Search academic texts

Information × Registration Number 0822U101073, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 09-12-2022 popup.evolution . Title Psychological factors of development of future psychologists’ communicative competence in the media space Author Tetiana I. Ponomarenko, popup.head Vsevolod V. Zelenin popup.opponent Liubov M. Spivak popup.opponent Lubov V. Pomytkina popup.review Alla F. Fedorenko popup.review Halyna P. Mozghova Description Дисертацію присвячено теоретичному обґрунтуванню й експериментальному вивченню проблеми психологічних чинників розвитку комунікативної компетентності майбутніх психологів у медійному просторі. Проведено аналіз філософської, педагогічної та психологічної літератури присвяченої темі дослідження. Проаналізовано основні підходи (діяльнісний, когнітивний, системний, акмеологічний, аксіологічний, компетентнісний) та напрямки (гуманістичний та біхевіорестичний) до вивчення досліджуваного феномену. Аналіз поглядів науковців на комунікативну компетентність майбутніх психологів у медійному просторі показав, що медійний аспект є новим як у діяльності психолога, так і в науково-психологічних дослідженнях. У психолого-педагогічній літературі розглядаються лише деякі аспекти комунікативної компетентності у медійному просторі. Сформовано визначення комунікативної компетентності майбутніх психологів у медійному просторі як сукупність знань, умінь і навичок, що необхідні для успішної комунікації в медіапросторі, з метою реалізації професійних цілей, серед яких: просвітницької діяльності у медіапросторі, організація заходів в онлайн (марафони, конференції, тренінги), забезпечення якісної індивідуальної роботи з клієнтами, організація ефективного зворотного зв’язку, публікаційна та рекламна діяльність тощо. Вона складається із чотирьох компонентів, де до традиційних (когнітивний, емоційний, поведінковий) додається четвертий – медійний (так звана професійна медіакомпетентність). Встановлено психологічні чинники комунікативної компетентності майбутніх психологів у медіапросторі різного рівня значущості впливу на розвиток комунікативної компетентності майбутнього психолога у нових медіа. Поглиблено знання про особливості професійної діяльності психологів-практиків у медійному просторі, який являє собою онлайн-середовище нових медіа, де психолог реалізує професійну діяльність у трьох напрямках (просвітництво, реклама і індивідуальна робота з клієнтами) і відкриває для себе ряд можливостей (просторові, часові, фінансові, професійні). Медіапростір характеризується рядом властивостей (мобільність, інтерактивність, конвергенція і ризомність). Обґрунтовано специфіку професійної медіпакомпетентності психолога-практика як сукупність технічних і маркетингових знань, умінь і навичок, особистісних якостей та психологічної готовності до діяльності у новому форматі, які необхідні фахівцю для успішної професійної реалізації в медійному просторі. На підставі аналізу наукових джерел та відповідно до особливостей комунікативної компетентності майбутніх психологів у медійному просторі, обґрунтовано критерії (комунікативний, організаторський, технічний, маркетинговий і психологічний) та рівні (низький, середній та високий) комунікативної компетентності майбутніх психологів у медійному просторі. Низький рівень свідчить про відсутність сформованості декількох із визначених критеріїв взагалі (комунікативний, організаторський, технічний, маркетинговий та психологічний) та про наявність базових ЗУН по іншим критеріям; середній рівень – про сформованість базових ЗУН по всім п’яти критеріям; високий рівень показує сформованість достатньої кількості ЗУН по всім п’яти критеріям для реалізації професійної діяльності психологом в медіапросторі. Результати констатувального експерименту засвідчили, що у більшості майбтніх психологів спостерігаються середні та низькі показники досліджуваного феномену, на відміну від практикуючих колег. Розрахунки φ* критерію Фішера показали, що показники комунікативних здібностей, професійної медіакомпетентності та комунікативної компетентності у медійному просторі у психологів-практиків та майбутніх психологів значно відрізняються, а показники організаторських здібностей схожі. Ми припускаємо, що ці значні відмінності у показниках пов’язані з наявністю професійного досвіду та орієнтацією практикуючих психологів на вимогу сучасності, а рівень організаторських здібностей є індивідуально-психологічною особливістю особистості в цілому. Результати емпіричного дослідження психологічних чинники розвитку комунікативної компетентності майбутніх психологів у медійному просторі показали, що майже половина майбутніх психологів продемонстрували нам високі показники тривожності. Лише третина студентів показали високі показники комунікативного контролю та емоційного інтелекту. Показники самооцінки також були незадовільними. За допомогою коефіцієнту кореляції за Пірсоном, ми встановили найбільш значущі чинники (самоконтроль у спілкуванні, особистісна тривожність та професійна медіакомпетентність психолога (як опосередкований чинник)), чинники середнього рівня значимості (управління емоціями інших, самомотивація, ситуативна тривожність та емпатія) та чинники низького рівня значущості (управління своїми емоціями, емоційна обізнаність та самооцінка) на розвиток комунікативної компетентності психолога у нових медіа. Registration Date 2022-12-10 popup.nrat_date 2025-01-12 Close