Search academic texts

Information × Registration Number 0423U100065, Candidate dissertation Status Кандидат юридичних наук Date 03-05-2023 popup.evolution o Title The concept of «conciliarness» in Ukrainian legal thought of the 19th – 20th centuries. Author Yatsyshyn Yaroslav Bohdanovych, popup.head Andrukhiv Oleh I. popup.opponent Shevchuk Liubomyr V. popup.opponent Svorak Stepan D. popup.review Zvarych Roman V. popup.review Andrusiv Ludmyla M. Description На підставі аналізу теоретичної і джерельної бази прослідковано динаміку трансформації змісту концепції соборності в українській правовій думці від богословсько-філософського до правового розуміння та особливостей її реалізації в правових концепціях ХІХ–ХХ ст. Запропоновано авторську дефініцію поняття соборності як аксіологічної категорії української правової думки, яка обумовлювала історико-правову традицію національного державотворення через досягнення політичної єдності етнічних українських земель у випадку відсутності національної держави та збереження її цілісності в умовах суверенітету. Динаміка змісту концепції соборності прослідковується в тому, що якщо члени «Руської трійці» у виданому ними альманаху «Русалка Дністрова» вперше публічно задекларували ідею етнічної єдності українських земель, то членами Кирило-Мефодіївського товариства запропоновано теоретичні підходи до розуміння базових понять соборності, а саме етнічної, національної і політичної єдності населення. В середині – другій половині ХІХ ст. в ідейних програмах українофільських течій Галичини і Наддніпрянщини відбувалося формування концепції соборності як засобу недопущення включення українців до «панруського» простору. Було сформовано нову парадигму національно-політичного руху, в основі якої було гасло приналежності галицьких українців до загального масиву українства, що й становило національну ідею, утверджувало концепт соборності. Процес політизації національного руху й правові ідеї Ю. Бачинського та М. Міхновського остаточно утвердили правовий зміст концепції соборності, як способу досягнення єдності етнічних українських земель і проголошення суверенної держави. Через укладання 22 січня 1919 р. «Акта Злуки» УНР та ЗУНР було доведено важливість та дієздатність соборницьких ідей. Встановлено, що в середині ХХ ст. розвиток концепції соборності здійснювалася в середовищі консервативної, націоналістичної та національно-демократичної течій правової думки, а проголошення незалежності «Карпатської України» (15 березня 1939 р.) та прийняття «Акта відновлення Української Держави» (30 червня 1941 р.) було черговими прикладами її практичної реалізації. В умовах незалежності, соборність має слугувати засобом консолідації суспільства, сприяти формуванню політичної нації, збереження територіальної цілісності держави. Registration Date 2023-05-08 popup.nrat_date 2023-05-08 Close