ALL DIGITAL ACADEMY

ALL DIGITAL ACADEMY

В рамках проєкту ЄС із підтримки освітян у сфері нових технологій, який реалізується упродовж 2022-2024 років, створена нова платформа ALL DIGITAL Academy.

В рамках проєкту ЄС із підтримки освітян у сфері нових технологій, який реалізується упродовж 2022-2024 років, створена нова платформа ALL DIGITAL Academy.
Вона пропонує інструменти підвищення кваліфікації за новими цифровими технологіями, зміцнення потенціалу та підключення навчальних центрів для цифрової трансформації, подолання розриву у цифрових навичках. Цифрові технології постійно розвиваються, серед них найбільш затребувані останнім часом – технології штучного інтелекту та інтернету речей. ALL DIGITAL Academy, яка знаходиться на стику навчання, інновацій і технологій, слідуватиме Плану дій з цифрової освіти, згідно з яким цифрові компетенції є ключовими навичками для усіх освітян. Очікується, що педагогічні та науково-педагогічні працівники зможуть підвищувати на платформі свої знання щодо новітніх цифрових технологій завдяки участі в онлайн-тренінгах; розвиватимуть навички викладання, використовуючи інструменти самооцінки, методології навчання та викладання; об’єднаються у спільноту практиків, щоб ділитися кращим досвідом. Наразі ALL DIGITAL Academy запускає відкриті масові онлайн-курси з питань штучного інтелекту та інтернету речей; надає доступ до відкритих освітніх ресурсів OER; пропонує ресурси та інструменти на основі Digital Competence Framework for Citizens.
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новин #НРАТ_ОсвітаОнлайн #НРАТ_ВідкритаНаука
2023-05-31
19
СПІВПРАЦЯ У СФЕРІ НАУКИ І ТЕХНОЛОГІЙ – БАЧЕННЯ G7

СПІВПРАЦЯ У СФЕРІ НАУКИ І ТЕХНОЛОГІЙ – БАЧЕННЯ G7

Лідери G7 у Хіросімі 20 травня 2023 р.

Лідери G7 у Хіросімі 20 травня 2023 р.
підписали комюніке, де представлені узгоджені погляди на політику, економіку, гуманітарну сферу. Окремо визначені перспективи розвитку науки і технологій. Наголошується, що розвиток передових технологій, дослідницьких інфраструктур і мереж,висококваліфікованих людських ресурсів, – стимулюватиме вирішення глобальних проблем та сприятиме економічному зростанню. G7 всебічно підтримуватиме розвиток відкритої науки шляхом рівномірного поширення наукових знань, результатів досліджень, що фінансуються державою, включаючи дані досліджень і наукові публікації, дотримуючись принципів доступності, сумісності та багаторазового використання FAIR. Глобальне науково-технічне співробітництво та використання нових технологій, таких як передові обчислювальні та біотехнології, має бути відповідальним, а партнери повинні поділяти спільні цінності. Останні будуть заохочуватись та просуватись через цілеспрямований багатостороннійдіалог у сфері безпеки та доброчесності досліджень, а також розвиток міжнародних досліджень на основі філософії відкритої науки. G7 вітає майбутній запуск «Віртуальної академії G7» і поширення найкращих практик щодо безпеки та академічної етики.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини
2023-05-23
22
ZENODO ВІДЗНАЧАЄ 10-РІЧНИЙ ЮВІЛЕЙ

ZENODO ВІДЗНАЧАЄ 10-РІЧНИЙ ЮВІЛЕЙ

Цього тижня Zenodo відзначає ювілей.

Цього тижня Zenodo відзначає ювілей.

 
10 років тому  CERN та OpenAIRE було запущено репозитарій відкритих даних, місія якого – дозволити будь-якому досліднику з будь-якої точки світу брати участь у практиці відкритої науки. Зараз, через 10 років, Zenodo підтримує понад 300 тис. дослідників з понад 7,5 тис. організацій у 153 країнах світу. Нещодавно проведене дослідження оцінило соціально-економічний ефект від Zenodo у 95 млн. євро на рік. Це – результат роботи платформи, доступної для всіх дослідників, для публічного обміну результатами власних досліджень і розробок за принципами відкритої науки. Проект з перших днів свого створення виходив з того, що дослідницькі дані повинні розміщуватись там, де дослідники можуть їх зберігати, знаходити, користуватися, отримувати допомогу та підтримку. Наразі Zenodo позиціонує себе як основний інструмент відкритої наукової практики. Цьому сприяє те, що ЦЕРН, – один із засновників проекту, є лідером у галузі зберігання великих даних, створює передові технології та забезпечує безпеку майже 1 екзабайту даних фізики високих енергій. Zenodo використовує досвід центру обробки даних CERN, щоб масштабувати його на весь академічний сектор. Хронологія ключових подій та досягнень Zenodo за останні 10 років така: 8 травня 2013 року Zenodo був запущений; у 2014 році здійснено інтеграцію з GitHub (зараз Zenodo розміщує понад 85% DOI програмного забезпечення у світі); у 2016 році створено нові технічні можливості платформи, які дозволили завантажувати +50 ГБ; у 2017 році запущено функцію управління версіями DOI; у 2018 році запроваджено статистику використання стандарту Make Data Count; у 2019 році застосовані інновації у галузі цитування програмного забезпечення; у 2022 році Zenodo досягає 300 тис. користувачів. Але на цьому розвиток проекту не закінчується: усі охочі можуть ознайомитись із платформою нового покоління Zenodo — InvenioRDM. Попереду буде багато нового та корисного для сфери науки та освіти. Розпорядник Національного репозитарію академічних текстів є асоційованим членом OpenAIRE та співпрацює задля покращання вітчизняних практик відкритої науки на основі досвіду європейських інституцій. Ми вітаємо колег із ювілеєм та бажаємо багато вдалих творчих рішень на благо суспільства.
Фото: zenodo.org
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини
#Zenodo10Years
2023-05-10
11
ВІДКРИТІСТЬ ТА ДОСТУПНІСТЬ ДАНИХ

ВІДКРИТІСТЬ ТА ДОСТУПНІСТЬ ДАНИХ

Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації інформує про запуск сервісу Open Data Watchdog, який забезпечує відкритий доступ до даних задля підвищення прозорості та підзвітності влади.

Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації інформує про запуск сервісу Open Data Watchdog, який забезпечує відкритий доступ до даних задля підвищення прозорості та підзвітності влади.
Цей інструмент дозволяє відстежувати дії з наборами даних на Єдиному державному порталі відкритих даних та зменшити кількість зловживань з боку адміністраторів і розпорядників даних. Сервіс буде корисний не лише для фахівців, які працюють з відкритими даними, а й ЗМІ, представникам громадськості, які матимуть можливість відслідковувати зміни у наборах відкритих даних та впливати на реальну відкритість органів влади і їхні рішення. Сервіс Open Data Watchdog було створено проектом TAPAS «Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах» за сприяння Міністерства цифрової трансформації України і Фонду «Східна Європа».
Фото: логотип
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ВідкритаНаука
2023-04-28
5
ПЛАТФОРМАДЛЯ ВЕДЕННЯ ПУБЛІЧНИХ РЕЄСТРІВ

ПЛАТФОРМАДЛЯ ВЕДЕННЯ ПУБЛІЧНИХ РЕЄСТРІВ

Уряд ухвалив постанову «Деякі питання створення та функціонування державних електронних платформ для ведення публічних реєстрів».

Уряд ухвалив постанову «Деякі питання створення та функціонування державних електронних платформ для ведення публічних реєстрів».
Використання Платформи реєстрів дозволить міністерствам, центральним органам виконавчої влади, державним підприємствам, установам та організаціям швидко й зручно створювати і керувати публічними реєстрами. Вона покликана підвищити ефективність надання державних послуг у режимі онлайн. Державні органи через Платформу реєстрів самі зможуть формувати стандартні запити на інформацію, яка їм потрібна для роботи, і автоматично «підтягуватимуть» документи, необхідні для надання послуг громадянам. Платформа реєстрів дозволяє не лише створювати нові бази даних, а й технічно удосконалювати і поступово переносити на Платформу застарілі реєстри. При цьому будь-яка зміна даних у інформаційних ресурсах, які розміщені на Платформі реєстрів, фіксується. Це унеможливлює несанкціоновані втручання в роботу реєстрів чи внесення змін до них. Для розроблення реєстрів із використанням Платформи не потрібні великі команди фахівців високого рівня. Опанувати інструменти можна легко і швидко. Для розробників проводитимуть навчання і надаватимуть консультації. За функціонування Платформи відповідає ДП «Українські спеціальні системи» (ДП «УСС»), що належить до сфери управління Адміністрації Держспецзв’язку.
Фото: Мінцфри
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ВідкритаНаука
2023-04-21
6
НОВА ПЛАТФОРМА ДЛЯ РОБОТИ УКРАЇНСЬКИХ ВЧЕНИХ

НОВА ПЛАТФОРМА ДЛЯ РОБОТИ УКРАЇНСЬКИХ ВЧЕНИХ

Відбулася презентація платформи «Наука в небезпеці» (Science at Risk) для вчених, які постраждали в Україні.

Відбулася презентація платформи «Наука в небезпеці» (Science at Risk) для вчених, які постраждали в Україні.
На вебмайданчику можна популяризувати експертизу українських учених, знаходити міжнародних партнерів і донорів, розповідати історії українських науковців на широку аудиторію. У межах платформи українські вчені можуть працювати в експертних робочих групах, які аналізують ситуацію у країні та шукають шляхи вирішення як нагальних, так і довгострокових проблем. Під час презентації платформи була представлена інформація щодо стану дослідницької інфраструктури в Україні, а також відбулося обговорення між представниками Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту, Національного фонду досліджень України та Фонду розвитку інновацій щодо пріоритетних напрямів підтримки та результатів роботи зазначених фондів. Проєкт здійснюється за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні, Alfred P. Sloan Foundation та за сприяння Міністерства освіти та науки України і Національного фонду досліджень.
Детальніше: https://bit.ly/3zNupJo, https://scienceatrisk.org/
Фото: МОН
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ВідкритаНаука
2023-04-11
8
ПАРТНЕРСТВО «ВІДКРИТИЙ УРЯД»: ГРАНТИ ДЛЯ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

ПАРТНЕРСТВО «ВІДКРИТИЙ УРЯД»: ГРАНТИ ДЛЯ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

Партнерство «Відкритий Уряд» за підтримки ЄС запускає конкурс проєктних пропозицій для громадських організацій із регіону Східного партнерства.

Партнерство «Відкритий Уряд» за підтримки ЄС запускає конкурс проєктних пропозицій для громадських організацій із регіону Східного партнерства.
Конкурс спрямований на розширення участі громадянського суспільства та побудови міжсекторального партнерства у сферах боротьби з корупцією, ефективного надання державних послуг, правосуддя, реагування на кризи та відновлення, посилення громадянського простору й доступу до інформації, відкритого управління та участі в реконструкції. Конкурс відкритий для організацій громадянського суспільства та консорціумів з Вірменії, Грузії, Республіки Молдова та України. Партнерство між країнами дозволено. Бюджет відібраного проєкту складає до 25 тис. євро. Конкурс оголошується в межах Програми ЄС за доброчесність для Східного партнерства, яка фінансується Європейським Союзом і реалізується Партнерством «Відкритий уряд» та Антикорупційною мережею ОЕСР. Заявку на участь можна подавати на постійній основі з кінцевим терміном подання кожного кварталу: 30 червня 2023 року, 30 вересня 2023 року та 31 грудня 2023 року.
Детальніше: https://bit.ly/3zLxdXl, https://bit.ly/3zKM9F3, https://bit.ly/3Gwj2t7, https://bit.ly/3meJyAl
Фото: OGP
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ВідкритаНаука
2023-04-11
5
ЩО ТАКЕ BIG DATA ТА ДЕ ЦЕ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ

ЩО ТАКЕ BIG DATA ТА ДЕ ЦЕ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ

На сайті Finance.

На сайті Finance.
ua опубліковано статтю Олександра Федірко «Час монетизації даних вже настав». У ній автор, враховуючи глобальне зростання ринку цифрової трансформації, надає роз’яснення: що таке Big Data та де це використовується. Наголошується, що за допомогою Big Data можна проаналізувати й систематизувати дані з різноманітних джерел та використати їх, зокрема, для підвищення ефективності таргетингу та комунікації з клієнтами. Наводиться значення терміну Big Data, основні принципи та базові інструменти роботи з Big Data, програмна екосистема, яка є головним інструментом опрацювання і систематизації структурованих та неструктурованих даних. Окреслюються сфери активного використання інструментів технології у бізнесі. Також автор пропонує добірку цікавих кейсів впровадження аналітичних інструментів, які можуть бути корисними українським компаніям, та аналізує входження в професію дата-інженерів на ринку праці України та світу.
Детальніше: https://bit.ly/3KKhEoY
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ВідкритаНаука
2023-04-10
12

Сучасні науково-дослідницькі інформаційні системи

12-14 травня відбудеться міжнародна конференція «Сучасні науково-дослідницькі інформаційні системи (CRIS 2022)».

12-14 травня відбудеться міжнародна конференція «Сучасні науково-дослідницькі інформаційні системи (CRIS 2022)».

Організатори: Міжнародна некомерційна асоціація ЕuroCRIS, Міністерство науки та освіти Республіки Хорватія, Університетський обчислювальний центр Загребського університету.

Захід присвячений питанням покращення доступності дослідницьких інформаційних систем (CRIS) у Європі.

Сучасні CRIS відіграють ключову роль, оскільки вони містять величезний набір взаємопов’язаних частин інформації практично щодо всіх аспектів та об’єктів дослідження. Однак не всі системи мають однакові інформаційні профілі, тому слід орієнтуватись на кращі практики.

Під час заходу розглядатимуться останні тенденції використання CRIS, їх поширення, забезпечення ефективних механізмів обміну та агрегації дослідницької інформації. Упровадження відкритої науки та широке використання бізнес-аналітики для оцінювання досліджень, нові механізми взаємодії у сукупності дозволять покращити процес управління дослідницькою інформацією у різних галузях.

Тематика конференції охоплює наступне коло питань:
– роль та інтеграція CRIS як допоміжних інформаційних ресурсів для інфраструктур дослідницьких даних, таких як ініціатива European Open Science Cloud (EOSC);
– кращі практики взаємодії систем обміну дослідницькою інформацією на регіональному та національному рівні;
– дослідження інформаційних інфраструктур на національному та міжнародному рівнях;
– значення CRIS для просування та реалізації принципів відкритої науки;
– використання та впровадження стандартів у CRIS: ідентифікатори, формати, семантика, словники;
– використання CRIS у сфері управління дослідницькими даними;
– семантичні підходи, аналіз даних і профілювання в інтерпретації дослідницької інформації
– глобальний масштаб застосування систем CRIS;
– пов’язані відкриті дані для дослідницької інформації;
– сприяння та підтримка дослідницької співпраці через CRIS;
– цінність, вплив та результати CRIS для університетів;
– використання резюме і портфоліо, профілювання дослідників;
– роль CRIS у підтримці «Плану S» і трансформації наукових комунікацій;
– роль CRIS у підтримці відповідального використання дослідницьких метрик: аналітика та кількісне вимірювання у дослідницьких інформаційних системах;
– результати та результативність: тенденції в оцінюванні досліджень, ранжування та порівняння.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/3jIq9CT, https://bit.ly/3Og6YhA, https://bit.ly/3jKK6Jm

2022-04-15

Фото: скріншот

2022-04-15
5

Особливості реєстрації на платформі Research4Life

У межах проєкту Research4Life українським науковцям до кінця 2022 року надано безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів провідних видавництв наукової літератури – Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University

У межах проєкту Research4Life українським науковцям до кінця 2022 року надано безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів провідних видавництв наукової літератури – Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing та ін. На платформі представлено понад 154 тис. наукових журналів і книг від понад 154 тис. наукових журналів і книг від більш як 200 видавців з усього світу.

Доступ до ресурсів надається закладам вищої освіти та науковим установам за умови інституційної реєстрації. Після цього необмежений доступ працівників здійснюється за підтвердженням логину і паролю.

Фахівці Research4Life підготували відповіді на найпоширеніші запитання щодо процедури отримання доступу, з якими можна ознайомитись на сайті проєкту.

Наразі подано понад 170 заявок від українських наукових та освітніх установ. Технічні проблеми, які виникають при заповненні форми на платформі Research4Life, врегульовуються фахівцями Державної науково-технічної бібліотеки України.

Детальніше: https://bit.ly/3v3uSEk, https://bit.ly/3rcQ4Xi, https://www.research4life.org/faq/, https://bit.ly/3OiBEih 

2022-04-07

Фото: МОН

2022-04-06
3