Search academic texts

Information × Registration Number 0821U102221, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 27-07-2021 popup.evolution o Title Criminological characteristics and crime prevention in the Armed Forces of Ukraine Author Dmytrenko Natalia A., popup.head Sainchyn Oleksandr S. popup.opponent Puzyrov Mykhailo S. popup.opponent Bohatyrov Ivan H. popup.review Kulyk Liudmyla M. popup.review Babenko Andrii M. Description У дисертації досліджено комплекс теоретичних і практичних проблем запобігання злочинності в Збройних Силах України та обґрунтовано низку положень і висновків, нових у концептуальному плані й важливих для юридичної науки, а також діяльності правоохоронних органів. У роботі подано системний аналіз стану дослідження злочинності в ЗС України та його методологічного інструментарію, який не лише засвідчив, що обороноздатність України, реформування її Збройних Сил та інших військових формувань за роки незалежності України постійно перебували не в стані бойової готовності, лише в процесі модернізації, а в деяких частинах і знищені взагалі, а й дав змогу встановити такі етапи інституалізації ЗСУ: 1) 1991–1994 рр. (міждержавне переміщення кадрів); 2) 1994–1997 рр. (набуття статусу без’ядерної держави); 3) 1997–2003 рр. (встановлення системи санкцій для підтримання норм і правил); 4) 2003–2014 рр. (процеси латентної дисфункції); 5) 2014 р. – наш час (відновлення дисфункції ЗС України). Науково доведено, що злочинність на різних етапах функціонування ЗС України пов’язана з розпуском єдиної армії СРСР; неналежним здійсненням обліку взаємозалежності різних родів військ, засобів зв’язку, системи; виникненням неформальних відносин між військовослужбовцями тощо, – у зв’язку із чим названі процеси негативно позначилися на криміногенній обстановці серед військовослужбовців. Основними рисами злочинності в ЗС України є: по-перше, кількість вчинених військовослужбовцями кримінальних правопорушень, що збігається з тенденцією динаміки злочинності в цілому по країні; по-друге, збільшення латентних кримінальних правопорушень у ЗС України, особливо після введення АТО та ООС; по-третє, неналежний соціально-правовий контроль з боку керівництва ЗС України над цим видом злочинності; по-четверте, вплив на злочинність у ЗС України детермінантів, які характеризують її за межами ЗС України. Недостатній рівень дослідження проблем злочинності в ЗС України, обґрунтованості заходів запобігання їй у військових частинах украй негативно позначається на функціонуванні самих ЗС України та виконанні ними державних завдань. Актуальність проблеми зростає також і у зв’язку з давно назрілою необхідністю вдосконалення нормативно-правових актів, що регламентують запобігання злочинності в ЗС України. Проведений аналіз функціонування ЗС України останніми роками показав, що визначена стратегія національної безпеки й оборони не в повному науково обґрунтованому та практичному значенні забезпечує не лише відповідність сектору безпеки України, а й потребам суспільства та його безпеці, причинами чого є критичний стан матеріально-технічної бази, озброєння, військової техніки, низький рівень забезпечення та підготовки військовослужбовців для ЗС України, що в кінцевому результаті ставить під загрозу можливість виконання ними завдань оборони держави. На підставі аналізу позицій учених та норм чинного законодавства запропоновано авторську дефініцію злочинності в Збройних Силах України. Вивчення зарубіжного досвіду багатьох країн світу щодо запобігання злочинності серед військових показало доцільність, дієвість та необхідність використання в ЗС України науково-технічного приладу – поліграфа, який можна вважати як одним із заходів запобігання злочинності серед військових, так і засобом забезпечення дієвого зменшення проникнення в армію осіб, схильних до вчинення кримінальних правопорушень. Дослідження стану й тенденцій вчинення кримінальних правопорушень у Збройних Силах України показало різке зростання за останні роки кількості вчинених кримінальних правопорушень, а особливо тяжких злочинів. Так, за 2020 р. кількість вчинених військових кримінальних правопорушень становила 4055 (з них 87% – тяжкі злочини), що на 14% більше порівняно з 2019 р., у якому їх кількість була 3616 (з них 82% – тяжкі злочини). Натомість щодо рівня злочинів середньої тяжкості спостерігається тенденція до зниження. Пік вчинених у ЗС України таких злочинів припав на 2014 р. (75% від загальної кількості вчинених у ЗС України злочинів). У 2015 р. цей показник становив 48%, у 2016 р. – 20,5%, у 2017 р. – 17%, у 2018 р. – 5%, у 2019 р. – 10%. У 2020 р. кількість нетяжких злочинів – 2,5%. Сплески зростання особливо тяжких злочинів, вчинених у ЗС України, спостерігались у 2016 р. (3,5%), 2017 р. (5%), 2019 р. та 2020 р. (4,5%). У 2014 р., 2015 р. та 2018 р. їх рівень не перевищував 0,5% від загальної кількості вчинених у ЗС України кримінальних правопорушень. Рівень вчинених у ЗС України злочинів невеликої тяжкості упродовж 2015 р. – І півріччя 2020 р. тримався на позначці 0,5–1%, і лише у 2014 р. цей показник був майже 9% від загальної кількості вчинених у ЗС України військових кримінальних правопорушень. За ІІ півріччя 2020 р. кримінальних проступків у ЗСУ було вчинено 7. Registration Date 2021-08-20 popup.nrat_date 2021-08-20 Close