Зображення запису SCIENCES PO ПІСЛЯ СКАНДАЛІВ: ПОЄДНАТИ ВІДКРИТІСТЬ І ПОРЯДОК

SCIENCES PO ПІСЛЯ СКАНДАЛІВ: ПОЄДНАТИ ВІДКРИТІСТЬ І ПОРЯДОК

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сехер Асаф «Президент Sciences Po: «Мені не подобається слово «еліта»»».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сехер Асаф «Президент Sciences Po: «Мені не подобається слово «еліта»»».

У ній йдеться про стиль університетського керівництва Луїса Вассі, його рішення залучити поліцію для звільнення лекційної зали від про-палестинських студентів та зміни у вступній кампанії. У квітні 2026 року більше половини постійного викладацького складу університету підписала листа з критикою «одноосібного» стилю керівництва. Вассі наполягає, що свобода вираження не включає право блокувати університет, оскільки це порушує свободу інших студентів. Він змінив бакалаврську програму, посиливши математичну складову, додавши політичну філософію та курс академічного письма. Ініціював зміни до умов вступу, в рамках яких скасовані особисті есе, підвищено вагу результатів національного іспиту (співбесіда залишилася). Вассі не любить слово «еліта», бо воно створює враження відокремленої групи. Sciences Po бере людей з різних верств суспільства, навчає їх, і вони працюють у найрізноманітніших ролях. Університет  є і має залишатись місцем досконалості, а навчання тут позитивно змінює життя, тому він зобов’язаний бути максимально справедливим, зрозумілим і прозорим. У більш широкому контексті  це дискусія про роль вищої освіти, її вплив на суспільства, поєднання соціальної справедливості зі збереженням високих стандартів  підготовки, а також інституційної стабільності в умовах, що швидко змінюються.

Детальніше:  https://www.timeshighereducation.com/depth/sciences-po-president-i-dont-word-elite, https://www.sciencespo.fr/en/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-11-13
Поширити
Зображення запису АДАПТАЦІЯ ДО ШІ ЗА МАСШТАБОМ ПОДІБНА ДО ПРОМИСЛОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

АДАПТАЦІЯ ДО ШІ ЗА МАСШТАБОМ ПОДІБНА ДО ПРОМИСЛОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сехер Асаф «Копенгагенський університет звернувся до антрополога, щоб очолити стратегію щодо ШІ».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сехер Асаф «Копенгагенський університет звернувся до антрополога, щоб очолити стратегію щодо ШІ».

У ній йдеться про те, що найбільший університет Данії на посаду заступника проректора з питань штучного інтелекту призначив не спеціаліста з комп’ютерних наук, а антрополога Мортена Акселя Педерсена. Він обійняв нову посаду у вересні поточного року й вважає виклик ШІ порівняним за масштабом з промисловою революцією. На його думку антропологічний підхід важливий для розуміння нових технологій: потрібно не лише оцінювати потенціал ШІ, а й з’ясовувати, як люди реально використовують його у повсякденному житті. Студенти, дослідники й адміністративний персонал активно використовують ШІ, але часто «в тіні», що викривляє повну картину. Університет інвестує близько 13 млн фунтів щоб адаптуватися до «нової реальності» в освіті, дослідженнях і роботі. Створюється офіс з ШІ, формується міжфакультетська робоча група, лабораторії, власний генеративний асистент та «світлофор ШІ», який підказує, які дані безпечно використовувати з різними системами. Одна з найамбітніших частин плану перегляд усіх університетських курсів щоб вирішити, як саме у них застосовувати ШІ: в одних курсах він може стати фундаментальною частиною, в інших бути повністю забороненим, у третіх — обов’язковим. Планується розробити загальну рамку як тимчасову конструкцію, що допоможе факультетам визначити власне ставлення до технології. Остаточні рішення залишатимуться за дисциплінами: хімік і антрополог матимуть різні уявлення про те, які навички можна автоматизувати, а які студенти мають опанувати самостійно. У ширшому контексті дискусій про інституційні відповіді на генеративний ШІ цей підхід виділяється тим, що фокусується не на технічних рішеннях, а на розумінні реальної людської практики використання технології.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/copenhagen-university-turns-anthropologist-lead-ai-strategy, https://news.ku.dk/all_news/2026/08/a-new-deputy-prorector-and-dkk-110-million-are-to-prepare-the-university-for-a-new-reality/, https://news.ku.dk/all_news/2026/08/a-new-deputy-prorector-and-dkk-110-million-are-to-prepare-the-university-for-a-new-reality/Rector_introduces__AI_at_UCPH___UCPH_with_AI_Published_on_KUnet.pdf, https://about.ku.dk/organisation/administration/ai-office/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-11-12
Поширити
Зображення запису ЯКІ ЗАГРОЗИ НЕСЕ ПРОГРАМА СТУДЕНТСЬКИХ ЛІДЕРІВ ВІД OPENAI

ЯКІ ЗАГРОЗИ НЕСЕ ПРОГРАМА СТУДЕНТСЬКИХ ЛІДЕРІВ ВІД OPENAI

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Розалінд Скіллен «OpenAI на кампусах: «мало вибору, крім як бути співучасниками»».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Розалінд Скіллен «OpenAI на кампусах: «мало вибору, крім як бути співучасниками»».

У ній йдеться про запуск компанією OpenAI програми Student Collective — мережі студентських амбасадорів в університетах різних країн (США, Канади, Великої Британії, Франції, Німеччини, Індії, Японії та Південної Кореї), яка стартувала у вересні 2026 року і триватиме до червня 2027-го. Двоє студентів на кожному кампусі стають «OpenAI campus leads» задля активного просування інструментів ШІ серед однолітків. Амбасадори мають працювати 4–6 годин на тиждень: проводити чотири воркшопи за семестр і щотижневі спільні сесії. Натомість вони отримують підписку на ChatGPT, кредити на кодування в Codex, мерч, запрошення до штаб-квартири OpenAI в Сан-Франциско та стипендію. Експерти ставлять під сумнів етичність такого кроку, університети закликають до обережного використання ШІ. На думку Дебори Лаптон, OpenAI діє за сценарієм великих фармацевтичних компаній, які платили лікарям за просування власної продукції. Університети зобов’язані давати чіткі орієнтири студентам з приводу ШІ, інакше великі ШІ-компанії формуватимуть за власним баченням шлях цілого покоління щодо освіти та роботи. Студенти охоче сприймають такі ініціативи, а показники задоволеності студентів у свою чергу сильно впливають на управлінські рішення. Отже, без регуляторного втручання заклади вищої освіти будуть деградувати до «надання ступеня за допомогою ШІ»  і це відбуватиметься скрізь, за виключенням невеликої когорти елітних закладів, а університети втрачатимуть контроль над освітнім процесом.

Детальніше:  https://www.timeshighereducation.com/news/openai-campus-little-choice-be-complicit, https://openai.com/student-collective/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-11-11
Поширити
Зображення запису КОЖНА П’ЯТА МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА НАПИСАНА ЧАТ-БОТАМИ?

КОЖНА П’ЯТА МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА НАПИСАНА ЧАТ-БОТАМИ?

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сехер Асаф «Міністр Нідерландів критикує шахрайство, оскільки «п’ята частина студентських робіт написана ШІ»».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сехер Асаф «Міністр Нідерландів критикує шахрайство, оскільки «п’ята частина студентських робіт написана ШІ»».

У ній ідеться про реакцію на розслідування телеканалу RTL Nieuws щодо того, що в кожній п’ятій магістерській роботі студентів 12-ти університетів детектор Pangram виявив переважання внеску ChatGPT, Claude або Gemini над внеском самого студента. Міністр освіти Ріанне Летшерт заявила, що використання ШІ для написання кваліфікаційних робіт є «шахрайством», а згенерований чат-ботами текст не може вважатись власною роботою студента». Але асоціація університетів Нідерландів у відповідь виступила із застереженням, що на основі результатів роботи детектора не можна однозначно встановити, чи вчинив студент шахрайство. І тим не менш, отримані результати роблять актуальним питання про те, як університети перевіряють виконані студентами завдання,  на відповідність досягнення навчальних цілей, визначають реально здобуті знання та навички, пов’язані з університетським ступенем. Зміни в освіті відбуваються, роль ШІ відрізняється залежно від програми — у медицині, інформатиці чи мовних студіях правила мають відповідати конкретним цілям навчання. Багато нідерландських університетів свідомо не використовують детектори ШІ: технічний університет Делфта вказує на те, що ці інструменти спонукають студентів застосовувати прості прийоми обходу; університет Утрехта заборонив сканувати студентські роботи такими інструментами; Лейденський університет не дозволяє викладачам застосовувати інструменти перевірки ШІ-згенерованого контенту. Дискусії про академічну доброчесність тривають на тлі різноманітних політичних заяв, медіа-подій, розлідувань та досліджень щодо надійності технологій виявлення ШІ.

Детальніше:  https://www.timeshighereducation.com/news/dutch-minister-criticises-fraud-fifth-theses-ai-written

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-11-10
Поширити
Зображення запису АКАДЕМІЧНА ВІДЗНАКА СТАЄ ТОВАРОМ: ДЕСЯТЬ ТИСЯЧ ФУНТІВ – І ТИ ДОКТОР

АКАДЕМІЧНА ВІДЗНАКА СТАЄ ТОВАРОМ: ДЕСЯТЬ ТИСЯЧ ФУНТІВ – І ТИ ДОКТОР

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джорджії Лакхерст «Почесні докторські ступені продають онлайн, обіцяючи підвищити репутацію».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джорджії Лакхерст «Почесні докторські ступені продають онлайн, обіцяючи підвищити репутацію».

У ній ідеться про зростання кількості комерційних онлайн-сервісів, які пропонують охочим отримати почесний докторський ступінь за плату. Розслідування THE виявило компанії, які обіцяють самостійно присудити таку відзнаку або допомогти отримати її від установ-партнерів. Їхні рекламні пропозиції пов’язують почесний ступінь із підвищенням професійного авторитету, довіри та особистої репутації. Зокрема, американська QAHE пропонує спільну відзнаку з American University of Business and Social Sciences за 1300 дол.США. У листуванні з журналістами представники організації пояснили, що йдеться не про академічний ступінь, здобутий унаслідок навчання, а про професійне визнання, яке не потребує виконання звичайних академічних вимог, хоча одержувачам пропонують використовувати саме титул доктора. Інша компанія, індійська Aimlay, не присуджує ступенів самостійно, а надає послуги з висунення кандидатів і супроводу їхніх заявок до університетів. Під час розмови з журналістами її представник повідомив, що вартість послуги становить від 2 до 11 тисяч фунтів. Компанія заявляє, що працює з кандидатами, які мають щонайменше сім років професійного досвіду, а конкретні пропозиції залежать від їхніх досягнень. London Institute of Sustainable Development рекламує почесні ступені у галузях гуманітарних наук, мистецтва, природничих наук і бізнес-адміністрування. На його сайті представлені відомості про науковця, який спростував факт отримання відзнаки від цієї організації й повідомив кореспондентам, що не давав LISD дозволу на використання своїх персональних даних. Це дуже чутливий момент, адже для університету доктораська відзнака є однією з найвищих форм визнання наукових досягнень, тоді як комерційна модель «плати й отримай» знецінює її, підміняє ретельний відбір кандидатів фінансовою операцією. Розслідування порушує питання не лише питання етичності, цінності та достовірності такого роду комерційних пропозицій, а в першу чергу фокусується на питаннях захисту академічної репутації. Почесний докторський ступінь є формою визнання заслуг,  що нівелюється можливістю отримати таку відзнаку як платну послугу.

Детальніше:  https://www.timeshighereducation.com/news/honorary-doctorates-sold-online-promise-enhance-reputations

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-11-09
Поширити
Зображення запису ПАРАДОКС: ВИКЛАДАЧ ПОКРАЩУЄ ІНСТРУКЦІЇ ДЛЯ СТУДЕНТСЬКИХ ЗАВДАНЬ, А ШІ КРАЩЕ ЇХ ВИКОНУЄ

ПАРАДОКС: ВИКЛАДАЧ ПОКРАЩУЄ ІНСТРУКЦІЇ ДЛЯ СТУДЕНТСЬКИХ ЗАВДАНЬ, А ШІ КРАЩЕ ЇХ ВИКОНУЄ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сухюн Ан ««Чим краще я вдосконалював інструкції, тим краще вони працювали як промпти для ШІ»».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сухюн Ан ««Чим краще я вдосконалював інструкції, тим краще вони працювали як промпти для ШІ»».

У ній викладач філософії та керівник курсу критичного мислення описує «парадокс ясності»: біль чіткі та зрозумілі інструкції до освітніх завдань і їхній покроковий опис, покликані допомогти студентам зрозуміти мету, послідовність дій та критерії успіху, але вони одночасно стають ідеальними промптами для великих мовних моделей.  Викладач завантажив одне зі своїх ретельно опрацьованих завдань у чат-бот і надав команду «виконуй», після чого вже через хвилину отримав роботу, яка за критеріями оцінювання набрала 48,5 з 50 балів. Після детальної перевірки посилань виявилися вигадані назви джерел і неробочі лінки, тож оцінка впала до 79 %. Хоча критеріям, які оцінюють зміст самого тексту (структура, зв’язність, стиль, пояснення), модель легко задовольняє. А ось критеріям, які перевіряють валідність — ні. Автор статті пропонує зосередитися на обґрунтованості тверджень: студент має навчитись думати, пояснювати, перевіряти висновки, наводити аргументацію власної позиції та демонструвати хибні висловлювання, згенеровані ШІ. Саме це піддається перевірці без будь-яких ШІ-детекторів. Робити завдання менш чіткими — помилка. Краще розділити два питання: як зробити завдання зрозумілим і як отримати достовірні докази того, що навчання відбулося. При кожному оцінюванні варто перевіряти: 1) когнітивну роботу, яку дійсно виконали студенти; 2) чи може ШІ виконати призначену роботу, чи для якісного результату необхідна людська участь; 3) як зміцнити зв’язок між отриманим результатом і самим студентом.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/more-i-improved-my-instructions-better-they-worked-ai-prompts

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-11-05
Поширити
Зображення запису МАТЕМАТИКИ ГОВОРЯТЬ ПРО НАДЗВИЧАЙНУ ЗАГРОЗУ ВІД ШІ

МАТЕМАТИКИ ГОВОРЯТЬ ПРО НАДЗВИЧАЙНУ ЗАГРОЗУ ВІД ШІ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Френсіс Джонс «Королівське товариство закликають оголосити надзвичайний стан через ШІ».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Френсіс Джонс «Королівське товариство закликають оголосити надзвичайний стан через ШІ».

У ній обговорюється відкрите звернення до президента Королівського товариства Великої Британії, підписане 42-ма членами цієї наукової академії. Математики висловили «надзвичайне занепокоєння» темпами розвитку штучного інтелекту та можливими наслідками цього для цивілізації. Після оприлюднення листа кількість його підписантів зросла майже до 200. Вони закликають Королівське товариство публічно визнати ситуацію надзвичайною та використати свій авторитет, щоб донести цю оцінку до уряду й засобів масової інформації. Причина – нещодавні досягнення систем ШІ у розв’язанні складних математичних задач. У зверненні згадується результат моделі, розробленої OpenAI, пов’язаний із проблемою Нав’є-Стокса – однією з семи задач тисячоліття, над якою математики працюють близько 90 років. Автори листа стверджують, що моделі OpenAI та Anthropic уже демонструють рівень провідних математиків у багатьох напрямах цієї дисципліни. Є значна ймовірність, що за порівняно короткий час такі системи зможуть перевершити людські можливості. Швидке зростання ШІ в математиці дає підстави серйозно поставитися до ризиків в інших технологічних сферах – кібербезпеці, керуванні автономними системами озброєння, розробленні біологічних і хімічних агентів, а також цілеспрямоване поширення дезінформації. В цих галузях можливості систем ШІ розвиватимуться швидкими темпами, тому попередження про потенційну загрозу не можна відкидати як перебільшення. Керівник Anthropic Д. Амодей закликав уповільнити розвиток технології ШІ, зі схожими застереженнями виступили С. Альтман та І. Маск. Якщо суспільство усвідомить масштаб небезпеки лише тоді, коли її наслідки стануть очевидними для широкого загалу, можливість своєчасно відреагувати буде втрачена. Але у зверненні немає конкретного плану регулювання ШІ або пропозиції щодо запровадження мораторію на розвиток великих мовних моделей. Настав час перевести дискусію про ризики штучного інтелекту з площини окремих попереджень у сферу суспільного й політичного реагування.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/royal-society-urged-declare-ai-emergency

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-11-04
Поширити
Зображення запису ПОДВІЙНІ СТАНДАРТИ: КЕРІВНИК  ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ВИКОРИСТОВУЄ ШІ, А ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАПРОВАДЖУЮТЬ ОБМЕЖЕННЯ

ПОДВІЙНІ СТАНДАРТИ: КЕРІВНИК  ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ВИКОРИСТОВУЄ ШІ, А ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАПРОВАДЖУЮТЬ ОБМЕЖЕННЯ

На сайті Inside Higher Ed опубліковано статтю Кетрін Палмер «Провізор Дартмута під вогнем критики через його залежність від ШІ».

На сайті Inside Higher Ed опубліковано статтю Кетрін Палмер «Провізор Дартмута під вогнем критики через його залежність від ШІ».

У ній  розглядається скандальна ситуація навколо керівника Дартмутського коледжу Сантьяго Шнелла, якого звинувачують у широкому використанні генеративного штучного інтелекту для написання професійних текстів, зокрема – гостьової колонки в The Washington Post. Студенти і частина викладачів вважають це порушенням, свідченням подвійних стандартів та вимагають його звільнення. У серпні цього року Шнелл опублікував у The Washington Post колонку, де закликав університети чітко розрізняти, коли студенти робити свою роботу самостійно, а коли – за допомогою ШІ. Невдовзі видання Semafor, використовуючи детектор Pangram, віднесло цю колонку до розряду текстів, які щонайменше на 80 % згенеровані ШІ (у випадку Шнелла цей показник становить 100 %). В якості пояснення Шнелл каже, що написав есе на основі власних міркувань, а ChatGPT використав, щоб уточнити окремі аргументи, перевірити граматику і підготувати текст до подання. Студентська газета The Dartmouth провела власне розслідування, яке встановило: дев’ять цьогорічних статей Шнелла (колонка в Post і дві академічні праці з математики) на 96 % написані ШІ, причому в листуванні з газетою також використовувався ШІ для генерації листів. Шнелл захищається: великі мовні моделі є «допоміжними інструментами», які «не визначають проблему, не проєктують дослідницький проєкт, не гарантують валідність результатів, інтерпретацій, цитувань чи висновків і не замінюють моє дослідження, інтелектуальне судження чи авторство». Дартмутський коледж  позиціонує себе як місце, де зародився термін «штучний інтелект», він активно просуває інтеграцію генеративного ШІ, закликає до ширшого використання технологій та розвиває партнерство з Anthropic і Amazon Web Services. Разом із тим, відповідно до кодексу честі Дартмута, студенти зобов’язані розкривати використання генеративного ШІ при виконанні освітніх завдань. Петиція місцевого осередку American Association of University Professors запитує: «Як ми можемо вимагати від студентів і колег дотримуватися правил, коли академічний лідер Дартмута має право їх порушувати?» та закликає усунути Шнелла з посади. Студент Елі Мойз у колонці для The Dartmouth назвав це «залежністю від ШІ» і вказав, що адміністрація надто зосереджена на технологічному хайпі. Опитування Inside Higher Ed серед академічних посадовців 2026 року показало: 65 % використовують ШІ для чернеток комунікацій, а 71 % застосовують у поточній роботі щонайменше щотижня. Консультантка з освітніх технологій Тонія Мінс зазначила, що потрібні чіткіші розрізнення між допомогою і заміною, а формулювання «використовувався ШІ» саме по собі мало що говорить про реальний внесок автора. Звісно, детектори ШІ не ідеальні та можуть давати хибнопозитивні результати. Дискусія про застосування штучного інтелекту в академічному житті та політиках університетів є набагато ширшою за історію в  Дартмуті, де гостро проявилось протиріччя між  прагненням освітнього закладу демонструвати відкритість до нових технологій і підтримувати академічну доброчесність.

Детальніше: https://www.insidehighered.com/news/governance/executive-leadership/2026/09/29/dartmouth-provosts-ai-dependency-sparks-backlash

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-11-03
Поширити
Зображення запису НАУКОВІ ВИДАВЦІ ВІДКРИЮТЬ 20 МІЛЬЙОНІВ СТАТЕЙ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ ШІ-СТАРТАПОМ REDPINE

НАУКОВІ ВИДАВЦІ ВІДКРИЮТЬ 20 МІЛЬЙОНІВ СТАТЕЙ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ ШІ-СТАРТАПОМ REDPINE

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Френсіс Джонс «Видавці поділяться 20 мільйонами наукових статей зі стартапом у сфері ШІ».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Френсіс Джонс «Видавці поділяться 20 мільйонами наукових статей зі стартапом у сфері ШІ».

У ній повідомляється, що шість наукових видавців, серед яких Sage, група BMJ, Wangfang Data, видавничий підрозділ Institute of Physics, IGI Global Scientific Publishing та RCNi уклали угоду зі шведським стартапом Redpine. Компанія отримає доступ до 20 мільйонів наукових статей у галузі медицини, наук про життя, квантової фізики та фізичних наук на умовах оплати видавцям і авторам за кожне використання. Про угоду було публічно оголошено 6 жовтня 2026 року.  Раніше видавці неодноразово висловлювали занепокоєння тим, що компанії, які розробляють ШІ, використовують їхні дані для навчання великих мовних моделей без належної згоди чи компенсації. Redpine, заснована у 2024 році, пропонує інший підхід — «плату за використання». Кожен видавець самостійно визначає, що саме може використовувати ШІ-агент, а також встановлює ціну за відповідну транзакцію. Доступ здійснюється в режимі реального часу через сервери Redpine. Це дозволяє агенту отримувати й цитувати первинну літературу безпосередньо в момент відповіді, а не покладатися на дані, на яких модель навчалася раніше. На думку компанії, такий механізм зменшує кількість «галюцинацій» і помилок. Фахівці Redpine вважають, що надані дані дадуть змогу командам, які займаються пошуком нових ліків, працювати з цінними архівами рецензованої літератури: у галузі клінічних досліджень «агенти з дизайну випробувань» зможуть аналізувати тисячі попередніх досліджень, щоб визначати реалістичні популяції пацієнтів та формат експерименту. Дослідницькі агенти в лабораторіях ШІ зможуть робити висновки на основі повних текстів закритих статей, а не лише їхніх коротких резюме. Співзасновник і генеральний директор Redpine Андерс Гаммарбек назвав підхід «зміною правил гри» для дослідницьких команд: майбутнє наукових відкриттів, керованих ШІ, має спиратися на всю наукову літературу — без галюцинацій, з атрибуцією та компенсацією правовласникам. Цей  епізод є прикладом більш широкої дискусії  про доступ ШІ до наукового контенту та пошуку компромісу, способу переходу від конфронтації з розробниками технологій до контрольованої монетизації, коли доступ до первинних джерел надається в реальному часі й супроводжується оплатою.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/publishers-share-20-million-research-papers-ai-start

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-11-02
Поширити
Зображення запису ЛІМІТ НА ПОДАННЯ РУКОПИСІВ ЯК ВІДПОВІДЬ НА ПОТІК ШІ-ГЕНЕРОВАНИХ СТАТЕЙ

ЛІМІТ НА ПОДАННЯ РУКОПИСІВ ЯК ВІДПОВІДЬ НА ПОТІК ШІ-ГЕНЕРОВАНИХ СТАТЕЙ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Дірка Ліндебаума «Журнали мають обмежити кількість подань від кожного автора — але є нюанс».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Дірка Ліндебаума «Журнали мають обмежити кількість подань від кожного автора — але є нюанс».

У ній професор менеджменту та колишній головний редактор журналу пропонує два взаємопов’язані кроки, які дозволять протистояти ерозії якості наукових публікацій під впливом ШІ. Йдеться про якісні критерії оцінювання, що підкреслюють унікальну позицію автора, а також ліміти на кількість подань. Процес створення знання є соціальною справою: автори, рецензенти й редактори спілкуються, слухають один одного, уточнюють своє бачення, говорять про сумніви й знаходять консенсус. Наразі цей процес знаходиться під загрозою через масове перекладання, написання, рецензування і навіть прийняття редакційних рішень на основі технології ШІ. У 2025 році в науковий обіг потрапило понад 140 тисяч посилань на неіснуючі статті. ШІ допомагає публікувати більше і швидше, оскільки це безпосередньо впливає на кар’єри, але якість досліджень знижується. Упередження ШІ, закладені в навчальних даних, передаються людям і посилюються в петлях зворотного зв’язку «людина–ШІ». Схильність моделей відтворювати дані, на яких їх навчали, також поглиблює тенденцію до зменшення частки справді новаторських ідей. Багато авторів не розкривають використання ШІ, навіть коли журнали вимагають цього або прямо забороняють роботу з ШІ, в результаті політики розкриття працюють гірше, ніж це очікувалося. Контролювати застосування ШІ практично неможливо. Потрібно переглянути  критерії підготовки та оцінювання рукописів, які заохочують чіткий, унікальний голос автора: володіння літературою, методом, аналізом, внеском і практичними рекомендаціями. Це особливо важливо в час, коли головним дефіцитом є не доступ до інформації, а здатність формувати й застосовувати обґрунтоване судження в умовах потоку нейрослопу. ШІ може бути корисним як «сократівський співрозмовник» для розвитку ідей, але здатність користуватися ним відповідально залежить від досвіду. Молоді науковці, аспіранти  і студенти за нинішньої системи стимулів, яка цінує кількість публікацій вище за якість та оригінальність ідей, можуть не отримати мотивації для формування такої експертизи. Якщо рівень експертизи знизиться, відновити його буде надзвичайно важко. Крім того, є сенс запровадити ліміти на подання. Кожен автор, якого можна ідентифікувати за допомогою ORCID, може подавати до журналу не більше трьох нових рукописів на рік. Також автора можна стимулювати до підвищення якості першої версії: за кожне запрошення до перегляду й повторної подачі автор отримує право на одну додаткову подачу упродовж року, що може зменшити практику використання журналу як засобу «попередньої перевірки» готовності матеріалу. Треба розвивати людське судження й цінувати його у дослідницькому процесі, розуміючи неможливість повністю контролювати використання ШІ. Замість заборон і поліцейських заходів можна управляти обсягом подань і підтримувати експертизу.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/journals-should-cap-each-authors-submissions-twist

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини   #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-10-30
Поширити