Search academic texts

Information × Registration Number 0822U100362, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 30-12-2021 popup.evolution o Title The role of gastrointestinal peptides and the state of intestinal microecology in the formation of hepatobiliary pathology in obese adolescents Author Khomenko Margaruta Andriivna, popup.head Strashok Larysa Anatoliyvna popup.opponent Chaichenko Tetiana Valeriivna popup.opponent Berezenko Valentina Sergiivna popup.review Bielousova Olha Yuriivna popup.review Shutova Olena Valentunivna Description У світі спостерігається неухильний ріст розповсюдженості дитячого ожиріння, що часто супроводжується розвитком асоційованих з ним захворювань, які раніше вважалися притаманними лише дорослому населенню. Серед найбільш частої патології, пов’язаної з ожирінням, є захворювання гепатобіліарної системи, а саме неалкогольна жирова хвороба печінки, що посідає одне з головних місць. Дані сучасних досліджень свідчать про те, що патогенез ожиріння та неалкогольної жирової хвороби печінки є складним та багатофакторним. Особлива увага приділяється тісному двосторонньому зв’язку між процесами, що відбуваються у кишечнику та печінці та обумовлюються низкою факторів, в тому числі станом кишкової мікробіоти. Дослідження останніх років наголошують на важливій ролі шлунково-кишкового тракту в якості одного з найбільших гормонпродукуючих органів в організмі людини, а гастроінтестинальні гормони розглядають як частину єдиної системи регуляції енергетичного балансу, в якій ці сполуки впливають на масу тіла, харчову поведінку та резистентність до інсуліну і, таким чином, роблять внесок у патогенез як ожиріння, так і неалкогольної жирової хвороби печінки. Метою дослідження було визначити роль гастроінтестинальних пептидів, стану мікроекології кишечника та кишкової проникності, маркеру апоптозу гепатоцитів, цитокінів, ендогенної інтоксикації в формуванні гепатобіліарної патології у підлітків з ожирінням. Для досягнення мети та реалізації поставлених завдань дослідження проведено комплексне обстеження 108 підлітків віком від 12 до 18 років, хворих на ожиріння (середній вік – 14,59±1,61), серед яких 55 (51,0) % юнаків та 53 (49,0) % дівчат. За результатами проведеного обстеження у всіх дітей з ожирінням було виявлено функціональні розлади біліарного тракту (ФРБТ) у вигляді функціонального розладу жовчного міхура по гіпокінетичному типу, а у 79 дітей – неалкогольну жирову хворобу печінки (НАЖХП). З урахуванням цього обстежені підлітки були розподілені на 2 групи: 1-а група – підлітки з ожирінням та ФРБТ, 2-а група - підлітки з ожирінням та НАЖХП. До контрольної групи було включено 32 підлітки аналогічної вікової групи з нормальною масою тіла (від 5 до 85-го перцентиля) без ознак гострої та хронічної патології, серед яких 18 (56,2) % юнаків та 14 (43,8) % дівчат 12-18 років (середній вік - 14,96±1,83). Усім хворим проводили комплексне клініко-анамнестичне обстеження, клінічний та біохімічний аналіз крові, ультразвукове дослідження (УЗД) органів черевної порожнини, визначення рівня імунореактивного інсуліну (ІРІ), концентрації греліну, глюкагоноподібного пептиду-1 (ГПП-1), цитокератину-18 (ЦК-18), зонуліну, ліпополісахариду (ЛПС), інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) та інтерлейкіну-10 (ІЛ-10), серотоніну, мікробіологічне дослідження випорожнень, а також порушень харчової поведінки (ХП) за опитувальником DEBQ. За клініко-анамнестичними даними статистично значущих відмінностей в групах підлітків з ожирінням з ФРБТ та з НАЖХП виявлено не було. Такі антропометричні показники як маса тіла, індекс маси тіла (ІМТ), обвід талії (ОТ), обвід стегон були достовірно вищими лише у дівчат з НАЖХП у порівнянні з групою дівчат з ожирінням та ФРБТ (р < 0,01), співвідношення ОТ/Зріст, що характеризує виразність абдомінального типу жиророзподілу, було вищим як у дівчат, так і у хлопців в групі хворих з НАЖХП порівняно з хворими з ФРБТ. Збільшення розмірів печінки виявлялось достовірно частіше у підлітків з ожирінням та НАЖХП у порівнянні з підлітками з ожирінням та ФРБТ (р < 0,05). При оцінці ХП встановлено, що значно частіше її порушення визначали у підлітків, хворих на ожиріння, порівняно із контрольною групою – у 90,1% та 34,4% відповідно (р < 0,001). Відмічено, що частота та виразність обмежувального типу порушень ХП у підлітків з ожирінням була статистично значуще вищою порівняно з контрольною групою (р <0,001) незалежно від обстежених груп. Аналіз біохімічних показників виявив, що у підлітків з ожирінням концентрація глюкози та ІРІ була достовірно вищою у хворих підлітків з НАЖХП у порівнянні з хворими підлітками з ФРБТ (р <0,05, р < 0,01 відповідно). Частота інсулінорезистентності (ІР) та її вираженість за індексом HOMA-IR були вищими у групі хворих з ожирінням та НАЖХП порівняно з хворими на ожиріння з ФРБТ (р < 0,01). Середній рівень аланінамінотрансферази (АЛТ) та аспартатамінотрансферази (АСТ) був статистично значуще вищим у підлітків з ожирінням та НАЖХП в порівнянні з хворими на ожиріння та ФРБТ (р < 0,05). Встановлено, що у групі хворих з ФРБТ за наявності ІР рівень АЛТ, АСТ та лужної фосфатази достовірно вище, ніж у хворих тієї ж групи без ІР (р < 0,01, р < 0,05, р < 0,01 відповідно). В групі хворих з НАЖХП рівень ферментів не залежав від наявності ІР.У дослідженні було проаналізовано концентрацію греліну, ГПП-1 та серотоніну. Registration Date 2022-01-21 popup.nrat_date 2022-03-09 Close