗДОБУТТЯ МІЖНАРОДНОЇ ПРЕМІЇ L’OREAL-UNESCO 2027

Організація ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) та Фонд L’Oréal оголосили про старт чергового конкурсу на здобуття міжнародної премії L’Oréal-UNESCO 2027 для жінок-науковців у галузі фізичних наук, математики та інформатики.

Його мета – відзначити жінок-дослідниць, які зробили значний внесок у подолання сучасних глобальних викликів. Премію отримають п’ять переможців із п’яти географічних регіонів ЮНЕСКО: Європи, Латинської Америки, Північної Америки, Африки, арабських країн, Азії та Океанії. Взяти участь у конкурсі можуть кандидати, що мають визнані на міжнародному рівні наукові досягнення, які брали активну участь у наукових дослідженнях, працюють не менше п’яти років у галузі фізичних, математичних і комп’ютерних наук та зробили вагомий внесок у розвиток науки. Будуть оцінюватись вплив наукових розробок претендентів на поточний стан розвитку відповідної галузі (кількість публікацій, цитованість, участь у конференціях, наявність патентів тощо); визнання колегами з відповідної дисципліни; відданість освітній діяльності (викладання у закладах вищої освіти, наявність аспірантів тощо) та підтримка Цілей сталого розвитку Організації Об’єднаних Націй. Кожна з п’ятьох лауреаток отримає грошову винагороду у розмірі 100 тисяч євро. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 30 червня 2026 року.

Детальніше: https://www.unesco.org/en/prizes/women-science, https://www.nas.gov.ua/storage/editor/files/rules-and-regulations-2027-loreal-unesco-for-women-in-science-international-awards.pdf, https://www.forwomeninscience.com/challenge/show/158, https://www.nas.gov.ua/news/trivaye-konkurs-na-zdobuttya-mizhnarodno-premi-loreal-unesco-2026-dlya-zhinok-naukovic

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_UNESCO #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-06-01

ОЕСР: НОВІ ОЧІКУВАННЯ ТА ВИМОГИ ДО НАУКИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Нові очікування та вимоги до науки: переосмислення рамок оцінювання наукових досліджень».

У ньому зазначається, що оцінювання наукових досліджень та їхнє стимулювання – дві сторони однієї медалі. Спосіб оцінювання ефективності наукових досліджень та методи, які для цього застосовуються, залежать від типу досліджень та здійснюють визначальний вплив на інституційну та дослідницьку поведінку – розподіл ресурсів, спрямованість наукової діяльності, роботу дослідників. Переважання кількісного підходу спричинило широке використання бібліометричних показників (кількість публікацій, показники цитування тощо), і для цього були вагомі причини. Вони мають певні переваги (дозволяють проводити масштабні порівняння, вважаються більш «об’єктивними», ніж рецензування). Проте надмірна залежність від цих показників призводить до непродуктивного обмеження погляду на розвиток науки, підживлює культуру «публікуй або помри», яка змушує дослідників йти протореним шляхом, не ризикувати при обранні складних тем для вивчення; обмежує вибір напрямів досліджень, віддаючи перевагу усталеним областям, де можна надійно прогнозувати короткострокові результати. Але наука та очікування щодо неї з боку громадськості і політиків виходять за рамки академічних публікацій. Наразі формується новий широкий консенсус щодо необхідності нових підходів та стимулів для розвитку науки. Йдеться передусім про відкриту науку, залученість громадськості, більшу готовність до ризику, підтримку міждисциплінарних досліджень та досліджень, спрямованих на вирішення нагальних соціальних проблем. Все це критично важливо для ефективних соціально-економічних перетворень. У документі подано системний огляд підходів до оцінювання наукових досліджень, висвітлюються ключові протиріччя, описуються основні учасники та рушійні сили, а також пропонується набір загальних принципів реформи системи оцінювання, обґрунтовується необхідність розробки нової системи, яка краще відповідає запиту до науки з боку суспільства.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/new-expectations-and-demands-from-science_0c685800-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/new-expectations-and-demands-from-science_6ef0c59c/0c685800-en.pdf, https://doi.org/10.1787/0c685800-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Валоризація знань #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-05-07

ФОРМАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ ЗАМІСТЬ ІДЕЙ? ХИБНІСТЬ МЕТРИК-ОРІЄНТОВАНОЇ АКАДЕМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Юн Чжана «Одержимість метриками витісняє академічне бачення в Китаї».

У ній розглядається вплив загальноприйнятих у світі систем оцінювання, що базуються на кількісних показниках, – на розвиток університетів, наукових установ і досліджень у Китаї. Але питання, яке піднімає автор, насправді більш широке і стосується оцінювання науки в широкому сенсі та актуальне у глобальному масштабі. Упродовж останніх десятиліть китайська система вищої освіти активно використовує метрики (кількість публікацій, індекси цитування, імпакт-фактори) як ключові інструменти оцінювання наукової діяльності. Це сприяло швидкому зростанню наукової продуктивності та підвищенню міжнародної видимості китайських університетів. Разом із тим, названі показники переросли рамки оцінювання і почали змінювати саму логіку академічної роботи, впливати на вибір тем досліджень і дослідницьких стратегій. Науковці тепер більш мотивовані надавати перевагу темам, які швидше дають публікаційний результат або відповідають вимогам високорейтингових журналів, навіть якщо це спотворює пріоритети довгострокових і міждисциплінарних досліджень. Це скорочує простір для ризикованих або інноваційних ідей. Інституційні наслідки метрик-орієнтованого підходу також негативні: університети дедалі більше формують політику кадрового просування, фінансування та оцінювання ефективності на основі формалізованих показників. Це зручно з позицій стандартизації академічної діяльності, але суттєво зменшує роль якісної експертної оцінки. Проблема полягає не у використанні метрик як таких, а у їхній домінантній ролі. Кількісні показники можуть бути корисними інструментами, але вони не здатні повною мірою відобразити значення наукових досліджень, їхній суспільний вплив або інтелектуальну новизну. Автор підкреслює необхідність відновлення балансу між вимірюваними кількісними результатами та більш широким академічним баченням, яке підтримує розвиток наукової системи та дослідницької культури.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/metrics-obsession-supplanting-academic-vision-china

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-05-06

ЄС ПОСИЛЮЄ РЕГІОНАЛЬНИЙ ВИМІР ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ІННОВАЦІЙ

Європейська комісія та Європейський комітет регіонів підписали новий Спільний план дій щодо посилення ролі міст та регіонів у дослідженнях та інноваціях.

Вони співпрацюватимуть для посилення регіонального та місцевого виміру політики та ініціатив ЄС у сфері досліджень та інновацій, сприятимуть обміну досвідом та даними. План дій визначає чотири конкретні пріоритети для стимулювання інновацій, сталого розвитку й конкурентоспроможності в європейських містах та регіонах. Це: розбудова сильних місцевих та регіональних інноваційних екосистем (включає підтримку впровадження Європейського дослідницького простору та забезпечення інтеграції знань, отриманих у результаті передових досліджень, у результати інновацій, залучення та утримання талантів); сприяння «зеленому» та цифровому переходу (шляхом підтримки сталих та інклюзивних інновацій на місцевому рівні); підвищення обізнаності та сприяння доступу до можливостей фінансування й результатів програми «Горизонт Європа» серед місцевих керівників (створення синергії між фондами та обмін передовим досвідом); підтримка розроблення та упровадження у регіонах політики, заснованої на фактичних даних. Регіони залишаються у центрі уваги порядку денного ЄС у сфері досліджень та інновацій. Завдяки Спільному плану дій проривні відкриття, передові технології та спільні екосистеми досліджень та інновацій на місцевому рівні сприятимуть конкурентоспроможності, сталому розвитку, а також здоровому та інклюзивному зростанню в Європейському Союзі. Це оновлене партнерство зміцнює багаторівневе управління, гарантуючи, що місцеві та регіональні органи влади будуть не лише виконавцями, а й активними співавторами політики ЄС у сфері досліджень та інновацій.

Детальніше: https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/ip_26_873, https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/3ba809ef-3f83-11f1-8095-01aa75ed71a1/language-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Валоризація знань #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-05-06