For educators Архіви

ВАЛОРИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Для аналітичної освіти важливо, щоб здобувачі розуміли сутність наукових розробок, бачили можливості їх практичного використання, усвідомлювали цінність наукових знань та опановували навички валоризації.

Термін «валоризація» описує процес перетворення знань на цінність шляхом їх передавання для економічного та/або суспільного використання й перетворення на конкурентоспроможні продукти, послуги, процеси, підприємницьку діяльність. Процес валоризації побудований на взаємодії між інституціями знань, бізнесом та неурядовими організаціями, яка відбувається на всіх етапах розвитку знань. Він не може розглядатися як передача знань після повного завершення дослідження, оскільки передбачає взаємодію із зацікавленими особами на всіх етапах його життєвого циклу. Здобувачі освіти після ознайомлення зі змістом матеріалів наукових досліджень, представлених на вебпорталі НРАТ (зокрема — звітів про ДіР, дисертацій, облікових карток), можуть вивчати наведені в них відомості про результати впровадження, критично аналізувати авторське бачення прикладного значення й перспектив використання здійснених розробок в економіці та суспільному житті, формулювати власні висновки та пропозиції. Для цього студенти можуть працювати з розширеним пошуком академічних текстів та вивчати їх повнотекстові електронні версії. Або концентрувати увагу на відомостях, які автори досліджень наводіть в облікових картках (ОК, ОКД) в частині практичного упровадження отриманих результатів та перспектив подальшого використання. Такий досвід має надзвичайно важливе значення для розуміння цінності науки, яка не є «баштою зі слонової кістки», відстороненою від реального життя, а виступає продуктивною силою суспільства. Це дозволить здобувачам освіти наочно переконатися, що наука об’єднує людські знання, технології та інновації, трансформуючи їх в інструменти суспільного розвитку. Також студенти можуть пропонувати власне бачення напрямів валоризації шляхом упровадження наукових напрацювань в освітній процес, перепідготовку кадрів та забезпечення навчання упродовж життя, розроблення управлінських рішень, політику, процес нормотворення, розвиток підприємництва тощо. Ще один варіант завдання — написання коротких науково-популярних матеріалів, які забезпечують кращу видимість результатів досліджень для їхнього подальшого впровадження. Для цього можна задіяти сервіс популяризації наукових досліджень. Підготовка коротких науково-популярних статей на основі вивчення повних текстів наукових досліджень є ефективним інструментом аналітичної освіти, оскільки вимагає не механічного скорочення тексту, а його глибокого осмислення. Студенту необхідно оцінити отримані в процесі дослідження результати, повноту й вичерпність наведених аргументів, відокремити ключові результати від другорядної інформації, критично оцінити докази, інтерпретувати висновки. На основі осмислення складного академічного матеріалу студент має підготувати без втрати наукового змісту першоджерела власний текст – зрозумілий, точний і доступний для широкої аудиторії, яка не має глибоких фахових знань у цій сфері. Така робота розвиває критичне та системне мислення, навички аналізу й синтезу інформації, аргументованого відбору фактів, академічної комунікації та наукової доброчесності. Студенти набувають досвіду роботи з автентичними науковими джерелами, вчаться розуміти взаємозв’язок між даними, методами дослідження та висновками, адаптувати результати наукових досліджень до потреб різних аудиторій.

Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/, https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/valoryzacziya-znan/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_Валоризація знань

2026-09-01

ПЕРШИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПРОЄКТ СПІЛЬНИХ РОЗРОБОК ІЗ ТЕХНОЛОГІЧНИМ БІЗНЕСОМ

Міністерство освіти і науки України повідомило про запуск експериментального проєкту з відбору та реалізації прикладних наукових досліджень і розробок на замовлення бізнесу.

На цю програму у 2026 році виділяється державне фінансування у розмірі 100 млн грн. Ці кошти можуть отримати державні заклади вищої освіти та наукові установи для реалізації спільних проєктів із малими, середніми та великими підприємствами, тривалість фінансування – до 18 місяців. Український бізнес визначатиме конкретну технологічну або науково-виробничу потребу, а наукові команди пропонуватимуть рішення — від розробки, дослідження і випробування технології до створення прототипу та підготовки продукту до впровадження. Долучитися до програми можна буде у двох форматах. Якщо компанія має технічне завдання, але ще не знайшла виконавця, вона подасть технологічний запит з описом проблеми, вимог до рішення, очікуваного результату та готовності до співфінансування. Після відбору буде оголошено конкурс для державних університетів і наукових установ, які запропонують спосіб його вирішення. Якщо бізнес і наукова команда вже мають спільну ідею або попередні напрацювання, вони зможуть одразу подати спільну заявку щодо проєктів, для яких потрібно провести додаткові дослідження, випробувати технологію, створити прототип або максимально підготувати розробку до виробництва. Заявки подаватимуться через Національну електронну науково-інформаційну систему URIS, кожен проєкт проходитиме наукову та науково-технічну експертизу. Пріоритетними стануть розробки у сферах безпеки й оборони, енергетики, транспорту, нових матеріалів, агропромислового комплексу, медицини й фармацевтики, чистого виробництва, інформаційних технологій та робототехніки. Також на базі Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації буде створено Агенцію прикладних досліджень для виконання завдань, пов’язаних із налагодженням взаємодії між наукою і бізнесом. Агенція збиратиме технологічні запити бізнесу, допомагатиме формувати технічні завдання, шукати наукові команди та готувати спільні заявки. Також вона супроводжуватиме виконання проєктів, створення прототипів, питання інтелектуальної власності, ліцензування і трансферу технологій та аналізуватиме фактичне впровадження розробок.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-rozpochynaie-pershyi-derzhavnyi-proiekt-spilnykh-rozrobok-iz-tekhnolohichnym-biznesom

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка

2026-09-01

ПІД ТИСКОМ ЕКОЛОГІЧНИХ ЗВИНУВАЧЕНЬ: НАУКОВЦЯМ НЕ СЛІД ВІДЧУВАТИ ПРОВИНУ ЗА ВИКОРИСТАННЯ ШІ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Кел Іннеса «Академіки не повинні почуватися винними через вплив використання ШІ на довкілля».

У ній спеціаліст JISC, – установи, що підтримує британську вищу освіту, стверджує, що тривога викладачів і співробітників університетів стосовно негативного впливу інструментів ШІ на зміну клімату, є непропорційною. Кел вважає, що варто зосередити увагу не на індивідуальній провині, а на системній відповідальності розробників ШІ та органів регулювання. Цифрові технології можуть частково зменшувати екологічний вплив, якщо урахувати, що хмарні системи більш ефективні за застарілі локальні сервери, що онлайн-інструменти скорочують непотрібні поїздки і що розумні системи опалення, охолодження та освітлення допомагають університетам знижувати енергетичні втрати. Тим не менш у загальному підсумку цифровізація збільшує екологічний слід, а бум інструментів, побудованих на великих мовних моделях, створює додаткове навантаження, новий шар енергоємних процесів. Один запит до ChatGPT споживає значно менше енергії, ніж короткий відеодзвінок або кілька хвилин стримінгу, і набагато менше, ніж кип’ятіння повного чайника. Це не виправдовує екологічний вплив ШІ, індивідуальне використання генеративного ШІ не є екологічно нейтральним, але його наслідки слід оцінювати реалістично. Якщо ми не ставимо під сумнів еколоічний слід від використання YouTube, скролінгу соцмереж або постійно увімкнених камер на онлайн-конференціях, чи справедливо виокремлювати вплив на клімат інструментів Ш? Згідно з нещодавнім опитуванням менше половини академічних співробітників відчуває, що може комфортно керувати своїм робочим навантаженням, отже звернення до ШІ задля економії часу є практичною реакцією, а не розкішшю. Автор пропонує використовувати поняття «green shifting», – це коли відповідальність за екологічний вплив непомітно перекладається згори донизу – з корпорацій на споживачів, з систем – на окремих індивідів. Ми спостерігаємо ситуацію, коли кліматичний тягар лягає на плечі тих, хто користується ШІ, а не на технологічних гігантів, які будують інфраструктуру, чи на уряди, які її регулюють. Цей фокус – хибний. Занепокоєння енергоспоживанням і використанням води для охолодження дата-центрів цілком виправдане, але його варто спрямовувати туди, де можна досягти найбільшого ефекту. Це означає вимагати від розробників ШІ прозорої звітності про енергію, більш чистої інфраструктури та реальних інвестицій у відновлювані джерела, а від урядів — відповідного регулювання, високих сучасних стандартів, а також стимулів екологічної роботи. Генеративні чат-боти становлять невелику частку загального енергоспоживання, пов’язаного зі штучним інтелектом. Основне навантаження припадає на генерацію та аналіз відео, таргетовану рекламу, рекомендаційні системи та навчання нових моделей. Екологічну загрозу становить не окремий користувач, який бажає за допомогою ШІ підсумувати нотатки зустрічі або допомогти з листом. Вона – у неконтрольованому розширенні непрозорої інфраструктури, системній відсутності даних про викиди та у відсутності запобіжників для сталого розгортання технологій. Індивідуальна обізнаність корисна, однак індивідуальне звинувачення неприйнятне, відчуття провини проблему не вирішить.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/academics-should-not-feel-guilty-about-ai-uses-environmental-impact

Фото: рixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-09-01

ОЕСР: ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПОЛІТИКА У СФЕРІ ТУРИЗМУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Тенденції та політика ОЕСР у сфері туризму» з серії «Тенденції та політика ОЕСР у сфері туризму».

У виданні аналізуються показники туристичної діяльності та розвиток політики за 2026 рік в 53 країнах ОЕСР та партнерах. Показано, як уряди адаптують політичні дії для зміцнення стійкості та досягнення більш збалансованих економічних, соціальних та екологічних результатів у невизначеному та мінливому середовищі. Проаналізовано пріоритети та реформи туристичної політики, а також висвітлено приклади практики країн, подано інформацію про підвищення соціальних переваг туризму та зміцнення здатності сектору адаптуватися до екстремальних погодних явищ. Наголошується на необхідності гнучких, скоординованих політичних підходів для виведення туризму на більш сталий, стійкий та конкурентоспроможний шлях, а також представлені дані та докази щодо масштабів, структури та значення туристичної економіки. Видання об’єднує міжнародно порівнянні дані про туризм, висвітлює передовий досвід і ключові реформи політики та управління.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/oecd-tourism-trends-and-policies-2026_3fd3cd75-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/06/oecd-tourism-trends-and-policies-2026_13326fe2/3fd3cd75-en.pdf, https://doi.org/10.1787/3fd3cd75-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_OECD

2026-08-31

ШІ ДОПОМАГАЄ ГОТУВАТИ ГРАНТОВІ ЗАЯВКИ, АЛЕ ЗВУЖУЄ РОЗМАЇТТЯ НАУКОВИХ ІДЕЙ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Розалінд Скіллен «Великі мовні моделі знижують оригінальність наукових пропозицій».

У ній йдеться про матеріали дослідження стосовно використання великих мовних моделей під час підготовки заявок на федеральне фінансування досліджень у США. Було проаналізовано біля 6 тис. заявок до Національного наукового фонду США та Національного інституту здоров’я, а також 131 тис. схвалених грантових заявок за 2021–2025 роки. Встановлено, що проєкти, які більшою мірою згенеровані ШІ, були менш семантично відмінними від тих проєктів, які раніше вже отримали фінансування. Звісно, великі мовні моделі можуть допомагати швидше готувати й редагувати тексти, чіткіше формулювати ідеї та долати мовні бар’єри. Разом із тим, використання цих інструментів призводить до дублювання у нових проєктах вже відомих ідей та успішних пропозицій вже виконуваних досліджень. Науковці можуть завдяки ШІ підвищувати власну продуктивність, але згенеровані заявки на гранти стають все менш оригінальними. Стрімке поширення великих мовних моделей вже змінює способи підготовки, відбору та подальшої реалізації наукових ідей у системі грантового фінансування. Проблема полягає не у використанні ШІ, а в тому, що відбувається зміщення балансу з пошуку нових ідей на обговорення вже усталених напрямів. В результаті грантодавці починають змінювати правила, внаслідок чого заявки, текст яких значною мірою згенерований ШІ, отримують більш прискіпливу експертизу.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/large-language-models-reduce-originality-research-proposals

Фото: рixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-08-31

ВИКОРИСТАННЯ БАЗИ ДАНИХ АКАДЕМІЧНИХ ТЕКСТІВ НРАТ

Національний репозитарій академічних текстів – універсальний багатопрофільний електронний архів наукових публікацій та «сірої» літератури.

Його можна ефективно інтегрувати в систему аналітичної освіти для навчання студентів абсолютно всіх галузей знань. Викладач може доручити здобувачам освіти побудувати дослідницьку мапу, продемонструвати весь шлях формування релевантного пошукового запиту (від початку до невдалих результатів, їхнього аналізу, уточнення параметрів пошуку), здійснити відбір лише цінних для подальшого дослідження результатів та сформувати власний список першоджерел або мінібібліотеку. На основі опрацювання спершу метаданих, а потім і повних текстів віднайдених джерел студенти мають сформулювати обґрунтовані висновки, презентувати їх аудиторії у форматі лаконічного виступу та долучитися до дискусії, захищаючи власну позицію. Здобувачі освіти можуть виявляти методологічні розбіжності у проблемно-орієнтованих публікаціях або порівнювати підходи, запропоновані науковцями різних країн та представниками альтернативних дослідницьких шкіл. Майбутні фахівці у сфері інформаційних технологій, природничих наук, математики та статистики мають змогу досліджувати актуальні наукові тренди, формувати базу знань, виявляти закономірності розвитку локальних і міжнародних колаборацій, аналізувати взаємозв’язок між фінансуванням досліджень і розробок та трансфером знань і технологій, вивчати еволюцію наукових підходів чи хронологію термінологічних змін. Останній напрям є так само затребуваним і для здобувачів вищої освіти в галузі культури, мистецтва та гуманітарних наук. Студенти, які спеціалізуються на соціальних науках, бізнесі, адмініструванні тощо, на основі наявних у репозитарії матеріалів можуть виконувати оцінку якості методичного інструментарію, попередніх аналітичних розвідок, коректність факторного аналізу й прогностичних моделей, докази реальної ефективності впровадження практичних рішень.

Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/, https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/vykorystannya-bazy-danyh-akademichnyh-tekstiv-nrat/

Фото: скріншот

2026-08-28

УНІВЕРСИТЕТ САУТГЕМПТОНА ПРИПИНЯЄ ВИКОРИСТАННЯ TURNITIN

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джорджії Лакхерст «Саутгемптон відмовляється від Turnitin через використання студентських робіт для навчання ШІ».

У ній ідеться про рішення Університету Саутгемптона не продовжувати контракт із компанією Turnitin після 2026–2027 навчального року через побоювання щодо використання студентських робіт для навчання систем штучного інтелекту. Turnitin заперечує твердження про використання студентських робіт для навчання власного інструменту Turnitin Clarity, який містить помічника на основі ШІ. Компанія наголошує, що конфіденційність, безпека та захист даних належать до її основних принципів роботи із системами ШІ. Студентські роботи регулярно передаються до Turnitin тисячами університетів світу для перевірки академічної доброчесності й виявлення можливих випадків недоброчесного запозичення. Томас Ланкастер, викладач Імперського коледжу Лондона, говорить, що університети та студенти можуть недостатньо усвідомлювати цінність даних, які містяться у студентських роботах – не лише текстів, а й великі масиви інформації, які накопичуються під час використання цифрових освітніх сервісів. Він також висловлює припущення, що незабаром з’являтимуться системи, розроблені консорціумами університетів для виявлення порушень академічної доброчесності, які забезпечуватимуть більший контроль університетів над тим, як ці дані зберігаються та використовуються.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/southampton-dumps-turnitin-over-use-students-work-train-ai

Фото: колаж

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-08-28

ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНИХ IP ОФІСІВ

Фахівці Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офіс) підготували інформаційну довідку, присвячену цифровій трансформації IP офісів країн розвинених технологій: Сінгапуру, Південної Кореї, Великої Британії, Австралії та Естонії.

В документі основна увага зосереджена на тому, як саме цифрові технології змінюють роботу національних офісів інтелектуальної власності та які міжнародні практики можуть бути корисними для подальшого розвитку IP системи в Україні. Проаналізовано різні моделі цифровізації системи інтелектуальної власності – від комплексної автоматизації експертизи та застосування штучного інтелекту до інтеграції IP сервісів у загальнодержавні цифрові екосистеми. Сучасна цифровізація IP офісів передбачає не лише онлайн-подання заявок, а й автоматизацію експертизи, використання ШІ, розвиток цифрових сервісів та інтеграцію з міжнародними системами. Разом із тим, кожна країна формує власну модель цифрової трансформації залежно від інституційних особливостей і стратегічних пріоритетів.

Детальніше: https://portal.nipo.gov.ua/files/uploads/Portal/News/2026/08/21/digitalization-IP-Offices-experience/dovidka-digitalization-IP-Offices-experience.pdf, https://portal.nipo.gov.ua/uk/news/digitalization-IP-Offices-experience

Фото: IP офіс

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-08-28

ВИКОРИСТАННЯ НРАТ ДЛЯ АНАЛІТИЧНОЇ ОСВІТИ

Уміння працювати з науковими матеріалами, знаходити релевантні джерела, зіставляти аргументи, простежувати логіку дослідження від постановки проблеми до висновків, аналізувати докази та перевіряти достовірність даних, — не виникає саме собою.

Ця навичка формується через практику, і чи не найкращим середовищем для неї є «живий» онлайновий академічний архів. На офіційному вебпорталі Національного репозитарію академічних текстів з’явилась нова рубрика «НРАТ для аналітичної освіти». У ній містяться короткі поради щодо того, як можна використовувати ресурси і сервіси Нацрепозитарію в освітньому процесі. Йдеться, зокрема, про сутність, значення та складові аналітичної освіти; пояснюється, чому НРАТ добре підходить для цього завдяки масштабній базі академічних текстів, багатим метаданим і супутнім сервісам відкритої науки; розкривається, як можна застосовувати ці можливості на практиці. А саме: – як використовувати метадані репозитарію для швидкого орієнтування у масиві публікацій та побудови тематичних добірок; – як організувати роботу студентів із повнотекстовими електронними версіями — від пошуку й відбору джерел до порівняльного аналізу підходів різних авторів; – як перетворити регулярне звернення до бази НРАТ на систематичну вправу, що поступово формує аналітичну звичку, а не одноразову навичку для конкретного завдання. Рубрика розрахована на викладачів, які шукають практичні інструменти для аудиторної та самостійної роботи, а також на студентів і дослідників, які бажають навчитися більш ефективно працювати з науковою літературою. Запрошуємо стежити за публікаціями цієї рубрики й опановувати НРАТ як корисний ресурс аналітичної освіти.

Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/, https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/skladovi-analitychnoyi-osvity, https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/resursy-nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/

Фото: ШІ

2026-08-27

ВИКОРИСТАННЯ ІНСТРУМЕНТАРІЮ OA JOURNALS TOOLKIT

На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Джулс Лак «Використання інструментарію OA Journals Toolkit».

У ній він ділиться власним досвідом використання інструментарію OA Journals Toolkit для управління 30-ма журналами з відкритим доступом. Підтримка видань з відкритим доступом лягає на плечі бібліотекарів та інших фахівців з наукової комунікації, які зазвичай витрачають значний час, досвід та ресурси, щоб забезпечити відкритий доступ до високоякісних досліджень. Без інфраструктури та доходів, які мають у своєму розпорядженні традиційні комерційні видавці, журнали з відкритим доступом та їхні видавничі програми залежать від відкритих платформ, відкритих стандартів та вільно доступних інструментів і ресурсів, – цілої екосистеми для дослідників, видавців та читачів. Цінним для нових журналів, які тільки починають набирати популярності як видання, є розділ «Залучення авторів», оскільки редактори прагнуть охопити свою аудиторію та отримати більше статей, але не знаються, як краще просувати журнал та не мають відповідного досвіду. Розділ «Публікаційна етика та редакційні правила» містить інструкції щодо написання відповідних пояснень, розділ «Постійні ідентифікатори» пояснює, навіщо потрібні цифрові ідентифікатори об’єктів (DOI), а розділ «Розробка інструкцій для авторів» надає інформацію про те, що саме слід включати до роз’яснень для авторів на сайті журналу. Рекомендації з розділу «Ресурси для виправлення доступності» стосуються альтернативних текстів, шрифтів, макету, форматування, контрасту кольорів.

Детальніше: https://blog.doaj.org/2026/08/17/putting-the-oa-journals-toolkit-to-work-in-library-publishing, https://www.oajournals-toolkit.org

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Бібліотекарям

2026-08-27