For educators

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала документ «Звіт про виконання 4-го етапу Конвенції ОЕСР по боротьбі з хабарництвом у Данії».  

У ньому  зазначається, що у червні 2025 року Данія представила матеріали щодо виконання завдань з протидії хабарництву в міжнародних ділових операціях. У них надано огляд зусиль щодо імплементації 55 рекомендацій та визначено 10 подальших завдань, а також міститься інформація стосовно боротьби з хабарництвом за кордоном. Експерти ОЕСР, ознайомившись з національним звітом, дійшла висновку, що Данія повністю виконала 6 рекомендацій, частково виконала 12 рекомендацій і досі не виконала 37 рекомендацій у рамках «Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях» та «Рекомендацій 2021 року щодо подальшої боротьби з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях». У документі розглядаються конкретні проблеми, надається оцінка позитивним досягненням, зокрема – в частині правозастосування, відповідальності корпорацій та міжнародної співпраці, наголошується на невирішених питаннях та перспективах подальших дій.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/8Wbyz, https://qrpage.net/qr/TTFxF, https://doi.org/10.1787/f0a83018-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Тенденції у боротьбі з корупцією у Східній Європі та Центральній Азії: стратегічні рамки та доброчесність бізнесу».

У документі йдеться про тенденції, досягнення, виклики та передовий досвід у сфері утвердження антикорупційних стратегічних рамок та підтримки ділової доброчесності у Східній Європі та Центральній Азії. Експерти ОЕСР, аналізуючи дані 24-х країн названих регіонів виявили, що ці країни  мають власні антикорупційні стратегії та посилюють співпрацю з громадянським суспільством у їх розробленні, реалізації та моніторингу виконання. Однак проблеми залишаються: низький рівень імплементації; відсутність підходу, заснованого на оцінці ризиків, при визначенні антикорупційних цілей; відсутність оцінки антикорупційних стратегій на основі індикаторів впливу; значні прогалини у даних щодо доброчесності бізнесу. Все це вказує на обмеженість правозастосування та неналежне відстеження прийнятих заходів. У результаті вивчення  даних встановлено, що незважаючи на зростання інтеграційних процесів та застосування сучасних інструментів діагностики, заснованих на фактичних даних, лише дві країни прийняли підхід, заснований на оцінці ризиків антикорупційних цілей та завдань. Поступово зростає використання різноманітних джерел даних (включно з міжнародними індексами та адміністративними даними) але покладання на результати опитування бізнесу, зайнятих і домогосподарств досі залишається обмеженим. Антикорупційні стратегії переважно зосереджені на запобіганні, підвищенні обізнаності та освіті, з меншим акцентом на виявлення та притягнення до відповідальності за корупційні правопорушення як стратегічних цілях. Необхідні подальші зусилля для забезпечення того, щоб консультації були змістовними та всебічними. Лише половина  досліджуваних країн використовує індикатори результатів та проводить консультації з громадянським суспільством. Оцінка ефективності та впливу нових антикорупційних стратегій ще не стала поширеною практикою. Багато країн не змогли надати дані щодо доброчесності бізнесу, що вказує на необхідність посилення роботи над координацією політики у цій сфері, а також потребу в удосконаленні правової бази для розкриття інформації про бенефіціарну власність та її перевірки.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/IgHjc, https://qrpage.net/qr/oYnSc, https://doi.org/10.1787/69c92037-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила робочий  документ «Економічні дослідження ОЕСР: Європейський Союз та Єврозона 2025» із серії документів, підготовлених комітетом з економічного розвитку та огляду ОЕСР.

У ньому зазначається, що військові конфлікти й зростання торговельної напруженості продовжують уповільнювати європейську економіку. Незважаючи на рішучі політичні реакції на зовнішні потрясіння, короткострокові перспективи розвитку ЄС затьмарені підвищеною невизначеністю. Інфляційні процеси та монетарна політика повинні знаходитись під пильною увагою урядів, фіскальна політика повинна створити простір для нових потреб у витратах. Але для забезпечення середньострокової стійкості необхідно тримати в фокусі саме фіскальні аспекти. Новий бюджет ЄС повинен передбачати як збільшення бюджетних ресурсів, так і переорієнтацію існуючих витрат у таких сферах, як політика згуртованості та сільськогосподарська політика. Більш інтегрований ринок електроенергії може допомогти знизити витрати на електроенергію та підвищити конкурентоспроможність завдяки розширенню транскордонних зв’язків, зниженню оподаткування електроенергії та посиленню конкуренції. Крім того, підвищення продуктивності вимагає більш інтегрованого єдиного ринку з меншою кількістю регуляторних бар’єрів для масштабування, конкуренції та інновацій компаній. Глибші ринки капіталу також надзвичайно важливі для стимулювання інновацій та підвищення продуктивності. Міцна система державної допомоги є життєво важливою для підтримки рівних умов для зростання продуктивних фірм й стимулювання структурних змін. Покращення мобільності робочої сили також має підтримає продуктивність.

Детальніше:  https://qrpage.net/qr/hDMOF, , https://qrpage.net/qr/4RPcl, https://doi.org/10.1787/5ec8dcc2-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий  документ «Зміцнення політики регіонального розвитку на місцях. Естонія» із серії «Дослідження багаторівневого управління ОЕСР».

У ньому зазначається, що  естонські регіони мають специфічні проблеми та стоять перед необхідністю вирішення непростих викликів, для чого потрібно задіяти увесь їхній потенціал, активи та можливості. Північна Естонія, де розташована столиця країни Таллінн, генерує близько 60% ВВП країни та є лідером за багатьма економічними показниками і показниками добробуту населення. Демографічні зміни поглиблюють розрив між регіонами, оскільки інші регіони до 2050 року втратять понад 15% свого населення. Усі регіони мають різну економічну базу та специфічні активи: інноваційні  – у південній Естонії (Тарту) та освіта у центральній. Політика регіонального розвитку, що ураховує місцеві особливості, визнає та реагує наявні відмінності, узгоджує національні дії з регіональними сильними сторонами та амбіціями, щоб допомогти регіонам реалізувати максимально повно свій потенціал. У звіті  міститься аналіз того, як Естонія розвиває місцеву політику регіонального розвитку –просторово орієнтовану, міжгалузеву, гнучку та наголошується на необхідності використання конкурентних та абсолютних переваг регіонів для їхнього розвитку, демонструються доцільні способи посилення багаторівневого управління. Особливу увагу приділено експерименту з пілотними регіональними радами у центральній та південній Естонії.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/1DBgW, https://qrpage.net/qr/7St6S

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини