Search academic texts

Information × Registration Number 0824U000014, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 01-03-2024 popup.evolution . Title The role of political parties in local self-government in Ukraine: communicative aspect. Author Volodymyr V. Komarnytskyy, popup.head Mykola M. Palinchak popup.opponent Alina Y. Liasota popup.opponent Hanna S. Ahafonova popup.opponent Vitalii M. Lebediuk popup.review Marta M. Shelemba Description Артикульовано та відстежено поступову партизацію політичного процесу в Україні, яка відобразилася на формуванні та діяльності системи місцевого самоврядування і стала більш відчутною з початком системних реформ – децентралізації, виборчої, бюджетної та ін. Відтак констатовано, що в сучасних умовах партії на місцях отримали повноваження, реалізовувати які потрібно з одночасною оцінкою власного ресурсного та компетенційного потенціалів, комплексний аналіз яких актуалізує ракурс наукового пошуку. Акцентовано проблематику регіонального виміру партійної діяльності і підкреслено, що місцевий політичний сегмент набуває нового інституціонального оформлення і повноважності, здобуває досвід, розвивається відповідно до підвищення спроможності громад і їхніх представницьких органів влади. Наголошено, що вказані процеси нерозривно пов’язані з комунікаційними взаємодіями на усіх рівнях, а політичні партії є важливими суб’єктами цих інтерактивів. Із комплексним застосуванням принципів історико-ретроспективного аналізу та об’єктивного функціоналізму визначено зміст поняття «функція політичної партії» як зовнішній прояв властивостей партії, зумовлений цілями політичної еліти та/або режиму, підпорядкований політичній ситуації у конкретний історичний період. У контексті дослідження політико-правових аспектів функціонування місцевих осередків політичних партій виявлено нормативну суперечність врегулювання їхньої діяльності, закладену у Законах України «Про політичні партії» та «Про місцеві вибори», а згодом і у Виборчому кодексі України. На основі аналізу перебігу місцевих виборчих кампаній (2010, 2015, 2020 рр.) аргументовано збереження в Україні тенденції масової участі політичних партій у місцевих виборах та їхньої несистемної активності у міжелекторальний період, на яку не мала впливу зміна виборчого законодавства з посиленням інструментарію пропорційної системи виборів. Запропоновано стратегічне бачення подальшого організаційного розвитку політичних партій в Україні, що включає: утвердження практики постійно діючих партійних осередків, спроможних оперативно трансформуватися зі структурної складової партії у дієву команду в складі представницького органу місцевої влади; підвищення рівня політичної компетентності як партійних функціонерів, так і симпатиків партії; професіоналізація членів виборчих штабів партій; реалізація принципу політичної відповідальності, починаючи з низового рівня народного представництва та ін. Обґрунтовано доцільність використання поняття «компетенції суб’єктів політики» у таких дефініціях, як: здатність брати на себе відповідальність, долучатися до прийняття управлінських рішень і мирного вирішення конфліктів, підтримувати та запроваджувати демократичні інститути тощо; спроможність і можливість здійснювати управління на різних рівнях – від локального до загальнодержавного. Констатовано дефіцит комунікаційних компетенцій, які складають тандем з публічними компетенціями. Представництво політичної партії у мережі Інтернет визначено як частину діджитальних компетенцій. В умовах дефіциту матеріально-фінансової складової діяльності представницького органу запропоновано сконцентруватися на координаційних, розпорядчих та організаційних компетенціях. Конкретизовано зміст комунікаційної спроможності органів місцевого самоврядування України як сукупність сприятливих умов і демократичного середовища, які дозволяють суб’єктам системи місцевого самоврядування ініціювати та здійснювати багаторівневу комунікацію: всередині представницького органу, з інституціями виконавчої влади та інститутами громадянського суспільства, що має стати частиною стратегії реалізації нової місцевої політики. Партійну взаємодію визначено чинником підвищення рівня такої спроможності. Запропоновано визнати діджиталізацію партійної діяльності рівноцінною з програмною, ідеологічною та агітаційною її функціями. Наголошено, що ефективною робота партії є тоді, коли інституціонально вона діє у правовому полі, а позаінституціонально – у медійному. Стратегічну важливість теми дисертаційного дослідження аргументовано новим витком російської військової агресією та триваючою гібридною війною проти України. Адже партійна комунікація, з одного боку, є одним із інструментів протистояння пропаганді та дезінформаційним атакам, з іншого боку, посилення інформаційної, координаційної та розпорядчої функцій партій спрятиме ефективному реагуванню на військові та цивільні запити на місцях. Registration Date 2024-01-01 popup.nrat_date 2024-01-01 Close