Best practices

Sorry, this entry is only available in Українська.

Опубліковано рейтинг найкращих університетів світу за 2025 рік, побудований на об’єктивних даних (академічна успішність випускників, їхня професійна реалізація, визнання  викладачів і науковців, якість і впливовість досліджень), без залучення матеріалів опитувань і самозвітів.

Він охоплює 21,5 тис. освітніх та наукових закладів з усього світу, які оцінюються за сімома критеріями: якість освіти, зайнятість випускників, рівень професійної підготовки професорсько-викладацького складу, кількість матеріалів досліджень, кількість публікацій у провідних журналах, кількість статей у впливових виданнях, цитованість робіт. Кращими університетами у світі за цим рейтингом цьогоріч визнані Гарвардський університет, Массачусетський технологічний інститут, Стенфордський університет, Кембриджський університет, Оксфордський університет. Серед вітчизняних закладів у числі найкращих – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут математики та ННЦ Харківський фізико-технічний інститут.   

Детальніше: https://cwur.org/2025, https://knu.ua/news/13640, https://euroosvita.net/index.php/?category=1&id=8446

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини#НРАТ_Науковцям_КращіПрактики #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Чонг Фан «Встановлення меж необхідне для благополуччя викладачів».

У ній наголошується, що практика турботи про себе та уміння говорити «ні» є надзвичайно цінною та може допомогти викладачам університетів впоратися зі зростаючими вимогами щодо викладання, знайти сталий баланс між роботою та особистим життям.  Межа, що розділяє життя та роботу, стає дедалі більш розмитою. Мобільні засоби зв’язку – ноутбуки, смартфони, планшети –  змінили методи роботи та надали багатьом людям більш гнучкий робочий графік і мобільність на робочому місці. Разом із тим, вони розмили межі між роботою та відпочинком. Наразі переважна більшість педагогів та  науковців працюють більше встановлених норм, причому з більш високою інтенсивністю, ніж раніше. Вони беруть роботу додому та постійно перевіряють службову електронну пошту, не обмежуючись лише  робочим графіком, що є наразі одним з провідних чинників виснаження. Дехто вважає, що така гнучкість дозволяє їм поєднувати роботу та особисте життя, щоб найкраще задовольнити свої потреби. Але більшість говорить, що відчуває стрес, виснаження та перевантаження. Сучасні вимоги  щодо педагогічного навантаження роблять викладачів вразливими до виснаження,  яке є емоційною реакцією на тривалий тиск. Його симптоми: деперсоналізація (відчужене та песимістичне ставлення до оточення); емоційне виснаження (брак розумових ресурсів внаслідок емоційного перевантаження); зниження особистих досягнень; низька продуктивність; зниження відданості викладанню;  висока плинність кадрів; фізичні захворювання. Встановлення меж – це один зі способів підтримувати здоровий баланс між роботою та життям поза роботою. Необхідно в першу чергу самостійно проаналізувати ситуацію та визначити, де найбільше потрібні зміни; встановити  збалансовані відносини з людьми; захистити себе від нереалістичних очікувань. Сприймайте межі як необхідні для життя чітко визначені правила або обмеження, встановлені для безпеки та благополуччя. Їх необхідно не лише визначити для себе, а й повідомити про це інших. Необхідно прикласти зусилля для створення комфортної атмосфери.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/EipdD

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини#НРАТ_Науковцям_КращіПрактики #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Бейтінг Хе «Навчання від щирого серця за 13 кроків».

У ній наголошується, що залучення студентів до навчання через емпатію вимагає від викладачів, щоб вони щиро ділилися  власними історіями, відверто говорили про вразливості і при цьому всебічно безпечний простір для навчання. Автор  надає власні поради щодо створення відповідної атмосфери у навчальній аудиторії. Викладач, який проявляє емпатію, на думку Бейтінг, стає на місце своїх студентів, орієнтуючись у їхніх емоціях, страхах та прагненнях. Окрім традиційної ролі інструктора, він також стає провідником, культивуючи атмосферу довіри та відкритості, що розвиває як інтелект, так і характер. Співчутливий викладач – це вмілий оповідач, який використовує наративи, щоб поєднати знайоме з невідомим, відоме з тим, що потребує відкриття. У цьому просторі  лекції та семінари не можуть бути звичайним монологом, а мають ставати динамічними розмовами, що адаптуються до ритму студентів. Труднощі навчання з емпатією Бейтінг бачить у тому, що  у світі, який швидко змінюється, де технологічний прогрес та інформаційне перевантаження надвисокі, – вони можуть затьмарити людський дотик. 13 способів привнесення емпатії до занять, які пропонує Бейтінг, дозволять більше ефективно залучати здобувачів освіти, використовуючи емпатію. Йдеться про пізнання  своїх учнів; практику активного слухання; використання власних особистих історій; виявлення співчуття у діалогах; створення безпечного простору, де кожен може проявити себе;  формування інклюзивного середовища, де студенти почуватимуться комфортно, не боячись осуду власної точки зору; надання студентам можливості вибору завдань або проектів; організацію активного обговорення у малих групах; призначення завдань на рефлексію; використання рольових ігор або симуляцій; ув’язка навчальних матеріалів із реальними життєвими проблемами; заохочення підтримки з боку класу.  Використання цих підходів допоможе створити у класі середовище, яке сприяє емпатії та емоційному зв’язку, що призводить до більшої зацікавленості та мотивації студентів. Навчання від щирого серця через емпатію – це надзвичайно важливий трансформаційний досвід, який формує не лише інтелект, а й дозволяє достукатись до кожного учня.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/fOqVD

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини#НРАТ_Науковцям_КращіПрактики #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття М. Чжан «Як упровадити критичне мислення: від розроблення курсу до оцінювання».

У ній автор наголошує, що критичне мислення – це надзвичайно важлива людська навичка, її треба формувати й підтримувати під час навчання. Отже, викладачам можуть стати у нагоді практичні поради, як на всіх етапах навчання розвивати та покращувати здатність студентів аналізувати й оцінювати інформацію. Критичне мислення виходить за межі виключно академічних цінностей. В епоху глобальних викликів та інформаційного перевантаження здатність аналізувати дані, ставити під сумнів припущення, генерувати інноваційні рішення та долати складнощі є надзвичайно важливою. Освітяни повинні моделювати критичне мислення, створюючи унікальний навчальний досвід, який спонукає студентів ставити під сумнів, аналізувати та розмірковувати над інформацією.  Тому потрібно  цілеспрямовано виховувати культуру критичного мислення, заохочувати навчання на основі дослідницьких здібностей,  упроваджувати «проблемне навчання»,  сприяти рефлексивній практиці. Також автор радить більш активно обговорювати матеріал зі здобувачами освіти, наголошувати на етичному вимірі в дискусії, аналізі та прийнятті рішень. Студенти мають навчитись ставити запитання, які стимулюють більш глибоке мислення, аудиторія повинна бути готова до цього, клас має стати безпечним простором, де учні почуваються комфортно, вивляючи власну допитливість.  Наразі недостатньо бути просто поінформованим: критичне мислення стосується сутнісних речей.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/Qdym1

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Науковцям_КращіПрактики #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована добірка практичних порад щодо оцінювання навичок студентів та застосування отриманих знань «Еволюція автентичної оцінки».

У ній йдеться про важливість набуття навичок,  необхідних для успіху після завершення навчання, а також про те, як викладачам слід їх оцінювати, та як їх призначення і цінність бачать безпосередньо здобувачі вищої освіти і як вони збираються їх використовувати у майбутньому житті. Основний акцент зроблено на автентичному оцінюванні – цілісному підході, який оцінює здатність студента застосовувати свої знання у змістовних, реальних контекстах. Але як зробити так, щоб це працювало в різних університетських програмах? Як викладачі можуть інтегрувати цифрові технології та генеративний штучний інтелект в автентичне оцінювання, замість того, щоб боротися з ним? І, що найважливіше, як мінімізувати суб’єктивність оцінювання і зробити його справедливим? Ця добірка  пропонує погляди різних авторів на зазначені вище та інші питання, пропонуючи практичні поради щодо того, як зробити автентичне оцінювання ефективним для студентів та викладачів. Ресурс містить  двадцять вісім статей, в яких розглядаються основи автентичного оцінювання; особливості автентичного оцінювання для конкретних курсів; маркування автентичної оцінки та налагодження партнерств з промисловістю; вплив ГШІ на дизайн оцінювання.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/AshKt

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Науковцям_КращіПрактики #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Номан Махтаб «Як перейти від мислення студента до мислення дослідника».

У ній автор надає поради щодо побудови наукової кар’єри, де йдеться про зміну діяльності, створення професійної мережі, складання та виконання реалістичного плану продуктивної дослідницької діяльності. Перехід від навчання до самостійного проведення дослідження є доволі складним. Тут можуть виявитись корисними декілька пропонованих стратегій. Зокрема, починати слід з розроблення всеохоплюючого плану власної кар’єри – важливо сформувати  чітко і практично цілі, завдання,  відповідні кроки, розділивши їх на короткострокові, середньострокові та довгострокові. Також треба подбати про розвиток стійкості, оскільки дослідницька кар’єра сповнена невдач, над якими треба міркувати, щоб визначити напрямки покращення дій і подолання прогалин у навичках. Треба пам’ятати про необхідність постійного навчання, щоб оновлювати свої навички та бути в курсі нових теорії, методологій і практичних розробок. Викладання допомогає розвинути упевненість, яка буде гарною основою під час виступів на конференціях і спілкуванні з професіоналами. Розвиток професійної мережі також важливий, оскільки означає формування корисних зв’язків в обраній сфері. Це в сукупності дозволить аспірантам розвивати дослідницьке мислення, прагнення до нових знань, навичок і стійкості, що корисно не лише для індивідуального зростання, а й для здійснення позитивного внеску в науку.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/azaYt, https://ukrintei.ua/y/ijJX6

 Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Науковцям_КращіПрактики #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття фахівців Брістольського університету «Хочете викладати під час докторської? Ось що вам слід знати».

У ній автори розглядають практичні питання початку педагогічної кар’єри,  ефективного розподілу часу, способів залучення студентів до занять. Під час роботи над докторською дисертацією здобувачі освіти зустрічаються з великою кількістю можливостей, зокрема – викладання. Це не лише пропонує негайну фінансову винагороду, але й може мати позитивний довгостроковий вплив на  академічну кар’єру. Спираючись на власний досвід, автори надають поради щодо того, як отримати максимум від викладацького досвіду. Вони пропонують розпочинати викладання з другого курсу, зважати на попередній досвід навчання й своїх кращих педагогів, щиро захоплюватист своїм предметом, витрачати багато час на попередню підготовку, а подолання труднощів  розглядати як можливості для самовдосконалення і зростання. Адже викладання – це більше, ніж рядок у резюме, – це захоплива професійна подорож. Починати слід з семінарів з невеликими групами, щоб зміцнити впевненість у своїх силах. Потім перейти до лекцій, щоб покращити свою здатність залучати різноманітну аудиторію. Надалі можна взяти на себе керівництво кваліфікаційними роботами студентів. Кожне заняття  це можливість стати упевненим та рефлексивним педагогом, озброїним безцінними навичками та стійкістю.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/kCVGd

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Науковцям_КращіПрактики #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики