РЕЙТИНГ ЕФЕКТИВНОСТІ УЧАСТІ ЗВО У КОНКУРСАХ НАУКОВИХ ПРОЕКТІВ

РЕЙТИНГ ЕФЕКТИВНОСТІ УЧАСТІ ЗВО У КОНКУРСАХ НАУКОВИХ ПРОЕКТІВ

Центр міжнародних проєктів «Євроосвіта» оприлюднив власний рейтинг ефективності участі закладів вищої освіти України у головних конкурсах наукових проектів (міжнародних і вітчизняних) у 2023 році.

Центр міжнародних проєктів «Євроосвіта» оприлюднив власний рейтинг ефективності участі закладів вищої освіти України у головних конкурсах наукових проектів (міжнародних і вітчизняних) у 2023 році.

При підготовці рейтингу приймалась до уваги кількість проєктів-переможців конкурсів HORIZON Europe, Erasmus KA2, Національного фонду досліджень України, проєктів за держаним замовленням, проєктів молодих вчених та білатеральних проєктів. До топ-5 за результатами рейтингового оцінювання увійшли: Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Національний університет «Львівська політехніка», Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Сумський державний університет, Львівський національний університет імені Івана Франка.

Детальніше: https://euroosvita.net, http://surl.li/rohhb 

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2024-03-15
Share
ІНІЦІАТИВА «CHATGPT VS PROFESSOR COMPETITION»

ІНІЦІАТИВА «CHATGPT VS PROFESSOR COMPETITION»

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Еріка Цуйя «Змагайтеся з ChatGPT, щоб покращити особисте навчання студентів».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Еріка Цуйя «Змагайтеся з ChatGPT, щоб покращити особисте навчання студентів».

У ній наголошується, що виклики, пов’язані з розвитком та найширшим розповсюдженням  генеративного штучного інтелекту можуть підвищити мотивацію студентів. Гонконгський політехнічний університет прийняв цей виклик і розпочав використання ChatGPT в якості інструменту гейміфікації освіти, що дозволяє покращувати знання, критичне мислення, навички міркування та дискусії. Організований в університеті Конкурс «ChatGPT проти професора» став цікавим способом залучити студентів до вивчення предмета і стимулювати викладачів  глибше зрозуміти нові реалії. Ерік розповідає, як саме розвивається критичне мислення та логічні міркування: здійснюється порівняння відповідей людини та машини, у якому студенти можуть глибше зрозуміти можливості й обмеження чат-бота, покращили своє критичне мислення та навички аргументації, а також оцінили власні знання з предмета. Крім того, це сприяє покращенню комунікативних навичок:  збір різних поглядів на один і той самий набір питань надає студентам розуміння, що деякі відповіді можуть бути неповними, застарілими або просто неправильними. Завдяки конкурсу виникли й інші ініціативи із розвитку метапізнання та критичного мислення. 

Детальніше: http://surl.li/rawmt, http://surl.li/rawnc 

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2024-02-29
Share
ВАША АКАДЕМІЧНА КАР’ЄРА ГОТОВА ДО ЗЛЬОТУ

ВАША АКАДЕМІЧНА КАР’ЄРА ГОТОВА ДО ЗЛЬОТУ

На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Ваша академічна кар’єра готова до зльоту».

На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Ваша академічна кар’єра готова до зльоту».

Вона містить ресурс, який допоможе академічній спільноті побудувати майбутній кар’єрний шлях, незалежно від того, чи є прагнення отримати посаду або піти менш протоптаною дорогою. Двадцять шість статей присвячені розвитку навичок письма, побудові мережі контактів, найкращім способам рекламування свого таланту, зльоту кар’єри, отриманню посади за кордоном. Зокрема, читачі можуть ознайомитись зі статтями: «Готуйтеся до просування: як розробити стратегію успіху», «Шляхи до процвітання у випадковій академії», «Що таке володіння – і як його отримати», «Хто хоче бути деканом?», «Відточіть історію своєї кар’єри, щоб мати підстави для підвищення», «Написання академічного резюме, що можна і чого не можна робити», «Навіщо отримувати ступінь доктора філософії за публікацією» та інші поради щодо кар’єри.

Детальніше: http://surl.li/ozeos

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Науковцям_КращіПрактики #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2024-01-07
Share
КОРИСНІ ПОРАДИ З ПОБУДОВИ СИСТЕМИ ОБМІНУ ЗНАННЯМИ

КОРИСНІ ПОРАДИ З ПОБУДОВИ СИСТЕМИ ОБМІНУ ЗНАННЯМИ

На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Чому обмін знаннями важливий для університетів».

На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Чому обмін знаннями важливий для університетів».
Практика обміну ідеями, досвідом та даними між університетами та неакадемічними партнерами має важливе значення у процесі обміну знаннями. У цій добірці наводяться пояснення щодо цінності обміну знаннями; демонструється, як обмін впливає на освітні установи та їхні спільноти; наводяться конкретні приклади діяльності з обміну знаннями; надаються поради щодо того, як формувати партнерство з передачі знань, як взаємодіяти з громадськістю, розвивати співробітництво та створювати рівноправні дослідницькі партнерства. Двадцять шість авторів діляться своїм досвідом та думками: як відкриті знання зміцнюють демократії; у чому секрет успішного партнерства з передачі знань; яка формула успішної програми обміну знаннями; що лежить в основі успішного обміну знаннями студентів; як виховати початкове мислення у своїх учнів; як університети можуть допомогти відновити довіру до науки; як використання цифрових технологій сприяє поширенню знань та ідей про ЦСР тощо.
Детальніше: https://is.gd/c9tBry
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_КращіПрактики #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики #НРАТ_Інноваторам__КращіПрактики #НРАТ_ПопуляризаціяНауки
2023-06-28
Share
ГЛОБАЛЬНЕ ЗНИЖЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ СВОБОДИ

ГЛОБАЛЬНЕ ЗНИЖЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ СВОБОДИ

Інститут політичних наук при Університеті імені Фрідріха Олександра Ерланген-Нюрнберг, Німеччина (Friedrich-Alexander-Universität Erlangen-Nürnberg, Germany) опублікувало Індекс академічної свободи (Academic Freedom Index – AFI).

Інститут політичних наук при Університеті імені Фрідріха Олександра Ерланген-Нюрнберг, Німеччина (Friedrich-Alexander-Universität Erlangen-Nürnberg, Germany) опублікувало Індекс академічної свободи (Academic Freedom Index – AFI).
AFI оцінює фактичні рівні академічної свободи в усьому світі на основі п’яти показників: свобода дослідження та викладання, свобода академічного обміну та поширення інформації, інституційна автономія, цілісність університетського містечка та свобода академічного та культурного самовираження. Він ґрунтується на оцінках понад 2 тис. міжнародних експертів, стандартизованих анкетах і статистичній моделі, впровадженій та адаптованій проектом V-Dem. За даними дослідження, до перших 10% країн з найбільшим рівнем академічної свободи входять європейські країни: Чехія, Бельгія та Італія; країни Латинської Америки: Гондурас, Аргентина та Перу, а також Ямайка, Ізраїль та Нігерія. Країни з найгіршими показниками академічної свободи – Туркменістан, Еритрея, М’янма та Північна Корея. Оновлене дослідження свідчить про зниження рівня академічної свободи у Великобританії, США, Польщі, Мексиці, Бразилії, Індії, Україні та Китаї. Покращилась ситуація в таких країн, як Сейшельські острови, Чорногорія, Гамбія, Казахстан і Узбекистан. Зазначається, що у країнах Східної Європі та Центральної Азії занепад пов’язаний із зростанням політичної автократії.
Фото: скріншот
2023-03-31
Share
ЯК ЕФЕКТИВНО КЕРУВАТИ НАУКОВО-ДОСЛІДНИМ ЦЕНТРОМ

ЯК ЕФЕКТИВНО КЕРУВАТИ НАУКОВО-ДОСЛІДНИМ ЦЕНТРОМ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Організована анархія?

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Організована анархія?

Науково-дослідний центр UCL керує науковим гігантом». Йдеться про досвід управління змінами та великими творчими колективами, прийняття непростих рішень, пошук балансу між пропозиціями від учасників та виробничою необхідністю, важливістю політики відкритого доступу до публікацій, визначення внеску авторів у науковий результат, формування мотивованих команд тощо. “Ми дуже, дуже велика установа – з більш ніж 14 тис. співробітників, – тому досягнення правильного балансу між висхідним і низхідним [потоками у процесі прийняття рішень] є складним завданням, але в UCL все ще є величезна свобода бути інноваційним”, цитує автор професора Прайса, керівника UCL. У статті розглядаються ризики, які посилились після виходу країни з ЄС – неможливість залучати дослідників з інших країн, зниження конкурентоспроможності та платоспроможності тощо. 

Детальніше: https://bit.ly/3OTa3E1, https://bit.ly/3npWCQ4, https://www.ucl.ac.uk/, https://bit.ly/3y1rxau 

Фото: ТНЕ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Науковцям_КращіПрактики 

2022-06-28
Share
ROUND UNIVERSITY RANKINGS 2022

ROUND UNIVERSITY RANKINGS 2022

12 українських закладів вищої освіти увійшли до міжнародного рейтингу університетів Round University Rankings.

12 українських закладів вищої освіти увійшли до міжнародного рейтингу університетів Round University Rankings.

Цей рейтинг базується на опитуванні Clarivate Analytics, інституційній інформації та бібліометричних даних з Web of Science. Рейтинг охоплює 1100 провідних світових університетів з 82 країн та оцінює їх за 4 ключовими напрямками університетської діяльності за допомогою 20 унікальних показників.

Детальніше: https://bit.ly/3MunZ6z, https://bit.ly/39wd1yN 

Фото: Євроосвіта

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2022-05-13
Share
Українська наука та освіта у світовому рейтингу

Українська наука та освіта у світовому рейтингу

Центр світових рейтингів університетів (CWUR) оприлюднив черговий перелік найкращих університетів та наукових установ.

Центр світових рейтингів університетів (CWUR) оприлюднив черговий перелік найкращих університетів та наукових установ.

CWUR надає поради щодо політики, стратегічного розуміння та консультаційні послуги урядам і університетам для покращення результатів освіти та досліджень. Єдиний академічний рейтинг, який складає CWUR, оцінює якість освіти, викладання, результати досліджень і працевлаштування випускників, ефективність організації відповідно до її місії, стратегії та цілей. Для цього проводиться комплексний аудит діяльності установи на основі фактичних даних, отриманих від організацій або із загальнодоступних джерел.

До цьогорічного списку CWUR увійшло 19788 освітніх і наукових установ, у тому числі п’ять українських наукових установ і один заклад вищої освіти:
– Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» (1120 за світовим рейтингом);
– Київський національний університет імені Тараса Шевченка (1472 за світовим рейтингом);
– Інститут ядерних досліджень НАН України (1709 за світовим рейтингом);
– Інститут кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України (1740 за світовим рейтингом);
– Інститут сцинтиляційних матеріалів НАН України (1898 за світовим рейтингом);
– Інститут теоретичної фізики імені Н.Н. Боголюбова НАН України (1899 за світовим рейтингом).

Детальніше: https://bit.ly/3ET8imx, https://bit.ly/37UXmZg

Фото: МОН

2022-04-29
Share
Проєкт «BIONANOSENS» для розвитку української науки

Проєкт «BIONANOSENS» для розвитку української науки

На базі Інституту молекулярної біології і генетики Національної академії наук України виконується науковий проєкт «BIONANOSENS» за програмою «Горизонт 2020».

На базі Інституту молекулярної біології і генетики Національної академії наук України виконується науковий проєкт «BIONANOSENS» за програмою «Горизонт 2020».

Це твіннінг-проєкт, який фінансується ЄС та об’єднує дослідницькі та інноваційні інститути з Європи. У галузі бімолекулярної електроніки, яка займає центральне місце в широкому спектрі прикладних наук (від обчислювальної техніки до медицини), лідируючі позиції в Україні займає Інститут молекулярної біології і генетики (ІМБГ) НАН України.

З 2020 року проєкт BIONANOSENS об’єднав українських дослідників з партнерами у Франції (Université Claude Bernard Lyon 1 і Lyon Ingénierie Projets), Австрії (Zentrum für Soziale Innovation) і Німеччини (Helmholtz-Zentrum Dresden-Rossendorf). Вони разом працювали над партнерськими заходами із поглиблення співробітництва у сфері нової бімолекулярної електроніки на основі інтелектуальних наноматеріалів.

Пріоритетами проєкту є створення інституціональних процедур управління грантами і відкриття доступу до міжнародних мереж, накопичення знань та навичок написання проєктних пропозицій, просування та навчання молодих дослідників, підтримка ІМБГ у розповсюдженні та використанні результатів його досліджень.

ІМБГ є провідним інститутом України в сфері досліджень наук про життя, має один з найвищих рівнів дослідницького потенціалу, нараховуючи понад 200 дослідників, у тому числі багатьох видатних вчених. Фінансування ІМБГ надходить з НАН України та біля половини фінансування надходить від проектів-переможців національних і міжнародних конкурсів. 

Детальніше: https://bit.ly/3DlZ4OM, https://www.bionanosens.eu/, https://bit.ly/3wNorHX

Фото: НАНУ

2022-03-28
Share
Створення німецько-українських центрів передових досліджень

Створення німецько-українських центрів передових досліджень

Відбулась зустріч представників українських та німецьких вчених та державних службовців, яка була організована Міністерством  освіти і науки України та Федеральним міністерством освіти та наукових досліджень Німеччини у межах проєкту зі створення німецько-українських центрів передових досліджень. 

Відбулась зустріч представників українських та німецьких вчених та державних службовців, яка була організована Міністерством  освіти і науки України та Федеральним міністерством освіти та наукових досліджень Німеччини у межах проєкту зі створення німецько-українських центрів передових досліджень. 

Під час зустрічі обговорювались наступні питання:
– презентація 12 проєктів створення міжнародних центрів передових досліджень, які будуть проходити стадію інкубації протягом найближчого року;
– перспективи центрів у нових конкурсах програми ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» та програми «ERASMUS+».

Центри стануть унікальними дослідницькими інфраструктурами в Україні, розвиток яких очолять передові вчені з Німеччини. В 2023 році буде відібрано до 4 проєктів, які отримають фінансову підтримку Німеччини на подальшу розбудову загальним обсягом близько 10 млн євро. Декілька років учені працюватимуть над розвитком наукових шкіл на базі цих центрів та будуть проводити дослідження разом з українськими колегами, формувати ідеї майбутніх міжнародних наукових проєктів, які будуть реалізовані в Україні.

Для України, яка визначила стратегічний курс на європейську інтеграцію, науково-технічне співробітництво з Німеччиною, має важливе значення. 

Наразі МОН продовжує працювати над пріоритетними задачами та цілями Дорожньої карти інтеграції науково-інноваційної системи до Європейського дослідницького простору, яка була затверджена у лютому 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3rHV1Z0, https://bit.ly/3gEO9Fd  

Фото: НАНУ

2022-02-10
Share