Sorry, this entry is only available in Українська. 22-23 жовтня 2025 року у межах Міжнародного тижня відкритого доступу відбудеться міжнародна конференція «Відкрита наука та інновації в Україні 2025».
Sorry, this entry is only available in Українська.
22-23 жовтня 2025 року у межах Міжнародного тижня відкритого доступу відбудеться міжнародна конференція «Відкрита наука та інновації в Україні 2025».
Конференція стане платформою для обговорення практичних аспектів упровадження принципів відкритої науки та інновацій в Україні та поширення результатів досліджень і дослідницьких практик відкритої науки, відкритого доступу, відкритих даних, відкритого рецензування, відкритої методології, відкритих освітніх ресурсів, відкритого програмного забезпечення. Планується обговорити актуальні питання розвитку дослідницької інфраструктури, функціонування репозитаріїв публікацій та даних, управління даними досліджень, тенденції та стратегії академічного видавництва, сервіси та застосунки цифрової науки, вплив ШІ на дослідницький процес та бібліотечну справу, розвиток цифрової гуманітаристики, створення електронних бібліотек та менеджмент електронних ресурсів, реформування системи оцінювання наукових досліджень у контексті інтеграції української науки до Європейського дослідницького простору. Під час конференції будуть організовані планується шість тематичних панелей: «Перспективи розвитку дослідницької інфраструктури України», «Сучасні виклики дослідницьких практик», «Відкриті дослідницькі дані та відтворюваність наукових досліджень», «Академічна доброчесність та етика наукових досліджень», «Авторське право в епоху відкритої науки», «Iнновацiї в Україні: відкриття нових горизонтів». Захід приурочений до 90-річчя від заснування Державної науково-технічної бібліотеки України. Організатори: Міністерство освіти та науки України, Державна науково-технічна бібліотека України, Українська Бібліотечна Асоціація, TIB – Лейбніцький інформаційний центр науки та технологій університетської бібліотеки (Німеччина).
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікований матеріал «Чи чат-боти знищили студентське есе?».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікований матеріал «Чи чат-боти знищили студентське есе?».
У ній зазначається, що практика навчального року, що завершився, наочно продемонструвала новітні технологічні зміни в освіті. Менш, ніж за три роки від моменту запуску ChatGPT, використання штучного інтелекту студентами стало настільки поширеним, що їхні письмові роботи перестали бути надійним показником того, що вони вивчили в рамках навчання в університеті. Про це розмірковують три науковці і пропонують власне бачення перспектив. Зокрема, у статті «Вища освіта явно перебуває на переломному етапі» Марк Шанахан розповідає про використанняя генеративного штучного інтелекту в Університеті Суррея, де він веде модулі з політики та міжнародних відносин. Цьогоріч вперше у його практиці 40 робіт (з 900) були офіційно вилучені за академічні порушення, причому більшість з них була згенерована штучним інтелектом. Він проводив роз’яснювальну роботу серед студентів, досліджував їхні есе на предмет розуміння та оригінальності і упевнений, що необхідно користатися перевагами ГШІ, але спочатку студенти мають засвоїти основні навички критичного мислення, комунікації та творчої співпраці. Лише тоді вони зможуть використовувати ШІ як допоміжний інструмент, але не як повну собі заміну. Алан Грін у публікації «Єдине рішення, яке я бачу, – це повернення до очних іспитів», зазначає, що оцінювання у вищій освіті, яким ми його знали упродовж тривалого часу, більше не працює. Перехід до заочного оцінювання й тестування онлайн, який досяг свого апогею під час пандемії, був популярним як серед студентів, так і серед викладачів. Але запуск ChatGPT наприкінці 2022 року зробив таке оцінювання неприйнятним. ШІ він розглядає як ендемічне явище у вищій освіті, від якого складно позбутись: він занадто спокусливий і при цьому безкоштовний. І його дедалі важче виявити. Відповіді, надані ГШІ, можуть бути вражаюче широкими, та вони, зрештою – поверхневі й позбавлені глибокого аналітичного розуміння, містять «галюцинації» (вигадану інформацію, створену самим штучним інтелектом). В якості альтернативи Алан пропонує повернення до очних іспитів, але вказує на те, що такий перехід несе додаткові ризики – назадоволення студентів, надмірне навантаження на викладачів. На практиці очні іспити часто заохочують здобувачів освіти до зазубрювання, суворі часові рамки обмежують можливість студентів продемонструвати критичне мислення та аналіз, але принаймні ми можемо бути впевнені, що людина, яка сидить на стільці в екзаменаційній залі, дійсно опанувала навчальний матеріал. «Штучний інтелект змушує вищу освіту приділяти більше уваги письму, а не менше» говорить Джозеф Мокслі. В університетах викладачі потерпають від поданих студентами безглуздих і безголосих творів, написаних у співавторстві з ChatGPT, Claude, Perplexity та іншими великими мовними моделями. Навіть ті старанні викладачі, які використовують детектори ШІ або залучали інші заходи контролю (наприклад, просили студентів записувати свої сесії), усвідомлюють, що студенти знаходять способи звести ці зусилля нанівець. Руйнівного удару також зазнають практики читання первинних академічних джерел: раніше студенти мали їх прочитати, щоб скласти уявлення про суть підходів, а зараз ШІ робить резуюме довідкових матеріалів, статей і книг. Поколіннями викладачі академічного письма посилалися на слова Ісаака Ньютона «якщо я бачив більше, ніж інші, то лише тому, що стояв на плечах велетнів», щоб надихнути студентів до глибокого наукового пошуку й дискусії. Академічне письмо є фундаментальним способом, за допомогою якого пізнається світ навколо і всередині нас. Але нині в епоху ГШІ ця цінність зникає.
Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство освіти і науки України повідомило про підписання серії Меморандумів з Литвою, Швейцарією, Бельгією та Італією задля розвитку спільних проєктів у галузі освіти, науки, досліджень та інновацій.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Міністерство освіти і науки України повідомило про підписання серії Меморандумів з Литвою, Швейцарією, Бельгією та Італією задля розвитку спільних проєктів у галузі освіти, науки, досліджень та інновацій.
Зокрема, відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння з Литвою, країна виділить 21 мільйон євро для реалізації ініціатив, спрямованих на відновлення інфраструктури, поліпшення результатів навчання та модернізацію освітніх послуг для дітей та молоді в Україні. Інвестиції будуть зосереджені на створенні й обладнанні безпечних, інклюзивних та інноваційних навчальних середовищ. Це підтримає українську освіту, її відповідність європейським стандартам. Меморандум про новий етап швейцарсько-українського проекту DECIDE націлений на підтримку ключових реформ із децентралізації та освіти через імплементацію двох стратегічних пріоритетів – демократичного врядування та інклюзивного відновлення із опорою на молодь. Він передбачає інвестиції у розмірі 18,5 млн франків. Меморандум про взаєморозуміння з Бельгійським агентством з міжнародного співробітництва Enabel сприятиме розвитку довгострокового партнерства між двома країнами у сфері освіти. Він закріплює основні напрями стратегічної співпраці зі зміцнення й модернізації української освітньої системи на шляху до європейської інтеграції (відновлення освітньої інфраструктури, розвиток професійно-технічної освіти, упровадження цифрових рішень, підвищення якості освітніх послуг, забезпечення їхньої інклюзивності та узгодженості з потребами сучасного ринку праці). Меморандум про взаєморозуміння з Міністерством освіти Італійської Республіки покликаний посилити співпрацю у трьох ключових напрямах – дошкільна освіта, професійна освіта й інклюзивність і передбачає обмін досвідом, публікаціями, підтримку інноваційних проєктів та освітніх реформ; розроблення й пілотування спільних освітніх проєктів. Також прийнято рішення про створення Міжнародної коаліції з підтримки науки, досліджень та інновацій в Україні, що закріплено у Римській декларації. Її метою є сприяння вирішенню нагальних проблем науково-інноваційної системи України та ефективне реагування на довгострокові виклики: сприяння реконструкції та модернізації дослідницької інфраструктури; підтримка українських науковців.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сторінці блогу сайту DOAJ опубліковано матеріал «Щоквартальні оновлення критеріїв DOAJ».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сторінці блогу сайту DOAJ опубліковано матеріал «Щоквартальні оновлення критеріїв DOAJ».
У ньому зазначається, що починаючи з 2025 року будь-які оновлення критеріїв DOAJ у «Посібнику з подання заявок» будуть здійснюватися щоквартально. Реєстр змін відстежує історію версій критеріїв, а також висвітлює останні коригування цих критеріїв. Так, у попередньому березневому оновленні було додано інформацію щодо показників рейтингу журналів та рекомендацію для щодо відображення дат подання/прийняття/публікації статей; уточнено процедуру апеляції; оновлено посилання на політику нульової толерантності. У липневій версії 2.5 переглянуто критерії для журналів клінічних досліджень: виключено вимогу щодо публікації серій випадків та додано вимоги щодо політики конфіденційності учасників та інструкцій для рецензентів; запроваджено нову інформацію для журналів Subscribe to Open (S2O). Рекомендації для рецензентів, що стосуються звітів про клінічні випадки (усі звіти про випадки та їхні серії позначаються як такі в назві та заохочується використовування рекомендацій CARE щодо звітності). Для журналів, які перейшли від закритого до відкритого доступу за моделлю S2O, всі основні критерії DOAJ, включаючи відкриту ліцензію та умови авторського права, повинні бути чітко зазначені. Перш ніж подати заявку до DOAJ, журнал S2O повинен продемонструвати, що цільовий показник S2O на поточний рік був досягнутий, і що він опублікував новий випуск або щонайменше п’ять дослідницьких статей OA за моделлю S2O. DOAJ працює над політикою щодо використання інструментів штучного інтелекту та великих мовних моделей, яка буде випущена упродовж 2025 року.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала короткий політичний огляд «Звіт про ринки капіталу Азії за 2025 рік» із серії «Документи ОЕСР з питань ринку капіталу».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала короткий політичний огляд «Звіт про ринки капіталу Азії за 2025 рік» із серії «Документи ОЕСР з питань ринку капіталу».
У ньому зазначається, що за останні два десятиліття Азія стала головним двигуном глобального зростання на основі індустріалізації, технологічного прогресу та глибокої інтеграції у світові ринки. Наразі регіон відіграє значну роль на світових фінансових ринках, на нього припадає майже третина світового ВВП. Регіональні ринки капіталу забезпечують фінансування нових і розвиток існуючих підприємств, підтримують бізнес та інновації, допомагають диверсифікувати джерела фінансування за межами традиційного банківського кредитування, сприяючи зростанню конкурентоспроможних на світовому ринку підприємств. Однак розвиток ринку капіталу залишається нерівномірним: у багатьох країнах банківська система та ринок капіталу залишаються недорозвиненими, що стримує бізнес у фінансовому плані та обмежує його потенціал зростання. Азійські ринки капіталу перебувають на різних стадіях розвитку, тому необхідні постійні зусилля для їх поглиблення та зміцнення. У звіті міститься огляд розвитку ринків капіталу та конкурентоспроможності; аналіз ринків публічних акцій, корпоративного боргу, фасилітаторів інновацій, пов’язаних зі штучним інтелектом, у фінансовій сфері; обговорюються ключові тенденції, можливості та виклики в цих сферах; містяться політичні міркування щодо використання ринку капіталу для підтримки швидкозростаючих та інноваційних галузей, розширення бізнесу та сталого зростання; підкреслюється обмежений доступ до ринкового фінансування в деяких країнах; досліджується зв’язок між інноваціями та акціонерним фінансуванням і виходом компанії на біржу корпоративних інвестицій.
Sorry, this entry is only available in Українська. 16 липня 2025 року в онлайн-форматі відбудеться семінар «Стратегія залучення інвестицій: дольове та бездольове фінансування».
Sorry, this entry is only available in Українська.
16 липня 2025 року в онлайн-форматі відбудеться семінар «Стратегія залучення інвестицій: дольове та бездольове фінансування».
Під час заходу підприємець, керівник Win Club Віталій Лубінець, та підприємець Ярослав Ярославський поінформують слухачів про доступні наразі інструменти залучення інвестицій; розкриють специфіку дольових та бездольових інвестицій; нададуть поради щодо обрання оптимальних джерел фінансування залежно від етапу розвитку бізнесу та його стратегічних цілей; зосередять увагу на теоретичних і практиктичних аспектах побудови ефективної інвестиційної стратегії. Організатор – Ukraine Global Faculty.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тайлера Волтерса «Сучасна роль університетських бібліотек у підтримці досліджень викладачів та аспірантів».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тайлера Волтерса «Сучасна роль університетських бібліотек у підтримці досліджень викладачів та аспірантів».
У ній автор наголошує, що дослідження стають все більш міждисциплінарними, зосередженими на обчислюванні та складаються з багатоінституційних команд, які зазвичай співпрацюють віртуально. Відповідно університетські бібліотеки повинні йти в ногу з часом, щоб підтримувати викладачів та аспірантів. Дослідження рясніють цифровими об’єктами, даними, створеними у процесі дослідження, нотатками, програмними продуктами, протоколами та документами з відкритим доступом. Університетська бібліотека повинна мати сучасну технологічну інфраструктуру та надавати якісні послуги, щоб підтримувати викладачів та аспірантів на всіх етапах дослідження – від розроблення ідеї проекту до поширення результатів досліджень та висновків, – упродовж усього життєвого циклу. Кожен етап такого циклу може бути складним, але використовуючи досвід та ресурси бібліотек для підтримки цього процесу, можна полегшити та оптимізувати роботу. Йдеться про підтримку в частині управління дослідницькими даними; надання доступу до дослідницьких даних; консультування щодо використання метаданих та новітніх методів досліджень; вимірювання впливу та поширення інформації у цільових аудиторіях задля трансформації знань в управлінські рішення. У Вірджинському політехнічному інституті вбачають роль університетської бібліотеки не лише як джерела інформації, в й партнера у дослідницькому процесі.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала документ «Звіт про виконання 4-го етапу Конвенції ОЕСР по боротьбі з хабарництвом у Данії».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала документ «Звіт про виконання 4-го етапу Конвенції ОЕСР по боротьбі з хабарництвом у Данії».
У ньому зазначається, що у червні 2025 року Данія представила матеріали щодо виконання завдань з протидії хабарництву в міжнародних ділових операціях. У них надано огляд зусиль щодо імплементації 55 рекомендацій та визначено 10 подальших завдань, а також міститься інформація стосовно боротьби з хабарництвом за кордоном. Експерти ОЕСР, ознайомившись з національним звітом, дійшла висновку, що Данія повністю виконала 6 рекомендацій, частково виконала 12 рекомендацій і досі не виконала 37 рекомендацій у рамках «Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях» та «Рекомендацій 2021 року щодо подальшої боротьби з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях». У документі розглядаються конкретні проблеми, надається оцінка позитивним досягненням, зокрема – в частині правозастосування, відповідальності корпорацій та міжнародної співпраці, наголошується на невирішених питаннях та перспективах подальших дій.
Sorry, this entry is only available in Українська. 10 липня 2025 року відбудеться вебінар «90 хвилин про культуру. Як популяризувати науку?».
Sorry, this entry is only available in Українська.
10 липня 2025 року відбудеться вебінар «90 хвилин про культуру. Як популяризувати науку?».
Він покликаний надати учасникам уявлення про те, як можна говорити про науку доступно, але без надмірного спрощення, а також як знайти баланс між достовірністю та привабливістю повідомлення. Під час вебінару планується розглянути наступні питання: популяризація науки як інтелектуальний та практичний виклик, що стоїть перед науковими центрами, культурними установами, університетами, школами та освітянами; як дослідження популяризації науки допомагають оцінити її ефективність та вплив на сприйняття науки громадськістю; які можливості відкриває методологія STEAM; як можна популяризувати гуманітарні науки; чи може популяризація науки стати формою творчого мислення про науку; які помилки зазвичай роблять популяризатори науки, намагаючись охопити широку аудиторію, та як їх уникнути. Організатор – EPALE.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кріса Хогга «Що я дізнався, коли студенти відмовились долучитись до мого курсу з вивчення штучного інтелекту».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кріса Хогга «Що я дізнався, коли студенти відмовились долучитись до мого курсу з вивчення штучного інтелекту».
Автор говорить про важливий досвід розчарування студентів при зіткненні з тим, як технології легко перевершують творчі здібності людини. Він зіткнувся з цим, коли студенти відмовились від подальшого вивчення курсу щодо використання штучного інтелекту для генерації творів мистецтва. Адже вони витратили багато сил і часу на розвиток власних креативних здібностей, а ШІ робить те саме і навіть краще за лічені хвилини. Цей момент запам’ятався не тому, що він був несподіваним, а тому, що він уособлює парадоксальні стосунки зі штучним інтелектом. Стало зрозуміло, що викладання штучного інтелекту може бути таким же складним, як і захопливим. Як викладач і творча людина, Кріс вирішив провести в аудиторії експеримент із залучення інструментів штучного інтелекту до творчого процесу. Швидко стало зрозумілим, що ШІ є стартовим майданчиком для тих, хто має сильні базові навички та приймає штучний інтелект, дозволяючи розширювати рамки раніше недоступними способами, але поряд з цим виникає небезпека залежності від ШІ та зниження творчого потенціалу людини, що наштовхує на серйозні роздуми. Представники покоління X відносяться до технології штучного інтелекту з благоговінням та обережністю одночасно. Вони пам’ятають світ до появи інтернету та великі сподівання, які покладались на всесвітню мережу, тому для них ШІ – це ще один технологічний прорив, який має свою ціну. Для молодших поколінь «магія» штучного інтелекту не така очевидна. Тому необхідно бути зваженим: штучний інтелект може покращити людську творчість або звести її нанівець. Викладачам та студентам потрібно це розуміти.
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
