Кращі практики Архіви

ЯК РОЗПІЗНАТИ НАУКОВУ ДЕЗІНФОРМАЦІЮ І ЯК МАЮТЬ ДІЯТИ УНІВЕРСИТЕТИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Еллісар Гергес «Як «вакцинувати» студентів від наукової дезінформації, створеної штучним інтелектом».

У ній розглядається проблема дезінформації, створеної генеративним штучним інтелектом, а також відповідь університетів на ці виклики, зокрема – розвиток критичного мислення і формування у студентів навичок оцінювання наукових тверджень. Новий тип дезінформації відрізняється від попередніх форм фейкового контенту: раніше недостовірні матеріали часто містили очевидні помилки або упередженість, а ГШІ продукує тексти, цитування, пояснення та візуалізації, які виглядають професійно й переконливо. Такі матеріали можуть містити вигадані джерела, хибні посилання або неповні дані, однак зовнішньо імітують академічний стиль. І студентам дедалі складніше відрізняти достовірні наукові матеріали від «галюцинацій» ШІ. Еллісар пропонує використовувати підхід, заснований на теорії «інокуляції» — психологічній моделі формування стійкості до маніпулятивної інформації. Йдеться про контрольоване ознайомлення студентів із прикладами дезінформації з подальшим аналізом та спростуванням використаних маніпулятивних прийомів. Авторка проводить аналогію з вакцинацією: попереднє зіткнення з «ослабленою» формою дезінформації допомагає сформувати здатність розпізнавати її в майбутньому. Важливо розвивати наукову медіаграмотність як міждисциплінарну компетентність. Критичне оцінювання наукової інформації не повинно залишатися виключно завданням природничих дисциплін. Політичні науки, бізнес-освіта, літературознавство також можуть навчати студентів аналізувати способи представлення наукових тверджень у медіа, соціальних мережах та ШI-системах. Студенти мають знати, як формується науковий консенсус, чому рекомендації можуть змінюватися з появою нових даних і чим наукова невизначеність відрізняється від недостовірності. Ефективне навчання медіаграмотності потребує міждисциплінарної підготовки самих викладачів, значних витрат часу на розроблення спеціальних курсів і створення професійних спільнот для обміну досвідом. Не можна обмежуватись лише разовими тренінгами з медіаграмотності: короткі, але регулярні вправи з аналізу ШI-контенту мають бути інтегровані в освітні програми упродовж усього навчального процесу. Університети не здатні повністю усунути дезінформацію, однак можуть підготувати студентів до відповідального оцінювання наукових тверджень у цифровому середовищі. Необхідна трансформація академічної грамотності, – наразі критичне мислення та перевірка джерел стають не додатковими, а базовими складовими вищої освіти.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/inoculating-students-against-aigenerated-scientific-misinformation

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-05-01

КУЛЬТУРА, ЗАСНОВАНА НА СПІВПРАЦІ

На сайті Європейської асоціації університетів опублікований тематичний звіт «Підвищення залученості викладачів та розширення можливостей підвищення кваліфікації персоналу».

У ньому зазначається, що упровадження культури, заснованої на взаємодії у колективі та серед колег – у практику викладання у закладах вищої освіти може суттєво змінити ставлення до розвитку персоналу. Враховуючи головну мету діяльності Європейської асоціації університетів у сфері навчання та викладання («підвищення якості та актуальності надання вищої освіти та підкреслення важливості навчання та викладання як основної місії вищої освіти»), ЄАУ останнім часом постійно вказує на необхідність зосередження ЗВО на підвищенні якості та актуальності освіти. Раніше проведені дослідження, зокрема – «Оцінювання навчання та викладання», «Гнучке навчання та викладання», «Дослідження стратегій для установ щодо використання стипендії викладання та навчання», – фіксують необхідність стратегічного комплексного інвестування у безперервний професійний розвиток викладачів та персоналу ЗВО. У нинішньому звіті викладено висновки та рекомендації щодо вирішення системних проблем, які перешкоджають залученості персоналу до навчання. Визначено три пріоритети: належне визнання якісного викладання; підвищення ролі спільноти та обміну досвідом у навчанні; важливість позитивної та цілеспрямованої комунікації.

Детальніше: https://eua.eu/publications/reports/enhancing-teacher-engagement-and-expanding-staff-development-opportunities.html,https://eua.eu/images/publications/Publication_PDFs/EUA_TPG_Report_27_Teacher_engagement.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄАУ #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Науковцям_КращіПрактики #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2026-03-20

ОЕСР: РЕФОРМА АКАДЕМІЧНОЇ КАР’ЄРИ В ЛАТВІЇ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Реформа академічної кар’єри в Латвії. Підбиваємо підсумки та дивимося у майбутнє».

У публікації узагальнюються результати реформування системи докторської освіти та академічної кар’єри в Латвії. Виклики, з якими зіткнулась Латвія, прагнучи створити привабливі умови для академічні кар’єри, знайомі багатьом іншим країнам ОЕСР. Це необхідність сприяння університетській докторській освіті; нестабільність значної частини посад академічного персоналу; надмірна залежність академічної кар’єри від короткострокового фінансування досліджень; невирішеність питань щодо ефективного оцінювання дослідницької діяльності академічного персоналу на всіх етапах їхньої кар’єри. У Латвії політики, керівники закладів вищої освіти та зацікавлені сторони співпрацювали задля того, щоб спрямувати на це більше ресурсів та вжити дієві заходи для покращення умов роботи академічного персоналу. Рамки академічної кар’єри тут реформуються одночасно з реформою кількох інших аспектів системи вищої освіти, створюючи динамічний контекст. Дорожня карта реформ докторської освіти та академічних кар’єр у Латвії містить три основні пріоритети для латвійського сектору вищої освіти та органів влади. Перший – постійне покращення умов праці академічного персоналу, включаючи дії щодо забезпечення плавного та ефективного переходу до нової моделі докторської освіти в усіх установах та просування науково обґрунтованих та узгоджених підходів до управління академічними кар’єрами. Другий – оновлення та узгодження політичних рамок, включаючи дії щодо забезпечення покращення умов праці академічного персоналу залишалося на передньому краї політики вищої освіти, досягнення належного балансу між стабільністю та ефективністю. Третій – обмін досвідом та спільна робота на благо академічного персоналу, включаючи створення міцної правової та фінансової основи для академічної спільноти.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/academic-career-reform-in-latvia_cd46e69c-en.html,https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/02/academic-career-reform-in-latvia_fe18e927/cd46e69c-en.pdf, https://doi.org/10.1787/cd46e69c-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Науковцям_КращіПрактики #НРАТ_ Освітянам_КращіПрактики

2026-03-06

УНІВЕРСАЛЬНИЙ ОСВІТНІЙ ПІДХІД: ЯК ДОДАТИ STEM ДО РІЗНИХ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Кеннета Вай-Тінґа Леунґа «Як інтегрувати STEM у всі навчальні дисципліни. Почніть із малого».

У ній автор пропонує свій погляд на те, як навички природничо-математичного і технічного напрямів можуть бути включені у різноманітні навчальні курси завдяки послідовності невеликих кроків, а не внаслідок масштабних заходів, і як це може сприяти розширенню перспектив STEM-навчання. Успішна інтеграція навичок STEM у навчальний процес починається з передбачення тих здібностей, які студентам обов’язково знадобляться у майбутньому, – здатність до структурованого мислення, вирішення проблем і логічного аналізу. Пропонується запроваджувати експериментальний підхід в межах окремих аудиторних занять, залучаючи студентів до активної роботи з такими інструментами, як генерація коду з підтримкою штучного інтелекту, для розробки простих проєктів або задач. Такі експерименти забезпечують безпечне середовище для студентів та надає можливість педагогам спостерігати за тим, як проходить процес навчання й співпраці у реальних ситуаціях. Позитивний досвід окремих вправ дозволяє згодом розширювати сферу STEM-заходів поза межами початкового курсу, створюючи серію освітніх курсів, які підтримують відповідні навички студента на різних етапах навчання. Ключовий принцип – створення навчальних ситуацій, в яких студенти можуть пов’язати нові знання з уже набутим досвідом і відчути практичні результати своєї діяльності. Наприклад, замість абстрактної теорії пропонується спочатку дати змогу студентам створити простий продукт, вирішити ігрову інтерактивну задачу, що забезпечить розвиток логічного мислення і надасть упевненості навіть тим, хто не має попереднього досвіду роботи з технічними інструментами. Проєкти STEM мають бути гнучкими, ураховувати реальні обмеження викладачів і студентів (наприклад, їхню зайнятість, наявність вільного часу, інтереси). Застосування комбінованих форм навчання дозволить поєднати онлайн-матеріали з короткими очними сесіями без надмірного навантаження на учасників освітнього процесу. Ефективна освіта – це не разова активність, а формування ширшої екосистеми навчання, де STEM-навички послідовно пов’язуються з іншими галузями знань: це сприяє не лише розвитку технічних умінь, а й підготовці студентів до викликів цифрового високотехнологічного майбутнього.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/how-embed-stem-across-all-disciplines-start-small

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-03-05

ОЕСР: РІЗНІ АСПЕКТИ ОСВІТИ ДОРОСЛИХ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Багатогранність освіти дорослих: хто вчиться, чому і хто залишається позаду».

У ньому зазначається, що навчання дорослих відбувається з різних причин, які є індивідуальними – відповідно до зовнішніх вимог, обставин, а також їхніх потреб та прагнень. Багато дорослих беруть участь у навчанні з професійною метою – для виконання вимог роботодавця, просування по службі або підготовки до зміни професії, інші керуються особистим інтересом або бажанням саморозвитку. Ці мотиви часто тісно пов’язані з індивідуальними рисами, – віком, рівнем освіти, статусом зайнятості, попереднім досвідом навчання тощо. Також багато дорослих не беруть участь у навчанні через поєднання структурних та поведінкових бар’єрів. До поширених структурних проблем належать нестача часу, пов’язана з роботою або сімейними обов’язками, фінансові обмеження, складність доступу до відповідних можливостей навчання. Поведінкові бар’єри – небажання брати участь у навчанні через низьку самооцінку, обмежене сприйняття актуальності чи негативний попередній освітній досвід. Основна проблема полягає в тому, що дорослі, які могли б отримати найбільшу користь від навчання, менше схильні до цього та стикаються з суттєвими бар’єрами. Експерти пропонують новий підхід до розуміння того, як і чому дорослі беруть участь у навчанні, побудований на групуванні дорослих за різними профілями. На основі опитувань визначаються групи учнів з урахуванням того, що мотивує людей до навчання та що перешкоджає їм у цьому. Виявляючи зв’язки між різними групами та їхньою мотивацією і поведінкою, можна формувати персоналізовані та актуальні політичні рішення для підтримки навчання дорослих. У документі представлена модель сегментації учнів, розроблена для Фландрії (Бельгія) та застосована у Болгарії, Фінляндії, Ірландії та Португалії.

Детальніше: https://doi.org/10.1787/a5a1893a-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2026-02-06

ОЕСР: ПЕРСПЕКТИВИ ЦИФРОВОЇ ОСВІТИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Прогноз цифрової освіти на 2026 рік. Дослідження ефективних способів використання генеративного штучного інтелекту в освіті».

У ньому зазначається, що генеративний штучний інтелект швидко інтегрується в освітні системи по всьому світу, підвищуючи очікування щодо персоналізованого навчання, удосконалених методів викладання та більш ефективного управління системою. Документ спирається на доступні емпіричні дослідження, проаналізовані освітні експерименти та експертні висновки, щоб визначити перспективні ніші для ГШІ та зацікавлені сторони, здатні керувати його ефективним та відповідальним упровадженням. ГШІ може масштабувати персоналізовану підтримку навчання, підвищувати якість зворотного зв’язку та частково автоматизувати оцінювання. Але ця зручність повинна мати свою міру: коли учні занадто сильно залежать від ГШІ, їх метакогнітивна залученість (розумові процеси та зусилля, які забезпечують розуміння) знижується. Хоча деякі дослідження свідчать про покращення результатів навчання учнів та їхньої успішності, інші – навпаки, звертаючи увагу на небезпечні ситуації, коли інструменти ГШІ надають прямі рішення, а не підтримують справжні процеси навчання. Ефективна інтеграція ГШІ у викладання та навчання вимагає від викладачів заохочування міркувань та справжнього навчання. Гібридні системи, що поєднують ГШI з чіткими педагогічними моделями (наприклад, структуровані стратегії репетиторства або дизайн-оцінювання, орієнтовані на докази), є більш перспективними, ніж універсальні чат-боти. Покращення навчання студентів за допомогою генеративного штучного інтелекту змінює освітній ландшафт, виходячи за рамки викладання та навчання. На відміну від попередніх хвиль освітніх технологій, значна частина ГШІ є вільнодоступною та значною мірою використовується поза межами інституційного контролю завдяки своїй інтуїтивності та універсальності. У звіті аналізуються нові дослідження, які показують, що цей інструмент може підтримувати навчання, якщо керується чіткими принципами викладання, але якщо він використаний без педагогічного керівництва, як буквальний аутсорсинг завдань ГШІ, це шкодить навчанню. У звіті підкреслюються переваги ГШІ як викладача, партнера та помічника, а також наводяться докази щодо необхідності зваженого підходу до проектування освітнього процесу.

Детальніше: https://doi.org/10.1787/062a7394-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2026-01-22

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ МОЖЕ РОЗВИВАТИ КОМУНІКАЦІЙНІ НАВИЧКИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «Інструменти ШІ можуть зміцнити комунікаційні навички студентів».

У ній розглядається, як генеративний штучний інтелект може стати не лише засобом автоматизації, а й інструментом підтримки розвитку у студентів навичок усного та письмового спілкування. В умовах стрімкого упровадження цифрових технологій випускники університетів стикаються з новими вимогами ринку праці, де комунікація — одна з ключових компетентностей. Традиційні методи навчання комунікації тепер можуть доповнюватись сучасними аналітичними інструментами й засобами генерації тексту, які дозволяють аналізувати стилі мовлення, структурувати думки та отримувати зворотний зв’язок у реальному часі. Платформи на основі ШІ пропонують адаптивні підказки для написання есе, редагування письмових робіт, корекцію тону і стилю письма, а також дозволяють студентам тренувати усну мову через інтерактивні симуляції, виправляти помилки та краще розуміти логіку переконливої аргументації. Ефективне використання інструментів ШІ у контексті набуття комунікативних навичок вимагає педагогічної підтримки: викладачі мають спрямовувати студентів на усвідомлене використання результатів, власну інтерпретацію підказок і критичному мисленні. За таких умов студенти не просто делегують завдання машині, а й активно працюють з нею як із партнером у навчанні. Тому інтеграція ШІ у навчальні практики може зміцнювати комунікаційні компетентності студентів за умови, що навчальні стратегії будуть спрямовані не на автоматичне отримання відповідей, а на розвиток навичок аналізу, редагування та рефлексії щодо власних текстів і усних виступів. Отже, університети можуть найкраще підготувати своїх студентів до нових вимог сучасного професійного середовища, де здатність ясно й переконливо комунікувати є важливою складовою успіху.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/jMROO

Фото: pixabay.com

2025-12-29

ДОСТУП ДО ПЛАТФОРМИ ЗІ СТВОРЕННЯ ВІДЕОКОНТЕНТУ

Міністерство освіти і науки України інформує про надання українським закладам освіти безоплатного доступу до платформи зі створення відеоконтенту з використанням технологій штучного інтелекту.

Ініціатива реалізується в межах співпраці МОН з компанією Colossyan та спрямована на підтримку освітнього процесу. Colossyan являє собою платформу для створення відео на основі інструментів штучного інтелекту безпосередньо з тексту. Педагоги матимуть можливість перетворювати наявні конспекти, презентації та методичні матеріали на відеоуроки, таким чином скорочувати витрати часу на підготовку навчального контенту та навантаження, гнучко трансформувати текстові навчальні матеріали у відеоформат, більш ефективно організовувати освітній процес без втрати якості та змісту, підтримувати асинхронне навчання та повторне використання матеріалів, що є особливо важливим в умовах перебоїв з електропостачанням та нестабільного доступу до зв’язку. Учні й студенти можуть повертатися до відеоуроків у зручний для себе час, а заклади освіти – забезпечувати безперервність навчання навіть за складних обставин.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/mL4N, https://qrpage.net/qr/D6LYI

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-12-19

СТРАТЕГІЯ WHITE PAPER ЗМІНЮЄ РОЛЬ УНІВЕРСИТЕТІВ У БРИТАНІЇ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «План освіти після 16 років — не рецепт для домінування Russell Group…».

У ній аналізується реакція міністра науки Великої Британії Патріка Валанcа на критичні застереження щодо нового урядового підходу до фінансування досліджень і ролі освіти. Тема стала надзвичайно актуальною після публікації «White Paper» — урядового документу, що пропонує зосередити ресурси на «робили менше, але краще», тобто посилювати пріоритетні напрями, де університети мають сильні позиції, і стимулювати частину закладів усе більше орієнтуватися на викладацьку діяльність. Скептики стверджують, що такий підхід може змістити фінансування в бік невеликої кількості великих дослідницьких університетів (особливо тих, що входять до Russell Group), а іншим залишити роль «лише викладачів» без будь-якої дослідницької активності. Валанc категорично відкидає ці побоювання як «дуже дивні» і пояснює, що White Paper не забороняє університетам виконувати дослідження, а радше визнає реалії: не кожен заклад може бути «усім і одразу» у кожному напрямі. Університетам пропонується зосередитися на тих сферах, де вони мають явні сильні сторони. При цьому студенти повинні мати можливість у межах свого курсу підтримувати контакт із науково активними викладачами, навіть якщо інші дисципліни викладаються «лише» педагогами. Крім того, Валанc пропонує розглядати можливість колаборації між університетами у регіонах, коли кілька закладів спільно забезпечують дослідницьке та викладацьке покриття всіх необхідних сфер. Це, на його думку, дозволить уникнути перевантаження ресурсів і забезпечити якісну науково-навчальну пропозицію без необхідності, щоб кожен університет був одночасно і дослідницьким, і викладацьким центром у всіх предметних областях. Міністр також пояснив, що пріоритети уряду передбачають не лише перерозподіл грошей у бік великих грантів, а й забезпечення початкового фінансування для дослідників на початку їхньої кар’єри, підтримку міждисциплінарних проєктів, які об’єднують ресурси декількох університетів для вирішення великих проблем. Це має поєднувати інтереси фундаментальних досліджень, прикладних наукових розробок і практичних завдань, важливих для національної стратегії. Очікується, що новий підхід до освіти і дослідницького фінансування зробить систему більш сфокусованою та ефективною, зосередженою на якості, а не на кількості, забезпечить баланс і допоможе зберегти можливості для всіх університетів, водночас підтримуючи високу якість викладання та наукової діяльності.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/0t3rh

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики #НРАТ_TimesHigherEducation

2025-12-18

ШІ У ВИЩІЙ ОСВІТІ: ПРОЗОРІ ПРАВИЛА СПРИЯЮТЬ НАВЧАННЮ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джейн Квоніані «Чому чіткі настанови щодо ШI важливі для нейрорізноманітних студентів, і як робити це правильно».

У ній автор, який має гарний досвід реалізації STEM-програми з інклюзії в Единбурзькому університеті, розглядає проблему різниці у вимогах щодо використання генеративного штучного інтелекту в освіті та пояснює, чому прозорі, послідовні й доступні вказівки мають важливе значення для студентів із нейрорізноманітністю, а також для всіх інших студентів. Поширення ШI у системі вищої освіти призвело до того, що студенти часто отримують суперечливі або нечіткі інструкції стосовно використання цих інструментів, що врешті-решт як і будь-яка інша невизначеність, може викликати психологічну тривогу, невпевненість і когнітивне перевантаження, особливо у нейрорізноманітних студентів (наприклад, з аутизмом чи синдромом дефіциту уваги та гіперактивності). Нечіткість формулювань, різні формати й місця розміщення правил щодо ГШІ на навчальних платформах можуть призвести до того, що студенти не знають, де шукати необхідну інформацію та як правильно її застосовувати, щоб не порушити академічні правила. Якщо вказівки щодо ГШI розкидані по різних каналах або подані неструктуровано, студенти витрачають зайву ментальну енергію на розшифровування правил замість зосередження на навчанні. Це не лише шкодить їхній успішності, а й поглиблює нерівність у навчальному процесі. Щоб уникнути таких проблем, університетам слід упроваджувати зрозумілі й доступні настанови, використовуючи принципи універсального дизайну для навчання. Це передбачає створення чітких, послідовних правил щодо ШI, розміщення їх у передбачуваному місці на навчальних платформах, а також однакову мову й структуру для всіх курсів. Акцент робиться не на контролі, а на довірі й підтримці студентів: роз’яснення дозволених і недозволених способів використання ГШI має бути простим для сприйняття і доповненим прикладами, щоб уникати абстрактності. Також необхідні безпечні канали для запитань і обговорення ситуацій, у яких студенти можуть анонімно ставити запитання й отримувати роз’яснення без страху неправильного тлумачення. Чіткі, доступні та послідовні настанови не лише сприятимуть підвищенню академічної впевненості нейрорізноманітних студентів, а й створюватимуть справедливі умови для всіх, знижуватимуть когнітивне навантаження, зменшуватимуть тривожність і забезпечуватимуть рівні можливості для успіху у цифровому навчальному середовищі.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/XJHOD

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики #НРАТ_TimesHigherEducation

2025-12-16