Search academic texts

Information × Registration Number 0518U000736, Doctoral dissertation Status Доктор медичних наук Date 12-09-2018 popup.evolution o Title Addictive disorders in the structure of neurotic disease (clinical features, diagnosis, therapy) Author Denysenko Mykhailo , Кандидат медичних наук popup.head Linskyi Ihor popup.advisor Linskyi Ihor popup.opponent Pshuk Nataliia popup.opponent Chaban Oleh Sozontovych popup.opponent Kozhyna Hanna Description Дисертацію присвячено комплексному вивченню адиктивного статусу, адиктивного потенціалу найбільш небезпечних об’єктів вживання при невротичних розладах, клініко-психопатологічних та патопсихологічних механізмів та закономірностей формування коморбідних з невротичними розладами адикцій, розробці принципів їх діагностики та терапії. Основою дослідження стало обстеження 202 осіб, з яких 150 – хворі на невротичні розлади (49 – з тривожно-фобічними розладами (F 40.8); 55 – зі змішаними дисоціативними розладами (F 44.7), 46 – з неврастенією (F 48.0)) та 52 – осіб із загальної популяції населення (здорові). За даними комплексної оцінки встановлено, що невротичні розлади часто асоціюються з адиктивними порушеннями: наявність адиктивних станів, що досягають рівня клінічної залежності, зафіксовано у 61,82 % хворих на дисоціативні розлади, у 56,52 % хворих на неврастенію та у 56,52 % хворих на тривожно-фобічні розлади, що є вірогідно частішим, ніж у здорових осіб (40,38 %, при р<0,0087, р<0,0390 та р<0,0458, відповідно). Встановлено, що найбільш розповсюдженими варіантами адикцій у всіх групах, що досліджуються, виступають залежність від тютюну, їжі, інтернету та роботи/навчання, тобто нехімічні «соціально прийнятні» залежності. Клінічні прояви невротичних розладів з коморбідною адиктивною поведінкою характеризуються високою інтенсивністю та різноманітністю клініко-психопатологічної симптоматики. Основу клініко-психопатологічних проявів тривожно-фобічних розладів з адикціями складає тривожний синдром у поєднанні з астенічним (57,10 %), фобічним (38,10 %) та іпохондричним (38,1 %); при дисоціативних розладах – сомато-вегетативний (60,00 %) та тривожний (51,43 %), які поєднувалися з депресивним (34,30 %), дисфоричним (34,29 %) та іпохондричним (31,43 %) синдромами; при неврастенії – астенічний у поєднанні з сомато-вегетативним (53,84 %), депресивним (46,15 %) та дисфоричним (26,92 %) синдромами. У механізмах формування невротичних розладів з адиктивною поведінкою ключова роль належить потребово-мотиваційній сфері, яка поєднує конкуруючу мотивації, спрямовані на задоволення потреб, що підтримують адиктивний та невротичний стан. Протилежна спрямованість мотивацій загострює невротичний конфлікт, посилює фрустрацію, дистрес та призводить до переважного використання копінгів, орієнтованих на емоції, уникнення, агресивну та асоціальну поведінку. З урахуванням специфіки клініко-психопатологічних проявів, психопатологічних особливостей та механізмів формування невротичних розладів, що поєднані з адикціями, розроблено та апробовано програму інтегративної ресурсно-мотиваційної терапії, що являє собою комплексний підхід до лікування із застосуванням психофармакотерапії та інтеграції психотерапевтичних підходів (мотиваційної, особистісно-орієнтованої та когнітивно-біхевіоральної терапії, а також методу структурних розстановок). За результатами апробації інтегративної програми ресурсно-мотиваційної терапії хворих на неврози з адиктивною поведінкою в їхній структурі, підтверджено її високу ефективність в порівнянні з традиційними програмами лікування даної патології. Registration Date 2018-09-12 popup.nrat_date 2020-04-03 Close