Search academic texts

Registration Number

0419U000663, Candidate dissertation

Title

Functional Communicative Potential of One-member Sentences in the Language of Contemporary Ukrainian Mass Media

Author

Bondarenko Olena E.,

popup.head Oleksenko Volodymyr P.
popup.opponent Golikova Natalia S.
popup.opponent Kulbabska Olena V.

Status

Кандидат філологічних наук, 10.02.01, Українська мова

Date

27-02-2019

Description

Об’єктом дослідження є односкладні речення в мові сучасних українських мас-медіа. Мета дисертаційної роботи – визначити функціонально-комунікативний потенціал односкладних речень у мові сучасних українських мас-медіа. Матеріалом нашого дослідження є односкладні речення, що функціонують у мові сучасних українських мас-медіа, дібрані суцільним вибиранням з текстів друкованих засобів масової комунікації початку ХХІ ст. Методи дослідження. Описовий метод, що дав змогу схарактеризувати формально-синтаксичні й семантико-синтаксичні властивості односкладних речень; за допомогою структурно-семантичного методу виявлено типове значення та комунікативно-семантичні варіанти односкладних речень на основі аналізу значень предикатних і суб’єктних синтаксем; метод моделювання уможливив побудову функціонально-семантичного поля імперсональності безособового речення, розроблення структурно-семантичних схем та комунікативно-семантичних моделей односкладних речень; комунікативно-прагматичний метод дав змогу визначити прагматичні типи речень відповідно до класифікації мовленнєвих актів та комунікативних інтенцій автора медіаповідомлення; процедури кількісних підрахунків використано для забезпечення об’єктивності й достовірності здобутих результатів. Наукова новизна дисертаційної праці полягає в тому, що в ній уперше в українському мовознавстві на матеріалі текстів друкованих ЗМІ проведено комплексне дослідження функціонально-комунікативного потенціалу односкладних речень у мові сучасних українських мас-медіа; простежено кореляцію семантико-синтаксичних і комунікативно-прагматичних властивостей односкладних особових речень у контексті персоналізації / деперсоналізації комунікативної прагматики медіадискурсу; розроблено типові функціонально-семантичні моделі односкладних речень та їхні комунікативні варіанти на основі контекстуальної інтерпретації семантики предикатних і суб’єктних синтаксем; змодельовано функціонально-семантичну парадигму безособових речень з урахуванням семантики, граматичних властивостей і комунікативного потенціалу засобів вираження функціонально-семантичної категорії імперсональності; описано комунікативну прагматику односкладних речень, зважаючи на функціонально-комунікативну класифікацію, предикативне значення, диктумно-модусну організацію та контекстуальну інтерпретацію змісту висловлювання; уточнено лінгвістичний статус ґенітивних речень, їх структурно-семантичну типологію; з’ясовано лінгво-комунікативну сутність номінативного речення на основі кореляції логіко-синтаксичних типів семантики, способів вираження предикативної ознаки та комунікативної природи; удосконалено методику вивчення односкладних речень у контекстуально-дискурсивній площині друкованих мас-медіа на засадах функціонально-комунікативного підходу; визначено класифікацію односкладних речень відповідно до їхньої формально-граматичної, семантико-синтаксичної структури та комунікативної прагматики. Подальшого розвитку набули теоретичні положення функціонально-комунікативного синтаксису щодо єдності форми, значення й функції синтаксичних одиниць, взаємозумовленості денотативного, семантичного, синтаксичного та комунікативного рівнів речення. Теоретичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні комплексного вивчення формально-граматичних, семантико-синтаксичних, комунікативно-прагматичних властивостей односкладних речень у текстах друкованих медіа, що дає змогу сформувати цілісне уявлення про функціонально-комунікативний потенціал односкладних синтаксичних одиниць у медіадискурсі початку ХХІ ст. Висновки й узагальнення збагачують теорію функціонального синтаксису, комунікативної лінгвістики, лінгвопрагматики. Практична значущість отриманих результатів зумовлена можливістю їх використання в теорії й практиці викладання мовознавчих курсів: синтаксису сучасної української мови, медіариторики, медіалінгвістики, мови ЗМІ. Проблематику й основні положення дослідження викладено в 10 наукових публікаціях, з-поміж яких 4 опубліковано у фахових виданнях, затверджених МОН України, 2 – у зарубіжних виданнях, 4 – у збірниках тез міжнародних та всеукраїнських конференцій