Search academic texts

Information × Registration Number 0526U000050, Doctoral dissertation Status Доктор економічних наук Date 10-03-2026 popup.evolution o Title Ecological and economic principles of adaptation of agricultural land use to climate change Author Oleksandr V. Shevchenko, Кандидат економічних наук popup.opponent Oksana V. Butrym popup.opponent Oksana I. Drebot popup.opponent Oleksandr M. Harnaha Description У дисертації сформульовано теоретико-методологічні підходи до раціонального природокористування, які дали можливість вирішити важливу науково-прикладну проблему – розроблення еколого-економічних засад адаптації сільськогосподарського землекористування до кліматичних змін. Визначено вплив кліматичних змін на межі таксонів природно-сільськогосподарського районування (зонування) території України, що ґрунтується на середньому підвищенні приземної температури повітря з 1991 р. на +1,2 °C, яке спричинило зміщення агрокліматичних зон на північ і північний-захід та локальне посилення посушливості. Ці обставини вимагають корекції меж чинного природно-сільськогосподарського районування з урахуванням змін балансу тепла й вологи. Розроблено науково обґрунтований класифікатор кліматичних ризиків у сільсько-господарському землекористуванні, який враховує екстремальні погодні явища, зміни в інтенсивності та розподілі опадів, підвищення температури повітря тощо. За результатами багатофакторного кореляційного аналізу доведено, що територіальні зміни показників ГТК можуть прямо впливати на вартість земельних ділянок, а внаслідок зміни клімату прогнозується підвищення цін на продуктивні землі в центральних та північних регіонах України. Досліджено просторово-часові зміни в структурі посівних площ основних сільсько-господарських культур у природно-кліматичних зонах України. Науково обґрунтовано, що лісомеліорація є ефективним інструментом кліматичної адаптації агроландшафтів. На прикладі модельного об’єкта – Курісовської громади Одеської області доведено, що впровадження полезахисних лісосмуг площею 43,88 га з інвестиційними витратами 5,16 млн грн забезпечує додатковий щорічний дохід 9,01 млн грн. За 50-річний період чистий прибуток проєкту може скласти 10,34 млн грн, що підтверджує довгострокову економічну окупність. Крім того, лісосмуги формують значущий мікрокліматичний ефект, акумулюють вуглець, знижують вітрову ерозію на 20–30 % та забезпечують збереження біорізноманіття. Обґрунтовано, що в умовах південного Степу 1 га зрошення за продуктивністю еквівалентний 2–7 га богарних земель, проте економічна доцільність проєктів чутлива до тарифу на воду, який у середньому становить 1–3 грн/м3 (75–80 % якого залежить від вартості електроенергії). Встановлено, що зрошення залишається економічно вигідним лише за умови оптимального співвідношення приросту врожайності до витрат на водоподачу, при високих тарифах рентабельність окремих культур підлягає перегляду. Проаналізовано інтенсифікацію й диверсифікацію як стратегічні моделі сільсько-господарського землекористування й виявлено, що інтенсифікація забезпечує вищі прибутки та сприяє експортним результатам, але супроводжується підвищеним екологічним навантаженням і високою чутливістю до екстремальних явищ. Диверсифікація землекористування, навпаки, сприяє збереженню ґрунтового потенціалу й соціальній стійкості, отже, оптимальною є збалансована комбінована стратегія. Запропоновано інтегральну оцінку економічної ефективності кліматичної адаптації (IEE), яка об’єднує дисконтований грошовий дохід, відвернені збитки, монетизовані екосистемні послуги, капітальні та операційні витрати в єдиному кількісному показнику. Доведено, що поєднання розширеного CBA, методики оцінки відвернених збитків та інтегральної оцінки (IEE) створює ефективний науково-методичний інструментарій для пріоритизації й фінансування кліматоадаптаційних заходів у сільському господарстві України, забезпечуючи баланс економічної ефективності, екологічної стійкості й соціальної інклюзивності. Registration Date 2026-03-02 popup.nrat_date 2026-03-02 Close