Search academic texts

Registration Number

0524U000405, Doctoral dissertation

Title

Higher Library and Information Education: Evolutionary Transformations and Patterns of Development

Author

Anatolii Humenchuk, Кандидат історичних наук

popup.opponent Mariia Komova
popup.opponent Oksana Zbanatska
popup.opponent Lesia Bilovus

Status

Доктор наук з соціальних комунікацій, 27.00.03, Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство

Date

12-12-2024

Description

Дисертацію присвячено розробці теоретико-методологічних засад модернізації системи вищої бібліотечно-інформаційної освіти України в умовах євроінтеграції та цифровізації суспільства. Її результати і висновки утворюють цілісне вчення щодо ефективного вирішення стратегічно важливої проблеми підвищення якості підготовки фахівців для інформаційної галузі України, що має не лише загальнопрофесійне, але й важливе соціокультурне значення. Досліджено еволюцію наукових поглядів на проблеми вдосконалення підготовки бібліотечних фахівців та особливості інституціоналізації складових системи вищої бібліотечної освіти в Україні, установлено рівень теоретичної розробленості теми. Відтворення історіографії наукової думки щодо інституціоналізації складових системи вищої бібліотечної освіти в Україні дозволило визначити три етапи розробки проблем удосконалення підготовки бібліотечних кадрів: початковий (1904–1990 рр.), у процесі якого поступово узагальнювався досвід роботи перших профільних навчальних закладів; системних теоретичних узагальнень (1991–2014 рр.), у процесі якого проводилися ґрунтовні наукові дослідження, спрямовані на розроблення концептуальних моделей підвищення якості бібліотечно-інформаційної освіти; модернізаційних трансформацій (2014 р. — понині), на якому обґрунтовуються інноваційні вектори перебудови ступеневої бібліотечно-інформаційної освіти в умовах цифровізації та євроінтеграції. Уведено до наукового обігу інформаційної професіології нові ідеї про особливості та вектори модернізації сучасної системи вищої ступеневої бібліотечно-інформаційної освіти як складової європейського освітнього та цифрового комунікаційного простору. Обґрунтовано, що на сучасному етапі розвитку системи вищої бібліотечно-інформаційної освіти України найважливішими факторами впливу на темпи й напрями її модернізації є інформаційна та культурна політика держави, інтеграція вищої освіти України до європейського освітнього простору, глобальна цифровізація та інтернетизація документально-комунікаційної сфери; прискорення темпів передачі інформації, принципово нові обсяги освітньої аудиторії, яка може навчатися онлайн, виникнення нових каналів промоції й надання освітніх послуг, масовізація та віртуалізація вищої освіти, широкомасштабна російська військова агресія проти України. Розроблено періодизацію виникнення та розвитку системи вищої бібліотечної освіти в Україні, яка має п’ять основних етапів: зародження на теренах України (ХІХ — початок ХХ ст.); становлення державної централізованої системи вищої бібліотечної освіти (1930–1960-ті рр.); інституціоналізації регіональних бібліотечних наукових шкіл як основи фундаменталізації вищої бібліотечної освіти (1970–1990-ті рр.); диверсифікації освітніх напрямів підготовки бібліотечно-інформаційних фахівців в умовах інформатизації суспільства (2000–2020 рр.); модернізації системи вищої бібліотечно-інформаційної освіти під впливом євроінтеграційних та цифрових трансформацій (2021 — понині). Важливим результатом еволюції системи вищої бібліотечної освіти в Україні є сформованість потужних регіональних освітньо-наукових бібліотекознавчих шкіл (харківської, київської, рівненської, львівської), функціонування яких створює інституціональну та когнітивну інфраструктуру для відтворення кадрового ресурсу науковопедагогічної діяльності в галузі інформаційної, бібліотечної та архівної справи. Узагальнено світовий досвід розвитку бібліотечно-інформаційної освіти, який свідчить про діалектичну взаємозалежність процесів універсалізації контенту освітніх програм та поглиблення їх гнучкості, варіативності, що забезпечує конкурентоспроможність та затребуваність фахівців на ринку праці в умовах цифрової конвергенції складових системи документальних комунікацій суспільства. Доведено, що диверсифікація профілів освітніх програм підготовки бібліотечних фахівців залежить також від національних особливостей та культурних традицій країни, ступеня демократизації її системи підготовки кадрів вищої кваліфікації. Виявлено закономірності розвитку системи вищої бібліотечної освіти: ускладнення змісту та диверсифікації спеціалізацій підготовки бібліотечних фахівців, збереження бібліотекознавчої складової та посилення міждисциплінарності змісту освіти в умовах цифрової конвергенції. Удосконалено терміносистему предметної сфери «бібліотечна професіологія» через уточнення сутності понять «цифровий бібліотекар», «цифрові компетентності бібліотечного фахівця», «складові цифрової культури бібліотечного фахівця». Обґрунтовано, що зміст підготовки фахівців зорієнтований на модель бібліотеки майбутнього, діяльність якої буде визначатися синтезом соціальних, мобільних та хмарних технологій, новітніми видами аналітики, пов’язаними з обробкою великих даних та штучним інтелектом, інноваційними освітніми й інтелектуальними ландшафтами, збереженням національного культурного надбання.