For librarians

Міністерство освіти і науки інформує академічну громадськість про роботу над формуванням списку журналів категорії «Б» у рамках складання «Переліку наукових фахових видань України».

Процес відбувається за оновленими правилами, які передбачають посилення вимог до якості наукових видань, прозорості редакційної політики, публікаційної етики, рецензування та достовірності інформації, розміщеної на вебсайтах журналів. До 30 квітня засновники наукових періодичних видань вже мали можливість подати заявку на включення до «Переліку…» за допомогою системи URIS. МОН опрацювало подані матеріали та підготувало рейтингові списки видань за відповідними кластерами, які є основою для подальшого розгляду заявок Комісією з питань публікаційної етики, а також прийняття остаточних рішень щодо включення до «Переліку…».  Ці рейтингові списки до моменту завершення експертного оцінювання та ухвалення рішень МОН він не є остаточними, вони не визначають статусу видання і не підлягають публічному поширенню. Всього було подано 1394 заявки, попередньо рекомендовано до внесення до «Переліку…» 974 видання,  триває робота з документами. Наразі Комісія з питань публікаційної етики вивчає документи, перевіряє відомості, розглядає зауваження, пояснення і готує пропозиції щодо остаточних результатів оцінювання. Особлива увага приділяється академічній доброчесності, якості редакційних процедур, прозорості політик журналів, коректності роботи з DOI, повноті інформації про редакційні колегії, процесам рецензування та підтримці відкритого доступу. Остаточний список наукових фахових видань категорії «Б» буде затверджено наказом МОН та оприлюднено на офіційному сайті міністерства.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-prodovzhuie-formuvannia-katehorii-b-pereliku-naukovykh-fakhovykh-vydan-ukrainy

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини

На ресурсах компанії Clarivate опублікована стаття «Як розпізнати хижацький журнал, перш ніж надсилати до нього свою статтю». У ній зазначається, що хижацькі журнали буває важко розпізнати.

Розуміння «хижацьких» ознак та знання того, як доцільно оцінювати журнал, може допомогти авторам захистити свої дослідження та підтримати  прийняття рішень щодо подання рукописів до редакцій. Вибір того, куди краще подати свою статтю для опублікування, може виглядати оманливо простим. Хижацькі журнали покладаються на брак часу у авторів, погане знання публікаційного процесу та використовують лестощі. Щоб навчитися розпізнавати ознаки хижацьких практик, необхідно знати наступне: такі журнали презентують себе як легітимні наукові видання; вони надають пріоритет стягуванню платежів і нехтують редакційними стандартами; багато з них побудовані таким чином, щоб виглядати достатньо переконливо для швидкої поверхневої перевірки; вони намагаються спонукати дослідників приймати швидкі й необдумані рішення. Слід звернути увагу, що жоден окремий сигнал не підтверджує хижацький характер журналу.  Важлива лише закономірність: нереалістичні обіцянки публікацій, заяви про гарантоване прийняття або надзвичайно швидкі терміни рецензування повинні спонукати авторів до обережності, оскільки справжнє рецензування потребує часу. Якщо склад редакційних колегій важко перевірити, редактори вказані без зазначення афіліації або їх неможливо знайти через вебсайти установ чи наукові профілі, – варто провести подальше дослідження. Нечітка тематика журналів, які згодні публікувати статті з непов’язаних галузей – теж погана ознака. Ще один важливий момент – відсутність прозорості щодо платежів та зборів, або пізнє розкриття інформації  про них: якщо відомості про збори з’являються лише після прийняття статті, це є тривожним сигналом. Ще одна ознака – агресивна рекламна кампанія, електронні листи без персоналізації, які тиснуть на науковців щоб ті швидко відреагували, надсилали листи у відповідь, згодились на публікацію – поширена тактика хижацьких видань. Отже, як оцінити журнал перед поданням до нього рукопису? Не існує ідеального методу для виявлення хижацьких видань. Сутність наших дій – не абсолютна упевненість, а обґрунтоване судження. Потрібно добре знати  дослідницький та видавничий робочий процес. Необхідно зменшити темп, провести коротку перевірку, знайти відповіді на декілька ключових запитань, покладатись на досвід знайомства з іншими публікаціями цього видання, – лише так можна ухвалювати рішення щодо подання робіт.

Детальніше: https://endnote.com/blog/how-to-spot-a-predatory-journal-before-you-submit-your-paper

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини

На порталі ZENODO оприлюднено документ «Annual Highlights 2025», підготовлений Сундсбо К., Крі Т., Болл Д., Ходжкінсон М., Шень Ц., Арменгу К.

Він покликаний інформувати громадськість про підсумки роботи Directory of Open Access Journals (DOAJ) у 2025 році та продемонструвати ключові тенденції розвитку відкритого доступу до наукових публікацій. Наголошується, що минулий рік став для DOAJ періодом організаційного зміцнення та розширення міжнародної співпраці. Створено неприбуткову фундацію DOAJ Fonden у Данії, що має забезпечити довгострокову стабільність інфраструктури та посилити підзвітність науковій спільноті, відданість принципам відкритої науки. DOAJ продовжив працювати над власними критеріями оцінювання журналів. Станом на кінець 2025 року у DOAJ проіндексовано понад 22 тисячі журналів із 140 країн світу, представлених 91 мовою. У 2025 році платформа отримала майже 9 тисяч заявок від журналів, однак лише близько чверті з них були схвалені після відповідної експертної перевірки. Така принциповість підкреслює прагнення DOAJ посилювати вимоги до якості, прозорості редакційних практик та дотримання академічної доброчесності. Особливу увагу було приділено боротьбі з недоброчесними видавничими моделями, зокрема – діяльністю так званих «paper mills» та сумнівних журналів. Команда з питань доброчесності та етики провела понад 400 розслідувань, більшість із яких завершилися обмеженням доступу проблемних видань до індексу. Окремий фокус було зроблено на розвитку Diamond Open Access — моделі відкритого доступу без оплати з боку авторів або читачів. У DOAJ зазначають, що понад 13 тисяч журналів у базі працюють саме за такою моделлю. Організація бере участь у міжнародних ініціативах, спрямованих на підтримку некомерційних журналів, розвиток спільних стандартів, підвищення видимості видань та зміцнення регіональної інклюзивності у науковій комунікації. Реалізовуватись освітні програми, розвивались партнерства та розширювалась мережа амбасадорів. У 2025 році представники DOAJ взяли участь у 150 міжнародних заходах у 47 країнах світу. Значна увага приділялась підтримці журналів з Африки, Латинської Америки та інших регіонів, які раніше були недостатньо представлені у міжнародних індексах відкритого доступу. DOAJ дедалі активніше позиціонує себе не лише як індекс відкритих журналів, а як важливий елемент міжнародної інфраструктури відкритої науки, орієнтований на забезпечення якості, прозорості та довіри до наукових публікацій у глобальному масштабі.

Детальніше: https://blog.doaj.org/2026/05/13/doaj-annual-highlights-2025/, https://zenodo.org/records/20152107 

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Бібліотекарям