Search academic texts

Registration Number

0824U000758, PhD dissertation

Title

Productivity and quality of biomass of miscanthus depending on the elements of growing technology in the Forest Steppe of Ukraine

Author

Vyacheslav Hryshchenko,

popup.head Iryna Boyko
popup.opponent Liudmyla A. Pravdyva
popup.opponent Vitalii V. Liubych
popup.review Oleksаndr M. Hаnzhenko
popup.review Mykhailo Y. Gumentyk

Status

Доктор філософії, 201, Агрономія

Date

14-02-2024

Description

У дисертації наведено наукове обґрунтування формування продуктивності різних видів міскантусу залежно від типу ґрунту, моделювання строків відростання та строків збирання біомаси. У середньому за три роки досліджень приживлюваність ризомів міскантусу змінювалась від 75до80 % залежно від умов вирощування. Цей показник для виду Miscanthus giganteus був вищим порівняно з Miscanthus sinensis на 3–5%. Найвищу приживлюваність Miscanthus giganteus на отримано за садіння в І декаді квітня. За вирощування міскантусу на сірому лісовому ґрунті приживлюваність була нижчою. За вирощування міскантусу на чорноземі типовому площа листків була більшою порівняно з сірим лісовим ґрунтом. Різниця площі листків між садінням у І і ІІІ декади квітня у виду Miscanthus giganteus становила 0,1–0,4 тис.м2/га. На обох типах грунтів площа листків рослин виду Miscanthus giganteus з строком садіння І декада квітня була найбільша – 62,4 на чорноземі типовому і 63,6тис. м2/га на сірому лісовому. Висота рослин міскантусу досягала максимуму у кінці вегетаційного періоду за вирощування на чорноземі типовому. У виду Miscanthus giganteus висота рослин була вища, ніж у виду Miscanthus sinensis. За вирощування Miscanthus giganteus на чорноземі типовому зі строком садіння І декада квітня рослини були найвищі – 178см. Від фази відростання до кінця вегетації вміст сухої речовини у вегетативній масі міскантусу зростав від 26,2% до 34,2%. Тип грунту та строки збирання врожаю не впливали істотно на вміст сухої речовини в рослинах. У міскантусу гігантського вміст сухої речовини на п’ятому році вирощування порівняно з трирічними рослинами зростав від 53,4 до 63,6% і був достовірно вищим. У міскантусу китайського ця тенденція не завжди проявлялась. Вміст золи у вегетативній масі різних видів міскантусу в фазу відростання достовірно залежав від його виду. На чорноземі типовому вміст золи у виду Miscanthus giganteus порівняно з Miscanthus sinensis був вищим на 01–0,3% на сірому лісовому грунті – на 0,2–0,4%. У рослин п’ятого року вирощування на чорнозі типовому вміст золи був достовірно вищим порівняно трирічними рослинами. Упродовж вегетації вміст золи в рослинах зберігався стабільним і майже не змінюється. Вміст сірки у вегетативній масі різних видів міскантусу в фазу відростання змінюється в межах 0,04–0,06%. До кінця вегетації вміст сірки в рослинах достовірно зростав. У міскантусу гігантського на вміст сірки у вегетативній масі в кінці вегетації визначено вищим, ніж міскантусі китайському. П’ятирічні рослини міскантусу мали достовірне зростання вмісту сірки порівняно з трирічними рослинами. У міскантусу гігантського за вирощування на чорноземі типовому і осінніх строків збирання вміст сірки у вегетативній масі був вищим на 0,11% порівняно з іншими варіантами. Вміст хлору в рослинах практично не залежав від фази їх росту та розвитку і був в межах 0,02%. Лише за вирощування міскантусу гігантського на сірому лісовому ґрунті та осіннх термінів збирання трьохрічні рослини містили 0,03% сірки. Вміст целюлози у вегетативній масі міскантусу в кінці вегетації визначено найвищим за вирощування на чорноземі типовому порівняно з сірим лісовим грунтом. Рослини міскантусу гігантського мали вищий вміст целюлози у вегетативній масі порівняно з міскантусом китайським. Найвищий вміст целюлози спостерігали у пятирічних рослин міскантусу гігантського в кінці вегетації за вирощування на чорноземі типовому та осінніх термінів збирання 40,1–40,3%. Вміст геміцелюлози у вегетативній масі майже не змінювався упродовж вегетації. Незначне збільшення вмісту геміцелюлози спостерігали у рослин міскантусу гігантського в кінці вегетації порівняно з китайським на обох типах грунтів. Вміст лігніну в вегетативній масі міскантусу в фазу кущіння знаходився в межах 11,9–12,3%. Чіткої залежності вмісту лігніну у вегетативній масі в зазначений період залежно від строку збирання і типу ґрунту не виявлено. Вміст лігніну в вегетативній масі в кінці вегетації становив 15,5–15,7% і не залежав від елементів технології. Врожайність біомаси міскантусу гігантського була вища порівняно з міскантусом китайським на 5–6%. У середньому за три роки досліджень врожайність біомаси у міскантусу гігантського залежно від елементів технології змінювалась від 54,7 до 63,9 т/га, міскантусу китайського – від 52,0 до 59,4 т/га. Найвищу врожайність отримали за вирощування міскантусу гігантського на чорноземі типовому за раньо весняного строку збирання, яка становила 63.9 т/га. Найвищий прибуток забезпечує вирощування міскантусу гігантського на чорноземі типовому за осіннього строку збирання – 76,7 тис.грн/га за виходу енергії 1587,5 ГДж/га. Весняний строк збирання забезпечує менший прибуток завдяки нижчій врожайності біомаси. Продуктивність, біоенергетика, міскантус гігантський, міскантус китайський, показники росту та розвитку, біохімічний склад, урожайність, елементи агротехнології, енергетична та економічна ефективність