Search academic texts

Information × Registration Number 0417U003737, Candidate dissertation Status к.мед.н. Date 31-08-2017 popup.evolution o Title Anchor stabilization of the capsule in case of traumatic anterior instability of the shoulder joint Author Pazdnikov Roman Volodymyrovych, popup.head Tyazhelov Olexiy Alimovich popup.opponent Бець Григорій Вікторович popup.opponent Сухін Юрій Віталійович Description Об'єкт: травматична нестабільність плечового суглоба, стабілізація капсули із застосуванням анкерних фіксаторів. Мета: розробити шляхи оптимізації артроскопічної анкерної стабілізації капсули плечового суглоба в разі його передньої травматичної нестабільності. Методи: інформаційно-аналітичний; клінічні, серед них рентгенологічний; магнітно-резонансна томографія; комп'ютерна томографія; ультразвукове дослідження; біомеханічні; артроскопічні; математичне моделювання; статистичні. Уперше на підставі клінічних та експериментальних біомеханічних досліджень доведено, що анкерні фіксатори не поступаються за міцністю фіксації в кістці черезкістковим лігатурним швам, які застосовують у разі класичної методики операції Bankart, і можуть бути ефективно використані для стабілізації переднього відділу капсули плечового суглоба. Уперше теоретично, експериментально і клінічно обґрунтовано критерії оптимізації артроскопічної анкерної стабілізації капсули у хворих із нестабільністю плечового суглоба. Отримано нові дані про те, що оптимальна кількість інструментальних портів залежить, зокрема, від протяжності розриву капсули плечового суглоба і не повинна штучно обмежуватися. Запропоновано новий критерій для оцінювання ефективності інструментального порту - оптимальний кут атаки, який характеризує кут нахилу інструменту до краю гленоїда для зручності виконання маніпуляцій із підготовки каналу та введення анкера. Уперше на підставі математичних розрахунків визначено оптимальний міжанкерний інтервал у 12-13 мм для артроскопічної стабілізації капсули плечового суглоба. Виявлено залежність кількості анкерів, необхідної для виконання ремплісації зони дефекту головки плечової кістки капсулою суглоба і сухожиллям підостьового м'яза, від глибини дефекту, яка визначає величину кута дії відривальної сили. У діапазоні кута дії відривальної сили від 90° до 65°-70° для ремплісації досить використати один анкер, від 65° і менше - не менше двох. Розроблено оригінальні конструкції анкерів (патенти України № 24112 та № 78069) для відкритої стабілізації капсули плечового суглоба, які перевищують за показниками міцності фіксації наявні пристрої та черезкісткові лігатурні шви. Застосування запропонованих анкерів у пацієнтів із передньою нестабільністю плечового суглоба дає змогу підвищити ефективність хірургічного втручання, почати ранню розробку рухів у прооперованому суглобі. Використання анкерної стабілізації під час відкритої артротомії зменшує операційний доступ, скорочує час операції та її травматичність, зменшує тривалість відновного періоду порівняно з класичною методикою операції Bankart. Запропонований критерій оцінювання артроскопічного доступу - "оптимальний кут атаки" - дає змогу обґрунтувати необхідну кількість і розташування інструментальних портів. Обґрунтування кількості інструментальних портів і їхнього розташування, а також використання оптимального міжанкерного інтервалу дають можливість оптимізувати виконання хірургічного втручання під артроскопічним контролем у хворих із передньою травматичної нестабільністю плечового суглоба, скоротити терміни його іммобілізації і нормалізації функції. Результати дисертаційного дослідження впроваджені в клінічну практику ДУ "Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І.Ситенка НАМН України", КЗОЗ "Харківська міська багатопрофільна лікарня № 18", Навчально-наукового медичного комплексу "Університетська клініка" Харківського національного медичного університету. Травматологія та ортопедія. Registration Date 2017-08-31 popup.nrat_date 2020-04-03 Close