Search academic texts

Registration Number

0421U100820, Candidate dissertation

Title

Accumulation of heavy metals in the phytomass of natural forage lands of Eastern Podillya

Author

Titarenko Olga Mykhaylivna,

popup.head Kravchyk Galyna Ivanivna
popup.opponent Lykhochvor Volodymur Volodymyrovych
popup.opponent Avhystynovych Mariya Bogdanivna

Status

Кандидат сільськогосподарських наук, 03.00.16, Екологія

Date

24-03-2021

Description

Дисертаційна робота присвячена дослідженням техногенного навантаження на фітоценози природних кормових угідь в умовах Вінниччини. Програмою досліджень передбачалось вивчення інтенсивності забруднення, коефіцієнту накопичення та небезпеки Pb, Cd, Zn та Cu у фітоценозах природних кормових угідь (абсолютні суходоли, нормальні суходоли та суходоли надмірного зволоження) в умовах різного техногенного навантаження Вінниччини. Результати досліджень показали, що на досліджуваних територіях Вінниччини вміст у ґрунтах свинцю був у межах від 2,9 мг/кг до 3,2 мг/кг, кадмію від 0,48 мг/кг до 0,51 мг/кг, цинку від 11,4 мг/кг до 18,3 мг/кг та міді від 0,15 мг/кг до 0,20 мг/кг, що не перевищувало ГДК. Найвищий рівень нагромадження свинцю, кадмію, цинку та міді ґрунтами спостерігали у суходолах надмірного зволоження, порівняно нижчий в умовах нормальних та абсолютних суходолів. Згідно з результатами досліджень у рослинності суходільних низинних лук концентрація свинцю коливалась у межах від 0,93 мг/кг до 2,24 мг/кг, кадмію від 0,051 мг/кг до 0,084 мг/кг, цинку від 6,8 мг/кг до 14,6 мг/кг та міді від 1,7 мг/кг до 1,9 мг/кг. Найвищий рівень накопичення важких металів спостерігався у фітомасі природних кормових лук в умовах суходолів надмірного зволоження. За поліпшення продуктивності природних кормових лук, вищий рівень накопичення важких металів у злаково-бобовій фітомасі виявлено за поверхневого обробітку ґрунту, порівняно нижчий – за корінного поліпшення. Виявлено, що рівень важких металів за першого року вегетації злаково-бобового різнотрав’я підвищувався, а в наступні роки вегетації знижувався, особливо у варіанті корінного поліпшення природних кормових лук. Концентрація свинцю і кадмію у вегетативній масі злаково-бобової травосумішки за докорінного поліпшення природних кормових лук знижувалась із першого року вегетації. Зокрема, в середньому за три роки вегетації при застосуванні фрезерування, звичайної оранки і внесення дефекату й азотно-фосфорно-калійних добрив концентрація свинцю і кадмію знизилась відповідно у 2,0 раза і 1,3 раза, а за використання фрезерування, глибокої оранки та внесення дефекату і таких же добрив – у 2,5 раза і 1,8 раза. Високу інтенсивність зниження накопичення свинцю та кадмію у злаково-бобовій сумішці виявлено за внесення органічних добрив (перегній, дефекат) порівняно з мінеральними речовинами (аміачна селітра, калій хлористий та суперфосфат).