For educators

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Погляд на освіту 2026: показники ОЕСР».

У документі представлено міжнародні порівняльні дані про освітні системи, зокрема – рівень освіти населення, участь у навчанні, фінансування та організація освіти. Особливу увагу приділено дефіциту вчителів та можливим заходам для забезпечення шкіл кваліфікованими педагогічними кадрами. Дефіцит учителів не завжди проявляється у великій кількості незаповнених вакансій. У багатьох країнах кадрові проблеми компенсують залученням педагогів, які не мають повної кваліфікації. За даними ОЕСР, у 2024/2025 навчальному році таких учителів у початковій та середній освіті було 9,1%, тоді як 6,4% кваліфікованих учителів залишили професію. Проблема нерівномірно розподілена між регіонами та предметами. Вакансії частіше виникають у віддалених і соціально неблагополучних районах, а також у галузі математики та природничих наук. Здатність залучати й утримувати педагогів залежить не лише від рівня оплати праці. Важливим є робоче навантаження, стосунки з учнями, батьками та керівництвом, атмосфера в навчальному закладі, професійна автономія й суспільне визнання. 85% учителів у країнах ОЕСР задоволені своєю роботою, однак ситуація істотно різниться між країнами. Додатковим джерелом кадрів можуть стати фахівці, які переходять до викладання з інших професій. У середній освіті 8,4% учителів у країнах ОЕСР належать до цієї категорії. Демографічні зміни мають свій вплив:  зменшення кількості дітей не гарантує автоматичного подолання дефіциту вчителів, оскільки потреби шкіл змінюються нерівномірно, а значна частина педагогів наближається до пенсійного віку. Необхідно більш гнучко розподіляти кадри, створювати привабливі умови праці та розширювати шляхи підготовки нових учителів.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/education-at-a-glance-2026_b4968bbc-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/09/education-at-a-glance-2026_3bce4131/b4968bbc-en.pdf, https://doi.org/10.1787/b4968bbc-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Правосуддя як державна послуга: досягнення кращих результатів».

У документі містяться унікальні матеріали комплексного аналізу того, як країни упроваджують підходи до правосуддя, орієнтованого на потреби людей. Експерти дослідили правові проблеми громадян, доступ до допомоги та результати розв’язання цих проблем у контексті державної політики та організації систем правосуддя. Типовою є ситуація, коли не менше чотирьох  людей з десяти стикаються щонайменше з однією суттєвою правовою проблемою упродовж двох років. Приблизно половина тих, кого це стосується, зазнає додаткових наслідків для фінансів, роботи, здоров’я або особистих стосунків. Водночас медіанний показник розв’язання проблем становить 70%: приблизно троє з десяти людей не вважають свою проблему повністю вирішеною після проходження відповідних процедур. Лише 60% опитаних повідомляють, що процес розв’язання проблеми був справедливим. Існує розрив між доступністю інформації та можливістю отримати реальну правову допомогу: лише 67% людей, які зіткнулися з правовими проблемами, знають, де знайти відповідну інформацію, а серед тих, хто потребує індивідуальної допомоги чи консультації, лише 38% її отримують. Таким чином проблема не лише у наявності інформації, а й можливості її знайти та отримати фахову підтримку. Суди, служби правової допомоги, адміністративні органи, омбудсмени та альтернативні механізми врегулювання спорів нерідко працюють у межах окремих процедур і систем управління. Через це людині доводиться самостійно з’ясовувати, куди звертатися, повторно подавати інформацію та шукати іншу установу, якщо перша не може допомогти. Система, орієнтована на потреби людей, має забезпечувати зрозумілий маршрут від первинної інформації до консультації та належного механізму розв’язання проблеми. Електронне подання документів, цифрові портали та дистанційні слухання вже поширені, однак технології часто лише переводять наявні процедури в онлайн, не спрощуючи самих послуг. За оцінкою ОЕСР, лише третина охоплених оцінюванням країн демонструє підхід, за якого цифрові рішення від початку проєктують з урахуванням потреб користувачів. Цифрові канали не повинні витісняти особисте спілкування та інші способи отримання допомоги для людей, яким складно користуватися онлайн-сервісами. ОЕСР рекомендує країнам більш системно використовувати дані про правові потреби громадян, узгоджувати роботу установ, пов’язувати фінансування з результатами та залучати людей до вдосконалення послуг.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/justice-as-a-public-service_d002d5b4-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/10/justice-as-a-public-service_184d93be/d002d5b4-en.pdf, https://doi.org/10.1787/d002d5b4-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Подолати застій у державному управлінні: наступний рубіж трансформації уряду».

У ньому міститься аналіз чинників, які заважають урядам швидко адаптуватися до технологічних, економічних і суспільних змін, а  також визначено напрями системної трансформації державного управління. Документ спирається на порівняльні дані країн ОЕСР та результати опитування 40 країн щодо трансформації урядів. Однією з проблем автори називають послаблення зв’язку між громадянами та державними інституціями. У 2025 році лише 31% опитаних вважали, що політична система дає таким людям, як вони, можливість впливати на урядові рішення. Тому необхідно розширювати змістовну участь громадян у формуванні політики, зокрема – через громадянські асамблеї та загальнонаціональні діалоги. Іншим бар’єром є накопичення регуляторних вимог, процедур і внутрішніх бюрократичних процесів. Надмірним регулювання та бюрократію вважають 72% опитаних представників урядових структур та  бізнес-організацій. Серед запропонованих напрямів змін: спрощення регулювання, оцінювання ризиків, орієнтація послуг на потреби людей, скорочення зайвих внутрішніх процедур. Також необхідно посилювати спроможність урядів переглядати бюджетні рішення та визначати, які напрями потребують першочергового фінансування. Ключовий напрямок змін – перехід до більш підготовленого й проактивного державного управління. Цифрові технології, дані, штучний інтелект і прогнозування можуть допомагати виявляти ризики раніше та краще координувати роботу установ. Окрім сучасних технологій та сумісних інформаційних систем, необхідний чіткий розподіл повноважень, компетентні державні службовці та належні механізми відповідальності.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/2026/10/government-unstuck_dcbcbf9a.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/10/government-unstuck_dcbcbf9a/464c0cff-en.pdf,  https://doi.org/10.1787/464c0cff-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_OECD