БІЛЬШЕ ВИКЛАДАЧІВ І МЕНШЕ ПЕРСПЕКТИВ: НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ НА РИНКУ ПРАЦІ

БІЛЬШЕ ВИКЛАДАЧІВ І МЕНШЕ ПЕРСПЕКТИВ: НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ НА РИНКУ ПРАЦІ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Фадіме Сахін «Британська академія ризикує перетворитися на систему з двома категоріями персоналу».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Фадіме Сахін «Британська академія ризикує перетворитися на систему з двома категоріями персоналу».

У ній автор аналізує зміни в структурі академічної зайнятості у британських університетах за останнє десятиліття і робить висновок, що основне зростання відбулося не в традиційних викладацько-дослідницьких посадах, а в категоріях працівників із меншою стабільністю зайнятості, нижчою оплатою праці та обмеженішими можливостями кар’єрного просування. За даними Higher Education Statistics Agency кількість академічних працівників у Британії зросла на 23 % за 2014-2024 роки, але це зростання виявилось нерівномірним: мало місце стрімке збільшення кількості посад, орієнтованих виключно на викладання, – їх частка у загальній структурі академічної зайнятості підвищилася з 26 до 35 %, а частка традиційних посад, що поєднують викладання та дослідження, – зменшилась. Хоча за останні роки частка безстрокових контрактів у секторі загалом зросла, викладацькі посади значно частіше залишаються пов’язаними з неповною зайнятістю: майже дві третини працівників цієї категорії працювали на умовах часткової зайнятості, тоді як серед викладачів-дослідників таких було менше п’ятої частини. Це створює стійкий структурний поділ між різними групами академічного персоналу. У статті також аналізується зв’язок між типом зайнятості, оплатою праці та кар’єрним просуванням. Більшість найвищих академічних посад залишаються пов’язаними з повною зайнятістю та безстроковими контрактами. Водночас саме ті категорії працівників, які демонстрували найбільше зростання чисельності, були зосереджені переважно в нижчих і середніх зарплатних групах. Фадіме Сахін звертає увагу також на гендерний вимір проблеми: жінки частіше працюють на умовах неповної зайнятості та становлять більшість працівників на викладацьких посадах без дослідницької складової. Попри поступове збільшення частки жінок на старших академічних посадах, вони досі меншою мірою представлені серед професорів і частіше зосереджені у сегментах академічного ринку праці з нижчим рівнем оплати. Автор вважає, що нинішня трансформація британської вищої освіти відбувається не лише через скорочення фінансування та скорочення студентського попиту, а й через поступове формування різних моделей академічної кар’єри, які можуть істотно відрізнятися за рівнем стабільності, винагороди та можливостями професійного розвитку.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/uk-academia-risks-becoming-two-tier-workforce

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation 

2026-06-01
Поширити
ARXIV ПОСИЛЮЄ БОРОТЬБУ З ФАЛЬШИВИМИ ПОСИЛАННЯМИ

ARXIV ПОСИЛЮЄ БОРОТЬБУ З ФАЛЬШИВИМИ ПОСИЛАННЯМИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Заборона для авторів, які подають контент, створений ШІ, є бажаною, але нездійсненною».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Заборона для авторів, які подають контент, створений ШІ, є бажаною, але нездійсненною».

У ній йдеться про нову політику наукового репозитарію arXiv, який запровадив жорсткі санкції за подання матеріалів із очевидними слідами неконтрольованого використання генеративного штучного інтелекту. Автор закликає до дискусії щодо можливості реального контролю таких порушень. Підставою для посилення правил arXiv стало стрімке зростання кількості матеріалів із так званими «галюцинованими» посиланнями — вигаданими джерелами або помилковими цитатами, створеними великими мовними моделями. Згідно з новою політикою платформи автори можуть отримати річну заборону на подання матеріалів до arXiv, якщо буде встановлено «беззаперечні докази» того, що вони не перевірили результати роботи систем штучного інтелекту. Як приклади таких доказів наводяться вигадані бібліографічні посилання, технічні коментарі генеративної системи, залишені в тексті, або очевидно хибний контент. Таке рішення є важливим кроком проти діяльності так званих «paper mills» — структур, які масово виробляють низькоякісні або фальсифіковані наукові тексти. Разом із тим, проблема – не лише у формальному існуванні правил, а у наявності реальних механізмів їхнього практичного застосування та масштабності такого контролю. Упродовж 2025 року у препринтах було виявлено десятки тисяч «галюцинованих» посилань. Повна перевірка такого масиву матеріалів потребуватиме значних адміністративних ресурсів, а вибіркове застосування санкцій може знизити ефективність нової політики. Отже, чи має змінюватись роль препринт-платформ у сучасній науці? АrXiv створювався як інструмент швидкого поширення досліджень без традиційної редакційної фільтрації, однак із часом у багатьох галузях знань наявність статті на платформі почала сприйматися як важливий елемент наукової репутації. У цьому контексті стрімке зростання кількості згенерованих ШІ і не перевірених людиною текстів дедалі більше розглядається як ризик для довіри до системи наукової комунікації загалом. Поширення технологій генеративного штучного інтелекту поступово змінює не лише практики написання академічних текстів, а й уявлення про авторство, відповідальність і механізми контролю якості у сучасній науці.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/ban-authors-submitting-ai-content-welcome-unenforceable, https://info.arxiv.org/help/moderation/index.html#policy-for-authors-use-of-generative-ai-language-tools

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_TimesHigherEducation 

2026-05-29
Поширити
СУПЕРЕЧКА НАВКОЛО АРХІВНИХ ДОКУМЕНТІВ BBC НАБИРАЄ ОБЕРТІВ

СУПЕРЕЧКА НАВКОЛО АРХІВНИХ ДОКУМЕНТІВ BBC НАБИРАЄ ОБЕРТІВ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Меттью Рейза «Науковці закликають BBC переглянути зміни у доступі до архівів».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Меттью Рейза «Науковці закликають BBC переглянути зміни у доступі до архівів».

У ній привертається увага до зростаючого занепокоєння британських істориків та дослідників обмеженням доступу до документів BBC Written Archives Centre — одного з найважливіших архівних зібрань для вивчення британської культурної, медійної та суспільної історії ХХ століття.  У центрі дискусії рішення BBC фактично призупинити систему індивідуального розгляду запитів на доступ до ще не відкритих архівних матеріалів. Раніше дослідники могли звертатися із проханням перевірити конкретні документи, які після процедури редагування персональних або чутливих даних ставали доступними для наукової роботи. Проте після початку масштабного аудиту архівних фондів у 2024 році ця практика була зупинена, і навіть після завершення перевірки обмеження не були зняті.  Нові правила суттєво ускладнюють історичні дослідження: багато архівних матеріалів, які стали основою для відновлення маловідомих сторінок історії, були відкриті завдяки індивідуальним запитам дослідників, тоді як за нової моделі значна частина інформаційних матеріалів залишатиметься поза рамками історичних досліджень.  Представники BBC пояснюють зміни прагненням систематизувати архівні фонди та зробити доступною більшу частину структурованих тематичних документів: частка таких матеріалів має зрости з 30 до 50 відсотків упродовж наступних п’яти років.  Водночас критики нової системи стверджують, що без детальних каталогів і можливості працювати з конкретними запитами навіть відкриті матеріали можуть залишатися фактично невидимими для дослідників. Стаття порушує загальну проблему балансу між захистом персональних даних, адміністративними ресурсами архівних установ і потребами академічної спільноти. Дискусія навколо архівів BBC демонструє, що доступ до історичних документів дедалі частіше розглядається не лише як технічне або бюрократичне питання, а і як важливий елемент культурної пам’яті, дослідницької свободи та суспільного розуміння минулого.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/scholars-urge-bbc-rethink-changes-archive-access

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation 

2026-05-28
Поширити
ЧИ СПРАВДІ ШІ РУЙНУЄ КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ?

ЧИ СПРАВДІ ШІ РУЙНУЄ КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ?

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Іана Річардсона «Посилання на шкоду ШІ для критичного мислення — слабкий захист університетів».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Іана Річардсона «Посилання на шкоду ШІ для критичного мислення — слабкий захист університетів».

У ній автор пропонує обговорити поширене у вищій освіті твердження про те, що генеративний штучний інтелект руйнує критичне мислення студентів. Іан нагадує, що університети традиційно зустрічали нові технології з побоюваннями щодо «занепаду» інтелектуальної культури, – це було у часи становлення друкарства, винаходу калькуляторів, поширення пошукових систем, інструментів текстового редагування, які свого часу сприймалися як загроза для справжнього навчання. З часом більшість цих технологій ставали звичними елементами академічного середовища, а попередні страхи втрачали актуальність.  Центральним аргументом публікації є критика уявлення про те, що університетська система успішно формує критичне мислення і лише генеративний ШІ ставить це під загрозу. Річард Арум і Йосип Рокса ще десять років тому били на сполох щодо обмеженості прогресу американських студентів в частині розвитку аналітичних навичок під час навчання в університетах. Звіт ОЕСР 2022 року зафіксував помірне зростання рівня критичного мислення студентів у різних країнах. Отже, проблема має системний характер і виникла задовго до появи генеративного ШІ.  Реакція частини представників академічного середовища на нові технології доволі емоційна, але за нею часто стоїть не лише турбота про студентів, а й побоювання щодо зміни традиційної ролі університетів і викладачів у суспільстві. Технології зазвичай змінюють усталені механізми авторитету й контролю, тому академічні інституції нерідко сприймають їх як виклик власній моделі функціонування. Не можна нехтувати питань оцінювання та організації навчання: усні іспити, компетентнісне оцінювання, розвиток метакогнітивних навичок і робота з аргументацією можуть співіснувати з ШІ. Тому потрібно зосередитись не на встановленні обмежень і заборон, а на комплексному переосмисленні того, які саме інтелектуальні вміння формуються. 

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/invoking-ais-harm-critical-thinking-weak-defence-universities

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation 

2026-05-27
Поширити
РУКОПИС, ПОВІЛЬНЕ ПИСЬМО І ЛЮДСЬКЕ МИСЛЕННЯ – СПОСОБИ ПРОТИДІЇ КРИЗІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ САМОСТІЙНОСТІ СТУДЕНТІВ

РУКОПИС, ПОВІЛЬНЕ ПИСЬМО І ЛЮДСЬКЕ МИСЛЕННЯ – СПОСОБИ ПРОТИДІЇ КРИЗІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ САМОСТІЙНОСТІ СТУДЕНТІВ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Карли Арнелл «Наш контроль над власними словами є основою нашого контролю над самими собою».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Карли Арнелл «Наш контроль над власними словами є основою нашого контролю над самими собою».

У ній автор розмірковує про те, як масове використання великих мовних моделей у навчанні може впливати на розвиток людського мислення, письма та інтелектуальної самостійності студентів.  Карла зазначає, що робота з системами штучного інтелекту є надзвичайно легкою та інтуїтивною, тому більшість студентів швидко опановують базові навички використання таких інструментів без спеціального навчання. Тому університети не повинні надмірно зосереджуватися на формуванні окремої компетентності по роботі з ГШІ та його інтеграції у навчальний процес. Натомість головним завданням вищої освіти є формування та укріплення навичок критичного мислення,  зосередженого осмисленого читання, роботи зі складними текстами, формулювання аргументів та вміння висловлювати власні думки. Небезпека полягає не лише у використанні студентами готових текстів, згенерованих ШІ, а й у поступовій передачі машині окремих етапів мислення — від пошуку ідей до редагування та стилістичного оформлення. Письмо – це інтелектуальний процес, що охоплює етапи обдумування, сумнівів, пошуку формулювань і навіть помилок, – все це є важливою частиною розвитку мислення, а не «зайвою підготовкою» перед створенням тексту. Жоден елемент когнітивного процесу не є другорядним або механічним. Використання рукописних записників і  особистих зошитів для фіксації думок, цитат і спостережень – те, чому слід навчити студентів. Робота без цифрових інструментів змушує молодих людей довше затримуватися на окремих ідеях, уважніше добирати слова та глибше взаємодіяти з текстом. Саме ця інтелектуальна «повільність» сьогодні стає дедалі більш цінною в умовах стрімкого поширення генеративного ШІ. У статті також порушується питання освітніх технологій: попередні хвилі цифровізації освіти далеко не завжди призводили до покращення читацьких навичок, підвищення математичної грамотності чи якості комунікації. Поява ГШІ – не привід відмовлятися від традиційної інтелектуальної праці, а можливість переосмислити роль університету як простору розвитку людського мислення.  Матеріал покликаний підтримати дискусію про те, чи повинна вища освіта адаптуватися до технологічних змін, і як вона має зберігати практики, що підтримують автономність мислення, мовну індивідуальність і здатність людини самостійно формувати власні судження.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/our-agency-over-our-words-central-our-agency-over-ourselves

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation 

2026-05-26
Поширити
ЧИ МОЖЕ ШІ ОЦІНЮВАТИ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ? ЯКІ МЕЖІ МАЄ АВТОМАТИЗАЦІЯ?

ЧИ МОЖЕ ШІ ОЦІНЮВАТИ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ? ЯКІ МЕЖІ МАЄ АВТОМАТИЗАЦІЯ?

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєт Роуселл «Використання ШІ для оцінювання не спрямоване на заміну людей».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєт Роуселл «Використання ШІ для оцінювання не спрямоване на заміну людей».

Йдеться про британський пілотний проєкт, у межах якого університети тестують системи штучного інтелекту для перевірки студентських робіт і підготовки зворотного зв’язку. Його організатори наголошують, що остаточне рішення та кінцевий академічний контроль має залишатися за викладачами, а не алгоритмами.  Ініціатором згаданого проєкту став Jisc – організація, яка забезпечує підтримку цифрової інфраструктури для усього британського сектору вищої освіти. Вона керує національною дослідною та освітньою мережею Janet із забезпечення високошвидкісного підключення до мережі, опікується кібербезпекою, цифровими бібліотеками та платформами даних, консультує з питань штучного інтелекту та цифрового навчання. До проєкту долучились десять університетів, які згодились тестувати платформу Graide, покликану здійснювати оцінювання та готувати зворотній зв’язок для студентів на основі критеріїв оцінювання, прикладів студентських робіт і попередньо заданих правил. Ще кілька освітніх закладів паралельно випробовують платформу TeacherMatic, яка допомагає викладачам створювати навчальні матеріали, завдання й структури освітні курси. Джульєт наголошує, що в основі проєкту – обов’язкова участь людини у процесі оцінювання: викладачі мають перевіряти та підтверджувати коментарі, сформовані системою штучного інтелекту, перш ніж їх побачать студенти. Технологія ШІ тут виступає інструментом підтримки академічної роботи, а не способом повної автоматизації перевірки знань. Водночас частина викладачів висловлює занепокоєння можливим знеціненням людських оцінок, які є важливою складовою педагогічної взаємодії між студентом і викладачем.  Окрему увагу приділено проблемі навантаження в університетах, адже перевірка робіт і підготовка детального зворотного зв’язку залишаються одними з найбільш трудомістких елементів академічної праці. Саме тому ШІ розглядається як можливість пришвидшити окремі технічні процеси через створення чернеток коментарів та аналіз типових помилок. При цьому результати пілоту, за словами учасників, демонструють, що студенти все одно високо цінують саме людський коментар і персональну академічну взаємодію. У матеріалі простежується важлива різниця між формативним і підсумковим оцінюванням. Організатори вважають, що системи штучного інтелекту наразі більше придатні для формативного оцінювання, тобто для надання проміжного зворотного зв’язку під час навчання, коли студент ще може доопрацювати роботу. Натомість використання ШІ у високоризикових формах підсумкового оцінювання, які впливають на остаточні результати навчання та присудження кваліфікацій, поки що вважають передчасним.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/ai-marking-trial-not-looking-replace-humans

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation 

2026-05-25
Поширити
«ФАЛЬШИВІ» СТУДЕНТИ Й  ВІЗОВІ РИЗИКИ

«ФАЛЬШИВІ» СТУДЕНТИ Й  ВІЗОВІ РИЗИКИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Гелен Пекер «МВС закликають ділитися з університетами даними про недобросовісних агентів».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Гелен Пекер «МВС закликають ділитися з університетами даними про недобросовісних агентів».

У ній ідеться про хвилю занепокоєння британських університетів новими правилами контролю за міжнародним студентським набором, які одночасно посилюють вимоги до фіксації діяльності освітніх агентів та не гарантують доступу до інформації про посередників, яких уряд вважає ризикованими. Зміни у правилах роботи університетів зі студентськими рекрутинговими агентами вимагають, щоб ЗВО розкривали детальну інформацію про агентів, які брали участь у залученні студентів. Виникає проблема так званих «bad actors» — агентів, яких підозрюють у формальному залученні студентів, які насправді не мають реального наміру навчатися (люди вступають до університетів, не відвідують заняття, швидко залишають навчання або використовують студентський маршрут для інших міграційних цілей). Представники університетського сектору побоюються, що уряд накопичуватиме інформацію про таких агентів, але не буде ділитись нею із самими університетами, які в кінцевому рахунку несуть відповідальність за дотримання візових правил. Нові механізми можуть створити ситуацію інформаційної асиметрії: університет може провести власну перевірку агента, укласти з ним контракт і лише згодом дізнатися, що цей посередник уже викликав підозри у державних органів. В умовах посилення міграційного контролю це формує додатковий ризик для самих закладів освіти, оскільки одним із ключових показників їхньої надійності є частка студентів, яким відмовляють у візах. Окрему увагу приділено галузевій системі принципів і стандартів роботи з освітніми агентами, оскільки університети повинні не лише декларувати дотримання певних принципів, а й надавати докази моніторингу діяльності посередників. У більш широкому контексті стаття привертає увагу до посилення контролю за ринком освітнього посередництва, який дедалі частіше розглядається не лише як інструмент глобального рекрутингу, а і як потенційна зону міграційних, фінансових та репутаційних ризиків для університетів і держави в цілому.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/share-agent-bad-actor-data-universities-home-office-told

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation 

2026-05-22
Поширити
ШI-ЛЕКТОРИ ТА «ЖИВІ» НАСТАВНИКИ: НОВА МОДЕЛЬ ВИЩОЇ ОСВІТИ

ШI-ЛЕКТОРИ ТА «ЖИВІ» НАСТАВНИКИ: НОВА МОДЕЛЬ ВИЩОЇ ОСВІТИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєт Роуселл «Віртуальні викладачі перебуватимуть під наглядом академічних працівників в університеті зі штучним інтелектом».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєт Роуселл «Віртуальні викладачі перебуватимуть під наглядом академічних працівників в університеті зі штучним інтелектом».

У ній йдеться про заклад вищої освіти, який планує використовувати ШI-тьюторів та цифрових аватарів для викладання магістерських програм, залишаючи за викладачами функції академічного супроводу, оцінювання й персональної підтримки студентів.  Лондонська школа інновацій, новий заклад післядипломного навчання, який нещодавно отримав право присуджувати наукові ступені та готується розпочати навчання вже цього року. Університет пропонуватиме програми з машинного навчання, цифрових інновацій, підприємництва й трансформації бізнесу. Основою освітньої моделі стане власна онлайн-платформа, де студенти взаємодіятимуть із персональними ШI-тьюторами. Здобувачі освіти будуть отримувати навчальний контент у текстовому форматі або у вигляді відео з цифровими аватарами викладачів. Така система має забезпечити персоналізоване й гнучке навчання: після завершення кожного модулю студенти мають проходити так званий «сократівський діалог» із ШI-тьютором, відповідаючи на запитання та аналізуючи власне розуміння матеріалу.  При цьому людина залишаиметься в центрі уваги: студенти зможуть у будь-який момент звернутися до реального викладача або отримати консультацію наукового керівника. Формативне оцінювання й частина зворотного зв’язку здійснюватимуться за допомогою ШI, однак підсумкове оцінювання залишатиметься за академічними працівниками. Наразі університети вже експериментують з цифровими аватарами викладачів, інтерактивними ШI-помічниками та автоматизованими системами оцінювання, аргументуючи це можливістю зменшити адміністративне навантаження на викладачів і приділити більше уваги індивідуальній роботі зі студентами. Водночас зростає побоювання щодо втрати педагогічних навичок, знеособлення освітнього процесу та формування надмірної залежності від технологій. Прихильники нової моделі навчання розглядають штучний інтелект не як заміну викладача, а як інструмент перерозподілу академічної праці. За цією логікою, традиційні лекції та повторювані пояснення можуть поступово передаватися цифровим системам, тоді як роль університетського викладача дедалі більше зміщуватиметься у бік наставництва, індивідуальних консультацій, розвитку критичного мислення й наукової роботи. Джульєт закликає до обговорення місця штучного інтелекту у вищій освіті не з позицій розгляду окремих цифрових інструментів, а задля переосмислення самої моделі університетського викладання, співвідношення між технологіями та людською участю в освітньому процесі.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/virtual-lecturers-be-overseen-academics-ai-university

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation 

2026-05-21
Поширити
«ТИХА» ТОКСИЧНІСТЬ УНІВЕРСИТЕТІВ: ЧОМУ АКАДЕМІЧНА СИСТЕМА ІГНОРУЄ ЗЛОВЖИВАННЯ

«ТИХА» ТОКСИЧНІСТЬ УНІВЕРСИТЕТІВ: ЧОМУ АКАДЕМІЧНА СИСТЕМА ІГНОРУЄ ЗЛОВЖИВАННЯ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєт Роуселл «Тонкі, але постійні зловживання владою в академічному середовищі, уникають санкцій».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєт Роуселл «Тонкі, але постійні зловживання владою в академічному середовищі, уникають санкцій».

У ній йдеться про результати дослідження, автори якого встановили, що значна частина зловживань у вищій освіті залишається поза межами формальних дисциплінарних процедур внаслідок прихованого і системного характеру таких практик. Мова не лише про широковідомі випадки дискримінації чи насильства, а й про менш помітні форми впливу, які підспудно формують атмосферу залежності та професійної вразливості. Академічне середовище побудоване на асиметричних відносинах між викладачами й студентами, керівниками та молодими науковцями, університетами й так званими «зірковими» дослідниками, здатними залучати значні грантові ресурси. Це створює умови, за яких зловживання можуть залишатися непомітними або трактуватися як звичайні особливості академічної культури.  Особливо вразливими є аспіранти і дослідники на початкових етапах кар’єри, які дуже сильно залежать від рекомендацій, доступу до наукових мереж, участі у проєктах і підтримки своїх наукових керівників. Прикладами такого прихованого тиску може бути виключення з дослідницьких груп, блокування участі у грантових заявках, відмова в рекомендаціях або ігнорування професійних звернень. Автори дослідження підкреслюють, що навіть відсутність відповіді чи систематичне замовчування можуть перетворюватися на інструмент контролю, який впливає на подальшу академічну долю людини. Традиційні механізми реагування переважно орієнтовані на окремий зафіксований інцидент, тоді як значна частина таких практик має накопичувальний характер. Через це потерпілі не можуть довести системність проблеми або побоюються професійних наслідків після офіційного звернення з цього приводу. Університетам і науковим закладам  необхідно максимально уважно працювати над формуванням атмосфери безпеки всередині академічних колективів, створювати умови, за яких молоді науковці матимуть більше можливостей для зміни наукових керівників чи роботи з кількома наставниками одночасно. Джульєт Роуселл наголошує, що дискусія про якість академічного середовища дедалі частіше виходить за межі формальних правил і охоплює питання неформальної влади, професійної залежності та внутрішньої культури університетів.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/subtle-persistent-power-abuse-academia-evades-sanction

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation 

2026-05-20
Поширити
92% СТУДЕНТІВ ВИКОРИСТОВУЮТЬ ШІ: ЯК УНІВЕРСИТЕТАМ НА ЦЕ РЕАГУВАТИ?

92% СТУДЕНТІВ ВИКОРИСТОВУЮТЬ ШІ: ЯК УНІВЕРСИТЕТАМ НА ЦЕ РЕАГУВАТИ?

На сайті Times Higher Educationопубліковано статтю Тома Вільямса «Майже повсюдне використання ШI студентами призводить до поляризації поглядів».

На сайті Times Higher Educationопубліковано статтю Тома Вільямса «Майже повсюдне використання ШI студентами призводить до поляризації поглядів».

У ній ідеться про результати дослідження того, як відбувається використання генеративного штучного інтелекту студентами британських університетів, а також пропонується обговорити неоднозначну реакцію академічної спільноти на стрімке поширення таких технологій. Згідно зі звітом Higher Education Policy Institute та компанії Kortext генеративним ШI користуються 92 % студентів, тоді як рік тому цей показник становив 66 %. Найчастіше студенти використовують ChatGPT та інші системи для пояснення складних тем, підготовки коротких викладів матеріалу, пошуку ідей і структурування письмових робіт. Частина респондентів описує ШI як «постійно доступного навчального помічника», що допомагає працювати у власному темпі та швидко отримувати пояснення без необхідності чекати консультацій викладача. Поширення ГШI дедалі більше поляризує викладачів: частина з них розглядає такі інструменти як можливість переосмислити викладання й оцінювання, розвивати нові цифрові компетентності студентів, тоді як інші висловлюють занепокоєння через ризики для академічної доброчесності, зниження рівня самостійної роботи та поступову втрату навичок академічного письма. Для багатьох студентів використання ШI вже стало звичною частиною навчання, а не винятковою практикою, частина опитаних вважає генеративний ШI таким самим базовим інструментом, якими раніше стали пошукові системи або сервіси автоматичної перевірки тексту. Том Вільямс з тривогою говорить про те, що університети досі не виробили єдиного підходу до регулювання використання ШI. Одні заклади освіти активно інтегрують такі інструменти у навчальний процес і змінюють формати оцінювання, тоді як інші намагаються обмежувати або контролювати їхнє використання. Це створює ситуацію невизначеності як для студентів, так і для викладачів. Суттєву проблему становить також нерівність доступу: платні версії ШI-сервісів часто забезпечують більш широкі можливості й вищу якість результатів, а це може формувати нові освітні переваги для частини студентів. Отже, генеративний штучний інтелект наразі став невід’ємною частиною сучасного студентського середовища, тому університети мають адаптуватись до нової реальності, визначати нові правила академічної етики.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/near-universal-student-ai-use-leading-polarised-views

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation 

2026-05-19
Поширити