Search academic texts

Information × Registration Number 0424U000314, Candidate dissertation Status Кандидат медичних наук Date 13-12-2024 popup.evolution p Title Medical rehabilitation of patients with the consequences of pelvic injuries Author Valentyn Zhuravlov, popup.head Andriy Istomin popup.opponent Sergii O. Khmyzov popup.opponent Maksym L. Golovakha Description Частота ушкоджень тазового кільця складає близько 1 % від усіх травм опорно-рухової системи, однак кількість років, прожитих з інвалідністю через несприятливі наслідки травми таза, є другим показником серед переломів кісток іншої локалізації. Такі пацієнти відмічають зниження рухливості, хронічний тазовий біль, порушення актів стояння і ходьби, зниження або втрату працездатності, зниження якості життя. Складність відновлення функціональних можливостей опорно-рухової системи після травм тазового кільця обумовлена анатомо-біомеханічними особливостями поясу нижніх кінцівок. Постуральна стабільність тазового кільця забезпечується механізмом самостабілізації крижово-клубових суглобів, в реалізації якого приймають участь сили компресії, створювані м’язами тазового дна, періартикулярними м’язами, суглобовими зв’язками, які запобігають зсуву суглобових поверхонь одна щодо одної. У пошкодженому крижово-клубовому суглобі механізм самостабілізації порушується через післятравматичну інсуфіцієнтність м’язів та зв’язок, неусунене зміщення суглобових поверхонь, що, у свою чергу, додатково негативно впливає на силу і витривалість м’язів. Таким чином, відновлення функціональних властивостей м’язово-зв’язкового комплексу крижово-клубових суглобів є однією з важливих задач реабілітаційного періоду. Наукове обґрунтування розробленої програми реабілітації пацієнтів з політравмою в ранньому післяопераційного періоді після хірургічної фіксації переломів тазового кільця включало обізнаність пацієнтів щодо своєї травми, обсягу оперативного лікування, ефективності та безпеки програми кінезіотерапії; ранню активну мобілізацію м’язів попереково-тазової області та нижніх кінцівок з урахуванням супутніх травм опорно-рухової системи; дозоване навантаження нижніх кінцівок на основі комплексної кількісної оцінки демографічних, клінічних й рентгенологічних показників, що можуть впливати на процес загоєння перелому. В найближчому післяопераційному періоді (10–12 діб після операції) програма реабілітації була спрямована на профілактику післяопераційних ускладнень, активізацію пацієнтів, покращення репаративних процесів. Проводили навчальні бесіди, використовували ізометричні вправи для паравертебральних, сідничних м’язів, м’язів-згиначів та розгиначів стегна, гомілки, м’які техніки мануальної терапії, спрямовані на розслаблення спазмованих м’язів та профілактику післяопераційних спайок. Перевод пацієнта у вертикальне положення грунтувався на впровадженні розробленої «Анкети-опитувальника визначення допустимого навантаження під час ранньої реабілітації пацієнтів з переломами кісток тазу» з кількісною оцінкою демографічних, клінічних й рентгенологічних показників, що можуть впливати на процес загоєння перелому. Наукова новизна отриманих результатів. Вперше на основі комплексної кількісної оцінки функціонального стану опорно-рухової системи науково обґрунтована методика медичної реабілітації пацієнтів з політравмою в ранньому післяопераційному періоді після хірургічного лікування нестабільних ушкоджень тазового кільця. Вперше проведені розрахунки розподілу напружено-деформованого стану біомеханічної системи «поперековий відділ хребта – крижово-клубової суглоб – таз» на математичній кінцево-елементній моделі показали несуттєве збільшення рівня напруження в зоні артродезу при односторонньому вертикальному навантаженні. Вперше за результатами застосування програми кінезітерапії з навчальними бесідами, м’якими техніками мануальної терапії і допустимим навантаженням тазового поясу й нижніх кінцівок в ранньому післяопераційному періоді показано суттєве зменшення інтенсивності болю, рівня кінезіофобії, рівня тривоги та неспокою, пов’язаних з очікуванням болю, підвищення ступеня участі пацієнта у реабілітаційному процесі, достовірному підвищенню (p < 0,05) частоти відмінних результатів лікування і значущому зниженню (p < 0,05) негативних наслідків травм таза. Вперше показано, що розроблена «Анкета-опитувальник визначення допустимого навантаження під час ранньої реабілітації пацієнтів з переломами кісток тазу» дозволяє кількісно оцінити демографічні, клінічні й рентгенологічні показники, що можуть впливати на процес загоєння перелому. Вперше доведено за результатами експериментальних стендових досліджень на препаратах тазових кісток свині, що при циклічних знакозмінних навантаженнях нарізних з’єднань «стрижень – тазова кістка» достовірно більша стабільність фіксації таза відбувається при використанні стрижнів з різноспрямованою наріззю. Registration Date 2024-11-19 popup.nrat_date 2024-11-19 Close