Search academic texts

Information × Registration Number 0823U101742, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 22-01-2024 popup.evolution o Title Clinical and experimental substantiation of the mandibular osteosynthesis with the use of fixators manufactured from the low-modulus titanium alloy (β-Zr-Ti-Nb). Author Anna Y. Romanova, popup.head Andrii V. Kopchak popup.opponent David S. Avetikov popup.opponent Yan E. Vares popup.opponent Serhii S. Polishchuk popup.review Rostyslav I. Egorov Description У дисертаційній роботі представлено теоретичне обґрунтування та практичне вирішення актуальної проблеми ‒ підвищення ефективності хірургічного лікування та реабілітації пацієнтів з травматичними переломами нижньої щелепи (ПНЩ) шляхом розробки та обґрунтування нових методів остеосинтезу з використанням фіксаторів з низькомодульного β-Zr-Ti-Nb сплаву. За даними літератури ПНЩ є найбільш поширеним видом переломів кісток лицевого черепу, що становлять від 42% до 85%, і вражають переважно чоловіків працездатного віку. Хоча побиття внаслідок міжособистісних конфліктів залишається основною причиною ПНЩ, існує тенденція до збільшення важкої високоенергетичної травми внаслідок ДТП, виробничих процесів, військових травм. ПНЩ асоційовані із тривалою непрацездатністю, а також розвитком стійких порушень зовнішності, функцій жування, ковтання і мови. Основним методом лікування травматичних ПНЩ є відкрита репозиція та внутрішня фіксація (ORIF). Для їх проведення запропоновано велику кількість фіксаторів, що відрізняються за формою, розміром та конструктивними особливостями. Найбільш поширеними з них є накісні титанові пластини, та фіксуючі шурупи, які використовують у 65-90% постраждалих цієї категорії, та є «золотим стандартом» серед систем фіксації при переломах щелепи не є абсолютно інертними та відрізняються від кісткової тканини за своїми фізико- механічними властивостями. Це призводить до низки негативних ефектів, таких к металоз та ефект «екранування» напружень і негативно позначається на ефективності лікування в цілому. Одним із перспективних напрямків удосконалення систем для остеосинтезу та подолання існуючих недоліків є застосування фіксаторів із низько-модульних біоінертних сплавів з покращеними характеристиками. Програма даного дослідження складалася з 3 етапів, при послідовному виконанні яких було застосовано загальноклінічні, рентгенологічні (в тому числі томографічні), біомеханічні методи, рентгенівську спектроскопію, растрову електронну мікроскопію, а також методи статистичного аналізу. На завершальному етапі було проведено узагальнення отриманих даних та формування практичних рекомендацій. Registration Date 2023-12-12 popup.nrat_date 2023-12-12 Close