Search academic texts

Information × Registration Number 0824U000932, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 14-02-2024 popup.evolution o Title Theoretical-legal grounds of the welfare state functioning in the European integration conditions. Author Viktoriya O. Gaydamaka, popup.head Ivan V. Yakoviuk popup.opponent Alla L. Fedorova popup.opponent Olga S. Holovaschenko popup.review Dmytro S. Boichuk popup.review Vitaliy I. Kovtun Description Дисертація присвячена комплексному дослідженню проблем становлення в європейських країнах соціальної державності, еволюції соціальної політики об’єднаної Європи в процесі розширення та поглиблення інтеграційного процесу. Наукова робота є однією з перших в загальній теорії права робіт, що присвячена комплексному дослідженню питань, пов’язаних із визначенням теоретико-правових засад функціонування соціальної держави в умовах європейської інтеграції. З’ясовано, що процес становлення й розвитку соціальної держави обумовлений політичними і соціально-економічними процесами в рамках національних держав, а отже має свої унікальні відправні точки в кожній країні: їхні політичні аргументи були визначені різними національними проблемами з економічним, політичним і ціннісним контекстом, а попередні інституційні рішення визначали подальший прогрес. Встановлено, що вплив соціальної держави є всеосяжним, він позначається на можливостях усіх верств суспільства, а не лише тих, хто наразі претендує на певні пільги. Для більшості соціальних груп те, що вони отримують протягом життя від соціальної держави в цілому може бути зіставлене з їхнім власним внеском. Лише верхній дециль розподілу доходів висуває відносно менші вимоги до систем соціального забезпечення, тоді як нижній дециль отримує відносно більше. Доведено, що під моделлю соціальної держави слід розуміти певний образ конкретної країни, який визначають суб’єкти, джерела, обсяги і напрями фінансування соціальної сфери. Моделі соціальної держави різняться залежно від меж втручання держави у соціальну, економічну, а знедавна – і в екологічну сфери і має на меті забезпечення добробуту суспільства в цілому. На сьогодні не існує єдиної уніфікованої моделі соціальної держави, так як кожна національна модель має своє історичне підґрунтя, принципи, якими оперує, а також спирається на економічні, політичні і культурні особливості країн, яким вона притаманна. Як наслідок, кожна модель соціальної держави є певною мірою неповторною, однак, у зв’язку із плином часу та інтеграційними і глобалізаційними процесами, з’являються і змішані моделі соціальної держави, яким притаманні риси декількох моделей. Обґрунтовано, що трансформація ліберальної моделі правової держави у соціальну, а згодом – у соціально-екологічну модель супроводжується не заміною попередніх функцій, а розширенням їх спектру, удосконаленням правових механізмів їх реалізації. Наслідком процесу розширення змісту концепції демократичної, соціальної, правової держави за рахунок екологічного виміру є формування нової ідентичності європейських держав і Європейського Союзу в цілому. Надано додаткової аргументації висновку про те, що виокремлення нових європейських моделей соціальних держав, зокрема південно-європейської (середземноморської), а в майбутньому – східноєвропейської моделей, пов’язано з процесами демократизації та сприйняття країнами усталених цінностей європейської цивілізації. Встановлено, що спільні соціальні цінності є невід’ємною складовою європейської ідентичності, що виступає фундаментом європейського об’єднавчого проекту. Європейська історія – це успішний процес «соціальної конвергенції», який відбувається в міру зміцнення економік держав-членів ЄС. У цьому процесі важливу роль відіграють європейські норми, правила і керівні принципи ЄС. Таке зближення є свідченням міцності спільних європейських соціальних цінностей, бажання та здатності Європейського Союзу підтримувати їхній розвиток. На підставі аналізу зарубіжних наукових джерел та законодавства Європейського Союзу зроблено висновок про те, що європейські демократичні держави на межі XX–XXI століть трансформуються у новий різновид соціально-правової держави. Його основні риси: акцент на екологічній складовій, що дозволяє говорити про соціально-екологічну державу, яка сприймає реалізацію екологічної функції як один із ключових державних імперативів; цифровізація соціальної держави, завдяки чому остання стає більш суверенною, стійкою і конкурентоспроможною в цифровому відношенні. Головною пружиною, що приводить у рух правовий механізм функціонування цієї удосконаленої моделі соціальної державності, є напруга, що існує між її економічними та соціальними засадами. Їхня взаємодія визначає основні характеристики цієї державності – функції, правові механізми їх реалізації, принципи державно-правового будівництва. Головна особливість еволюції цієї моделі державності полягає в тому, що об’єктивно-історично відбувається посилення її соціальних, екологічних і технологічних засад, хоча визначальним фактором розвитку залишаються правові та економічні засади. Доведено, що соціально-екологічна держава гарантує належний соціально-екологічний захист найбільш вразливих верств населення, а також місцевостей, що стикаються з кліматичними ризиками, передбачає екологічну співпрацю міст з сільською місцевістю. Отже, соціально-екологічний перехід носить поліцентричний характер, тобто кожна місцевість і кожна громада може і повинна брати в ньому участь. Registration Date 2024-02-14 popup.nrat_date 2024-02-14 Close